Роль транснаціональних корпорацій в міжнародних економічних відносинах

Як відомо, Хартія економічних прав та обов'язків (1974 p.) закріпила положення, спрямовані на обмеження діяльності ТНК. В 1974 p. були створені міжурядові комісії ООН з транснаціональних корпорацій і Центр по ТНК, які приступили до розробки проекту кодексу поведінки ТНК. Розпочала діяльність спеціальна "група 77" з вивчення та узагальнення матеріалів, що розкривають зміст, форми і методи діяльності ТНК. Були виявлені ТНК, які втручаються у внутрішні справи країн, де розташовані їхні філіали, і доведено, що вони намагаються поширювати на цих територіях дію законів тих країн, де знаходяться їхні центри управління. З метою ухилення від нагляду за їх діяльністю ТНК приховують дані про неї. Усе це, звичайно, вимагало відповідного втручання міжнародного співтовариства.

З точки зору західних країн у такому визначенні повинно бути вказано, що ТНК —  це будь-яке державне, приватне або  змішане підприємство. А це означає, що вони можуть бути створені в країнах  з різною соціально-економічною  системою, тобто ТНК мають універсальний характер. Якщо виходити з такої позиції, то немає потреби обмежувати діяльність ТНК, оскільки вона має в даному випадку загальносвітовий, універсальний характер і властива не лише капіталістичним країнам [4, 286].

Дискусії відбувалися  з приводу інших питань, що стосувалися міжнародно-правового регулювання ТНК. Пропозиції західних країн здебільшого зводились не до того, щоб юридичне певною мірою обмежити діяльність ТНК, а навпаки — легалізувати їх, виробити зобов'язання країн, які приймають їхні структурні ланки (відділення, філіали), зокрема надати ТНК національний режим. Країни, шо розвиваються, вважали, що ТНК не повинні претендувати на преференційний режим або на відповідні стимули і пільги, які надаються національним підприємствам.

Це лише деякі  приклади розбіжностей щодо проекту Кодексу поведінки ТНК. Цей проект має 6 частин (І — преамбула і цілі; II — визначення і сфера застосування; III — діяльність ТНК; А — загальні і політичні положення, Б — економічні, фінансові і соціальні положення, В — надання гласності інформації; IV — режим ТНК; V — міжурядове співробітництво; VI — здійснення кодексу поведінки).

У проекті Кодексу  сформульовані принципи діяльності ТНК, які мають прогресивний характер. До них, зокрема, належать такі:

• повага суверенітету країн, в яких вони здійснюють свою діяльність;
• підпорядкування законам цих країн;
• врахування економічних цілей і завдань політики, що проводиться в цих країнах;
• повага до соціально-культурних цілей, цінностей і традицій країн, в яких вони здійснюють свою діяльність;
• невтручання у внутрішні справи;
• відмова займатися діяльністю політичного характеру;
• утримання від практики корупції;
• дотримання законів і постанов, що стосуються обмеженої ділової практики, утримання від її застосування;
• дотримання положень, що стосуються передачі технологій та охорони навколишнього середовища.

Деякі принципи, що мають важливе значення в регулюванні  діяльності ТНК, були предметом спеціального обговорення в ООН. Так, на 30-й  її сесії була прийнята резолюція "Заходи проти корупції, що практикуються ТНК та іншими корпораціями, їх посередниками й іншими причетними до справи сторонами", в якій Генеральна Асамблея ООН суворо засудила злочини, пов'язані з протиправною практикою підкупу державних службовців країн місцеперебування ТНК з метою досягнення вигідних для неї рішень, всупереч економічним і національним інтересам цих країн.

За дотриманням  норм Кодексу повинна здійснювати  нагляд спеціальна комісія ООН, а  також Центр ООН по ТНК.

ВИСНОВОК

Хоча саме поняття  ТНК порівняно молоде (масове поширення цієї форми міжнародної монополії почалося лише з кінця 50-х рр.), наслідки їхньої діяльності не дозволяють обходити цю тему. Незважаючи на визначні досягнення, ріст ТНК практично не сповільнюється. Вони проникають у всі галузі економіки.

