Методичне забезпечення комплексного аналізу фінансового стану підприємства

Підсумовуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що у зв'язку із індивідуалізацією підходів до бачення  фінансового стану підприємства, на сьогодні, єдиної думки щодо трактування  відповідного поняття не існує. Думки  вчених мають як свої спільні так  і свої відмінні риси.  Виходячи з наведеного матеріалу слід зазначити, що фінансовий стан підприємства - це одна із найважливіших характеристик  економічної діяльності кожного підприємства як у внутрішньому, так і у зовнішньому середовищі, яка знаходить своє відображення у комплексі показників щодо конкурентоспроможності підприємства, рентабельності виробництва, комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства й виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком і іншими установами, фінансової стійкості та спроможності підприємства фінансувати свою діяльність.

При цьому  майже всі автори підкреслюють, що однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства виступає його фінансова стійкість.

Особливо яскраво ця думка висловлена в запропонованій класифікації фінансового стану підприємства Шеремета та Негашева, по мірі його фінансової стабільності. Було виділено чотири типи фінансового стану, в яких може перебувати підприємство:

1) абсолютна фінансова  стійкість (трапляється дуже рідко)  — коли власні кошти забезпечують  запаси й витрати;

2) нормальний стійкий  фінансовий стан — коли запаси  й витрати забезпечуються сумою  власних оборотних коштів та  довгостроковими позиковими джерелами;

3) нестійкий фінансовий  стан — коли запаси й витрати  забезпечуються за рахунок власних  оборотних коштів, довгострокових  позикових джерел та короткострокових  кредитів і позик, тобто за  рахунок усіх основних джерел  формування запасів і витрат;

4) кризовий фінансовий стан – коли запаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування, і підприємство наближається до межі банкрутства.[ Азаренкова Г.]

Слід звернути увагу на те, що для оцінки фінансової стійкості  підприємства А.Д. Шеремет і Є.В. Негашев  рекомендують певну, тільки їй властиву систему показників, до складу якої не входять показники платоспроможності, ліквідності, раціональності розміщення і використання майна.

Позиція, майже повністю збігається з позицією вищезгаданих авторів, займає О.В. Єфимова, хоча вона і не дає визначення сутності фінансового стану й фінансової стійкості.

Дещо іншу позицію щодо розкриття сутності фінансового  стану підприємства, його фінансової стійкості і взаємозв'язки між  ними займає Р.В. Савицька. З одного боку, даючи характеристику поняттям фінансового стану й фінансової стійкості підприємства, вона справедливо пише, що фінансовий стан підприємства - це економічна категорія, яка відображає стан капіталу в процесі його кругообігу і здатність суб'єкта господарювання до саморозвитку на фіксований момент часу . Далі, нею відзначається, що в процесі господарської діяльності відбувається безперервний процес кругообігу капіталу, змінюються структура коштів та джерел їх формування, наявність і потреба у фінансових ресурсах і, як наслідок, змінюється фінансовий стан підприємства, зовнішніх проявом якого виступає платоспроможність. При цьому Р.В. Савицька відзначає, що фінансовий стан може бути стійким і нестійким (передкризовим) і кризовим. Викладений підхід, по суті, збігається з характеристикою фінансового стану, його стійкості та взаємозв ’ язки між ними, яку дають вищевказані автори.

З іншого боку, Г.В. Савицька допускає нечіткість у розмежуванні таких понять, як «фінансовий стан»  і «фінансова стійкість». Цей висновок підтверджується наступним визначенням  фінансової стійкості підприємства, яке дає Р.В. Савицька: «...фінансова  стійкість підприємства - це здатність  суб'єкта господарювання функціонувати  і розвиватися, зберігати рівновагу  своїх активів і пасивів в  змінному внутрішньої і зовнішньої середовищі, що гарантує його постійну платоспроможність та інвестиційну привабливість в межах допустимого  рівня ризику» і далі: «Отже, стійкий  фінансовий стан не є щасливою випадковістю, а підсумком грамотного, вмілого  управління всім комплексом факторів, що визначають результати господарської  діяльності підприємства. При такому підході до поняття фінансової стійкості  вкладається навіть більш широкий  зміст, ніж у поняття фінансового стану підприємства.

Слід підкреслити, що ряд  учених-економістів, наприклад М.Н. Крейніна, В.В. Ковальов, розділяють підхід А.Д. Шеремета, М.І. Баканова і Є.В. Негашева до розкриття сутності фінансового стану підприємства, його стійкості та взаємозв ’ язки між ними. Так, М.М. Крейніна дає визначення фінансового стану, близьке позиції М.І. Баканова і A.Д. Шеремета, відзначаючи, що фінансовий стан є найважливішою характеристикою економічної діяльності підприємства, конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в ділове співробітництво, з його допомогою оцінюється, якою мірою гарантовані економічні інтереси самого підприємства і його партнерів по фінансових та інших відносин. Одночасно з цим М.Н. Крейніна ототожнює сутність фінансового стану і методи його аналізу, визначаючи фінансовий стан як «...систему показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів».

Більш послідовну позицію  з цього питання займає B.. Ковальов. На його думку, фінансовий стан характеризується майновим і фінансовим становищем підприємства, результатів його господарської  діяльності, а також можливості подальшого розвитку. Разом з тим він розглядає  оцінку фінансової стійкості підприємства як складову частину оцінки фінансового стану підприємства.

Виходячи з викладеного, можна зробити висновок, що вищевказані  автори стоять на позиції, що фінансовий стан є більш широким поняттям, ніж фінансова стійкість, а фінансова стійкість виступає однією з складових частин характеристики фінансового стану підприємства. На жаль, необхідно відзначити, що не всі автори займають настільки чітку позицію щодо зазначених питань.

Наприклад, М.С. Абрютіна і О.В. Грачов зводять сутність фінансової стійкості до платоспроможності підприємства і не досліджують взаємозв'язок між фінансовим станом і фінансовою стійкістю. На їх думку, «...фінансова стійкість підприємства є не що інше, як надійно гарантована платоспроможність, незалежність від випадковостей ринкової кон'юнктури і поведінки партнерів».

В.В. Бочаров звужує коло питань і розглядає у своїй  роботі аналіз фінансового стану  і аналіз фінансової стійкості як два незалежних і самостійних  напрямки дослідження фінансової діяльності підприємства. Аналіз фінансового стану він зводить до експрес-аналізу на основі читання, вивчення структури і динаміки статей бухгалтерської звітності та аналізу вартості майна та коштів, вкладених у нього. Оцінка фінансової стійкості включає аналіз платоспроможності, ліквідності та забезпеченості підприємства власними оборотними коштами.