Анализ финансового состояния предприятия

б) показники  ліквідності та платоспроможності  підприємства

    Розрахунок коефіцієнтів ліквідності доцільно визначати з врахуванням здійсненої оцінки окремих активів за можливою сумою доходу. Коефіцієнти ліквідності визначаються відношенням величини ліквідного майна, тобто засобів, які можуть бути використані для оплати боргів до поточних зобов’язань. Ліквідність підприємства – це ліквідність його активів. Ліквідність визначається мірою покриття зобов’язань підприємства його активами, строк для перетворення яких в гроші відповідає строку погашення зобов’язань. В залежності від того, якими платіжними засобами (активами) підприємство має можливість здійснити оплату своїх зобов’язань, розраховують три рівні платоспроможності:

 

 

   Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується за формулою:

 

   Кал = грошові кошти та їх еквіваленти / поточні зобов’язання  = (ряд.230 + ряд.240) / ряд.620                                                                                     ( 2.4 )

 

   Коефіцієнт показує наскільки короткострокові зобов’язання можуть бути негайно погашені високоліквідними коштами. Теоретичне значення показника становить від 0,2 до 0,35.

   Кал (п. п) =(140,7+0)/8558,5=0,01

   Кал (к. п)= (180,8+0)/9025,6=0,02

   Так як коефіцієнт абсолютної ліквідності як на початок так і на кінець періоду нижче ніж 0,2, то така ситуація свідчить про серйозний дефіцит вільних грошових коштів.

 

 

   Коефіцієнт поточної (проміжної) ліквідності розраховується за формулою:

 

   Кпл =  (оборотні активи – запаси) / поточні зобов’язання = (ряд.260 - ряд.(100-140)) / ряд.620                                                                                                    (2.5 )

 

Теоретичне значення показника  повинно бути не меншим 0,7 – 0,8. відповідно до міжнародних стандартів його значення повинно бути більшим від 1.

     Кпл (п. п) =(7471,1 –(3385,1-47,9))/8558,5=0,48

      Кпл (к. п)=(7759,1-(2282-17,1))/9025,6=0,60 

   Проміжний коефіцієнт ліквідності не досягнув за аналізований період теоретично виправданого рівня і залишається вкрай низьким, що свідчить про низький рівень платоспроможності підприємства.

   Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття) розраховується за формулою:

 

   Кп = поточні активи / поточні зобов’язання = ряд.260 / ряд.620              (2.6 )

 

   Загальний коефіцієнт покриття показує скільки грошових одиниць оборотних активів припадає на кожну грошову одиницю поточних зобов’язань.

   Кп (п. п) =7471,1/8558,5=0,87

   Кп (к. п)=7759,1 /9025,6=0,85

   Значення коефіцієнта покриття на початок і на кінець періоду періоду свідчить про те, що підприємство може погасити зобов’язання високоліквідними коштами .

Важливим показником, що характеризує рівень платоспроможності та ліквідності підприємства є рівень власного оборотного капіталу (ВОК):

 

 

   ВОК = Пр1 + Пр2 + Пр 5 – Ар1                                                                (2.7)    

                                                                                                          

   де, Ар1 – підсумок першого розділу активу балансу

Пр 1, Пр 2, Пр 5 – підсумок першого, другого, п’ятого розділу пасиву балансу відповідно.

   ВОК характеризують ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття поточних активів підприємства.

   ВОК(п. п) = 9572,4+119,7+0-11165,3=-1473,2 тис. грн.

   ВОК(к. п) = 8847,6+119,7+0-10645,5=-1678,2тис. грн.

   Підприємство не має власного оборотного капіталу і це свідчить про те що воно не здатне покривати свої поточні активи.

 

 

2.4 Аналіз фінансової стійкості підприємства

 

Фінансова стійкість  підприємства пов’язана із перспективною  його платоспроможністю, її аналіз дає змогу визначити фінансову можливість підприємства на відповідну перспективу.

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об’єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідальності фінансово-господарської діяльності.

