Систематизація законодавства: поняття, форми

3. Міжгалузева (комплексна) кодифікація. Це об`єднання правових норм не відповідно до галузей права, а за принципом регулювання значної сукупності суспільних відносин у сфері державної діяльності, галузі господарства або соціально-культурного будівництва.

4. Спеціальна (внутрішньогалузева) кодифікація.  Така кодифікація припускає об`єднання правових норм конкретного інституту або підгалузі права певної галузі. Цей вид кодифікації, як і комплексна, доповнює галузеву кодифікацію.

Кодифікація сприяє стабільності законодавства. Найчастіше кодифікації піддаються норми, що розраховані на довготривалий проміжок часу. Найбільш динамічні сфери регулюються поточним законодавством. Кодифікаційні акти повинні бути основою законодавчої діяльності. Кодифікація завжди має офіційний характер.

 

Інкорпорація – вид систематизації нормативних актів, який полягає у зведенні їх у збірники у певному порядку вже наявних нормативних актів без зміни змісту норм права, які містяться в них. Результатом інкорпорації є збірники, де нормативно-правовий матеріал розташований за певними критеріями. Такими критеріями є: хронологічний або алфавітний порядок, напрям діяльності, сфера суспільних відносин, тематика наукового дослідження тощо. [7, с.259]

При такому способі систематизації, як інкорпорація нормативний акт опрацьовується – із нього викидаються положення, які втратили силу; включаються внесені зміни і доповнення; викидаються відомості про осіб, які підписали акт. Журавський В.С. зазначає: « Саме ця властивість інкорпорації – збереження незмінним змісту нормативного регулювання – відрізняє її від кодифікації і консолідації.»

Поділ інкорпорації на окремі види можна  проводити за різними підставами:

1) За  юридичним значенням:

– офіційна інкорпорація – передбачає затвердження збірників інкорпорованих актів від імені компетентних державних органів та ці збірники, що видаються, є офіційною формою опублікування і на них можна послатися при вирішенні юридичних питань;

– неофіційна – немає обов’язкового характеру, здійснюється науковими установами, видавництвами, навчальними закладами, іншими суб’єктами юридичної діяльності для зручності у користуванні нормативним матеріалом, тому видані збірки мають лише довідковий, інформаційних характер.

2) За  обсягом: загальна (генеральна); галузева; міжгалузева; спеціальна (за окремими  інститутами однієї галузі законодавства).

3) За  критеріями об`єднання є:

– хронологічна – упорядкування нормативних актів здійснюється у певній послідовності за ознакою часу опублікування і набрання чинності;

– предметна – нормативні акти об'єднаються на підставі суспільних відносин, що становлять відокремлений предмет правового регулювання, тобто за галузевою ознакою;

– суб`єктивна – в залежності від органу, який видав інкорпоровані акти.

Правоохоронні органи для полегшення право реалізації здійснюють систематизацією як законів, так і підзаконних нормативно-правових актів. Систематизуючи закони та підзаконні нормативно-правові акти вище стоячих органів, правоохоронні органи використовують інкорпорацію.

Таким чином відбуваються об’єднання цілісних нормативно-правових актів, у збірки правового матеріалу за критерієм, який обирає сам систематизатор.

 

Консолідація – форма систематизації нормативно-правових актів, яка полягає в об`єднанні певної кількості нормативно-правових актів, виданих у різний час по самому предмету правового регулювання в єдиний нормативно-правовий акт з усуненням протиріч і повторень, матеріали розміщується у логічному порядку, зазвичай, без зміни змісту, не вносить зміни і новели в чинне законодавство. Змінюється форма правових актів, але не їх зміст. Інакше: консолідація виражається в підготовці і прийнятті укрупнених актів на основі об'єднання норм розрізнених актів, виданих з одного питання. [7, с.259]

 

Консолідація – це щось середнє  між кодифікацією і інкорпорацією. Вона використовується там, де неможлива  кодифікація. Консолідовані акти використовується як посібники, директивні документи для осіб, які працюють у відповідних державних або громадських організаціях.

Теорія держави і права виводить такі цілі консолідації – систематизувати  нормативний матеріал, який неможливо кодифікувати; усунути множинність нормативно-правових актів, позбавити їх надмірної роздробленості; об`єднати загальні положення поточної правотворчості в блоки.

