Загальна характеристика банківських послуг

ВСТУП

Діяльність комерційних банків у ринкових умовах різноманітна. Банки слід розрізняти насамперед як самостійні господарюючі суб¢єкти, що функціонують на засадах комерційного розрахунку, виробляють і продають свій власний продукт з метою отримання прибутку. І хоча результати діяльності банків не набувають безпосереднього матеріального втілення у традиційному розумінні (як продукція промисловості чи сільського господарства), вони носять вартісний характер, маючи у своїй основі суспільні затрати. Специфіка функціонування комерційних банків полягає в тому, що їхнім продуктом є, з одного боку, надання різного роду послуг шляхом проведення пасивних, активних і комісійно-посередницьких операцій, а з другого, ¾ створення безготівкових платіжних засобів, що значною мірою є результатом тих же операцій.

Банківські послуги є невід'ємною  частиною сучасного ринку, покупцями  на якому є окремі особи, домогосподарства та юридичні особи. Банківські послуги  – поки що недостатньо сформована частина банківського підприємництва. Мета її функціонування – підвищення доходів банків і поліпшення задоволення  потреб клієнтів, розширення їх купівельних  можливостей, що, у свою чергу, сприяє розвитку національної економіки. Але  досягнення цієї мети вимагає використовування наукових принципів і ефективних методів управління банківськими послугами.

Окремі аспекти даної проблематики аналізувалися в наукових працях вітчизняних економістів, проте  єдиного комплексного підходу до управління банківськими послугами  дотепер не вироблено. Відсутність  такого підходу зменшує можливості збільшення прибутку банків, знижує їх платоспроможність, негативно впливає  на стійкість їх фінансового положення. Тому для підвищення ефективності діяльності банків на внутрішньому ринку і збільшення можливостей виходу на зарубіжні  ринки капіталів необхідно розробити  і використати активний цілеспрямований  підхід до організації продажів банківських  продуктів і управління ними.

Актуальність теми дослідження, доцільність  розвитку і вдосконалення ринку  роздрібних банківських послуг обумовлюється  тим, що в даний час в економіці  країни знаходяться значні грошові  кошти, які вилучені з обороту.

З переходом до ринкової економіки  принципово міняється зміст діяльності банків. Актуальною стає проблема підвищення ефективності банківських послуг, першорядну значущість отримують поліпшення якості банківського обслуговування і використовування сучасних методів управління, розширення асортименту банківських послуг, що надаються. 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЕССЕ

Банківські послуги є невід'ємною  частиною сучасного ринку, покупцями  на якому є окремі особи, домогосподарства та юридичні особи. Банківські послуги  – поки що недостатньо сформована частина банківського підприємництва. Мета її функціонування – підвищення доходів банків і поліпшення задоволення  потреб клієнтів, розширення їх купівельних  можливостей, що, у свою чергу, сприяє розвитку національної економіки.

Банківський продукт являє собою  комплекс послуг банку по активних і пасивних операціях.

Банківський продукт - це конкретний банківський документ (або посвідчення), що видається банком для обслуговування клієнта і проведення операції. Це може бути вексель, чек, банківський  депозит, будь-який сертифікат (інвестиційний, ощадний, податковий) і т.д. Банківська послуга являє собою банківські операції по обслуговуванню клієнта, які  задовольняють його певні потреби.

Подібність банківського продукту і банківської послуги в тому, що вони покликані задовольняти потреби  клієнта і сприяти одержанню  прибутку. Проте в більшості випадків банківський продукт носить первинний  характер, а банківська послуга - вторинний.

Особливостями банківського продукту є наступні:

- надання банківських послуг  пов'язано з використанням грошей  у різноманітних формах (готівка,  безготівкові гроші та розрахунки);

- нематеріальні банківські послуги  отримують зримі риси за допомогою  майнових договірних відношень;

- більшість банківських послуг  характеризується плинністю в  часі: угода, як правило, не  обмежується одномоментним актом, встановлюються більш-менш тривалі зв'язки клієнта з банком.

Банківські операції класифікуються за різними ознаками:

1. За економічною сутністю:

а) базові:

— депозитні (приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб);

— розрахункові (відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них);

— кредитні та інвестиційні (розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик);

б) інші операції та дії, спрямовані на задоволення потреб клієнтів та отримання прибутку:

— операції з валютними цінностями;

— емісійні операції;

— операції з цінними паперами (купівля-продаж за дорученням клієнтів, операції на ринку цінних паперів);

— надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб;

— факторинг;

— лізинг;

— послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

— випуск платіжних інструментів (чеків, векселів та ін.);

— надання консультаційних та інформаційних послуг;

— засновницькі операції;

— інкасація;

— депозитарна діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

2. За функціональним призначенням:

а) пасивні операції — це операції, за допомогою яких банки формують свої ресурси для проведення кредитних та інших активних операцій (емісія власних цінних паперів, кредити, отримані від інших банків);

б) активні операції — це операції, за допомогою яких банки розміщують наявні ресурси з метою отримання доходів:

— кредитні (кредити юридичним та фізичним особам; лізинг, факторинг);

— інвестиційні (формування портфеля цінних паперів);

— засновницькі (участь коштами банку в господарській діяльності підприємств);

— міжбанківські (в частині наданих  кредитів іншим банкам).

3. Комісійно-посередницькі операції  – операції банків за дорученням  клієнтів за певну плату –  комісію або процент:

а) комісійно-розрахункові операції, пов’язані зі здійсненням внутрішніх та міжнародних розрахунків;

б) торговельно-комісійні – купівля-продаж за дорученням клієнтів цінних паперів, валюти, дорогоцінних металів, посередництво  в розміщенні акцій та облігацій, бухгалтерське та консультаційне обслуговування;

в) інші – традиційні фінансові  та біржові послуги (управління пакетами акцій, бюджетне та податкове планування, допомога в злитті тощо); гарантійні послуги.