За рівнем покриття запасів і  затрат джерелами покриття розрізняють такі види фінансової стійкості фінансового стану підприємства:

- абсолютна фінансова стійкість  (трапляється на практиці дуже  рідко) – коли власні оборотні активи повністю забезпечують запаси підприємства;

- нормально стійкий фінансовий стан – коли запаси й витрати забезпечуються сумою власних оборотних активів та довгостроковими зобов’язаннями;

- нестійкий фінансовий стан  – коли запаси й витрати  забезпечуються за рахунок власних  оборотних активів довгострокових  та короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів;

- кризовий фінансовий стан –  коли запаси й витрати не  забезпечуються джерелами їх  формування і підприємство перебуває на межі банкрутства.

Узагальнюючим показником фінансової стійкості є надлишок чи нестача джерел коштів для формування запасів і витрат, що визначається у вигляді різниці величини джерел коштів і величини запасів і витрат.

За допомогою цих  показників визначається трикомпонентний  показник типу фінансової ситуації:

                                                                                     (2.8)

 

Можливе виділення 4-х  типів фінансових ситуацій:

1. Абсолютна фінансова стійкість - це крайній тип фінансової стійкості і відповідає наступним умовам: Фв ³ 0; Фт  ³ 0; Фо  ³ 0; тобто S = (1,1,1);

2. Нормальна фінансова  стійкість гарантує платоспроможність:  Фв < 0; Фт ³ 0; Фо ³ 0; тобто S = (0,1,1);

3. Нестійкий фінансовий  стан характеризується порушенням  платоспроможності, але зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів, за рахунок скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів: Фв < 0; Фт < 0;Фо ³ 0; тобто S = (0,0,1);

4. Кризовий фінансовий  стан, при якому підприємство  на грані банкрутства, оскільки в даній ситуації кошти, короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість не покривають навіть його кредиторської заборгованості: Фв < 0; Фт < 0; Фо < 0; тобто S = (0,0,0).

 

 

 

 

 

 

Таблиця  2.5

Визначення типу фінансового стану

 

Показники	Розрахунок	Початок року	Кінець року	Відхилення
		сума, тис.грн.	сума, тис.грн.	сума, тис.грн.	темп росту, %
1. Власні оборотні кошти (ВОК)	ВОК = Пр1 + Пр2 + Пр5 – Ар1	-1473,2	-1678,2	413	119,84
2. Власні,  довгострокові позикові кошти в обороті (Вк1)	Вк1 = ВОК + Пр3	-1693,5	-2081,6	442,07	122,92
3. Власні, довгострокові, короткострокові позикові кошти в обороті (Вк2)	Вк2 = Вк1 + ряд.530	-1693,5	5177,3	6870,8	305,71
4. Запаси і затрати (З)	З = ряд.100 + ряд.110 + ряд.120 + ряд.130 + ряд.140	5651	5205,5	-445,5	92,12
5. Надлишок або нестача власних  оборотних коштів у запасах (Фв)	Фв = ВОК - З	-7732,6	-7700,1	32,5	99,58
6. Надлишок або нестача  власних  оборотних коштів та довгострокових запозичених джерел формування (Фт)	Фт = Вк1 – З	-7344,5	-7287,1	57,4	99,22
7. Надлишок  або нестача  загальної  величини основних джерел формування запасів (Фо)	Фо = Вк2 - З	-7344,5	-28,2	7316,3	0,38

 

    Проаналізувавши данні таблиці 2.5 можемо зробити висновок, що у нашого підприємства кризовий фінансовий стан, підприємство знаходиться на грані банкрутства оскільки його кошти, короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість не покривають навіть його кредиторської заборгованості.

Фінансова стійкість підприємства характеризується такими коефіцієнтами:

- коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) характеризує ринкову стійкість підприємства. Він характеризується відношенням власних джерел до їх загальної суми:

 

      Кфн = власний капітал / валюта балансу = (Пр1 + Пр2) / ряд.640        (2.9)

 

      Кфн (п.п) =(9572,4+119,7)/18638,7=0,51

      Кфн (к.п) = (8847,6+119,7)/18405,9 =0,48

   Отримані значення коефіцієнта фінансової незалежності свідчать про те, що підприємство є фінансово нестійким, нестабільним і залежним від зовнішніх кредиторів. А також вказує на неспроможність підприємства отримати кредити в банку.