ТНК відображають такий стан світової економіки, у якому рух капіталу і технологій набули високої мобільності, саме діяльність ТНК сприяє перетворенню світу в єдине ціле, де його окремі частини стають функціонально взаємозалежними, і, де виникають нові тенденції і закони розвитку.

Завдяки своїй  організаційній структурі ТНК міцно  зміцнили свої позиції в системі світового господарства. ТНК, володіючи величезними капіталами, проникнули не тільки в економічне життя країн-партнерів, але й у політичне життя, підтримуючи ті або інші партії і спрямування.

ТНК здійснюють економічну, фінансову, торгову, технологічну, а на новому етапі і політико-соціальну взаємодію між країнами. Діяльність ТНК принципово змінює картину світу, і тому без урахування цього ми не можемо вивчати процеси, що відбуваються в сучасних економічних відносинах.

Існують різноманітні, суперечливі підходи щодо оцінки діяльності цих гігантських економічних корпорацій, що не приймають до уваги національні кордони. Проведене дослідження показує, що не можна оцінювати ТНК тільки негативно або позитивно. В кожному окремому випадку є як свої переваги так і недоліки.

Позитивними рисами діяльності ТНК є:

1. Організація філій, дочірніх компаній там, де вони «більш усього потрібні». Ріст зайнятості населення, наповнення ринку продукцією, необхідної споживачу, і т.д.
2. Збільшення податкових надходжень до бюджетів країни, де розміщена філія ТНК.
3. Постійний прогрес діяльності ТНК (ТНК витрачають на наукові дослідження іноді більше коштів, ніж окремі держави.

Негативними рисами діяльності ТНК є:

1. ТНК, маючи сильний вплив на економіку країни, може в ряді випадків протидіяти їй, відстоюючи свої інтереси.
2. Часто ТНК намагаються «обійти» закони (приховування прибутків, вивіз капіталу з однієї країни в іншу тощо).
3. Встановлення монопольних цін, що дозволяють отримувати надприбутки за рахунок споживача.
4. Диктат лише власних умов, не зважаючи на інтереси держави, в якій перебувають.

В даний час  щорічні іноземні інвестиції ТНК  значно перевищують об’єми міждержавного  кредитування. Завдяки своїм капіталовкладенням ТНК сьогодні є в кожній галузі світового господарства.

Світовий досвід підтверджує життєвість і ефективність об'єднання капіталу в рамках транснаціональних корпорацій, що дозволяє прискорити оборот фінансових ресурсів, скоротити витрати за рахунок  розвитку усередині транснаціональних  корпорацій систем взаємозаліків і платежів, збільшити частки ресурсів у грошовій формі і мобільність перерозподілу, можливість підписання важливих договорів. Виникнення транснаціональних корпорацій є не тільки закономірним кроком у розвитку міжнародних економічних відносин, але і необхідним етапом реорганізації промислової структури.

Незважаючи на це, існують думки, що ставлять під сумнів доцільність  створення транснаціональних корпорацій. Проте, «практика - критерій істини», і  на практиці транснаціональні корпорації безсумнівно довели своє право на існування. Тому потрібно сподіватися, що на тернистому шляху інтеграції економіки України у світову економіку а також у міжнародні економічні відносини, ТНК будуть відігравати роль каталізаторів подолання внутрішньої кризи і реалізації реформ у зовнішньоекономічній сфері.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закони України, том 1-5. Верховна Рада України. Київ, 1996 - 2008 р. – 600 с.
2. Руденко Л.В. Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства: Підручник. -  К.: Лібра, 2002. - 304с.
3. Костенко Т.Д., Підгора Є.О., Рижиков В.С., Панков В.А., Герасимов А.А., Ровенська В.В. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємництва: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 400 с.
4. Макогон Ю.В., Лук’яненко Д.Г., Пахомов Ю.М. та ін. Міжнародні стратегії економічного розвитку. - К.: Освіта України, 2009. - 420с.
5. Ковальський В.С. Експортно-імпортні операції в Україні. – К.: Юрінком Інтер, 2003. - 447с.
6. Третьякова А.С. Международные валютно-кредитные отношения. Учебное пособие. - З.: ИПК «Запоріжжя» - РИО «Издатель», 1998. -168 с.
7. Білик М.Д., Буряк Л.Д. Фінанси підприємств: Підручник. - К.: КНЕУ, 2004. – 546 с.