Визначальним щодо суті банківського продукту є базові функції комерційного банку.

Головними функціями банків є:

1. Створення грошей (посередництвом  кредитних та інвестиційних операцій).

2. Платежі та розрахунки (забезпечення  переміщення коштів).

3. Акумуляція заощаджень з наступним  їх використанням на різного  роді 1 економічні та соціальні  потреби.

4. Надання кредитів (фінансування  сільського господарства промисловості,  торгівлі тощо).

5. Фінансування зовнішньої торгівлі (надання банківських послуг для  здійснення міжнародних розрахунків).

6. Операції з цінними паперами.

7. Емісійні операції,

8. Операції за дорученням,

9. Зберігання цінностей.

Наголосимо, що банківським послугам притаманні такі ознаки:

• для надання банківських послуг банкам не потрібні додаткові ресурси;
• доходи від надання послуг банки одержують у вигляді комісії. Комісійні доходи обчислюються банками пропорційно сумі активу чи зобов’язання незалежно від часу або є завчасно фіксованими;
• при наданні послуг діяльність банків спрямована на вчинення юридичних і фактичних дій, які безпосередньо не породжують або зовсім не повинні завершуватися матеріальними наслідками у традиційному розумінні.

Банки надають клієнтам різноманітні послуги. Для з’ясування їх суті слід розглянути критерії, за якими можна  класифікувати банківські послуги. Так, залежно від суб’єктів —  одержувачів банківських послуг розрізняють послуги, які надаються  юридичним та фізичним особам.

З погляду зв’язку банківських  послуг з рухом матеріального  продукту розрізняють послуги, пов’язані  з рухом матеріального продукту, та "чисті" послуги, тобто послуги, безпосередньо не пов’язані з  рухом матеріального продукту.

Залежно від обліку послуг у балансі  банку їх поділяють на:

• послуги, що обліковуються на балансових рахунках. Ці послуги, у свою чергу, можуть бути активними та пасивними;
• послуги, що обліковуються на позабалансових рахунках.

За критерієм стягнення банками  плати за надання послуг розрізняють  платні та безоплатні послуги. Наявність  останніх пов’язана з тим, що в  окремих випадках комерційні банки  самі заінтересовані в наданні клієнтам безоплатних послуг. Це дає їм змогу, зокрема, залучати нових клієнтів, збільшувати  банківські ресурси, розширювати асортимент суміжних послуг та операцій, підвищувати  рівень обслуговування клієнтів.

Результатом банківської діяльності є надання послуг клієнтам. Для  цього банки здійснюють операції різних видів.

Послуги – це кінцевий результат або готовий продукт банку а операції це його виробничий процес.

Конкуренція між банками та небанківськими фінансово-кредитними установами, а  також всередині самої банківської  системи сприяє подальшій універсалізації  банківської справи, розвитку та розширенню кола операцій та послуг, що їх може виконувати сучасний універсальний банк. Крім традиційних, базових для комерційних  банків України операцій, вони виконують  нові, не традиційні для них операції та послуги. До перших належать операції і послуги, пов’язані з формуванням  банківських ресурсів, їх розміщенням  в активи та здійсненням розрахунків  між клієнтами.

Виникнення та подальший розвиток нетрадиційних банківських операцій та послуг зумовлені багатьма причинами. Зокрема, це:

1. Зниження рівня дохідності  традиційних банківських операцій  та послуг;

2. Загострення конкуренції між  банківськими та небанківськими  фінансово-кредитними установами, а  також між самими комерційними  банками. Конкуренція вплинула  на залучення банків до певних  видів діяльності, які можуть  здійснювати також небанківські  фінансово-кредитні установи;

3. Необхідність підвищення якості  обслуговування своїх клієнтів. Це виявляється, зокрема, в  тому, що відбувається закріплення  за кожним солідним клієнтом  окремого менеджера, котрий надає  йому весь комплекс послуг  та здійснює необхідні операції;

4. Диверсифікація банківських доходів,  зокрема шляхом збільшення в  них частки непроцентних доходів,  включаючи комісійні доходи;

5. Необхідність підвищення ліквідності  та платоспроможності комерційного  банку;

6. Необхідність зменшення ризиків,  пов’язаних зі здійсненням традиційних  операцій і наданням традиційних  послуг;

7. Залучення нових клієнтів з  метою розширення та вдосконалення  структури ресурсної бази комерційного  банку.

До нетрадиційних для банків України операцій та послуг можна, зокрема, віднести: лізинг; факторинг; довірчі (трастові) послуги; операції з дорогоцінними  металами; гарантійні, посередницькі, консультаційні та інформаційні послуги; фінансовий інжиніринг.

У своїй діяльності комерційні банки  все більше уваги приділяють наданню  клієнтам послуг. Зауважимо, що в економічній  літературі розрізняють поняття "банківські операції" та "банківські послуги". Не вдаючись до аналізу всіх поглядів щодо змісту цих понять, зазначимо, що між ними існують суттєві відмінності, хоча на практиці банківські операції та банківські послуги зовнішньо розрізнити дуже важко. Передусім це пов’язано з тим, що окремі банківські операції та послуги взаємозв’язані, надаються клієнтам одночасно, в одному "пакеті".

Здійснюючи нетрадиційні банківські операції та надаючи послуги, слід особливу увагу звертати на їх правове оформлення. Найпоширенішою підставою виникнення зобов’язань є договір. За ознаками, які характеризують юридичні наслідки укладення окремих договорів, можна  виокремити такі групи цивільно-правових договорів, якими оформляються нетрадиційні банківські операції та послуги: