Швейцарія

Фінанси

Швейцарія —  один з найважливіших банківських  і фінансових центрів світу (Цюріх — третій після Нью-Йорка і Лондона світовий валютний ринок). У країні функціонує близько 4 тис. фінансових інститутів, зокрема безлічі філій іноземних банків. На швейцарські банки доводиться 35-40 % світового управління власністю і майном приватних і юридичних осіб. Вони користуються доброю репутацією у клієнтів завдяки стабільній внутрішньополітичній обстановці, твердій швейцарській валюті, дотриманню принципу «банківської таємниці». Швейцарія, будучи крупним експортером капіталу, займає четверте місце в світі після США, Японії, ФРН. Прямі інвестиції за кордоном складають 29 % швейцарського ВВП (середній показник в світі — біля 8 %). 75 % всіх швейцарських інвестицій прямує в промислово розвинені країни, серед країн, що розвиваються, найбільш привертають швейцарські капітали Латинська Америка і Південно-Східна Азія. Частка Східної Європи в загальному об'ємі інвестицій поки що незначна.

1 квітня 1998 р.  в Швейцарії вступив в силу  федеральний закон про боротьбу  з «відмиванням» грошей у фінансовому  секторі, що дозволив дещо піднести завісу банківської таємниці з метою виявлення «брудних» грошей.

Грошова одиниця. 1 швейцарський франк, дорівнює 100 сантимам.

Добувна галузь

В Швейцарії  мало корисних копалини, окрім хіба що солі, що видобувалася в минулі сторіччя в долинах річок Рона і Рейн.

Промисловість

В промисловості  домінують крупні об'єднання транснаціонального характеру, що, як правило, успішно витримують конкуренцію на світовому ринку і займають провідні позиції: концерни «Нестле» (харчові продукти, фармацевтичні і косметичні вироби, дитяче харчування), «Новартіс» і «Хоффман-ла-рош» (хіміко-фармацевтична продукція), «Алюсюїсс» (алюміній), шведсько-швейцарський концерн АББ — «Асеа Браун Бовері» (електротехніка і турбінобудування). Швейцарію часто асоціюють з годинниковою фабрикою світу. У опорі на старі традиції і високу технічну культуру тут виробляють годинники найпрестижніших марок. Досить відомою є компанія Arctic Cooling — виробник систем охолодження для апаратного забезпечення комп'ютерів.

Енергетика

Близько 37 % електроенергії в Швейцарії виробляється на АЕС, 50 % на ГЕС, решта 13 % на ТЕС з нафти, що імпортується. Більшість ГЕС знаходиться в Альпах, де створено більше 40 штучних озер — водосховищ. За ініціативою «зелених» будівництво нових АЕС тимчасово припинене, проте в перспективі Швейцарія не збирається поки згортати програму атомної енергетики.

Транспорт

Автобани Швейцарії

Аеробуси

Основні міжнародні аеропорти — Цюріх, Женева, Базель.

Сільське  господарство

Сільське господарство має яскраво виражену тваринницьку спрямованість (з упором на виробництво  м'ясомолочної продукції), відрізняється високою врожайністю і продуктивністю праці. Характерне переважання дрібних господарств. Швейцарський сир вже не одне сторіччя добре відомий в багатьох країнах світу. В цілому сільське господарство забезпечує потреби країни в продуктах харчування на 56-57 %.

Зовнішня  торгівля

Швейцарія підтримує зовнішньоторговельні зв'язки практично зі всіма країнами світу. Економіка країни в значній мірі залежить від зовнішньої торгівлі — як в імпорті сировини і напівфабрикатів, так і в експорті виробів промисловості (на експорт йде більше 50 % текстильної продукції, близько 70 % машинобудівної, понад 90 % хімічної і фармацевтичної, 98 % годинників). На розвинені індустріальні країни доводиться 80 % обороту зовнішньої торгівлі Швейцарії. Основними її партнерами є країни ЄС — понад 3/4 експорту і імпорту. Серед найбільших зовнішньоторговельних партнерів — ФРН, Франція, США, Італія, Великобританія, країни Бенілюксу.

Туризм

Будучи традиційною  країною туризму, Швейцарія утримує  в цій сфері міцні позиції  в Європі. Наявність розвиненої туристичної  інфраструктури, мережі залізних і  автомобільних доріг у поєднанні  з живописною природою і вигідним географічним розташуванням забезпечує приток в країну значної кількості туристів, перш за все німців, американців, японців, а останніми роками також росіян, індійців, китайців.

15 % національного доходу поступає за рахунок туризму.

Адміністративний  устрій

Детальніше: Адміністративний поділ Швейцарії

Кантони і громади

23 кантони або 20 кантонів і 6 напівкантонів. (Кожний з трьох кантонів: Аппенцелль, Базель, Унтервальд поділяється на 2 напівкантони).

Деякі кантони  складаються практично з одного міста (наприклад, Женева), на території  інших суцільні гори й долини (як в Урі). Деякі - не більше бразильської ферми, наприклад, місцевий Базель (площа - 37 кв. км), у ньому, однак, чисельність  населення (187,7 тис. осіб) вища, ніж у найбільшому кантоні Граубюнден, де на території в 7105 кв. км проживає 186,7 тис. осіб. У кантоні Цюріх - 1,2 млн. жителів, а населення напівкантону Аппенцелля Іннерродена (15 тис. осіб) ледь заповнить футбольний стадіон.

Є молоді й старі кантони. Наймолодший - Юра, який у 1978 році відокремився від кантону Берн.

