Правове регулювання здійснення планових та позапланових документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності

Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Февраля 2013 в 19:58, реферат

Краткое описание

Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, яка передбачена у плані роботи контролюючого органу і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта або за місцем розташування об'єкта власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності за письмовим рішенням керівника відповідного контролюючого органу не частіше одного разу на календарний рік у межах компетенції відповідного контролюючого органу.

Файлы: 1 файл

Фин право.docx

— 29.41 Кб (Скачать)

Правове регулювання  здійснення планових та позапланових документальних перевірок суб'єктів  підприємницької діяльності

Перевірки діяльності підприємців  регулюються відповідно до Указу  Президента України “ Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності ” від 23.07.98 р. № 817/98.

Органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави  здійснювати перевірку фінансово-господарської  діяльності суб'єктів підприємницької  діяльності (далі — контролюючі  органи), проводять планові та позапланові  виїзні перевірки.

Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської  діяльності суб'єкта підприємницької  діяльності, яка передбачена у  плані роботи контролюючого органу і проводиться за місцезнаходженням  такого суб'єкта або за місцем розташування об'єкта власності, стосовно якого проводиться  така перевірка. Планова виїзна перевірка  проводиться за сукупними показниками  фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності за письмовим рішенням керівника  відповідного контролюючого органу не частіше одного разу на календарний  рік у межах компетенції відповідного контролюючого органу.

Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Право на проведення планової виїзної перевірки суб'єкта підприємницької  діяльності надається лише у тому разі, коли його не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки письмово повідомлено  про дату перевірки.

Позаплановою виїзною  перевіркою вважається перевірка, яка  не передбачена в планах роботи контролюючого  органу і проводиться за наявності  хоча б однієї з таких обставин:

а) за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, які свідчать про порушення суб'єктом підприємницької  діяльності норм законодавства;

б) суб'єктом підприємницької  діяльності не подано в установлений термін документи обов'язкової звітності;

в) виявлена недостовірність  даних, заявлених у документах обов'язкової  звітності;

г) суб'єкт підприємницької  діяльності подав у встановленому  порядку скаргу про порушення  законодавства посадовими особами  контролюючого органу під час  проведення планової або позапланової виїзної перевірки;

д) У разі виникнення потреби  у перевірці відомостей, отриманих  від особи, яка мала правові відносини  з суб'єктом підприємницької діяльності, якщо суб'єкт підприємницької діяльності не надасть пояснень та їх документального  підтвердження на обов'язковий письмовий  запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів від дня  одержання запиту;

е) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства. У такому разі позапланові виїзні перевірки  проводяться лише органами державної  податкової служби та органами контрольно-ревізійної служби в межах їх повноважень.

Позапланова виїзна перевірка  може здійснюватися і на підставі рішення Кабінету Міністрів України.

Контролюючі органи, які  мають право проводити планові  та позапланові виїзні перевірки  фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності:

а) органи державної податкової служби — стосовно сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, неподаткових платежів;

б) митні органи — щодо сплати ввізного мита, акцизного збору  та податку на додану вартість, які  справляються у разі ввезення (пересилання) товарів на митну територію України  в момент перетинання митного  кордону;

в) органи державного казначейства, державної контрольно-ревізійної служби та органи державної податкової служби в межах їх компетенції — стосовно бюджетних позик, позик та кредитів, гарантованих коштами бюджетів, цільового використання дотацій та субсидій, інших бюджетних асигнувань, коштів позабюджетних фондів, а також належного виконання державних контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів;

г) органи Пенсійного фонду  України — стосовно сплати збору  на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Здійснення планових та позапланових виїзних перевірок із зазначених питань іншими державними органами забороняється.

Планові виїзні перевірки  проводяться всіма контролюючими  органами одночасно в день, визначений органом державної податкової служби. Порядок координації проведення таких перевірок установлюється Кабінетом Міністрів України.

В Указі Президента України  від 23.07.1998 р. рекомендовано підприємствам, установам та організаціям усім форм власності ведення журналів відвідання їх та їхніх структурних підрозділів  представниками контролюючих органів  з обов'язковим зазначенням у  цих журналах термінів та мети відвідування, посади і прізвища представника, який обов'язково ставить свій підпис у  цьому журналі. Відмова представника контролюючого органу від підпису  в журналі є підставою для  недопущення його до проведення перевірки. Про факт цієї відмови суб'єкт  підприємницької діяльності повідомляє письмово у 3-денний строк контролюючому  органу, в якому працює такий представник.

