Бюджетування на пiдприэмствi

Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Ноября 2011 в 20:49, контрольная работа

Краткое описание

У контексті підприємств під бюджетом розуміється короткостроковий план, в якому відображається алокація (розподіл) ресурсів. Вичерпну дефініцію цього інструменту фінансового управління дав ще в 1850 р. представник італійської школи фінансів Ф. Вілла. Під бюджетом він розумів попередній кошторис, який перед початком планового періоду дає інформацію про очікувані надходження і видатки, рух капіталу та всі результати ділової активності підприємства.

Оглавление

Бюджетування як функція фінансового контролінгу
2. Принципи бюджетування
3. Способи бюджетування
4. Система бюджетів на підприємстві

Файлы: 1 файл

Финансовый контролинг.docx

— 57.00 Кб (Скачать)

     Макіївський економіко-гуманітарний інститут

     Кафедра «Фінанси» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Індивідуальне контрольне завдання

     З предмету «Фінансовий контролінг»

     З теми: «БЮДЖЕТУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ» 
 
 
 
 
 

                                                        Студентки 5-го курсу

                                                        Економічного факультету

                                                        Групи «ФК-16А»

                                                        Баталової Дарини 
 
 
 
 

Макіївка, 2011

Зміст 

  1. Бюджетування  як функція фінансового контролінгу    

  2. Принципи бюджетування

  3. Способи бюджетування

  4. Система бюджетів на підприємстві 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       1. Бюджетування як  функція фінансового  контролінгу

       Для організації ефективного фінансового  контролінгу на підприємстві рекомендується створення сучасної системи бюджетування, яка б була заснована на розробці і контролі виконання 
ієрархічної системи бюджетів.

       У контексті підприємств під бюджетом розуміється короткостроковий план, в якому відображається алокація (розподіл) ресурсів. Вичерпну дефініцію цього інструменту фінансового управління дав ще в 1850 р. представник італійської школи фінансів Ф. Вілла. Під бюджетом він розумів попередній кошторис, який перед початком планового періоду дає інформацію про очікувані надходження і видатки, рух капіталу та всі результати ділової активності підприємства.

       Згідно  із сучасними трактуваннями, бюджет — це сума коштів, які є в розпорядженні для виконання визначених функцій та проведення певних заходів у рамках загальнофірмового планування. Він може складатися у формі заданих показників, яких слід дотримуватися у плановому періоді. Наприклад, для підприємства в цілому чи для окремого структурного підрозділу доводиться бюджет витрат (чи статті витрат), якого він повинен дотримуватися. Конкретні джерела покриття витрат при цьому не вказуються. Досить часто бюджет складається у формі каталогу заходів, які слід здійснити в плановому періоді; при цьому наводиться обсяг коштів, які виділені для реалізації цих заходів. Водночас є тип бюджетів, в яких поряд з напрямами використання ресурсів відображаються джерела покриття витрат.

       У бюджеті можуть відображатися як вартісні, так і кількісні показники  планового періоду.

       Процес  складання бюджетів і контролю за їх виконанням одержав назву бюджетування. До основних характеристик бюджетування можна віднести:

  • короткостроковість (до одного року);
  • високий рівень конкретизації;
  • внутрішню спрямованість;
  • тісну інтеграцію з контролем та аналізом відхилень.

       У літературі, присвяченій контролінгу, можна зустріти різні підходи до формулювання функцій бюджетування. Найвдалішою, на нашу думку, є класифікація функцій, запропонована німецькими експертами в галузі контролінгу А. Цюндом та П. Хорвачем:

  • функція регулювання фінансових компетенцій (визначення потреби у фінансових ресурсах, необхідних для досягнення поставлених цілей окремими підрозділами підприємства);
  • функція прогнозування (в бюджетах знаходять свій фінансовий вираз майбутні операції підприємства);
  • функція координації (наявні та мобілізовані фінансові ресурси повинні спрямовуватися на досягнення цілей, визначених у стратегії розвитку підприємства);
  • функція мотивації (виконання бюджетних показників є критерієм ефективності діяльності окремих осіб, структурних підрозділів тощо).

       Необхідною  передумовою і складовою бюджетування є планування, яке власне й конкретизується в бюджетах. І хоча досить часто в літературних джерелах поняття «бюджетування» та «планування» вживаються як синоніми, їх слід розрізняти: бюджетування зорієнтоване в основному на фіксацію та координацію показників у короткостроковому періоді, а планування — на прогнозування шляхів і засобів досягнення поставлених цілей як у коротко-, так і довгостроковій перспективі. Фінансовий план виконує два основні завдання:

  • по-перше, він є фінансовим прогнозом, який надає випереджаючу інформацію про розвиток грошових надходжень і видатків у майбутньому;
  • по-друге, його можна розглядати як фінансовий бюджет, в якому відображаються задані показники.

