Для чого цей екскурс у підземне царство? Для того, щоб ми могли на власні очі побачити, наскільки нестійкий мир, у який людина привносить свої зміни. Ми ж не припиняємо рити, підривати, загалом, добувати таку необхідну нашій державі руду. Втім, на сьогодні зсуви, що відбуваються в надрах криворізької геологічної структури, поки непомітні для неозброєного ока і становлять близько кількох міліметрів на рік. Але це слабка втіха. Тим більше на тлі набирають свою активність інших геологічних процесів - наприклад, що виникли, здавалося б, на рівному місці провалів або зсувів. До речі, це ще квіточки ...

     Ми ж не «гальмуємо», навпаки, нарощуємо темпи видобутку. Побічно створюючи відвали, ставки-накопичувачі, шламосховища, які, у свою чергу, мілліарднотонно тиснуть на геологічну структуру, створюючи своєрідні гойдалки. (Навколо Кривого Рогу за весь час видобутку руди нагромадилося близько семи млрд. тонн «порожній» породи! Багато гектари колись орних земель зникли, мабуть, назавжди, під цими штучними утвореннями) Чому? Та тому, що з одного боку ми виймаємо породу, а з іншого - навалюється, створюючи дисбаланс в нестійкій геологічної системі криворізького розлому. Практично «рубаємо гілку, на якій сидимо». До речі, одним із нещодавніх прикладів може служити стався у лютому минулого року землетрус потужністю чотири бали! Але землетрус - це наслідок, викликаний вже названими причинами. Додамо сюди і безліч прокладено шахт, утворення під відвалами водоносних техногенних горизонтів. А «природна» текти ставків-накопичувачів і шламосховищ? До речі, це «підтікання» викликає до життя таке грізне явище, як освіта карстової пустоти. До речі, на сьогоднішній момент криворізькі геологи мають вельми приблизне уявлення, де і чого прокладено, як і що «підтікає». Причини прості: те, що рили на початку минулого століття, приховане історією, а то, що риють зараз, не піддається чіткому обліку, не кажучи вже про те, щоб мати конкретне уявлення про порожнинах, що утворилися під Кривим Рогом. (За приблизними даними, площа карстових пустот може становити близько 100 кв. Км - це при загальній протяжності Кривого Рогу в 120 км!) Коротко кажучи, сучасна криворізька геологічна наука не має повної картини про реальний стан справ у підземному царстві! Інформація, якою можуть оперувати криворізькі геологи, м'яко кажучи, дещо застаріла. Останні повномасштабні дослідження проводилися ще в 70-80-х роках минулого століття, а з тих пір картина стану геологічний системи Кривого Рогу значно змінилася, до речі, не в кращу сторону. Причин для подібної непоінформованості - безліч. У першу чергу це недостатнє фінансування необхідних досліджень. Власники підприємств ГМК не зацікавлені в проведенні повномасштабних геологічних досліджень. Така сама інформація, якою володіють криворізькі геологи, вельми розрізнена і не системна. Але, спираючись навіть на ці крихти, можна потенційно прогнозувати значні техногенні катастрофи для всього регіону в будь-який історичний відрізок часу!

     Потрібно  зауважити, що зростаючі темпи видобутку  руди несуть в собі не тільки антропогенну геологічну загрозу, а й деякі  інші аспекти небезпеки, наприклад, геополітичного та економічного характеру. Щоб їх усвідомити, зануримося трохи в історію. При канула в лету СРСР поклади криворізької руди оцінювали на 150-300 років видобутку. З того часу темпи виробітку виросли в три-чотири рази. На сьогоднішній день можна з упевненістю сказати: всієї руди в Криворізькому залізорудному басейні вистачить приблизно на 30-40 років, із натяжкою - 50 років! А далі? Після того як всю руду добудуть, ми отримаємо весь комплекс проблем, що супроводжують міста-привиди! Скажімо прямо, у Кривого Рогу є всі шанси стати таким містом, в які перетворилися деякі населені пункти, приміром, Донецької області!