Форма і порядок ведення  журналу відвідання суб'єктів підприємницької  діяльності контролюючими органами (журнал реєстрації перевірок) установлені  наказом Державного комітету України  з питань розвитку підприємництва від 10.08.1998 р. № 18.

 

Характеристика  закону України "Про Державний  бюджет України" на 2012 рік

Аналіз проекту  бюджету на 2012 рік свідчить про  певні позитивні риси законопроекту та прозорості бюджетного процесу в цілому. Це, насамперед, той факт, що у наступному році збережені тенденції 2011 року і законом про бюджет не вносяться зміни до податкового та іншого законодавства. Щодо підвищення прозорості бюджетного процесу та ефективності використання коштів у перспективі, то згідно з новою редакцією Бюджетного кодексу вперше разом з проектом бюджету подана інформація головних розпорядників щодо їх завдань та очікуваних результатів діяльності на 2012-2014 роки. При чому, результати діяльності представлено у вигляді конкретних, вимірюваних індикаторів. Так, наприклад, протягом зазначеного періоду планується щорічно зменшувати показник смертності від туберкульозу на 0,5 %. Або, наприклад, за три роки планується розробити 72 принципово нових видів продукції, технологій, що готові до впровадження для забезпечення випуску конкурентоспроможної продукції.

Базою для розрахунку бюджету є прогноз номінального ВВП на 2012 рік у розмірі 1 505,5 млрд. грн. та показник індексу споживчих цін - 7,9 %. Ці макропоказники розраховані за консервативним сценарієм, тому за експертною оцінкою основні параметри бюджету є реалістичними. Так, доходи державного бюджету складуть 337,6 млрд. грн., видатки - 361,6 млрд. грн.

Мінімальні соціальні  стандарти також підвищуватимуться у наступному році темпами, що відповідають розвитку економіки. Зростання мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму для працездатних осіб передбачено на рівні 141%. Його зростання у 2011 році склало 8,4 %, 2010 році - 4,7 %, у 2009 році - 3,0 % . На кінець року мінімальна заробітна плата буде складати 1134 грн. та випереджати середній розмір прожиткового мінімуму на 3,6 % (або 39 грн.). Це є позитивним фактом, хоча таке випередження не є достатнім для забезпечення збалансованості між фондом оплати праці та соціальними виплатами. Досвід європейських країн свідчить, що мінімальна заробітна плата має перевищувати прожитковий мінімум не менше, ніж у 2,5 раза.

Видатки та надання  кредитів з державного бюджету заплановані у сумі 374,0 млрд. грн., що на 8,5 в.п. більше затвердженого показника на поточний рік. Як і у попередні роки, більше чверті загальної суми видатків та надання кредитів займають міжбюджетні трансферти, які зростають швидшими темпами, ніж інші видатки державного бюджету: на 110,2 % порівняно із 107,9 % збільшення видатків без урахування трансфертів. Із загальної суми збільшення видатків та надання кредитів (29,3 млрд. грн.) близько 11,0 % спрямовано на видатки розвитку.

У законопроекті  має своє відображення розпочата  пенсійна реформа, завдяки якій у  наступному році планується суттєве скорочення дефіциту Пенсійного фонду, і видатки державного бюджету на його покриття зменшуються на 15,6 млрд. грн., або на 87,6 %.

Із 82 головних розпорядників коштів державного бюджету (26 із яких це місцеві державні адміністрації) більша частина видатків (85,5 %) припадає на 9 із них (див. додаток 1). Ці розпорядники фактично представляють основні галузі, на які витрачаються кошти державного бюджету, і, по-суті, відображають, сім галузей із десяти, визначених функціональною класифікацією. У перелік цих пріоритетних за обсягом видатків головних розпорядників не попали ті, що є профільними у галузях житлово-комунального господарства, охорони навколишнього природного середовища та духовного і фізичного розвитку.

На видатки  Міністерства фінансів традиційно припадає найбільша частка усіх видатків бюджету - 41,0 %. Однак у складі його видатків 93,5 % - це видатки, які мають загальнодержавне значення: основна частина трансфертів, що передаються місцевим бюджетам (66,3 % усіх видатків Міністерства фінансів), обслуговування державного боргу (20,3 %), державні капітальні вкладення, здійснення м. Києвом функцій столиці, державний фонд регіонального розвитку та резервний фонд (6,8 %). Інші тенденції попередніх років у розподілі видатків за головними розпорядниками коштів також збереглися у проекті бюджету на 2012 рік:

- Міністерство соціальної  політики України (14,9 % усіх видатків  бюджету) - завдяки видаткам Пенсійного фонду;

