Облік прибутку і його використання

    Пропорції розподілу прибутку між державою (бюджетом) і підприємством складаються під впливом кількох чинників. Істотне значення при цьому мас податкова політика держави щодо суб'єктів господарювання. Ця політика реалізується в: сумі податків, що сплачуються за рахунок прибутку; у визначенні об'єктів оподаткування, ставках оподаткування; у порядку надання податкових пільг.

    Другий  етап — це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств пісня здійснення платежів у бюджет. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди: резервний, розвитку й удосконалення виробництва, соціальних потреб, заохочення. Кошти цих фондів використовуються для фінансування відповідних витрат.

    На  рис. 4 зображено схему розподілу  балансового прибутку підприємства. З неї можна зробити висновок, що на обсяг прибутку, який залишається в розпорядженні підприємств, впливають: абсолютна сума отриманого балансового прибутку; платежі в бюджет, здійснювані за рахунок прибутку (рентні платежі, плата за землю, податок із власників транспортних засобів, податок на прибуток, податок на нерухомість — після його запровадження).

    Прибуток, що залишається в розпорядженні  підприємства, не слід ототожнювати з  чистим прибутком. Чинні нормативні акти визначають, що за рахунок прибутку підприємства повинні сплачувати ще і штрафи в таких випадках:

    за  порушення господарських договорів  із суб'єктами господарювання;

    за  несвоєчасне подання в податкову  адміністрацію необхідних розрахунків;

    за  затримку перерахування коштів у бюджет і державні цільові фонди;

    за  приховування прибутку від оподаткування;

    за  недотримання встановлених лімітів  забору води або використання води без укладання відповідної угоди (це стосується використання води з державних водогосподарських систем);

    за  прострочені банківські позички;

    за  невиконання квоти зі створення  робочих місць для інвалідів;

    за  інші порушення.

    

    З урахуванням особливостей фінансово-господарської  діяльності підприємств, що функціонують в різних сферах економіки, можуть стягуватися за рахунок прибутку й інші штрафи. Особливо це стосується комерційних банків, страхових компаній. Отже, чистий прибуток — це частина прибутку, що залишається в підприємства після сплати податків та можливих штрафів (фінансових санкцій). 

    Використання чистого прибутку

    Використання  чистого прибутку підприємство може здійснювати шляхом попереднього формування цільових грошових фондів або спрямовуючи  кошти безпосередньо на фінансування витрат. Можливий також розподіл чистого прибутку частково для формування цільових фондів, а частково на безпосереднє фінансування витрат.

    На  рис. 5 зображено структурно-логічну  схему використання чистого прибутку підприємства.

      
 
 
 
 
 

    Як  уже було сказано, за рахунок прибутку підприємство формує ряд цільових фондів, кошти з яких спрямовуються на фінансування певних витрат, задоволення відповідних погреб. Використання чистого прибутку на виплату дивідендів здійснюється безпосередньо.

    Принципове  значення в розподілі чистого  прибутку  має досягнення оптимального співвідношення між фондом нагромадження і фондом споживання. Ці фонди умовні, безпосередньо на підприємстві вони не утворюються, а їхню величину можна встановити на підставі розрахунків використання прибутку на фінансування певних втрат чи заходів. За адміністративної системи управління економікою здійснювалось державне регулювання співвідношення фондів нагромадження і споживання.

    Нині  використання чистого прибутку (напрямок і пропорції) визначаються самостійно кожним суб'єктом господарювання. Відповідно до Закону «Про оподаткування прибутку підприємства від 28 грудня 1994 року, в 1995, 1996, 1997 (перше півріччя) державне регулювання використання чистого прибутку здійснювалося досить активно і в основному суто економічними інструментами, зокрема

    * зменшенням суми податку на прибуток (до 20%) за використання прибутку на фінансування, реконструкцію ч а модернізацію активної частини основних фондів;

    * зменшенням оподатковуваного прибутку (до 10%) за умови використання прибутку  на збільшення власних оборотних  коштів (поширювалось тільки на державні підприємства);

    * зменшенням оподаткованого прибутку  на суму прибутку, спрямованого  на покриття витрат для утримання  об'єктів соціально-культурного  призначення, на благодійну діяльність.

    Згідно  із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 року державне регулювання використання чистого прибутку підприємств також здійснюється з допомогою зменшення оподаткованого прибутку на суму витрат з чистого прибутку для утримання й експлуатації об'єктів соціальної інфраструктури тоді, коли відповідні об'єкти соціальної інфраструктури були на балансі підприємства і утримувались ним на час уведення в дію Закону про оподаткування прибутку.

    У таблиці 2 наведено дані про використання прибутку в річних галузях економіки України в 1995-1996 роках. З цих даних можна зробити висновок, що в 1996 році частка прибутку, що була залишена в розпорядженні підприємств, збільшилась до 77,1%). Це є позитивною тенденцією.

    Таблиця 2

    СТРУКТУРА ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ В РІЗНИХ ГАЛУЗЯХ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В 1995-1996 pp¹.

 

    Водночас  відбулися негативні зміни в  структурі використання прибутку. Так, у загальному обсязі прибутку, що був  використаний у різних галузях економіки, сталося значне зниження частки прибутку, спрямованого на виробничий розвиток (з 27,5% до 21,7%); на утворення резервного (страхового) фонду (з 2,7% до 1,1%); на заохочення (з 1 1,6% до 9,2%).

    Є відмінності також у структурі  використання прибутку в окремих галузях економіки. Так, у 1996 році в усіх галузях економіки частка прибутку, перерахована в бюджет, становила 22,9%. Водночас у промисловості вона становила 19,5%, а на підприємствах транспорту і зв'язку — 3 1,8%. Це відбувається у зв'язку з неоднаковими умовами оподаткування підприємств окремих галузей економіки (оподаткування прибутку, стягнення плати за ресурси тощо). 

    Задача

    Завдання:

1. Скласти бухгалтерський баланс.
2. Визначити кореспонденцію рахунків.
3. вказати тип операцій.
4. Відобразити господарські операції на рахунках бухгалтерського обліку.
5. Підрахувати обороти та вивести сальдо.
6. Скласти оборотну відомість по синтетичних рахунках.
7. По даних рахунку скласти баланс на кінець звітного періоду.

                  Основні засоби   50000

                  Статутний капітал  65000

                  Основне виробництво  10000

                  Запасні частини   5000

                  Резерв майбутніх  періодів 19000

                  Готова продукція  20000

                  Каса     1000

                  Короткотермінові  позики 12000

                  З/п     20000

                  Р/р     30000

Журнал  реєстрації господарських операцій