Автор: Пользователь скрыл имя, 29 Октября 2011 в 20:14, контрольная работа
Особливе місце в діяльності кожного підприємства посідає договірно-правова робота, поза як кінцевою метою діяльності будь-якого підприємства є виконання виробничої програми з найменшими витратами необхідних ресурсів і отримання максимального прибутку. А це прямо залежить від виконання договірних зобов'язань перед контрагентами.
Договір повинен бути основним документом, що визначає права та обов'язки його суб'єктів (або сторін) з урахуванням конкретних особливостей господарських відносин для кожного випадку, взаємних економічних та інших інтересів сторін, вирішенням усіх питань, що входять до компетенції сторін. Недотримання зазначених вимог призводить до виникнення господарських спорів і майнової відповідальності підприємства.
1. Договірна робота. Її поняття, зміст та суб’єкти. Роль юриста в діяльності по укладенню та супроводженню договорів…………………………..с. 3-8
2. Умови договору про строк. Особливості строків в договорах підряду…………………………………………………………………...с. 8-13
3. Додаток. Проект договору контрактації сільськогосподарської продукції...................................................................................................с. 14-21
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………..с. 22
ХАРКІВСЬКИЙ
НАЦІОНАЛЬНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ
СПРАВ
Навчально-науковий
інститут права економіки
та соціології
Кафедра
правових основ підприємницької
діяльності
студент: Левченко В.В.
заочна
форма навчання
дата перевірки:
результат перевірки:
підпис викладача:
м.
Харків –2007р.
ПЛАН
1. Договірна робота. Її поняття, зміст та суб’єкти. Роль юриста в діяльності по укладенню та супроводженню договорів…………………………..с. 3-8
2.
Умови договору про строк. Особливості
строків в договорах підряду……………………………………………………………
3.
Додаток. Проект договору контрактації
сільськогосподарської продукції.....................
СПИСОК
ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
…………………..с. 22
1. Договірна робота. Її поняття, зміст та суб’єкти. Роль юриста в діяльності по укладенню та супроводженню договорів.
Особливе місце в діяльності кожного підприємства посідає договірно-правова робота, поза як кінцевою метою діяльності будь-якого підприємства є виконання виробничої програми з найменшими витратами необхідних ресурсів і отримання максимального прибутку. А це прямо залежить від виконання договірних зобов'язань перед контрагентами.
Договір повинен бути основним документом, що визначає права та обов'язки його суб'єктів (або сторін) з урахуванням конкретних особливостей господарських відносин для кожного випадку, взаємних економічних та інших інтересів сторін, вирішенням усіх питань, що входять до компетенції сторін. Недотримання зазначених вимог призводить до виникнення господарських спорів і майнової відповідальності підприємства.
Договірна робота складається з укладення, зміни, припинення, обліку, збереження, виконання і контролю за своєчасним та якісним виконанням договорів. Вона спрямована на забезпечення своєчасного оформлення договірних відносин на постачання продукції і товарів, підряду на капітальне будівництво, перевезення вантажів, організації комплексного постачання на електро-, газо-, водо- та теплозабезпечення, підвищення якості продукції, що виготовляється, і виконання робіт, додержання термінів виконання прийнятих зобов'язань, зміцнення планової і договірної дисципліни, господарського розрахунку, підвищення відповідальності за виконання договірних зобов'язань [1, c. 15].
Важливість
першого етапу договірно-
Процес
виконання договірної роботи регламентується
наказом або іншим внутрішнім
нормативним актом
На підприємствах розроблюють і тиражують бланки (форми) договорів. Залежно від виду продукції або товару може розроблятись кілька форм договорів.
У бланках договорів записують такі умови, які залежно від постачання того чи іншого виду продукції або товару забезпечуватимуть законні інтереси підприємства у відносинах з постачальниками, споживачами та покупцями, відповідатимуть вимогам законності. Тому розробка бланків договорів покладається на відділ збуту (на виготовлену продукцію), відділ матеріально-технічного постачання (на постачання матеріально-технічних засобів), відділи устаткування, головного механіка та головного енергетика (на постачання устаткування, механізмів та ін.) та юридичну службу. Усі бланки договорів повинні бути узгоджені з головним бухгалтером [2, c. 49-51].
Під час підготовки проекту договору його умови слід узгодити з планово-економічним, виробничо-диспетчерським, фінансовим та іншими заінтересованими відділами та службами з питань, що входять до їх компетенції, які є безпосередніми суб’єктами договірної роботи.
Практикою юридичних служб визначено загальний порядок виконання договірної роботи, якого дотримуються на підприємствах з урахуванням їх специфіки, при цьому юрисконсульт юридичної служби підприємства повинен супроводити та проконтролювати кожний етап виконання договірної роботи:
У разі відповідності отриманого проекту договору законодавству та інтересам підприємства служба або підрозділ отримує візи у заінтересованих служб, у тому числі й юридичної, і передає на підпис керівництву. Після підписання його керівником один примірник повертається іншій стороні, і договір вважається укладеним.
