Финансово-промышленные группы

 

Фінансово-промислові групи  можуть вирішувати задачі накопичення  капіталу, його прибуткового вкладання  при наявності сильного фінансового  ядра, яке представлено сильним фінансовим інститутом. Створення ФПГ вважається одним із найбільш оптимальних шляхів формування ефективної фінансової інфраструктури промисловості. Фінансово-промислові групи можуть самостійно здійснювати відтворення та накопичення капіталу, підвищуючи таким чином ефективність функціонування окремих комплексів і галузей економіки.

Залежно від того, хто  є лідером у створенні фінансово-промислової  групи, центральним ланцюгом її виступає банківська установа, промислове підприємство, науково-дослідна установа, торговельне підприємство. Як правило, виокремлюють два типи фінансово-промислових груп: банківську та промислову. Для промислової характерна наявність промислового ядра, яке тісно зв’язано із фінансовими організаціями. В таких структурах фінанси мають підпорядкований характер, а вся діяльність концентрується навколо виробництва та маркетингу. В цьому разі вплив на політику ФПГ фінансових установ обмежений.

Українське законодавство  ще не досить чітко визначило механізм і правила функціонування ФПГ. Великим недоліком даної нормативної ділянки є заборона банкам брати участь більш ніж в одній ФПГ. Дане питання спірне, але більшість економістів не бачать в участі банку в декількох ФПГ нічого особливого.

Укрупнення виробничих комплексів змушують консолідувати  виробничі і фінансові ресурси в руках єдиної організації. Втім не можна забувати про досвід міжнародних фінансово-промислових груп, що протягом останнього десятиліття були змушені відмовитися від подальшої форсованої експансії і централізації. Їм довелося зайнятися перебудовою як загальної організаційної структури, так і звернути більшу увагу на фінансові і маркетингові аспекти менеджменту.

        1.2  Закордонний досвід  створення  фінансово-промислових груп.

 

   За  таких   обставин  особливої   актуальності   набувають   дослідження,

спрямованні  на  вивчення  зарубіжного  досвіду   функціонування   подібних структур,  а  також  на  виявлення  перспективних,  в  умовах  України,  схем формування консолідованого капіталу й чинників, що впливають на активізацію виробничої та інвестиційної діяльності.

   Адже  процес самоорганізації банківського  і промислового капіталів у   ФПГ торкнувся тією чи іншою  мірою усіх  без  винятку   індустріально  розвинених країн.  Сьогодні у світі накопичений  великий  досвід  створення   й  розвитку ФПГ. Економічний стан країн, пріоритети державної політики, національні  та історичні особливості і насамперед ставлення держави до ФПГ  великою  мірою зумовили  як  способи  їх  створення  й  організації  діяльності,   так   і перспективи розвитку. Аналіз зарубіжного досвіду переконує,  що ФПГ залежно від національної специфіки тих чи інших  країн  мають  свої  особливості  й відмінні риси як щодо їхньої організації, так  і  щодо  подальшого  процесу функціонування, та водночас підпорядковуються загальним закономірностям.

   Так,  створення ФПГ за кордоном  — це найчастіше не організаційно-правовий процес оформлення взаємодії фінансових і промислових компаній,  а  зв’язки, що складалися тривалий час  за  допомогою  системи  участі  (у  тому  числі перехресного володіння акціями), довгострокових зобов'язань та  інших  форм залежності промислових, торговельних, фінансових фірм й організацій.  Найбільші з таких фінансово – промислових груп представлено в таблиці 2.1

