Відповідальність за порушення податкового законодавства

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ  Б.ХМЕЛЬНИЦЬКОГО 

ННІ Економіки і права

Кафедра державно-правових дисциплін 
 
 
 
 

Відповідальність  за порушення податкового  законодавства 
 
 
 
 
 
 

                             Виконала:

                  Студентка 3-А групи

                  Зверховська Альона 
 

ЧЕРКАСИ-2011

ПЛАН

Вступ…………………………………………………………………………………….……3

Поняття фінансово-правової відповідальності та фінансового правопорушення…....…4

Підстава відповідальності за порушення податкового законодавства…………………..7

Адміністративна відповідальність за порушення податкового  законодавства…..…….11

Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства……….……….15

Кримінальна відповідальність за порушення податкового законодавства………..……16

Література………………………………………….……………………………………….17 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

   Так склалося у нашій країні, принаймні так  було раніше, що сферу бухгалтерського  обліку та оподаткування регулювала величезна кількість нормативно – правових актів. Кодекси, закони, порядки, інструкції, листи – така велика кількість документів могла  регулювати одне і те саме питання. Дуже часто один нормативний акт  суперечив іншому, що вносило у  сферу оподаткування велику плутанину.

   Звісно, що така ситуація є і тепер. Проте  влада прийняла дуже рішуче та прогресивне  рішення, прийнявши Податковий кодекс України. Таким чином була зроблена спроба об’єднати всі нормативно – правові акти у сфері податкового законодавства в один єдиний документ.

   Виконання платниками податків та іншими суб'єктами податкового обов'язку об'єктивно не може спиратися лише на високий рівень їх правової культури та усвідомлення суспільної значущості передбаченої нормами податкового права належної поведінки. У сучасних умовах для забезпечення необхідного рівня податкових надходжень вирішального значення набуває застосування заходів державного примусу в податковій сфері.

   З урахуванням  сучасного етапу розвитку вітчизняної  правової системи і, зокрема, системи законодавства, слід зазначити, що категорія «відповідальність за порушення податкового законодавства» є комплексною, оскільки підставою такої відповідальності може виступати дія або бездіяльність, передбачена нормами податкового, адміністративного та кримінального права. При цьому терміни «відповідальність за порушення податкового законодавства» та «податкова відповідальність» за своїм змістом не є тотожними. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Поняття фінансово-правової відповідальності 
 З розвитком фінансового права, зокрема податкового, в науці стала виділятися фінансово-правова відповідальність як самостійний вид відповідальності. На законодавчому рівні поняття “фінансових санкцій” вперше було згадане у Законі України “Про державну податкову службу в Україні”, який вводився в дію 04.12.90 року, зокрема, у п.7 ст.11 (“Права органів державної податкової служби”), передбачено їх право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у вигляді стягнень. 
 
 Фінансово-правова відповідальність – це вид юридичної відповідальності, яка виражається у застосуванні до правопорушника уповноваженими на те державними органами, фінансово-правових норм-заходів державного примусу.

Фінансове правопорушення 
 Фінансове правопорушення – це порушення врегульованого фінансово-правовою нормою порядку мобілізації, розподілу та використання централізованих та децентралізованих коштів, законодавством передбачено юридичну відповідальність.

     Виконання платниками податків та іншими суб'єктами податкового обов'язку об'єктивно не може спиратися лише на високий рівень їх правової культури та усвідомлення суспільної значущості передбаченої нормами податкового права належної поведінки. У сучасних умовах для забезпечення необхідного рівня податкових надходжень вирішального значення набуває застосування заходів державного примусу в податковій сфері. Останні мають такі специфічні ознаки:

1)здійснюються  з метою забезпечення режиму  законності у сфері оподаткування  та дотримання правил сплати  податкових платежів;

2)поширюються  як на юридичних, так і на  фізичних осіб; підстави та порядок  їх застосування визначаються  фінансовим, адміністративним і  кримінальним законодавством;

3)їх застосування  є результатом реалізації державно-владних  повноважень посадовими особами  спеціальних державних органів;

4) метою податкового  примусу є спонукання платників  по датків до виконання податкового обов'язку;

5)різнобічний  характер цих заходів (за значущістю, силою впливу та масштабом застосування);

6)спрощений процесуальний  порядок застосування податкового  примусу;

7)забезпечення  законності при застосуванні  заходів податкового примусу,  здійснення прокурорського нагляду,  а також забезпечення можливості  оскарження відповідних рішень.