- Міністерство  інфраструктури України (6,1 %) - завдяки  дорожньому фонду та видаткам на підготовку до Євро-2012, які зменшилися на 20,0 % порівняно із затвердженими видатками на поточний рік;

- Міністерство  освіти і науки, молоді та  спорту України 6,0%);

- Міністерство  оборони (4,8 %), на видатки якого  припадають найсуттєвіші обсяги збільшення - 3,7 млрд. грн., або 27,1 %, та Міністерство внутрішніх справ (4,0 %);

- Міністерство  аграрної політики та продовольства  (3,3 %) і Міністерство енергетики та вугільної промисловості (2,8 %);

- Міністерство  охорони здоров'я (2,7 %).

Дефіцит державного бюджету становить 24,1 млрд. грн., або 1,6 % ВВП (проти 2,7 % запланованих на поточний рік), що на 11,2 млрд. грн., або 31,7 % менше дефіциту поточного року. Продовжується позитивна тенденція до зменшення розриву між обсягом запозичень та погашенням боргу (див. діаграму 1). Обсяги запозичень зменшено на 17,0 % до 91,9 млрд. грн.

Дефіцит бюджету у 2012 році буде значно меншим, ніж заплановані  видатки розвитку, що свідчить, про  те, що запозичені кошти переважно  будуть спрямовані на державні інвестиції. Для порівняння, у 2010 році дефіцит удвічі перевищував такі видатки2, тобто за рахунок запозичень здійснювалися поточні видатки.

Частка витрат на погашення та обслуговування державного боргу у 2012 році залишається майже на рівні поточного року - 20,6 % усіх витрат бюджету, у той час як у попередніх роках вона щорічно збільшувалася.

У проекті державного бюджету  передбачено надання державних гарантій на загальну суму 15 млрд. гривень, або на рівні поточного року, які будуть спрямовані на реалізацію інвестиційних та інноваційних проектів. При цьому, відсутній чіткий перелік напрямів, за якими вони можуть надаватись, який був у попередніх роках. Аналіз законопроекту свідчить про певні ризики для його виконання. Так у проекті бюджету передбачено 12,3 млрд. грн. надходжень від повернення кредитів. Водночас, аналіз свідчить, що у 2010 році повернення кредитів склало близько 60,0 % від запланованого обсягу, а за 7 міс. поточного року річний план виконано лише на 15,7 %. Отже, для виконання у наступному році плану у повному обсязі необхідно буде докласти певних зусиль.

Ризиком для виконання  бюджету є також заплановані  надходження від приватизації державного майна. Нагадаємо, що у 2010 році план по цьому показнику було виконано на рівні 17,2 %, у поточному році - станом на 01.09.2011 навіть дещо перевиконано завдяки продажу «Укртелекому». На наступний рік також закладено 10,0 млрд. грн. Отже, необхідно вжити усіх заходів, щоб заплановані кошти надійшли в бюджет.

В частині відносин між державним та місцевими бюджетами у проекті Державного бюджету на 2012 рік практично не зменшується залежність місцевих бюджетів від трансфертів з державного - їх частка в структурі доходів становить 52,4 % проти 52,7 % запланованих на 2011 рік. Однак, передбачено деякі позитивні новації міжбюджетних взаємовідносин. Так, вперше:

• розподілено між усіма  місцевими бюджетами, з якими  державний бюджет має прямі міжбюджетні відносини та затверджено нормативи щоденних відрахувань субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (2,4 млрд. грн.), що забезпечить її перерахування в автоматичному режимі;

• передано на рівень місцевих бюджетів кошти у вигляді субвенції  на придбання медикаментів та виробів медичного призначення для реалізації заходів державних цільових програм та комплексних заходів програмного характеру (1,8 млрд. грн.),

які раніше використовувалися  централізовано Міністерством охорони здоров'я;

• для фінансування середньо- та довгострокових програм і проектів соціально- економічного розвитку регіонів у проекті закону передбачено 2,0 млрд. грн. надати Державному фонду регіонального розвитку. Водночас необхідно зазначити, що існують певні ризики не здійснення цих видатків, оскільки джерелом їх фінансування є понадпланові надходження від приватизації державного майна.

Серед основних положень проекту  закону слід відмітити, що загальний  обсяг міжбюджетних трансфертів, які надаються із державного бюджету до місцевих бюджетів збільшено на 10,5 % і визначено у сумі майже 103,8 млрд. грн.

Информация о работе Правове регулювання здійснення планових та позапланових документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності