Аналіз грошових потоків і забезпечення перевищення припливу коштів над відпливом

 

4. Аналіз грошових потоків із застосуванням системи коефіцієнтів.

 

Чистий грошовий потік визначається як різниця між позитивним і негативним грошовими потоками (між надходженнями і видатками) в окремий період часу.

Чистий грошовий потік  є важливим показником фінансової діяльності підприємства, який в значній мірі визначає фінансову стійкість і  темпи росту ринкової вартості підприємства. Розрахунок чистого грошового потоку проводиться по підприємству в цілому, окремим його структурним підрозділам (центрам відповідальності), різним видам господарської діяльності чи окремим господарським операціям.

Для фінансового аналізу  можуть бути використані коефіцієнти, які розраховуються на основі звіту  про рух грошових коштів:

1. Коефіцієнти платоспроможності  і ліквідності:

• коефіцієнт руху грошових коштів в результаті операційної діяльності;
• коефіцієнт грошового покриття виплат по відсотках;
• коефіцієнт грошового покриття короткострокових боргів;

2. Коефіцієнти, що показують  здатність компанії продовжувати  свою діяльність у майбутньому:

• коефіцієнт відношення грошового потоку від операційної діяльності до капітальних витрат;
• коефіцієнт відношення грошового потоку від операційної діяльності до загальної суми боргу;
• коефіцієнт достатності грошового потоку.

Коефіцієнт  руху грошових коштів в результаті операційної діяльності-розраховується як відношення чистого грошового потоку від операційної діяльності до поточних зобов’язань.

Даний коефіцієнт показує  здатність підприємства генерувати ресурси в процесі своєї операційної  діяльності для виконання поточних зобов’язань. Базою для оцінки цього  показника є його порівняння з  показниками аналогічних компаній, що належать до тієї ж галузі економіки.

Коефіцієнт  грошового покриття виплат по відсотках розраховується як сума величини чистого грошового потоку від операційної діяльності , сплачених відсотків та сплачених податків до суми сплачених відсотків по довгострокових та короткострокових зобов’язаннях.

Даний коефіцієнт показує, чи достатньо грошових коштів генерує  підприємство в процесі своєї  операційної діяльності для виплати  відсотків по довгострокових та короткострокових зобов’язаннях.

Коефіцієнт  грошового покриття короткострокових боргів розраховується як відношення величини чистого грошового потоку від операційної діяльності, зменшена на суму дивідендів до суми короткострокових зобов’язань.

Даний коефіцієнт оцінює здатність  підприємства погашати свої короткострокові зобов’язання.

Коефіцієнт  відношення грошового потоку від  операційної діяльності до капітальних  витрат розраховується як відношення величини чистого грошового потоку від операційної діяльності до суми капітальних витрат.

Даний коефіцієнт показує  здатність підприємства погашати свої зобов’язання після здійснення капіталовкладень за рахунок внутрішніх джерел.

Коефіцієнт  відношення грошового потоку від  операційної діяльності до загальної  суми боргу розраховується як відношення величини чистого грошового потоку від операційної діяльності до загальної суми зобов’язань.

Даний коефіцієнт показує  здатність підприємства погашати свої зобов’язання за умови використання всієї суми чистих надходжень грошових коштів на погашення зобов’язань.

Коефіцієнт  достатності грошового потоку розраховується як відношення величини доходу до виплати відсотків та податків плюс суми амортизації за мінусом капітальних витрат, сплачених боргів та відсотків до суми середньорічних зобов’язань, що підлягають погашенню протягом наступних п’яти років.

Даний коефіцієнт дає можливість згладити виплив циклічних факторів, які проявляються при використанні коефіцієнта відношення грошового  потоку від операційної діяльності до капітальних витрат.

Взагалі, грошовий потік підприємства, що за певних умов вважається найважливішим показником його вартості, формується під впливом всього комплексу зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на його прибутковість. Проте головними фактором формування позитивних грошових потоків в управлінні прибутковістю є обсяг продажів, який залежить від асортиментної та цінової політики підприємства. Відповідно, головним фактором формування від'ємних грошових потоків є операційні витрати та плата за використаний капітал.

 

5. Касовий бюджет. Дефіцит і надлишок грошових коштів.

 

Основною  метою управління грошовими потоками є забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку шляхом збалансованості і синхронізації в часі обсягів надходження і вибуття грошових коштів.

Одним із засобів управління грошовими потоками є складання  касового бюджету.

Касовий бюджет – це детальний кошторис очікуваних надходжень і виплат грошових коштів за певний період, який включає як конкретні статті надходжень і виплат, так і їх часові параметри.

Касовий бюджет є частиною Основного бюджету підприємства і використовує дані бюджетів продажів, закупівлі, витрат на оплату праці та ін.

