Звіт про переддипломну практику в комерційному банку ЗАТ КБ «Приватбанк»

За наслідками внутрішнього аудиту кожного об'єкта здійснюються як запобіжні заходи щодо виправлення обліку «невірно», з  порушенням чинних державних законодавчих і нормативних актів, відображення операцій, так і орієнтування цих  операцій на стратегічно більш економічно ефективні.

При внутрішньобанківському аудиту кредитних операцій – кредитні операції банків підрозділяють на активні та пасивні [49].

Активні кредитні операції – це операції з кредитування клієнтів і надання кредитів іншим банкам (міжбанківський кредит).

Пасивні кредитні операції – це операції з одержання міжбанківського кредиту в НБУ і в інших банках.

Аудит активних операцій здійснюється з метою [73]:

– перевірки законності здійснюваних банком операцій;

– аналізу й оцінки ризику кредитних операцій;

– оцінки якості управління активними операціями.

Інформаційними  джерелами для перевірки кредитних  операцій є:

– нормативні документи Національного банку України;

– угоди про надання кредиту;

– угоди і документи про забезпечення зобов'язань з кредитування;

– угоди про заставу майна;

– кредитні справи клієнтів;

– регістри бухгалтерського обліку (меморіальні ордери, особисті рахунки, обігово-сальдові відомості);

– баланси клієнтів і банку.

 

Таблиця 2.9. Оціночний механізм (програма) здійснення внутрішньобанківського аудиту кредитних операцій [74]

№ з/п	Аудитором перевіряється	Повинно бути встановлено
1.	Повнота поданих клієнт – одержання кредиту	Наявність необхідних документів згідно вимог
2.	Обґрунтованість віддачі кредитів (забезпеченість): – бланкових; банків; – під гарантії страхових компаній; – під заставу Рівні (ступені) ризику	1. Наявність протоколу засідання  кредитної комісії з надання  позички 2. Наявність розрахунків  ступенів ризику 3. Юридична відповідність  кредитних угод або документів, що забезпечують виконання зобов'язань  з кредитування
3.	Дотримання визначеного нормативними документами НБУ порядку відкриття, ведення і закриття позичкових рахунків	1. Наявність необхідних документів  на відкриття позичкових рахунків 2. Наявність розпорядження  керівника банку
4.	Правильність нарахування, оформлення і утримання відсотків за позичками	Відповідність нормативним (рекомендаційним) документам і листам НБУ
5.	Наявність простроченої заборгованості з кредитів; правильність її обліку	1. Дотримання строків пролонгування 2. Своєчасне віднесення  до простроченої заборгованості 3. Нарахування відсотків  за заборгованістю; чи віднесені  вони за рахунок власного прибутку
6.	Оцінка стану і реальності простроченої заборгованості	Правильність віднесення простроченої заборгованості до: – сумнівної; – небезпечної; – безнадійної
7.	Наявність і своєчасність створення  і використання резерву витрат за позичками	1. Можливість 2. Своєчасність 3. Достатність розмірів
8.	Оцінка виданих кредитів за ступенем ризику	1. Проведення розрахунків за 2. Оцінка ризику видачі  кредиту
9.	Своєчасність і правильність списання на результати діяльності безнадійно виданих кредитів	1. За рахунок резерву втрат за  позичками 2. За рахунок власного  прибутку, що залишається в розпорядженні  банку (спецфондів)

 

 

 

3. Організація охорони праці в кредитному управлінні ЗАТ КБ «Приватбанк»

 

Питання підвищення продуктивності праці, зменшення кількості  помилок у роботі багато в чому залежать від безпечних і нешкідливих  умов праці. Тому важливим завданням  є розробка організаційно-технічних та санітарно-гігієнічних заходів, здійснення яких виключає можливість виробничого травматизму, професійних захворювань, отруєнь, вибухів і пожеж, негативних екологічних наслідків.

 

3.1 Характеристика приміщення

 

За об'єкт  дослідження було взято приміщення аналітичного сектору кредитного управління, у якому відбувалася робота над  дипломним проектом. У вибраному  приміщенні 5 робочих місця. Це приміщення розташоване у цегляній будівлі на 2 поверсі 2-поверхового будинку. Загальна площа приміщення – 20,88 м (довжина – 5,80 м; ширина – 3,60 м), висота 2,80 м. Розрахуємо площу приміщення, що припадає на одного працюючого, оцінимо ці значення відповідно до СниП 2.09.04–87 [93], за якими встановлено, що на кожного працюючого повинно припадати в управлінських приміщеннях не менше ніж 4 м² робочої площі. Визначаємо площу приміщення, яка припадає на 1 працюючого.

20,88 / 5 = 4,16 м².

Отже, дане приміщення придатне для працювання 5 осіб управлінського апарату. Висота приміщення повинна  бути від підлоги до стелі не менше 2,50 м [96]. Висота об'єкта дослідження складає 2,80 м.