Результатом консолідації нормативного матеріалу є видання Зводу  законів. Звід законів – офіційна збірка законодавства, що видається державою, в якій поміщаються зведені в одне видання і розташовані в певному порядку (систематичному, хронологічному і др.) чинні нормативні акти.

Звід законів відрізняється  від збірників нормативних актів  такими ознаками:

може бути лише офіційним виданням – здійснюється від імені і  за дорученням правотворчих органів  з подальшим схваленням у цілому, або кожного тому окремо; є результатом великої законодавчої, юридико-технічної роботи; являє собою зведене в єдине ціле чинного законодавства.

Останнім часом консолідовані  збірники законів набули популярності в країнах Заходу: Звід законів  США, Зібрання федерального права ФРН  та ін.

 

 

 

 

 

 

 

3. Звід Законів

 

Звід законів  — універсальна форма систематизації законодавства, здійснювана з метою удосконалення правового регулювання суспільних відносин, забезпечення більшої стабільності й доступності законодавства, зміцнення законності і підвищення правової культури громадян. [15]

3віт законів є результатом загальної систематизації чинного законодавства, коли шляхом створення нових нормативно-правових актів, що мають кодифікаційний характер, консолідації актів з однакових питань, внесення систематизованих доповнень у діючі нормативно-правові акти, видання нормативних-правових актів, що усувають прогалини в законодавстві, створюється новий нормативно-правовий акт у вигляді 3віду законів.

 Формування 3віду  законів охоплює всі відомі види систематизації законодавства: інкорпорацію, кодифікацію і консолідацію. 3віт законів не замінює чинних актів законодавства єдиним кодифікованим актом, а є офіційним перевиданням (його здійснює найвищий орган законодавчої влади) раніше ухвалених правових актів нормативного характеру, але певним чином систематизованих.

Тому 3віт законів  слід розглядати як офіційне систематизоване зібрання найважливіших діючих нормативно-правових актів. Текст актів, вміщених у 3віт законів, вважається достовірним і офіційним. Однак у разі спору щодо змісту певної норми необхідно звертатися до джерела, де вперше було опубліковано нормативно-правовий акт.

Офіційний характер 3віту законів дає можливість безпосередньо посилатися на Звід, де вміщено відповідний акт, поряд з можливістю посилання на офіційне першоджерело опублікування акта. 3вітом законів можна користуватися як джерелом права при вирішенні конкретних. справ.    Разом з тим акти, що містяться у 3віті законів, не втрачають самостійного значення, і ними можна користуватися на підставі попередньог, джерела публікації. З виданням 3віту законів зберігають чинність і ті акти, що не увійшли до його складу.

3віт законів будується як зібрання актів, а не норм, що дає змогу зберегти практику, при якій приймаються не лише акти, що належать до однієї галузі законодавства, а й акти, що комплексно вирішують певну проблему шляхом включення норм різних галузей законодавства.

Зміст 3віту законів повинен відповідати основним принципам конституції країни, необхідності розкриття, конкретизації та розвитку її положень в інших нормативно-правових актах.

До 3віту законів включаються закони та найважливіші підзаконні нормативно-правові акти, що приймаються найвищими органами державної влади. До нього не входять нормативно-правові акти тимчасового характеру, правові акти, що стосуються окремих підприємств і установ, не мають загального характеру або передбачають рішення, які, з огляду на специфіку питань правового регулювання, часто змінюються. Матеріали 3віту законів формуються як з опублікованих, так і з неопублікованих в офіційних джерелах актів. За необхідності включення у 3віт законів актів, які раніше не публікувалися в офіційних джерелах і видані з відповідними грифами, це включення до 3віту законів відбувається з дотриманням встановленого порядку видачі дозволів на публікацію таких актів.

У 3віті законів нормативно-правові акти розміщуються за предметною ознакою у хронологічній послідовності з посиланням на час їх прийняття та на офіційне видання, де їх було опубліковано. У випадку регулювання певного питання нормами, що містяться у різних нормативно-правових актах, при складанні 3віту законів застосовують прийом посилань і доповнень для вказівки на ті частини 3віту законів, до яких увійшли акти, що містять норми, які конкретизують або розвивають певну статтю даного закону.