- коефіцієнт фінансової стійкості показує питому вагу в загальній вартості майна всіх джерел коштів, які підприємство може використати без втрат для кредиторів:

 

   Кфс = (власний капітал + довготермінові позикові кошти  - використання позикових коштів ) / валюта балансу                                                         (2.10)

 

   Кфс (п.п) =(9572,4+119,7+388,1-984,3)/18638,7=0,48;

   Кфн (к.п) = (8847,6+119,7+413-1088,1)/18405,9 =0,4.

   Коефіцієнт фінансової стійкості зменшився за звітний період, що обумовлено зростанням обсягу позикових коштів.

- коефіцієнт фінансової залежності характеризує залежність діяльності підприємства від позикового капіталу:

 

   Кфз = позиковий капітал / валюта балансу = (Пр 3 + Пр4) / ряд.640    (2.11)

 

   Кфз (п.п) = (388,1+8558,5)/18638,7 =0,48;

   Кфз (к.п) = (413+9025,6)/18405,9 =0,51.

   Коефіцієнт фінансової залежності за звітний період перевищує оптимальне значення коефіцієнта, а це негативно впливає на фінансовий стан підприємства.

- коефіцієнт  короткотермінової заборгованості характеризує частку короткотермінових зобов'язань в загальній сумі зобов'язань і обчислюється:

 

Ккз = (заборгованість за короткотерміновими кредитами  + кредиторська заборгованість за розрахунками  + поточні зобов'язання за розрахунками) / загальна сума зобов'язань        

                                                                                                                          (2.12)

   Ккз (п.п) = 0/8836,2=0;

   Ккз (к.п) = 7258,9/9492,2=0,76.

Коефіцієнт короткотермінової  заборгованості за кінець звітного періоду збільшився, а це негативно впливає на фінансовий стан підприємства.

- коефіцієнт  маневреності власних коштів  (Км) розраховується за формулою:

 

   Км = ВОК / власний капітал                                                               (2.13 )

 

   Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує,  яка  частина власного   капіталу   використовується   для   фінансування   поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка -  капіталізована.

Коефіцієнт маневреності відсутній так як ВОК <  .

 

 

2.5 Аналіз прибутковості підприємства

 

Економічна доцільність  функціонування будь-якого підприємства, результативність його фінансової діяльності багато в чому оцінюється станом формування та використання прибутку.

Кінцевий результат  роботи підприємства оцінюється рівнем ефективності його господарської діяльності: загальним обсягом одержаного прибутку та в розрахунку на одиницю ресурсів.

Оцінку прибутковості підприємства доцільно проводити в два етапи. Спочатку ми проведемо детальний аналіз фінансових результатів підприємства (табл. 2.6), а потім розрахуємо і проаналізуємо відносні показники ефективності – показники рентабельності.

Таблиця 2.6

Аналіз фінансових результатів підприємства

 

Показник	Початок року тис. грн.	Кінець року тис. грн.	Відхилення
			тис. грн.	%
Доходи
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	6833,9	5659,7	-1174,2	7,18
Інші операційні доходи	987,7	4793,4	3805,7	585,3
Вирахування з доходу	138,6	0	-138,6	0
Доход від участі в капіталі	0	0	0	0
Інші фінансові доходи	0	0	0	0
Інші доходи	3700,2	67,8	-3632,4	98,17
Всього  доходів	11660,4	10520,9	-1139,5	9,77
Витрати
Податок на додану вартість	1380,8	550,6	-830,2	60,13
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	6028,8	4527,1	-1501,8	24,91
Інші операційні витрати	1618,5	5475,7	3857,2	438,32
Адміністративні витрати	989,4	1084,5	95,1	209,62
Витрати на збут	79,8	151,9	72,1	290,35
Фінансові витрати	4,9	0	-4,9	0
Втрати від участі в капіталі	0	0	0	0
Інші втрати	36,9	7,6	-29,3	79,4
Всього витрат	10139,1	2743,2	-7395,9	72,95
Фінансові результат:   Прибуток	2733,4	7777,7	5044,3	462,18
Збиток	0	729,9	0	0