Для повної характеристики приміщення наведемо план приміщення (рис. 4.1). У приміщенні розташовано 5 комп’ютерів. Напруга джерела живлення комп’ютерів у приміщенні – 220 В. У приміщенні є 1 склопластикове вікно, розміщені 4 письмових стола, 3 шафи для зберігання документів, 1 шафа для одягу, 2 сейфи.

Нормативне  значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) для четвертого світлового поясу, в якому розташована Україна, визначається у відсотках за формулою [94]:

Знайдемо  наступні розміри даного приміщення:

глибина приміщення складає 5,80 м

відстань  від рівня умовної робочої  поверхні до верху вікна 0,1+1,9=2,0 м

відношення глибини приміщення до висоти від рівня умовної

робочої поверхні до верху вікна 5,80/2,0=2,9

відношення  відстані розрахункової точки від  зовнішньої стіни до глибини приміщення 4,00/5,80=0,69

відношення  довжини приміщення до його глибини 5,80/3,60=1,61

З таблиці  методичної вказівки [94] знаходимо r₁ =1,90

Знайдемо . Для цього необхідно мати наступні розміри приміщення:

• відношення довжини приміщення до його глибини 5,80/3,60=1,61 м
• відношення глибини приміщення до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна 5,80/2,0=2,9

Знайдемо  . З таблиці методичної вказівки [94], використовуючи метод екстраполяції, бачимо наступне:

Повертаючись  до формули будемо мати наступне

 

 

Порівнюючи  значення нормативного коефіцієнта  природного освітлення і фактичного можна зробити висновок, що фактичне значення КПО майже в 1,9 раза не відповідає нормативному значенню (е_ф<е_н), тобто у досліджуваному приміщенні катастрофічно недостатньо природне освітлення на робочих місцях, віддалених від окна. Тому навіть у денну пору у приміщенні горять лампи штучного освітлення. Дослідимо достатність штучного освітлення та порівняємо фактичне значення освітлення, яке створюється наявними у приміщенні джерелами з нормативним.

Нормативне  значення освітлення для адміністративно-управлінських приміщень при загальному освітленні за СниП 11–4–79 складає при використанні ламп розжарювання – 200 люкс [94].

Е_н=200 люкс

Значення  фактичного освітлення Еф у приміщенні можна знайти використовуючи метод коефіцієнта використання світового потоку за формулою (4.3) [94]:

 

, (3.3)

 

де F – світловий потік лампи. Лампа потужністю 100 Вт створює світловий потік у 1450 лм (F = 1450 лм);

S – площа приміщення, м²;

Z – коефіцієнт нерівномірності освітлення, для ламп розжарювання складає 1,15;

N – кількість світильників, шт. (N = 2);

n – кількість ламп у світильнику, шт. (n = 3);

К – коефіцієнт запасу, К = 1,5–2;

= 0,5, це коефіцієнт використання світлового потоку.

Для світильників, які традиційно використовуються в  адміністративних будівлях, для традиційних  розмірів приміщення і кольорового  оформлення коефіцієнт використання може набувати значень у межах 0,4 – 0,6.

 

 

 

Порівнюючи  нормативне значення освітлення з фактичним, можна зробити висновок про неефективність штучного освітлення (Еф < Ен) і про  необхідність додаткових заходів щодо поліпшення штучного освітлення у досліджуваному приміщенні.

 

 

 

 

Дослідимо достатність вентиляції у приміщенні. Відповідно до СниП 2.09.04–87 об'єм виробничого приміщення, що припадає на кожного працюючого, повинен складати не менше 40 м³ [95].

Розрахуємо  об'єм приміщення, що припадає на кожного  працюючого:

V (1 працівника) = (S_{підлоги} * H) /N= (3,60*5,80*2,80): 5 = 11,70 м³.

Це не відповідає СНИП 2.09. – 04–87 [93]. Тому для нормальної роботи у приміщенні необхідно забезпечити постійний повітрообмін за допомогою вентиляції не менше ніж I¹ = 30 м³ /год на кожного працюючого.

Ln = I¹*n = 30*5 = 150 (м³/час) (3.4)

 

 

h = 2,0

h₁ = 2,0 – h_{2 >} h₁ = 0,053* h₂

1,053* h₂ = 2,0 > h₂ = 1,90 > h₁ = 0,10

Фактичний повітрообмін, враховуючи, що від ¼ до 1/2 робочого часу по черзі відкриті то половинку  вікна, то вхідні двері в коридор, можна розрахувати за формулою [95]:

 

, (3.5)

 

де = 0,55 коефіцієнт витрати повітря;

F – площа відкриваємого вікна або вихідного отвору двері в коридор, через який буде виходити повітря;

F= 1,4 *1,9*0,5=1,33 м²

Формула, за якою можна розрахувати швидкість  виходу повітря через половинку  вікна, або через відкриті двері (вентиляційний канал), м/с.