Якщо під час розгляду отриманого проекту договору у сторони виникнуть заперечення щодо його умов, вона повинна скласти протокол розбіжностей і надіслати його у двох примірниках іншій стороні з одним примірником підписаного договору, обумовивши в ньому наявність протоколу розбіжностей [2, c. 68].
Після отримання договору з протоколом розбіжностей та їх розгляду за умови прийняття зазначених у протоколі пропозицій вони вносяться в договір, а за спірними умовами здійснюються заходи щодо їх узгодження. Якщо ж узгодження не досягнуто, то спір передається на розгляд до господарського суду.
Як зазначалось, укладені договори, що надходять на підприємство, реєструються у структурних підрозділах або службах, які відповідають за укладення конкретних договорів. Доцільно, щоб юридична служба підприємства також вела загальну реєстрацію договорів задля здійснення контролю за своєчасним укладенням договорів, проходженням узгодження проекту договору у відповідних службах підприємства, тобто виконувала функцію організатора договірної роботи.
Облік і контроль за виконанням договірних зобов'язань здійснюються відділами матеріально-технічного забезпечення, капітального будівництва, головного механіка, головного енергетика, збуту продукції та товарів.
Юридична служба, або юрисконсульт, у випадку відсутності юридичної служби, повинна періодично (щонайменше один раз на квартал) перевіряти дотримання встановленого порядку обліку виконання договорів.
Рекомендується заводити окремі картки на кожного постачальника і споживача, де повинні зазначатися їх реквізити, номер та дата договору, найменування, кількість і період постачання продукції, дані про фактичні поставки продукції на підставі звітів та товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, інших документів, а також про помічені відхилення від договору [1, c. 34].
З метою обліку та контролю виконання договорів важливо організувати приймання продукції і товарів за кількістю та якістю. Для цього на підприємстві юридична служба або юрисконсульт розробляє конкретні правила приймання продукції та посадові інструкції осіб, які приймають вантажі та відправляють виготовлену продукцію. При цьому необхідно визначити місце і порядок прийняття продукції залежно від виду вантажу і засобу його доставки, місце зберігання вантажу, кількість посадових осіб, які відповідають за організацію прийняття, осіб, які беруть участь у прийманні продукції, і осіб, які відповідають за аналіз продукції, терміни оформлення документів і передавання матеріалів юридичній службі для висунення претензій до постачальника.
Майже такий самий порядок повинен бути встановлений і для відправлення готової продукції, товарів і вантажів.
З метою забезпечення належного виконання договірних зобов'язань юридична служба або юрисконсульт підприємства здійснює загальний контроль за виконанням договорів згідно з методичними рекомендаціями про правове забезпечення виконання договірних зобов'язань щодо постачання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання та участі в цій роботі юридичних служб підприємств.
У правовій державі велике значення має додержання законності та державної дисципліни, що включає в себе зміцнення планової і договірної дисципліни. Кожне підприємство діє в межах своєї компетенції, спеціальної правоздатності, дотримуючись законності та державної дисципліни. Тому дії керівників та працівників підприємства повинні бути узгоджені з вимогами закону, що є безумовною вимогою, яку не можна ігнорувати або порушувати. Забезпечення законності та державної дисципліни, використання правових засобів для покращення економічних показників діяльності підприємств є узагальнюючим критерієм діяльності роботи юридичної служби, основою всієї правової та договірної роботи на підприємстві.
З
огляду на зазначене юридичні
служби або юрисконсульти підприємства
беруть участь у плануванні роботи підприємства,
зокрема розроблюють нормативні акти,
що регламентують форму участі, обов'язки
структурних підрозділів і служб у розробці
планової документації, порядок її узгодження
і введення в дію, а також є безпосереднім
учасником (суб’єктом) договірної роботи.
2. Умови договору про строк. Особливості строків в договорах підряду.
Нормативно-правовими актами, що регламентують положення про таку обов’язкову умову договору, строк, є Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України та інші нормативно-правові акти.
Відповідно до частини 1 ст. 631 Цивільного кодексу України [3], час, протягом якого сторони можуть здійснити передбачені договором права і виконати обов’язки складає строк договору (строк дії договору). Відповідно до ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України [4], строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов’язання сторін, які виникли на підставі цього договору. Не зважаючи на різний підхід викладення поняття строку договору ЦК та ГК України сутність та зміст цієї умови договору залишається незмінним. Строк дії договору може або співпадати із строком виконання сторонами своїх обов’язків за договором, або бути більшим за нього, охоплювати його. Так, наприклад, в договорах часто зазначається, що вони діють до повного виконання сторонами взятих на себе обов’язків. Ст. 252 ЦК України [3] закріплює загальні положення щодо обчислення строків. Згідно ч. 1 цієї статті строк може обчислюватися роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Так, наприклад, договір позики за бажанням сторін може бути укладеним на три роки, або на два місяці, або на два тижні, або на десять днів, або на сім годин тощо. Крім вказаних видів, строки можуть визначатися також кварталами або декадами, що характерно для договорів підряду, особливо на будівництво певних об’єктів.