• Ааргау (Aargau) - 544.3 тис. осіб (18,81% іноземців).
• Аппеннцель
• Аппеннцель Ауссерроден (Appenzell A. Rh) - 53,5 тис. осіб (14,1% іноземців).
• Аппеннцель Іннерроден (Appenzell I. Rh) - 15,0 тис. осіб (10,4% іноземців).
• Базель
• Сільській Базель (Basel-Country) - 260,0 тис. осіб (16,9% іноземців).
• Міський Базель (Basel-City) - 187,7 тис. осіб (27,2% іноземців).
• Берн (Berne) - 943,7 тис. осіб (11,9% іноземців).
• Вале (Valais) - 276,2 тис. осіб (16,5% іноземців).
• Во (Vaud) - 620,3 тис. осіб (26,6% іноземців).
• Гларус (Glarus) - 38,5 тис. осіб (19,8% іноземців).
• Граубюнден (Graubьnden) - 186,7 тис. осіб (13,2% іноземців).
• Женева (Geneva) - 408,8 тис. осіб (37,7% іноземців).
• Золотурн (Solothurn) - 244,0 тис. осіб (16,5% іноземців).
• Люцерн (Lucerne) - 347,2 тис. осіб (15,0% іноземців).
• Невшатель (Neuchвtel) - 165,7 тис. осіб (22.4% іноземців).
• Санкт-Галлен (St. Gallen) - 449,4 тис. осіб (19,6% іноземців).
• Тічино (Ticino) - 227,3 тис. осіб (25,6% іноземців).
• Тургау (Thurgau) - 205,9 тис. осіб (18,9% іноземців).
• Унтервальден
• Нідвальден (Nidwalden) - 38,0 тис. осіб (9,3% іноземців).
• Обвальден (Obwalden) - 32,4 тис. осіб (10.8% іноземців).
• Урі (Uri) - 35,2 тис. осіб (8,2% іноземців).
• Фрібург (Fribourg) - 236,3 тис. осіб (14,1% іноземців).
• Цуґ (Zug) - 99,4 тис. осіб (19,5% іноземців).
• Цюріх (Zurich) - 1,2 млн. осіб (21,7% іноземців).
• Шафхаузен (Schaffhausen) - 73,3 тис. осіб (19,8% іноземців).
• Швіц (Schwyz) - 130,2 тис. осіб (15,1% іноземців).
• Юра (Jura) - 68,8 тис. осіб (12,1% іноземців).

У кожному кантоні  своя конституція, свій уряд, свій парламент, свій суд, свої закони, що, природно, не повинні суперечити федеральним. Адміністративна автономія і законодавче право дуже великі. Наприклад, у кожнім кантоні - і навіть у кожній громаді - своя поліція і право самостійне визначати розмір податків.

Кантони поділяються  на громади. Швейцарець у першу чергу - член громади, потім громадянин кантону  і вже потім громадянин Швейцарії. У країні нараховується понад 3000 громад. У деяких громадах більше жителів, ніж у інших кантонах, у деяких - не більш ста. Громади також мають свою автономію: її члени, наприклад, вирішують, де прокладати нову вулицю або чи приймати на роботу нового вчителя.

п • о • р

Кантони Швейцарії[сховати]

Ааргау • Аппенцелль — Ауссерроден • Аппенцелль — Іннерроден • Базель-Ланд • Базель-Штадт • Берн • Вале • Во • Гларус • Граубюнден • Женева • Золотурн • Люцерн • Невшатель •Нідвальден • Обвальден • Санкт-Галлен • Тічіно • Тургау • Урі • Фрібур • Цуг • Цюрих • Шаффхаузен • Швіц • Юра

 

 

Столиця

Столиця — Берн (кількість населення - 128 тис. осіб). Швейцарці офіційно називають Берн не столицею, а "федеральним містом", підкреслюючи при цьому рівноправність головних міст всіх кантонів. Берн заснований у 1191 році. Назва міста походить від німецького слова "Bar" - ведмідь. Ведмідь присутній на прапорі і гербі міста, у скульптурних композиціях фонтанів і соборів, назвах ресторанів і готелів. Берн також є адміністративним центром кантону Берн.

Найбільші міста

(Кількість населення  станом на 2000 рік).

• Цюріх (Zurich) - 337,9 тис. осіб (28,7% іноземців).
• Женева (Geneva) - 175,0 тис. осіб (43,8% іноземців).
• Базель (Basel) - 166,0 тис. осіб (29,1% іноземців).
• Берн (Berne) - 122,5 тис. осіб (22,0% іноземців).
• Лозанна (Lausanne) - 114,9 тис. осіб (35,3% іноземців).

Демографія

Динаміка чисельності  населення Швейцарії з 1970 по 2005 р.р. Кількість жителів в тис.чол.

Населення Швейцарії - 7,2 млн. осіб, з них 19,8% іноземців (станом на 2001 рік).

Населення країни складається з етнічних груп, які  використовують різні мови (німецьку, французьку, італійську і ретороманську) і нерідко відрізняються за віросповіданням. Але взаємна терпимість і доброзичливість дозволяють їм жити і працювати в одній країні.

Германо-швейцарці  заселяють центральні і східні 15 кантонів країни, за віросповіданням  більшість з них - протестанти.

Франко-швейцарці  проживають у кантонах Во, Женева, Невшатель, Фрібург, Вале і Берн (у кантоні Берн змішано з германо-швейцарцями), за віросповіданням - протестанти і католики.

Італійці та італо-швейцарці зосереджені у  південних кантонах (Тічино та Граубюнден), у деяких районах разом з германо-швейцарцями, за віросповіданням - католики.

Ретороманці (близько 50 тис. осіб) проживають у високогірних районах кантону Граубюнден.