Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Апреля 2011 в 16:58, реферат
Експертні методи застосовують зараз у ситуаціях, коли вибір, обґрунтування й оцінка наслідків рішень не можуть бути виконані на основі точних розрахунків. Такі ситуації нерідко виникають при розробці сучасних проблем управління суспільним виробництвом і, особливо, при прогнозуванні й довгостроковому плануванні. В останні роки експертні оцінки знаходять широке застосування в соціально-політичному й науково-технічному прогнозуванні, у плануванні народного господарства, галузей, об'єднань, у розробці великих науково-технічних, економічних і соціальних програм, у рішенні окремих проблем керування.
Вступ…………………………………………………………………………… 3
1 Порівняльна характеристика використання методів оцінювання проекту... 4
2 Вибір проекту за критеріями чиста приведена вартість і внутрішня норма прибутковості…………………………………………………………………
5
3 Вибір проекту за критеріями чистої приведеної вартості й індексу прибутковості…………………………………………………………………
7
4 Раціонування капітальних вкладень………………………………………… 8
Висновки……………………………………………………………………….. 12
Бібліографічний список……………………………………………………….. 13
Припустимо, що менеджери компанії прийняли рішення про обмеження в даному році інвестиційних проектів. Установлено суму інвестицій у 5 млн дол., хоча прийнята раніше сума становила 8 млн. дол. Це рішення було обумовлено побоюваннями як швидкого зростання виробництва (тобто непевністю в конкурентній позиції), так і небажанням використовувати зовнішні джерела фінансування. Корпорація раніше прийняла сім інвестиційних проектів із позитивними показниками чистої приведеної вартості на загальну суму 8 млн дол. Завдання полягає в тому, щоб знайти найбільш прийнятні проекти для фінансування в даному році. З цією метою здійснюється ранжирування проектів за показником чиста приведена вартість (таблиця 4).
Таблиця 4 - Ранжирування інвестиційних проектів
Проект | Інвестиції за проектом | Усього інвестицій | Чиста приведена вартість |
1 | 2 000 000 | 400 000 | |
2 | 2 000 000 | 380 000 | |
3 | 1 000 000 | 5 000 000 | 150 000 |
930 000 | |||
4 | 1 000 000 | 100 000 | |
5 | 700 000 | 30 000 | |
6 | 600 000 | 20 000 | |
7 | 350 000 | 10 000 | |
8 | 350 000 | 8 000 000 | 5000 |
[7].
На підставі ранжирування можуть бути ухвалені тільки перші три проекти, що принесуть компанії нові грошові потоки на суму 930 тис. дол. Решта п’ять інвестиційних проектів на суму 3 млн дол., незважаючи на позитивні значення чистої приведеної вартості, відхиляються на підставі політики раціонування капітальних вкладень [7].
Ситуація 2
Корпорація прийняла рішення про раціонування капітальних вкладень. Фінансові менеджери вирішили ранжирувати сім проектів за двома показниками: чиста приведена вартість і внутрішній коефіцієнт прибутковості і на підставі отриманих результатів вибрати найбільш прийнятні. У поточному році корпорація може профінансувати проекти на суму 115000 дол., тоді як усі сім проектів потребують 215000 дол. (таблиця 5).
Як показано в таблиці 5, на підставі ранжирування за NPV слід прийняти четвертий, третій і перший проекти, що приносять NPV відповідно 15000, 10000 і 3000 дол.
Таблиця 5 - Ранжирування інвестиційних проектів
Проект | Капітальні вкладення, дол. | Чиста приведена вартість, NPV | Внутрішній коефіцієнт прибутковості, IRR |
1 | 10 000 | 3000 (3) | 0,24 (1) |
2 | 30 000 | 6000 | 0,18 (3) |
3 | 40 000 | 10 000 (2) | 0,22 (2) |
4 | 60 000 | 15 000 (1) | 0,16 |
5 | 25 000 | 5000 | 0,17 |
6 | 20 000 | 4000 | 0,16 |
7 | 30 000 | 6500 | 0,18 (3) |
[7].
При ранжируванні за показником IRR на перше місце виходить проект 1 зі ставкою прибутковості 24%, на друге — третій зі ставкою прибутковості 22%, на третє місце — другий і сьомий проекти, що можуть принести 18% прибутковості. Перед фінансовими аналітиками постає питання: на підставі якого з двох методів варто прийняти рішення.
Розглянемо
застосування IRR. Якщо ми вибираємо
проекти 1, 2, 3 і 7, то загальна сума, необхідна
для вкладення, становитиме 110000 дол.
за рівня прибутковості не менше 18%. За
обраними проектами чиста приведена вартість
становитиме 25500 дол. Менеджери компанії
заінтересовані в зростанні добробуту
своїх акціонерів, тому для них більш важливою
проблемою є зростання чистої приведеної
вартості, тобто зростання грошових потоків,
ніж досягнення високої норми прибутку.
Отже, вони будуть ранжирувати проекти
за показником NPV. У цьому разі за тієї
самої суми інвестицій у 110000 дол. приріст
грошових потоків становитиме 28000 дол.
З економічного погляду ранжирування
перешкоджає досягненню максимальної
прибутковості, тому що основна мета корпорації
— забезпечення зростання чистої приведеної
вартості [8].
ВИСНОВКИ
Отже, ранжирування - це процедура упорядкування об'єктів по ступені їхнього впливу на результат, виконується експертом у процесі виявлення його знань. На основі своїх знань і досвіду експерт розташовує об'єкт у порядку переваги, керуючись одним або декількома показниками порівняння. У залежності від виду відносин між об'єктами можливі різні варіанти упорядкування об'єктів.
Нехай
серед об'єктів немає
У кожному конкретному випадку фінансовий менеджер вибирає найбільш прийнятні, виходячи з особливостей проекту.
Дослідження, проведене в США, показало, що методи оцінювання використовуються нерівномірно.
Необхідність
раціонування, або лімітування, виникає
в тих випадках, коли необхідна
сума фінансових фондів обмежена на даний
період часу з об’єктивних чи суб’єктивних
причин, менеджери корпорації прийняли
рішення не робити нових емісій цінних
паперів. При цьому ухвалені інвестиційні
проекти можуть бути з позитивною
чистою приведеною вартістю і високим
коефіцієнтом прибутковості.
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ
СПИСОК
Б. Джордан - К.: КНЕУ, 2006. – 273 с.
Информация о работе Порівняльна характеристика використання методів оцінювання проекту