Фіксований сільськогосподарський податок

 

Тема»Фіксований сільськогосподарський податок»

                                                   ПЛАН

Вступ

1. Особливості справлення  фіксованого сільськогосподарського  податку до

бюджету.

2. Практика надходжень  до бюджету від сплати фіксованого

сільськогосподарського  податку.

3. Проблеми правового  регулювання порядку перерахунку  податку.

Висновок.

Список використаної літератури

 

 

 

Вступ

 

Досвід цивілізованих  країн світу свідчить, що високий  рівень

ефективності агробізнесу  досягається не автоматично, а прямо  залежить

від характеру і структури  суспільної формації, що утворилася в

результаті історичного  розвитку суспільства. Незважаючи на те що

демократичній державі притаманні ринкові відносини, вони далеко не

ідеальні в системі  господарювання. Ринкова економіка  — як, зрештою, і

будь-яка інша — має  свої плюси і мінуси. Тому багаторічна  світова

практика виробила механізми, покликані нейтралізувати, звести до

можливого мінімуму і пом'якшити негативні соціальні моменти  ринкової

економіки. Зробити це може тільки держава.

Практика ринку виробила необхідний арсенал засобів і  способів державного

регулювання макроекономіки. Найважливішими з них є індикативне

планування, фіскальна кредитно-грошова  і структурна політика,

регулювання цін тощо. Серед  цих підойм особлива роль належить

бюджетно-податковій системі. [6, с. 48]

Податкова система в Україні  не набула стабільності, тому не стала

важливим чинником в економічному механізмі управління народним

господарством, у тому числі  його аграрним сектором. До цього часу

ведуться дискусії про  напрями її подальшого розвитку. Очевидно, що діюча

сьогодні система оподаткування  сільськогосподарських підприємств

потребує удосконалення. Головна причина цього — порівняно  високий

податковий тягар і  те, що податки не стимулюють розвитку процесів, які

можуть зупинити економічну кризу: зростання обсягів виробництва,

структурну перебудову господарства, підвищення ступеня ділової

активності суб'єктів  господарювання, що здійснюють діяльність у сфері

сільського господарства.

Тому з обєктивною необхідністю постає питання про зменшення податкового

тягара, чому й сприятиме введення фіксованого сільськогосподарського

податку.

У даній роботі розглядається  сфера застосування, принципи впровадження,

умови функціонування, методика розрахунку фіксованого

сільськогосподарського  податку та його місце в системі  податків і зборів

у державі загалом.

Актуальність теми полягає  у тому, що фіксований сільськогосподарський

податок покликаний внести спрощення у справлянні податків із

сільськогосподарських товаровиробників, сприяти їх економічній

зацікавленості і зростанню, що на даний момент відповідає основним

напрямкам і тенденціям в  розвитку пріоритетних галузей економіки.

 

Завдання дослідження  полягає у визначенні чинних недоліків  у практиці

адміністрування і функціонування даного виду податку, пошуку перспектив

вдосконалення.

Предметом роботи визнається фіксований сільськогосподарський  податок в

системі елементів спрощеної  системи оподаткування.

Обєктом дослідження вважається практика функціонування, справляння і

адміністрування даного податку  в сучасних реаліях економічного розвитку

на Україні.

 

 

1. Особливості  справляння фіксованого сільськогосподарського податку до бюджету.

Питання дотаційності сільського господарства було завжди в центрі уваги

законотворців і урядовців, адже окрім того, що продукція сільського

господарства займає досить високу питому вагу у валовій доданій  вартості

економіки нашої держави  як держави індустріально-аграрної (13,8%),

сільське господарство є  стратегічно важливою галуззю народного

господарства країни в  цілому, поскільки воно – основний виробник

сільськогосподарської і  харчової продукції. Тому доцільним  було

вирішення питання насамперед про пом`якшення режиму оподаткування

сільськогосподарського  товаровиробника, його спрощення. Саме  до цього і

покликаний сільськогосподарський  податок.