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.1

Сутність фінансово-промислових груп за кордоном

Назва країни	Сутність ФПГ
Японія	"сюдани"  і "кейрецу". Характерними особливостями  японських ФПГ  є:  наявність   власної системи фінансових установ;  взаємне  володіння  акціями;  об'єднання  фірм у середині  групи для реалізації великих та перспективних проектів; наявність зобов'язань про взаємні поставки всере-дині  групи;  організація  загальної універсальної торговельної фірми; система регулярних нарад керівників фірм, що входять до складу групи;  взаємний  обмін  працівниками,  у  тому  числі керівниками різних рівнів
США	не мають  жодних  чітко  окреслених  організаційних  меж,  обов'язкових форм та державної  реєстрації. Відсутня стандартизація  принципів,   за   якими   виникають   ФПГ,   як   у   галузі спеціалізації, так і у виробничій та географічній диверсифікації.  Унаслідок чого   існують   багатогалузеві,   спеціалізовані   за   деякими   галузями, регіональні, національні, у  тому  числі  багатонаціональні  ФПГ.
Німеччина	створені на основі горизонтальної міжгалузевої інтеграції най-більших  банків і промислових концернів. Головним  чинни-ком  їхнього  функціонування   є   можливість   дістати додат-кову вигоду від консолідації  капіталів  та  розширення  сфери  їхнього впливу. характерною  особливістю  є  відсутність  будь-якої формально закріпленої організаційної структури.
Росія	сукупність  юридичних  осіб,  що діють як основне  і дочірні  товариства,  або  котрі  повністю  чи  частково об'єднали свої матеріальні  й  нематеріальні  активи  на основі  договору  про створення фінансово-промислової   групи   з   метою техно-логічної  або економічної інтеграції для реалізації інвестицій-них або, технологічної або економічної інтеграції для реаліза-ції інвестиційних або інших проектів і програм, спрямованих на підвищення  конкурентоспроможності й розширення  рин-ку  збуту товарів і послуг,  підвищення   ефективності вироб-ництва, створення нових робочих місць.

 

Найбільш відомими ФПГ США, основу яких становлять потужні  фінансові інститути, є групи  «Чейза», «Моргана», «Мелона», «Лемена-Годдмена», «Сакса» та ін. Серед великих промислових корпорацій слід назвати «Дженерал моторс», «Дженерал електрік», «Форд моторс» та ін. Показово, що у групу «Дженерал моторс» входить більше 200 заводів у США, 12 - у Канаді і 32 підприємства в інших країнах світу; що виробляють близько 20% світового випуску автомобілів.

Економіку Японії практично повністю контролюють  шість великих ФПГ: «Міцубісі», «Міцуі», «Суміто», «Фуйо», «Санва», «Дайті Канге». Вони об´єднують 157 промислових і 24 фінансові компанії. Крім того, ці ФПГ побічно, через акції, контролюють близько 6 тис. фірм, що не входять до їх складу. Так, «Санва» контролює 1034 фірми за межами своєї ФПГ.

ФПГ у Німеччині  формуються, як правило, на основі потужних банків, яким належить провідна роль у процесі інтеграції промислового і банківського капіталу. Прикладами є фінансова група Німецького банку (Deutshe Bank AG) з концернами «Сіменс», «Ганіель», «Байєр», «Хеш», «Хенкель», «Хортен»; фінансова група Дрезденського банку з концернами «Фольксвагенверк», «Круглі», «Шикеданц», «Грундіг», «Откер». Одночасно з промисловістю ФПГ створюються у торгівлі, сільському господарстві, сфері послуг.

Огляд закордонного досвіду дає можливість окреслити  основні переваги практики формування та функціонування фінансово-промислових груп:

– Прискорення  створення ФПГ як форми концентрації фінансово-промислового капіталу, що обумовлюється  зниженням ризиків, створенням маркетингових  структур, котрі за допомогою прогнозування  реалізації продукції сприяють зміцнення та сприяє розширенню сегмента над ринком.

– Досягається  скорочення суспільних витрат праці, оскільки з допомогою досягнень НТР  і прискореної реалізацією інноваційних проектів, у рамках ФПГ спрощується  створення умов та просування ринку  нових продуктів.

– Відбувається істотна мінімізація фінансових витрат з допомогою більшої доступності  кредитів, їх забезпеченості, вищого рівня  маневрування капіталів, прискорення  оборотності,

– Виникає можливість створення центрів прибутковості, внутрішньофірмових центрів розрахунків, що веде до мінімізації податкові платежі, збільшення розміру дивідендів, вартості акцій, отже, до підвищення іміджу, і значення ФПГ.

– Підвищується інвестиційна здатність як кількісно, і у якісному розрізах, здатна складати конкуренцію міжнародною рівні. Отже досягається головна мета – підвищення рентабельності власного капіталу й відповідне зниження витрат.