       Типова  схема бюджетування у загальному вигляді може включати етапи та строки, наведені в табл. 5.1.

       Таблиця 5.1 Етапи бюджетування на підприємстві

       №  
з/п

       Зміст етапу (заходи)

       Виконавці

       Строки

       1

       Вироблення (уточнення) стратегічних цілей

       Група стратегічного  
планування,  
контролер

       постійно

       2

       Оформлення та доведення  до менеджерів верхньої і середньої  ланок «бюджетної резолюції» (листа  з планування)

       Центральна  
служба контролінгу,  
за підписом правління

       до 1.07 
поточного  
року

       3

       Розробка спеціальних  первинних форм, за якими проводитиметься  збір інформації та доведення цих  форм до відповідальних за їх заповнення працівників чи структурних підрозділів

       Відділ  
контролінгу

       до 1.08 
поточного 
року

       4

       Заповнення первинних  форм і направлення їх до відділу  контролінгу

       Структурні  
підрозділи

       до 1.09 
поточного 
року

       5

       Розробка фінансових прогнозів, планування та аналіз альтернатив (окреслення альтернативних можливостей  залучення та використання ресурсів)

       Контролер  
у співпраці  
з відповідними  
службами

       до 1.10 
поточного 
року

       6

       Збалансування планів шляхом оптимального поєднання наявних  альтернатив

       Служби  
контролінгу

       до 15.10 
поточного 
року

       7

       Координація показників різних бюджетів

       Служби  
контролінгу

       до 15.10 
поточного 
року

       8

       Фіксація узгоджених показників у конкретних бюджетах

       Служби  
контролінгу

       до 1.11 
поточного 
року

       9

       Затвердження бюджетних  показників і доведення бюджетів до виконавців

       Правління,  
керівництво  
підприємством

       до 1.12 
поточного 
року

       10

       Бюджетний контроль: визначення відхилень фактичних  показників від планових та аналіз причин відхилень

       Служби контролінгу  
у співпраці  
з виконавцями  
бюджетів

       Бюджетний  
та післябюджетний  
періоди

       11

       Рапортування (підготовка проміжних і кінцевих звітів) про результати виконання бюджетів

       Служби  
контролінгу

       Бюджетний  
та після- 
бюджетний 
періоди

       12

       Коригування планів і бюджетів відповідно до рекомендацій, що містяться в рапортах

       Група стратегічного  планування,  
керівництво,  
контролер

       Бюджетний  
та після- 
бюджетний  
періоди

 

       Процес  бюджетування на майбутній рік починається  з вибірки та розрахунку центральною  службою контролінгу основних цільових показників монетарного характеру, які випливають зі стратегічного плану. Після цього готується так звана бюджетна резолюція або лист з планування, в якому окреслюються основні орієнтири діяльності підприємства в бюджетному році в розрізі окремих сфер і параметрів діяльності. В листі акцентується увага на основних факторах зовнішнього впливу, доводяться монетарні цілі на бюджетний рік та загальні рекомендації щодо їх досягнення. Наприклад, у листі в розділі спеціальних рекомендацій може зазначатися, що для досягнення планового обсягу операційного Сash-flow слід зменшити затрати на сировину та основні матеріали. Для цього доцільно укладати угоди на поставку на вигідніших умовах, зокрема з оплатою по факту, тобто після надходження сировини та матеріалів на склад, навіть якщо це зумовить необхідність робити закупки у непостійних постачальників.

       Необхідною  передумовою успішного бюджетування на підприємстві є ефективно діюча  система обліку, звітності та збору  інформації. Для складання бюджетів кожному відповідальному підрозділу чи працівникові доводяться спеціальні табличні форми, в яких у розрізі окремих періодів і позицій зазначається характер показників чи іншої інформації, яку слід представити. Заповнені форми направляються у відділ контролінгу, який їх обробляє та систематизує. Одна група показників служить базовою інформацією для прогнозних розрахунків, а інші — безпосередньо фіксуються в бюджетах. Зміст окремих форм та їх вигляд визначаються службами контролінгу залежно від їх інформаційних потреб і структури носіїв інформації на кожному конкретному підприємстві. При складанні бюджетів рекомендується застосовувати форми, які за своїм змістом і структурою наближені до документів фінансової та податкової звітності, що значно полегшить роботу в рамках бюджетного контролю (план-факт порівняння).