Згідно з Законом України "Про фіксований сільськогосподарський  податок"

від 17 грудня 1998 року було визначено  механізм справляння фіксованого

сільськогосподарського  податку у грошовій формі. Він  справляється з

одиниці земельної площі  та сплачується в рахунок таких  податків та

зборів:

податку на прибуток підприємств;

плати (податку) заземлю;

податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин  і

механізмів;

комунального податку;

збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного

бюджету;

збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків

Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

збору на обов'язкове соціальне  страхування;

збору на будівництво, реконструкцію  і ремонт і утримання автомобільних

доріг загального користування України;

збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

збору до Державного інноваційного  фонду;

плати за придбання торгового  патенту на здійснення торгівельної

діяльності;

збору за специфічне використання природних ресурсів (щодо користування

водою для потреб сільського господарства).

Інші податки та збори, в тому числі податок на додану вартість, акцизний

збір, мито, митні збори, визначені  Законом України "Про систему

оподаткування" від 18 лютого 1997 року, сплачуються

сільськогосподарськими  товаровиробниками в порядку  і розмірах,

визначених законодавчими  актами України. [10, с. 28]

Платниками фіксованого  сільськогосподарського податку є сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм,

селянські та інші господарства, які займаються виробництвом

(вирощуванням), переробкою  та збутом сільськогосподарської  продукції, в

яких сума, одержана від  реалізації сільськогосподарської  продукції

власного виробництва  та продуктів її переробки за попередній звітний

(податковий) рік, перевищує  50% загальної суми валового доходу

підприємства.

У разі коли у звітному періоді  валовий доход від операцій з  реалізації

сільськогосподарської продукції  власного виробництва та продуктів  її

переробки становить менше  як 50% загального обсягу реалізації,

підприємство сплачує  податки у наступному звітному періоді  на загальних

підставах. До платників  фіксованого сільськогосподарського податку

належать також власники земельних ділянок та землекористувачі, в тому

числі орендарі, які виробляють товарну сільськогосподарську продукцію,

крім власників та землекористувачів  земель-них ділянок, переданих для

ведення особистого підсобного господарства, будівництва та

обслуговування жилого будинку, господарських будівель (присадибна

ділянка), садівництва, дачного  будівництва, а також наданих  для

городництва, сінокосіння  та випасання худоби.

Якщо у сільськогосподарських  товаровиробників нарахована у 1997 році

сума податків і зборів перевищує суму фіксованого податку  більше як у 3

рази, то до суми фіксованого  податку застосовуються такі коефіцієнти:

у разі перевищення у 3-4 рази — 1,5;

 

у разі перевищення більш  ніж у 4 рази – 2.

Платники фіксованого  сільськогосподарського податку мають  право на вибір

форми сплати податку в  грошовій формі або у вигляді  поставок

сільськогосподарської продукції.

Кількість сільськогосподарської  продукції з одного гектара

сільськогосподарських угідь  встановлюється на початку року і  не підлягає

користуванню залежно  від зміни ціни на сільськогосподарську продукцію

протягом податкового  року. Обрахування кількості сільськогосподарської

продукції з одного гектара  сільськогосподарських угідь, що має

поставлятися в рахунок  фінансового сільськогосподарського податку,

здійснюється, виходячи з  еквіваленту — однієї тони пшениці  м'якої

третього класу за цінами, які щорічно визначаються Кабінетом  Міністрів

України.

Зміна порядку сплати податків і зборів протягом звітного року не

допускається.

Об'єктом оподаткування  є площа сільськогосподарських  угідь, переданих

сільськогосподарському  товаровиробнику у власність  або наданих йому у

користування, в тому числі  на умовах оренди.

У тому випадку коли у  звітному періоду відбувається зміна  площ

сільськогосподарських угідь, у зв'язку з набуттям права землевласника

або землекористувача відповідно землевласник чи землекористувач

зобов'язаний здійснити уточнення  сум податкових платежів на період до

закінчення податкового  року і протягом місяця надати розрахунки до

органів державної податкової служби за місцем розташування земельної

ділянки.