Касовий бюджет дозволяє :

• отримати цілісне уявлення про загальні потреби в грошових коштах;
• приймати управлінські рішення про більш раціональне використання грошових коштів;
• аналізувати значні відхилення по статтям бюджету і оцінювати їх вплив на фінансові показники підприємства;
• своєчасно визначати потребу в обсязі і строках залучення позикових коштів.

Основна ціль складання бюджетів – визначення моментів часу, в які  у підприємства буде нестача або  надлишок грошових коштів для того, щоб уникати кризових явищ або  пом’якшити їх і раціонально використати  тимчасово вільні кошти.

Касовий бюджет повинен включать всі грошові надходження і  виплати, які доцільно згрупувати по видам діяльності: операційна, інвестиційна і фінансова.

У процесі виконання бюджету  в окремих ланках місцевих бюджетів може утворюватися касовий розрив. Він може бути плановим, коли об'єктивно не збігаються терміни фінансування, бюджет встановлених видатків і одержання доходів, а також при запланованому дефіциті, і позаплановим — унаслідок невиконання плану з надходження доходів і перефінансування за окремими видами видатків.

Дефіцит грошових коштів відображає потребу у короткостроковому фінансуванні операційної діяльності, яку передбачається покрити за рахунок залучення короткострокового кредиту (фінансова діяльність).

В разі значного дефіциту грошових коштів необхідно проаналізувати можливі  варіанти його зменшення або ліквідації. Для цього необхідно скласти  декілька варіантів бюджету з  різним кінцевим результатом і обрати той, який більш за все задовольняє  потреби підприємства.

Існують такі підходи до зменшення дефіциту грошових коштів:

• ·покращити управління дебіторською і кредиторською заборгованістю;
• ·відкласти або призупинити інвестиції в основні фонди;
• ·розглянути можливість надання знижок покупцям у разі ранньої передоплати;
• ·збільшити ціни на свою продукцію;
• ·знизити обсяги продажів у кредит;
• ·отримати кращі умови кредитування у постачальників;
• ·проаналізувати можливості залучення кредитів і позик для покриття дефіциту;
• ·розглянути можливість застосування разових заходів залучення грошових коштів на підприємство.

Причини дефіциту грошових коштів

Внутрішні	Зовнішні
Падіння обсягів  продажів: втрата одного або більше крупних споживачів продукції; недоліки в управлінні асортиментом продукції. Недоліки в  системі управління фінансами: слабке фінансове планування; відсутність управлінського обліку; втрата контролю над витратами; відсутність оптимальної структури фінансових служб; низька кваліфікація кадрів.	Криза неплатежів. Не грошові форми розрахунків. Конкуренція з боку інших  товаровиробників. Зростання цін на енергоносії. Втрати від імпорту  за рахунок заниженого обмінного  курсу. Податковий тиск. Висока вартість позикових  коштів. Інфляційний тиск.

 

Заходи по збільшенню притоку грошових коштів

	Збільшення притоку  грошових коштів	Зменшення відтоку  грошових коштів
Короткострокові заходи	продаж або здача в оренду необоротних активів; раціоналізація асортименту продукції; реструктуризація дебіторської заборгованості в фінансові інструменти; використання часткової передоплати; залучення зовнішніх джерел короткострокового фінансування; розробка системи скидок для покупців	скорочення витрат; відстрочка платежів; використання знижок постачальників; перегляд програми інвестицій; податкове планування; вексельні розрахунки.
Довгострокові заходи	додаткова емісія акцій; реструктуризація компанії – ліквідація або виділення в бізнес одиниці; пошук стратегічних партнерів; пошук стратегічного інвестора.	довгострокові контракти, які передбачають знижки або відстрочки платежів; податкове планування.

 

Надлишковий грошовий потік, який характеризує перевищення припливу коштів над витратами, створює умови для інвестиційного розвитку підприємства реальними проектами та фінансовими вкладеннями. Проте він стає неефективним, якщо вільні грошові кошти не інвестуються і тому підлягають інфляційним втратам і, крім того, втрачається потенційний доход від невикористання частини грошових активів у сфері короткострокового фінансового інвестування.

Таким чином, розглянуті методичні підходи до управління грошовими потоками підприємства знаходять свою реалізацію у системі фінансового планування, яку запроваджує у себе суб'єкт господарювання, виходячи з особливості своєї діяльності на ринку. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Бертонеш М. Управление денежными потоками / М. Бертонеш, Р. Найт. – СПб.: Питер, 2004. – 240 с.
2. Бланк И.А. Финансовый менеджмент. - К.: Ника-Центр, 1999.
3. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 2000 / Пер. з англ. за ред. С. Ф. Голова. - К.: ФПБАУ, 2000. - 1272 с.
4. Фінанси підприємств : підручник / керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. 2-ге вид., перероб. та доп. – К.:КНЕУ, 1999. – 384 с.