       Служби  контролінгу повинні обрати найприйнятніший для них метод прогнозування: експертний, екстраполяції чи каузальний.

       Характеру бюджету план набуває лише після  реалістичної оцінки та коригування  прогнозних показників. Отже, прогнозування  та планування первинні, а бюджетування — вторинне. Проміжною ланкою між  прогнозними розрахунками і кінцевим бюджетом є процес узгодження наявних  альтернатив таким чином, щоб  верхня межа грошових видатків у плановому  періоді не перевищувала нижньої  межі грошових надходжень.

       Після аналізу наявних альтернатив  проводиться робота із збалансування  планів, їх координації та фіксації узгоджених показників у бюджетах. Таким чином, у процесі бюджетування забезпечується логічний зв’язок між  показниками, які надходять «знизу», та узгодження з розрахунками, що доводяться «згори». Так звану сервісну функцію  при цьому виконують служби контролінгу.

       Як  уже зазначалося, невід’ємні складові бюджетування — це бюджетний контроль і рапортування, що виступають основою для коригування планів і діяльності.

       Незважаючи  на непересічне значення планування та бюджетування для успішної діяльності суб’єктів господарювання, як це йдеться  у вітчизняних наукових і методологічних джерелах, в практичній діяльності підприємств цьому питанню приділяється недостатньо уваги. Організація  бюджетування на багатьох підприємствах  пов’язана зі значними складностями, зумовленими, з одного боку, відсутністю  відповідної системи інформаційного забезпечення та невмінням працівників  різних структурних підрозділів  підготувати відповідні дані для  їх використання в процесі планування, а з іншого — нерозумінням керівництва  переваг бюджетування.

       Недооцінка  планування, яка спостерігається  останніми роками, значною мірою  зумовлена неправильними підходами  до цього інструменту управління, що застосовувалися в умовах адміністративної системи господарювання і скомпрометували саму ідею планування. Хибні принципи, які домінували за централізованого планування, стали одним з основних чинників низької ефективності народного господарства в цілому й окремих суб’єктів господарювання зокрема. З іншого боку, як свідчить досвід економічно розвинутих країн та вітчизняна практика, відсутність планів (бюджетів) або прорахунки в їх складанні стали суттєвим чинником, який може зумовити фінансову кризу на підприємстві.

     2. Принципи бюджетування

     У теорії і практиці економічної науки  можна зустріти різні підходи  до формулювання принципів бюджетування та планування. На нашу думку, до основних з них слід віднести такі:

  • принцип повноти: всі операції підприємства, що призводять до надходжень чи виплат грошових коштів, а також впливають на його фінансові результати, повинні бути відображені в бюджеті;
  • принцип координації означає, що бюджети окремих центрів прибутковості, затрат, структурних підрозділів тощо повинні складатися з урахуванням можливості їх зведення в єдиний консолідований бюджет; окрім цього, слід узгоджувати стратегічні цілі з показниками довгострокових планів і короткострокових бюджетів;
  • принцип централізації передбачає, що бюджетування є важливим інструментом фінансового управління підприємством, яке повинно здійснюватися з єдиного центру, а отже, всі грошові надходження (в т. ч. позичкові ресурси) повинні служити для покриття всіх вихідних грошових потоків;
  • принцип спеціалізації бюджетів вимагає, щоб грошові надходження та виплати відображалися відповідно до їх видів і джерел виникнення, завдяки чому можна проконтролювати рух грошових коштів у розрізі окремих центрів прибутковості та відповідальності;
  • принцип періодичності бюджетування означає, що бюджети повинні ділитися на окремі періоди, тривалість яких визначається специфікою організації фінансової діяльності підприємства (щоденні бюджети, щодекадні, тижневі, на місяць, квартал тощо);
  • принцип прозорості передбачає, що бюджети повинні складатися таким чином, щоб усі задіяні в їх виконанні особи чітко уявляли завдання, які перед ними ставляться, та мали стимули до їх виконання;
  • принцип точності: всі операції та результуючі з них грошові надходження і виплати повинні базуватися на реальних прогнозах;
  • принцип декомпозиції полягає в тому, що кожний бюджет нижчого рівня є деталізацією бюджету більш високого рівня, тобто бюджети цехів є «вкладеними» у зведений бюджет виробництва, часткові бюджети в розрізі статей затрат конкретизують бюджет виробництва тощо.

Информация о работе Бюджетування на пiдприэмствi