Ставка фінансового сільськогосподарського податку з одного гектара

сільськогосподарських угідь  встановлюється у відсотках до їх грошової

оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 року, відповідно до

методики, затвердженої Кабінетом  Міністрів України в наших  розмірах:

для ріллі, сіножатей та пасовищ  — 0,5;

для багаторічних насаджень  — 0,3.

Грошову оцінку сільськогосподарських  угідь у разі необхідності можна

уточнювати згідно із законодавством.

Особливістю єдиного фіксованого  податку для сільськогосподарських

підприємств є те, що платники податку, які здійснюють діяльність у

гірських зонах та на поліських  територіях, застосовують ставку

фіксованого сільськогосподарського податку у відсотках до її грошової

оцінки в таких розмірах:

для ріллі, сіножатей та пасовищ  — 0,3;

для багаторічних насаджень  — 0,1.

Порядок обчислення і сплати фіксованого сільськогосподарського податку

регламентується Законом  України "Про фіксований сільськогосподарський

податок" від 17.12.98 р. № 320.

З 1 квітня 2001 року набрав чинності Закон України "Про порядок

погашення зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-111. Ним визначено терміни

подання податкової звітності  і строки погашення податкових зобов'язань

перед бюджетами та державними цільовими фондами. Норми цього  Закону

регламентують сплату фіксованого  сільськогосподарського податку.

Підпунктом 5.3.1 передбачається, що платники податків зобов'язані

самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену  в

розрахунку, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем

відповідного граничного строку надання розрахунку. [10, с. 29]

Розрахунок фіксованого  сільськогосподарського податку платники податків

подають до органу державної  податкової служби до 1 лютого поточного  року

(абзац перший ст. 5 Закону  № 320). У цьому документі загальна  сума

податку розподіляється у  встановлених розмірах між кварталами і, як

передбачає абзац другий статті 5 Закону № 320, сплачується щомісяця, а

саме:

у першому кварталі — 10%;

у другому кварталі — 10%;

у третьому кварталі — 50%;

у четвертому кварталі — 30%.

Відповідно до вимог Закону № 2181 на момент подання розрахунку

відбувається узгодження податкового зобов'язання. Тобто  базовим

податковим (звітним) періодом для фіксованого сільськогосподарського

податку є місяць.

Абзацом "а" пп. 4.1.4 Закону № 2181 встановлено, що податкова звітність

за базовий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у  тому

числі при сплаті місячних авансових внесків), подається протягом 20

календарних днів, наступних  за останнім днем звітного (податкового)

місяця. Сплата фіксованого  сільськогосподарського податку повинна

проводитися протягом тридцяти днів (20 днів плюс 10 днів), наступних  за

останнім днем звітного (податкового) місяця.

У разі, коли у звітному періоді  відбувається зміна площ

сільськогосподарських угідь  у зв'язку з набуттям права землевласника  або

землекористувача, землевласник чи землекористувач зобов'язаний здійснити

уточнення сум податкових платежів на період до закінчення податкового

року і протягом 20 календарних  днів, наступних за останнім календарним

днем місяця, а якому  виникла така зміна, надати розрахунки до органів

державної податкової служби за місцем розташування земельної ділянки.

Платники податку перераховують  у визначений строк кошти на окремий

рахунок відділень Державного казначейства України в районах.

Відділення Державного казначейства України у районах наступного дня

після надходження коштів перераховують суми фіксованого

сільськогосподарського  податку у таких розмірах: до місцевого  бюджету —

30%, на обов'язкове державне  пенсійне страхування — 68%, на  обов'язкове

соціальне страхування — 2%.

 

 

2. Практика надходжень  до бюджету від сплати фіксованого

сільськогосподарського  податку.

Верховна Рада України  неодноразово зверталася до питання  реформи в

оподаткуванні сільського господарства, змінювалися механізми та ставки

податків адже ослаблення податкового тиску на сільськогосподарських