     Що  ж потрібно було б зробити для  запобігання цього колапсу? Перше - це як найшвидша розробка і прийняття необхідного «сплаву» законів, спрямованих на запобігання екологічних катастроф і геополітичному колапсу. Це - в цілому. Однак саме насущне потрібно зробити негайно - визнати нарешті Кривий Ріг зоною екологічної катастрофи! Тут немає обмовки, саме катастрофи, а не лиха. Час «екобідств» вже пройшло, не за горами час катастроф! На жаль, але це реалії сьогоднішнього дня! Природно, що в цих рамках повинен бути вирішене питання про перерозподіл фінансових потоків, до слова, про це говорила і нинішня прем'єр-міністр, Юлія Тимошенко. Зокрема, велика частина «екологічних» коштів, які відраховуються нині до держбюджету, повинна залишатися в «руках» міської влади і використовуватися за жорсткими цільовими програмами. А для того, щоб зрозуміти, де найбільш «хворі» точки й куди слід направляти гроші в першу чергу, повинен бути створений єдиний інформаційний центр з моніторингу та систематизації всієї екологічної ситуації Криворізького залізорудного регіону, Полтавського ГЗК і Нікопольського марганцево-рудного басейну. До речі, про гостру необхідність такого Центру ми неодноразово говорили. Що ж дасть такий Центр? Найголовніше - можливість отримання повної і достовірної інформації про стан Криворізької геологічної системи та всіх перелічених регіонів. Прогнозування техногенних і природних катастроф (!) І багато, багато іншого. До речі, щось подібне створене зовсім недавно в Запоріжжі. Там запущений пілотний проект інформаційного сайту «Екосвіт Запоріжжя». На цьому сайті постійно оновлюється вся інформація про стан екологічного середовища з усіх районів міста. До речі, створена ця програма за сприяння Світового банку. Тож до наших проблем, як ми бачимо, і СВІТ не байдужий.

     Але продовжимо про закони. Ще вчора  потрібно було б прийняти Закон «Про надра»! На даний момент єдине, що ми маємо, - це Кодекс, і можемо сміливо  сказати, що він далекий від досконалості: у ньому більше можливостей для господарів ГМК, ніж для захисту надр.

     Втім, не відкриємо великої таємниці - наша держава хронічно відстає від  насущних проблем сучасності. Однак, з іншого боку, наука (в даному випадку  в особі КТУ) не стоїть на місці. Ми певною мірою готові до природно-техногенних «сюрпризів»: наприклад, розроблені технології, що дозволяють до мікрона заміряти зміни геологічного середовища, створені методи для системного вивчення проблем. На жаль, більшість проектів з цілком прозаїчним причин існують лише на папері. До речі, до таких, нагальним для сьогоднішнього дня тем можна зарахувати й технології, що дозволяють видобувати руду з існуючих відвалів і шламосховищ. Повномасштабне застосування цих технологій дозволило б значно знизити екологічне навантаження в часі нинішньому й продовжити «життя» міста в майбутньому!

     Знаючи  нерозторопність, з якою діє наша законодавча система, майбутнє Кривого  Рогу навряд чи можна уявити в «рожевому  світлі». А поки нардепи б'ються  за владу і вплив, йде безцінний час! Тому що створення Центру та втілення інших проектів, не кажучи вже про закони, - справа не одного дня і навіть року. А в цей час місто буквально висить над бездонною ямою![3,4]

4 Останні обвали  в місті через пустоти

Обвал на шахті ім. Орджонікідзе. 13 червня 2010, о 7:00 ранку, за Київським часом, у місті Кривий Ріг, на шахті Орджонікідзе під час проведення робіт з підриву породи в підземній шахті, сталося обвалення борту відкритого непрацюючого кар'єру. Загальна площа обвалу склала до 16 га і продовжує збільшуватися(рисунок 3).

Рисунок 3 Результати обвалу 
 

Рисунок 3 Результати обвалу(продовження)

     Під час виконання планових підривних  робіт на глибині 447 метрів стався обвал. Аварія в буквальному сенсі вибила грунт з-під ніг, в першу чергу, видобутчників, позбавивши будь-якої впевненості в надійності рекомендацій галузевої науки. Адже Науково-дослідний гірничорудний інститут (НіГрі, м. Кривий Ріг), що давав шахті рекомендації з відпрацювання рудних покладів і погоджує проекти робіт, протягом багатьох років здійснюючи авторський нагляд за їх дотриманням, оптимістично стверджував, що провалів поверхні тут бути не повинно. А найближчі чотири роки ця територія, мовляв, взагалі не становить жодної небезпеки, і шахта може спокійно працювати: конструктивні елементи виробок стійкі, як і весь гірський масив.

     Проте вранці 13 червня запевнення вчених з  шумом провалилися разом з  автодорогами, газопроводом, лініями  електропередач, що опинилися в зоні аварії. У рух прийшли близько 40 млн. кубометрів гірських порід. Сповзаючі у прірву пласти захопили за собою чотири автомобілі. В одному з них знаходився водій з НіГрі, який привіз у той ранок співробітників сейсмо лабораторії інституту на територію шахти. У 10.53 тіло загиблого водія піднято на поверхню », - повідомили в прес-службі МНС України.