 

 (3.6)

 

де g – прискорення вільного падіння, g=9,8 м/с²;

Н₂ – тепловий напір, під дією якого буде здійснюватися вихід повітря з кватирки або через вентиляційний канал;

 

)  (3.7)

 

де h₂ – висота від площини однакових тисків до центра відкриваємої половинки вікна. Відстань від площини однакових тисків до центрів верхнього і нижнього прорізів обернено пропорційна квадратам площ цих прорізів;

Теплий період:

= , об» ємна вага повітря ззовні приміщення, кгс/см³;

= , об» ємна вага повітря зсередини приміщення, кгс/см³;

h₂ = 0.665  = 0,665 * (1,17 – 1,16) = 0,00665

I_{факт_тепл}= 1,33*0,55*0,3352*3600 /2= 441,35 (м³/год)

Холодний період:

= , об» ємна вага повітря ззовні приміщення, кгс/см³;

= , об» ємна вага повітря зсередини приміщення, кгс/см³;

 = 0,665 * (1,33 – 1,20) = 0,0865

I_{факт_хол} = 1,33*0,55*1,187*3600/10 = 312,6 (м³/год)

Порівнюючи значення фактичного повітрообміну і необхідного визначимо (без врахування тепловиділення комп’ютерної техніки):

– у холодний період року (половинка вікна відкрита на 10%, двері закрита) вентиляція занадто ефективна Іфакт_хол > Інорм (312,6>150)

– у теплий період року (половинка вікна відкрита на 50% та відкрита двері) вентиляція також занадто ефективна Іфакт_тепл > Інорм (441,35>150)

Оскільки  повітрообмін в приміщенні організований  з організацією штучних протягів, слід запропонувати заходи щодо її поліпшення. Оцінимо метеорологічні умови на робочих місцях.

Порівняймо  фактичні дані нормованих параметрів мікроклімату з нормованими за ГОСТ 12.1.005–88, які відображені в таблиці 3.1 [51].

 

Таблиця 3.1. Оцінка метеорологічних умов на робочих місцях

Параметри мікроклімату	Фактичне значення	Оптимальне значення за ГОСТ 12.1.005–88	Допустиме значення за ГОСТ 12.1.005–88
Для холодного періоду: Температура, С Відносна вологість, % Швидкість переміщення повітря, м/с	22 24 50 1,18	21–24 40–60 0,1	20–25 40–60 не більше 0,2
Для теплого періоду: Температура, С Відносна вологість, % Швидкість переміщення повітря, м/с	28 30 50 0,335	22 – 25 40 – 60 не більше 0,2	21 – 28 не більше 60 0,1 – 03

 

Таблиця 3.2. Підсумкова таблиця санітарно-гігієнічних умов праці

№	Параметр	Значення параметру		Нормативні документи
		Факт	Норма
1	Освітлення, лк	120,77	200	СНіП ІІ4–79
2	Значення КЕО, %	0,69	1,19	СНіП ІІ4–79
3	Загазованість, мг/м3	–	–	ГОСТ 12.1.005.88
4	Запилення, мг/м3	–	–	ГОСТ 12.1.005.88
5	Температура, °С: взимку влітку	22 – 24 28 – 30	20–25 21–28	ГОСТ 12.1.005.88 ГОСТ 12.1.005.88
6	Відносна вологість, %	50	40–60	ГОСТ 12.1.005.88
7	Швидкість руху повітря, м/с	0,335 1,18	0,1–0,2	ГОСТ 12.1.005.88
8	Шум, дБА	50	60	ГОСТ 12.1.009.83

 

Таким чином, проведений аналіз показує, що в приміщенні аналітичного сектору кредитного управління банку не виконуються вимоги інструктивних  документів по охрані праці в частинах:

• поганої організації природної вентиляції в приміщенні, яка організується за рахунок відкриття половинки метало-пластикового вікна та вхідної двері в приміщення, оскільки в приміщені немає системи воздуховодів витяжної вентиляції. Це створює протяги та підвищену захворюваність і психологічні конфлікти між співробітниками, які сидять біля вікна на проході при поганій організації природної вентиляції в приміщенні відсутня штучна вентиляція та охолодження зовнішнього повітря, що приводить до підвищених температур влітку;
• недостатнього рівня природного освітлення в приміщенні та недостатній рівень штучного освітлення для столів, які розташовані якнайдальше від вікна.

Що стосується пожежної безпеки в даному приміщенні, то необхідно зазначити, що згідно з  ОНТП 24–86 [75] воно відноситься до категорії В, оскільки в ньому знаходяться: дерев'яні меблі, паперова документація, що є потенційними факторами виникнення пожежі. За Сніп 2.01.02.85 [96] будівля, де знаходиться дане приміщення відноситься до другого ступеню вогнестійкості. Треба зазначити, що нерозроблено план евакуації з даного приміщення у випадку пожежї.

 

3.3 Розробка заходів по охороні  праці