     Державний примус у податковій сфері реалізується через установлений законодавством механізм юридичної відповідальності. Для встановлення взаємозв'язку між державним примусом і юридичною відповідальністю важливе значення має поняття «обов'язок». Досліджуючи природу юридичної відповідальності, С. М. Братусь зазначав, що юридична відповідальність — це виконання обов'язку на основі державного примусу. Головне призначення відповідальності полягає у державному примусі до реального виконання обов'язків. У податковому праві, враховуючи специфіку предмета і методу правового регулювання, застосування юридичної відповідальності до зобов'язаних суб'єктів податкових правовідносин завжди пов'язано з невиконанням або неналежним виконанням ними податкового обов'язку.

     Особливістю відповідальності за порушення податкового  законодавства є її компенсаційно-каральний  характер. Зміст компенсаційної ознаки полягає в необхідності відшкодування  збитків держави та органів місцевого  самоврядування внаслідок неотримання Надходжень податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів. Поряд із цим застосування відповідальності спрямовано на покарання конкретного правопорушника (платника податків, податкового агента) у зв'язку з невиконанням ним покладеного на нього обов'язку, а також на попередження податкових правопорушень. Отже, відповідальність за порушення додаткового законодавства поєднує різні моделі (конструкції) юридичної відповідальності; право відновлювальну (компенсаційну) та штрафну (каральну). Для правовідновлювальної відповідальності істотно важливим є визначення існуючих обов'язків правопорушника та їх, у разі необхідності, примусове здійснення. Для штрафної — правильна кваліфікація правопорушення, індивідуалізація покарання або стягнення, реалізація застосованих до правопорушника заходів примусу, звільнення його від відповідальності у разі, якщо її цілі досягнуто.

     Указаний  феномен відповідальності за порушення  податкового законодавства зумовлений сутністю податкових правовідносин, а саме — їх владно-майновим характером. Якщо владному компоненту кореспондується застосування санкцій безпосередньо до платника податків у разі невиконання податкового обов'язку, опосередковане державним примусом, то акцент на майновому характері вимагає створення умов для відновлення порушеного публічного майнового інтересу, тобто примусового забезпечення податкових надходжень до бюджетів і державних цільових фондів. При цьому сплаті підлягає не тільки сума податкового боргу, а  й передбачені законом додаткові майнові санкції. В результаті бюджети та державні цільові фонди отримують додаткові грошові надходження у вигляді штрафних санкцій і пені. Специфіку відповідальності за окремі види порушень податкового законодавства фахівці вбачають у її безпосередній спрямованості на відшкодування фінансових втрат держави або муніципальних утворень на стадії формування ними фондів грошових коштів як фінансової бази власної діяльності.

     З урахуванням сучасного етапу розвитку вітчизняної правової системи і, зокрема, системи законодавства, слід зазначити, що категорія «відповідальність за порушення податкового законодавства» є комплексною, оскільки підставою такої відповідальності може виступати дія або бездіяльність, передбачена нормами податкового, адміністративного та кримінального права. При цьому терміни «відповідальність за порушення податкового законодавства» та «податкова відповідальність» за своїм змістом не є тотожними.

     У теорії податкового права, зокрема  російськими вченими, підкреслюється, що податкова відповідальність може мати місце лише у разі вчинення податкових правопорушень, а також їх різновиду – порушень законодавства про податки і збори у зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон.

     М. В. Кустова пропонує відповідальність за майнові порушення у податковій сфері на даному етапі її розвитку та юридичного оформлення виокремлювати як податкову відповідальність, не виключаючи можливості її визначення у майбутньому як фінансової відповідальності (або її різновиду).

