Контрольна робота з «Фінансовий менеджмент»

           При розробці політики диверсифікації активів слід враховувати принцип обмеженого обсягу окремих їх категорій та необхідність їх диверсифікації. Так, банківські вклади (депозити) повинні бути розміщені не в одному банку, а в кількох. У нерухоме майно рекомендується інвестувати також обмежену суму коштів. Якщо кошти вкладаються у прибуткові цінні папери, то слід дотримуватися принципу диверсифікації видів цінних паперів (акції, облігації) та їх емітентів. У разі збереження значної суми коштів в іноземній валюті їх також слід диверсифікувати.

          У практиці фінансового менеджменту для позначення різних методів нейтралізації ризиків зміни цін на окремі елементи активів (страхування валютного ризику, ризику падіння курсу цінних паперів чи зміни цін на готову продукцію або сировину та матеріали) вживається термін “хеджування”.

          Хеджування – метод страхування цінового ризику за угодами на біржі (товарній, фондовій). Механізм хеджування ризиків полягає в здійсненні зустрічних операцій з купівлі-продажу активів (фінансових інструментів).

До хеджування твердих контрактів належать форвардні, ф’ючерсні та аналогічні щодо них контракти. До хеджування умовних контрактів належать опціони та аналогічні щодо них контракти (див. табл. 2).

Таблиця 2.

 

         Операція хеджування вимагає здійснення трьох біржових угод:

• купівлі (продажу) реального товару або цінних паперів з поставкою в майбутньому періоді;
• продажу (або, відповідно, купівлі) ф’ючерсних контрактів на аналогічну кількість товарів або цінних паперів;
• ліквідацію позиції за ф’ючерсними контрактами в момент поставки реального товару або цінних паперів шляхом укладання зворотної (офсетної) угоди.

         Перші два види біржових угод здійснюються на початковій стадії операції по страхуванню цінового ризику, а третій їх вид – на стадії завершення. Принцип операції хеджування оснований на тому, що якщо її учасник має фінансові втрати через зміни цін як продавець реального товару або цінних паперів, то він виграє в тих же розмірах як покупець ф’ючерсних контрактів на таку ж кількість товару або цінних паперів і навпаки. В зв’язку з цим на біржовому ринку розрізняють два види операцій страхування цінового ризику – хеджування купівлею і хеджування продажем ф’ючерсних контрактів.

         При застосуванні вказаних фінансових інструментів (див табл. 2) слід враховувати, що вони можуть використовуватися як з метою нейтралізації ризиків зміни цін на окремі позиції активів, так і в спекулятивних цілях. Фінансовий інструмент використовується як хеджування і враховується в цій якості, якщо:

• точно визначена позиція активів, за якою існує ризик втрат від зміни цін і яку підприємство з цієї причини хеджує;
• фінансовий інструмент точно визначений як хедж у момент його придбання або продажу;
• існує зворотня залежність між зміною ціни на актив і зміною ціни на інструмент, визначений як хедж, у результаті чого ризик втрат від зміни цін на активи суттєво знижується.

         Якщо фінансовий інструмент не задовольняє цим вимогам, він визначається як спекулятивний.

 

 

 

 

3. Задача 1.

        Кондитерській фабриці надані 30 тис. грн. в кредит на 4 місяці з 1 червня поточного року за ставкою 12% річних. Необхідно визначити суму кредиту до погашення, якщо нарахування здійснюється з використанням схеми складних відсотків.

         Розв’язок:

Pi = P * (1+r/12)ᵐ ,

Де  Рі – майбутня сума, після нарахування складних відсотків;

Р – вкладена (початкова) сума інвестицій;

r – ставка простого відсотка (річних);

m – число місяців функціонування угоди.

Рі = 32000* (1+12/12) = 31218,12 грн

Відповідь: сума кредиту  до погашення – 31218,12 грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Список використаної літератури.
1. Управління фінансовим ризиком/ Г.Г. Кірейцев, Житомир: ЖІТІ, 2001. – 440 с.
2. Терещенко С. Оцінка фінансової стійкості підприємства //Вісник НБУ. – 1999. – № 11.
3. МакЛафин Д. Дж. Ценные бумаги: как добиться высоких доходов. – М.: «ДЕЛО», 1999.
4. Давиденко Н.М. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. – Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. – 332 с.
5. Крамаренко Г.О. , Чорна О.Є. Фінансовий менеджмент: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 520 с.
6. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 554 с.