• Оптимізуєтся величина податкові платежі внаслідок обліку національних особливостей податкових систем держав, біля яких здійснюють діяльність учасники ТНК – ФПГ

 

– Сукупність оптимізації  вищевикладених фактів прямо віддзеркалюється в величині і напрямах грошових потоків, сприяючи збільшення обороту, відповідно, ефективності капіталу.

 

Прискорений створення  ФПГ є об'єктивним, закономірним процесом зародження та розвитку форм і методів формування фінансового капіталу з урахуванням корінних зміни, що сталися наприкінці ХХ століття у сфері зовнішньоекономічних зв'язків і журналіста міжнародного поділу праці.

Отже, ФПГ –  є загальносвітовою тенденцією економіки, що дозволяє досягти прискорення економічного зростання, скорочення суспільно-необхідних витрат, зниження витрат і більше раціональної системи регулювання і фінансового контролю над діяльністю ФПГ.

Ретельний аналіз стану та використання прийнятних моментів закордонного досвіду може призвести до ефективному розвитку цього процесу й у нашій країні.

1.3. Механізм  фінансово – промислових груп

 

Організаційно-економічний  механізм фінансово-промислових груп (ФПГ) має складну структуру, однак можна виділити такі його складові, як механізм формування і використання ресурсів (капіталу); механізм управління затратами; механізм управління фінансами; мотиваційний механізм; механізм взаємодії з ринком. Структура цього механізму визначається через: організаційно-технічну систему або формування вертикальних зв’язків між підприємствами й адміністративним центром та горизонтальних зв’язків між окремими підприємствами; систему планування, контролю й оцінки їх діяльності; установлення матеріальної відповідальності; мотиваційний механізм функціонування.

Підприємства, що входять до складу ФПГ пов´язані  між собою численними зв´язками  з приводу фінансової, виробничої, збутової та іншої діяльності.

Існує багато інструментів інтеграції підприємств у ФПГ. До основних механізмів консолідації капіталу можна віднести такі:

а) холдингова форма  управління акціонерним капіталом  групи;

б) довірче управління головним підприємством акціями  учасників групи;

в) взаємне володіння  акціями учасників ФПГ;

г) довгострокові  фінансові зв´язки;

д) спільне відкриття  акціонерної компанії (головного  підприємства; торгового дому тощо).

Холдинговий механізм групової організації є домінуючим у створенні й функціонуванні багатьох зарубіжних ФПГ як на національному, так і транснаціональному рівні. Досить часто холдинг виступає як компанія, яка володіє контрольним пакетом акцій учасників групи і визначає завдяки цьому її стратегію.

Система участі в капіталі гарантує головному підприємству здійснення контролю над дочірнім підприємством, але цей контроль в основному має стратегічний характер. Механізм узгодження інтересів учасників групи визначають такі юридичні документи:

• угода з  фінансових питань, що регулює інвестиційну і дивідендну політику підприємств  на наступний фінансовий рік;

• договір про єдине управління, де чітко визначено, які функції делегуються керівництву головного підприємства, тобто централізуються, а які виконуються децентралізовано, кожним учасником самостійно.

Об´єднання промислового і фінансового капіталів стає важливою умовою створення ефективно діючого механізму інвестування і міжгалузевого переливання капіталу, встановлення раціональних технологічних і коопераційних зв´язків, прискорення НТП. Через створення ПФГ розв´язуються проблеми забезпечення надійних поставок і збуту продукції послаблення хвилі неплатежів, налагодження взаєморозрахунків між їх учасниками - тобто проблеми, що є істотними для нашої економіки. Крім того, об´єднання до груп промислових, фінансових, торговельних, страхових та інших організацій створює умови для реалізації державних програм, підвищення конкурентоспроможності, звуження сфери впливу тіньової економіки, посилення керованості економіки в цілому. Підприємницькі групи є доцільними також у справі боротьби із зарубіжними конкурентами і запобігання захопленню вітчизняних фірм іноземцями.

Отже, завдання, що вирішується  в процесі створення ФПГ в  Україні, полягає в тому, щоб максимально  використати позитивні моменти  діяльності подібних структур і послабити  негативні (і перш за все - можливе  підвищення рівня монополізації економіки).