Поряд із загальними ознаками юридичної відповідальності, податкова відповідальність характеризується низкою специфічних рис:

—підставою  податкової відповідальності є вчинення діяння, що містить усі ознаки складу податкового правопорушення;

—настання відповідальності врегульовано нормами податкового права;

—відповідальність полягає у застосуванні до правопорушника податкових санкцій фінансового характеру (штрафів);

—законодавство  передбачає особливий порядок притягнення до відповідальності;

—суб'єктами цієї відповідальності є платники податків та інші фіскально-зобов'язані особи.

     Остаточне вирішення проблеми змісту та розробки юридичної конструкції податкової відповідальності можливе лише за умови законодавчого визначення поняття податкового правопорушення, закріплення окремих складів податкових правопорушень, а також встановлення процесуального порядку провадження з цієї категорії справ. Стаття 11 «Відповідальність платників податків і зборів (обов'язкових платежів) за порушення податкових законів» Закону України «Про систему оподаткування» містить лише бланкетні норми, які об'єктивно не можуть відігравати роль ефективних законодавчих засад відповідальності за порушення податкового законодавства.

     Відповідальність  за порушення податкового законодавства  як комплексна категорія включає  адміністративну, фінансову та кримінальну  відповідальність. 

Підстава  відповідальності за порушення податкового  законодавства

     У теорії права підставою юридичної  відповідальності вважають вчинення правопорушення. При цьому науковці розрізняють нормативні та фактичні підстави. Нормативною підставою відповідальності є правові норми, які порушує особа, що передбачає застосування до неї конкретних санкцій. Фактичною підставою слід вважати лише діяння (дію або бездіяльність), передбачене (заборонене) законом.

Загальними ознаками, притаманними для всіх видів правопорушень, у тому числі й для податкових, є такі:

1)суспільна небезпека  (або шкідливість) діяння;

2)протиправність  дій (бездіяльності);

3)винність;

4)карність.

     Отже, порушення податкового законодавства  — це протиправне (передбачене податковим законодавством), винне діяння (дія чи бездіяльність) особи, пов'язана з невиконанням або неналежним виконанням податкового обов'язку, за яке передбачена юридична відповідальність. При цьому слід враховувати, що в цьому разі йдеться про податковий обов'язок у широкому розумінні, що включає повний комплекс обов'язків щодо обчислення, сплати податків і зборів, ведення податкової звітності.

     Некодифікованість податкового законодавства України  є на сьогодні істотною перешкодою для остаточного вирішення проблеми окремих видів порушень податкового законодавства. Закріплення у Податковому кодексі поняття податкового правопорушення та окремих складів податкових правопорушень дозволить сформулювати обґрунтовані критерії розмежування власне податкових правопорушень і порушень податкового законодавства, які мають ознаки адміністративних правопорушень.

     Для визнання діяння правопорушенням і, відповідно, застосування передбачених правовими нормами санкцій необхідно встановити наявність у діянні складу правопорушення. Під складом правопорушення розуміють закріплену законом сукупність обов'язкових ознак, що характеризують дане діяння як правопорушення. Елементами складу правопорушення є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.

     Об'єктом  порушення податкового законодавства  слід вважати врегульовані нормами податкового права суспільні відносини, яким у результаті правопорушення завдається шкода. У межах цих відносин здійснюється реалізація податкового обов'язку платниками податків. Такий погляд є домінуючим у теорії податкового права, але існують ще й інші підходи до вирішення цього питання. На думку А. В. Бризгаліна, об'єктом податкового правопорушення є фінансові інтереси держави, доходна час- тина бюджету і позабюджетних фондів, а також інші блага, що охороняються податковим законом. Фактично об'єктом податкового правопорушення є суспільні відносини, що виникають у сфері фінансової діяльності держави і в процесі реалізації яких формується доходна частина бюджетів і державних цільових фондів. Такі суспільні відносини, врегульовані нормами податкового права, складають родовий об'єкт указаних правопорушень. Поряд із родовим об'єктом виокремлюється безпосередній об'єкт, яким визнається конкретний, специфічний вид податкових відносин. Безпосередній об'єкт є критерієм розмежування окремих складів правопорушень у податковій сфері. Саме за безпосереднім об'єктом відокремлюються порушення правил ведення податкового обліку, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, подання податкової звітності.