          Розміщення нормативно-правових актів за предметною ознакою (за сферами правового регулювання) відбувається за певною схемою, розробленою уповноваженим на те органом. Залежно від змісту та обсягу матеріалу проводиться його поділ на розділи, глави та інші структурні підрозділи, яким надається назва і порядковий номер. Матеріал розміщується у порядку, що забезпечує послідовний розвиток теми, з першочерговим поданням основ та інших основоположних актів законодавства. До кожного розділу 3віту і до 3віту законів загалом додається хронологічний перелік включених актів, алфавітно-предметний покажчик та інший довідковий апарат, що забезпечує зручність користування. З розвитком і вдосконаленням законодавства Звіт законів повинен системно доповнюватися новими актами. [15]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Систематичне зібрання чинного законодавства України

 

Динамічний розвиток законодавства в державі, великий  обсяг змін до чинних актів зумовили потребу в нових ефективних засобах  обліку та систематизації нормативно-правових актів. З цією метою Міністерство юстиції України з січня 2003 року запровадило офіційне, багатотомне видання "Систематичне зібрання чинного законодавства України". [5]

У Зібранні публікуються чинні акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів  України, Конституційного Суду України, а також Національного банку України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади України, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України.

У виданні публікуються нормативно-правові акти, які видані з часу прийняття Верховною Радою Української РСР Декларації про державний суверенітет України (16 липня 1990 року).

Головною особливістю  цього видання є систематизація актів та окремих норм за предметною ознакою.

"Систематичне  зібрання чинного законодавства  України" виходить щомісячно у спеціальних теках з роз’ємними замками. Забезпечується постійна підтримка текстів актів у контрольному стані. З кожним черговим томом виходить комплект змін до актів, опублікованих у попередніх томах. Також Зібрання доповнюється новими нормативними актами.

"Систематичне  зібрання чинного законодавства  України" – єдине в державі  офіційне видання такого формату. 

У “Систематичному  зібранні чинного законодавства  України” публікуються систематизовані  згідно Класифікатора законодавства  України за предметною ознакою нормативно-правові акти за галузями законодавства. З січня 2003 року видано 76 томів даного видання, в тому числі такі розділи: «Основи конституційного ладу», «Законодавство про органи та установи юстиції», «Законодавство про організацію і діяльність судів. Третейські суди. Прокуратура. Адвокатура», «Цивільне, сімейне та цивільне процесуальне законодавство», «Господарське та господарське процесуальне право», «Житлове законодавство. Житлово-комунальне господарство», «Праця. Зайнятість населення. Державна служба».

До кожного  розділу «Систематичного зібрання чинного законодавства України» щомісячно видаються комплекти  «Зміни», які можна передплатити додатково. В даний час ведуться роботи по випуску «Систематичного  зібрання чинного законодавства  України» в електронній формі, здійснюється підготовка до випуску ще одного розділу «Охорона праці», вихід якого планується розпочати у червні-липні поточного року.

«Систематичне зібрання чинного законодавства України» забезпечує повноту та змістовне  наповнення банку даних правової інформації, дозволяє проводити інформаційно-правову роботу на більш якісному рівні.

Зазначене видання  буде корисним у роботі центральних  та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, судів, правоохоронних органів, працівників юридичних служб, органів та установ юстиції, підприємств, установ та організацій, учених-правознавців, усіх, хто цікавиться питаннями права.

"Систематичне  зібрання чинного законодавства  України" можна передплатити  за Каталогом видань України Державного підприємства по розповсюдженню періодичних видань „Преса". [5]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Особливості систематизації законодавства в сучасних умовах

 

Законодавство складається із великої  кількості актів, прийнятих державними органами в різні історичні періоди. Час від часу виникає необхідність приведення його в чітку систему, ліквідації протиріч шляхом внесення змін і доповнень, здійснення систематизації.

Законодавство має свою структуру – спосіб зв’язку між її елементами.

Система законодавства  України має кілька структурних «зрізів», виокремлення кожного з яких має у своїй основі той чи інший критерій. Саме в залежності від цих критеріїв розрізняють функціональну, горизонтальну, ієрархічну структури. [12, с.190-194]