       Площа провалу - близько 16 гектарів глибиною від 10 до 80 метрів, еквівалент вибухівки - 64 тонни. У результаті обвалення грунту в провалі виявилися 4 автомобілі, в одному з яких знаходився водій. У 10.53 тіло загиблого водія піднято на поверхню », - повідомили в прес-службі МНС України.

     Як  розповідає очевидець подій, що живе в 1,5 км від шахти на якій він працює. Після підриву грунту о 7:00, співрозмовник  агентства не спав і як він сам  каже: "секунди через 3 трясти все почало, будинок ходив ходором", багато жителів були впевнені що стався землетрус і оцінювали його в 5-6 балів.Також потрапила в обвалення підстанція "Червона", стара автоколона, Стела (пам'ятник загиблим воїнам).[5]

     Обвал в районі Центрального ринку. 17 серпня близько 6 стався обвал грунту у дворі торгового комплексу, розташованого в районі Центрально-міського ринку за адресою вул. Урицького, 5. До моменту приїзду фотокореспондентів працювала техніка, засипала утворився отвір, глибина якого складає близько 20 м. Район оточений службовцями спецпідрозділу МВС «Беркут»(рисунок 3).

Рисунок 3 – Результати провалу(продовження)

     За  словами очевидців, провалля утворилося в місці зберігання контейнерів  з товаром, які і були під землею. Багато з них були вилучені, але скільки саме з більш, ніж 20-ти, в даний момент не відомо.

     «Ця територія не належить жодному з  гірських підприємств, вона знаходиться  у відомстві міської влади, а  вони ще не назвали офіційних причин провалу», - повідомила прес-секретать Криворізького гірничопромислового територіального управління Майя Бондарчук. Проте наше джерело в гірничорудному НДІ Кривого Рогу вважає, що обвал породи міг статися через підземні пустоти. Адже раніше на цьому місці під землею проходили шахтні розвідувальні виробки, які полишили ще в радянські часи.[6]

5 Міри, що повинні бути застосованими по ліквідації пустот

     Ще  після червневого обвалу криворізькі  вчені пообіцяли взятися за складання  спеціальної карти підземних  пустот міста, щоб навчитися запобігати подібним випадкам. «Це процес довгий, зараз над картою працюють кілька НДІ», - повідомили нам в гірничо-промисловому територіальному управлінні міста.

     Побудова  таких карт ускладнюється тим, що значна частина з них було втрачена ще у радянські часи. Інша частина  карт підземного Кривбасу зберігаються в Кривбаспроект під грифом «тільки для службового використання» і доступ до цих карт суворо контролюється. За розповіддю випадкового очевидця, виявляється всі шахти міста з'єднані між собою, створюючи так звану павутину.

     Одним із способів заповнення пустот наприклад  у Германії є заповнення їх піно бетоном. Для Кривого Рогу таке «задоволення»  буде дуже дорого коштувати. По стандартам пустоти повинні заповнюватися відпрацьованими після переробки і видобутку руди матеріалами і добре утрамбовуватися. Але на практиці в результаті тих аварій що були в цьому році зрозуміло наскільки добросовісно ці стандарти виконувалися.

     Питання про ліквідацію пустот було розглянуті і на серії традиційних прес-конференції  керівників управлінь і відділів виконкому міськради. Закривав їч начальник управління екології Віталій Філімонов. Ось що він відповів на питання про ліквідацію пустот:

     «- Після аварії на шахті імені Орджонікідзе стало ясно, що ні на одному підприємстві не займаються заміщенням пустот після видобутку руди. Як управління екології оцінює таку ситуацію, коли небезпека над містом не нависла, а буквально підкралася знизу, з надр? Так, зрозуміло, що заміщення пустот збільшить собівартість продукції на 20-25 відсотків, але ж і в нинішньому стані порожнечі залишати не можна.

       - Не завжди, скажімо так, життя людей розглядаються в грошовому вираженні, - розмірковував начальник управління. - Сьогодні управління екології займається розробкою стандартів для підземних вибухів. У 2007-2008 роках такий стандарт розроблений по кар'єрах. У ньому враховувалися і порожнечі, і сейсмічне навантаження на грунти. Підприємства, що займаються підземним видобутком руди, також готові розробити такі стандарти, які будуть враховувати і порожнечі.

     - Будуть підривати обережніше, але порожнечі-то залишаться.