Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю

Таблиця 5

Розшифровка звіту про рух грошових коштів

Складемо баланс підприємства станом на кінець року.

Розрахуємо з початку значення статей балансу підприємства на кінець року, які зміннються протягом року:

Нематеріальні активи: 100 + 60 - 15 = 145

Основні засоби: 820 + 340 - 85 = 1075

Довгострокові фінансові інвестиції: 130 - 65 = 65.

І. Необоротні активи: 145 + 1075 + 65 = 1285

Запаси: 300 + 70 = 370

Дебіторська заборгованість за товари: 90 + 25 = 115

Дебіторська заборгованість за розрахунками: 50 + 15 = 65

Грошові кошти та їх еквіваленти = п. 37 Спрощеного «Звіту про рух грошових коштів» (55)

ІІ. Оборотні активи: 370 + 115 + 65 + 44 + 55 = 645

Баланс: 1285 + 645 + 20 = 1950

Резервний капітал: 150 + 15% х 295 = 194

Нерозподілений прибуток: 30 + 295 х (100% - 15%) - 70 = 211

І. Власний капітал: 650 + 80 + 194 + 211 = 1135

ІІ. Забезпечення майбутніх витрат і платежів: 20 + 20 = 40

ІІІ. Довгострокові зобов’язання: 140 + 80 = 220

Короткострокові кредити банків: 260 - 40 = 220

Кредиторська заборгованість за товари: 170 + 110 = 280

Поточні зобов’язання за отриманими авансами: 90 - 35 = 55

Інші поточні зобов’язання (по відсотках): 30 - 30 = 0

ІV. Поточні зобов’язання: 220 + 280 + 55 + 0 = 555

V. Доходи майбутніх періодів: 0 + 0 = 0

Баланс: 1135 + 40 + 220 + 555 + 0 = 1950.

Таблиця 6

Спрощений баланс підприємства за рік

Як свідчать проведені розрахунки, за поточний рік баланс підприємства збільшився на 330 тис. грн.. (1950 - 1620), а залишок грошових коштів зменшився на 15 тис. грн.. , що свідчить про недостатність грошового потоку підприємства для фінансування діяльності.

Висновки

Підприємницькій діяльності в Україні характерні певні особливості:

1) вона орієнтується на ті галузі господарства, які дають швидкий прибуток;

2) частина юридичних осіб, які займаються підприємництвом, існує короткий час;

3) значна частина коштів працює на тіньову економіку;

4) корумпованість державного апарату нерідко призводить до надмірного контролю підприємництва і використання його у цілях чиновників;

5) культура підприємництва дуже низька через відсутність історичних безперервних традицій підприємницької діяльності та з причини браку досвіду у нинішніх підприємців;

6) у значної частини населення відсутні фінансові можливості, щоб започаткувати власну справу.

У такій ситуації Україна повинна виробити дієві економічні і правові методи впливу на суб'єктів підприємництва, щоб їхня діяльність сприяла подальшому розвитку суспільства, вдосконалити правові норми, які регулюють підприємництво, що дозволило б громадянам України більш повно реалізувати право на підприємницьку діяльність. Не дивлячись на труднощі і проблеми розвитку підприємництва, все ж населення України займається підприємницькою діяльністю і обирає найчастіше для цього таку організаційно-правову форму як господарські товариства. З часу прийняття у нашій державі Закону України “Про господарські товариства” пройшло вісімнадцять років. За цей період відбулися демократичні трансформації у всіх сферах суспільного життя, подальшого розвитку набули види і форми власності, утвердилося підприємництво, набуло певного досвіду і започаткувало свої традиції.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі. Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено.