Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю

1.2 Рівень відповідальності товариств з обмеженою відповідальністю

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 625 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими банківською установою.

Учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов'язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних з недовнесеної суми.

Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс вклад, видається свідоцтво товариства.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників уступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього ж товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статутному фонді товариства або в іншому погодженому між ними розмірі.

Передача частки (її частини) третім особам можлива тільки після повного внесення вкладу учасником, який її відступає.

При передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали учаснику, який відступив її повністю або частково.

Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю після повного внесення ним вкладу може бути придбана самим товариством.

У цьому разі воно зобов'язане передати її іншим учасникам або третім особам у строк, що не перевищує одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі провадяться без урахування частки, придбаної товариством.

При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернений повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

При реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкодавцю) мають переважне право вступу до цього товариства.

При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавець), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного фонду товариства підлягає зменшенню.

1.3 Оподаткування товариств з обмеженою відповідальністю

Податковим кодексом України встановлено: перелік податків та зборів, які справляються в Україні, порядок їх адміністрування.

Згідно Податкового кодексу в Україні справляються 18 загальнодержавних та 5 місцевих податків і зборів.

Загальнодержавні податки і збори:

1. Податок на прибуток підприємств;

2. Податок на доходи фізичних осіб;

3. Податок на додану вартість;

4. Акцизний податок;

5. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

6. Екологічний податок;

7. Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів;

8. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

9. Плата за користування надрами;

10. Плата за землю;

11. Збір за користування радіочастотним ресурсом України;

12. Збір за спеціальне використання води;

13. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

14. Фіксований сільськогосподарський податок;

15. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

16. Мито;

17. Збір у вигляді цільової надбавки до чинного тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

18. Збір у вигляді цільової надбавки до чинного тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності 

Місцеві податки і збори:

1. Податок на нерухоме майно, інше ніж земельна ділянка;

2. Єдиний податок;

3. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

4. Збір за місця для паркування транспортних засобів;

5. Туристичний збір.

Якщо загальна сума від операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню ПДВ, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування ПДВ), ця особа зобов'язана зареєструватися платником ПДВ в органі ДПС за своїм місцем розташування (місцем проживання). Зазначена вимога не поширюється на платників єдиного податку. З 1 січня 2011 р. платники єдиного податку-фізичні особи не мають права бути платниками ПДВ.

За добровільним рішенням як платник податку може зареєструватись будь-яка особа, яка здійснює  оподатковувані операції, обсяг яких  за останні дванадцять календарних місяців, сукупно складає не менше 50 відсотків від загального обсягу постачання (150 тис.грн). При цьому реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого  вони вважатимуться платниками податку.

Анулювання реєстрації платника ПДВ може здійснюватись за добровільним рішенням платника або за рішенням податкового органу.

Податковий орган анулює платника ПДВ у таких випадках:

- при переході на іншу систему оподаткування;

- якщо особа, зареєстрована протягом 12 послідовних податкових місяців не подає декларації та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту;

- якщо установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;

- в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу;

- обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, за останні дванадцять календарних місяців, сукупно, складає менше 50 відсотків від загального обсягу постачання.

Щодо ПДВ збережено правило першої події для визначення дати виникнення податкових зобов'язань. Як і раніше, такою датою є або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника ПДВ, або дата відвантаження товарів (а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг). Аналогічне правило діє і при визначенні дати виникнення права платника податку на отримання податкового кредиту.

У ПКУ передбачено, що платники ПДВ мають реєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, який запроваджується для платників цього податку. Таку процедуру проводитимуть продавці, у яких сума ПДВ в одній податковій накладній становить:

– понад 1 млн. грн. – з 01.01.2011 р.;

– понад 500 тис. грн. – з 01.04.2011 р.;

– понад 100 тис. грн. – з 01.07.2011 р.;

– понад 10 тис. грн. – з 01.01.2012 р.

Податкова накладна, де сума ПДВ не перевищує 10 тис. грн., не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

Ставка податку на додану вартість з 01.01.2011 р. до 31.12.2013 р. становитиме 20 %, з 01.01.2014 р. – 17 %.

1.4 Припинення діяльності товариств з обмеженою відповідальністю

Припинення дiяльностi Товариства здійснюється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, розділу, перетворення) чи ліквідації.

Реорганізація Товариства здійснюється за рішенням загальних зборів учасників. У разі реорганiзацiї Товариства відбувається перехід усіх прав та обов'язків, що належать Товариству, до його правонаступників.

Ліквідація Товариства здійснюється  у таких  випадках:

1. За рішенням загальних зборів учасників.

2. У разі визнання Товариства банкрутом.

3. В інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Ліквідація Товариства здійснюється утвореною ним ліквідаційною комісією, а у разі банкрутства та припинення діяльності Товариства за рiшенням суду чи господарського суду - ліквідаційною комісією, утвореною цими органами в порядку, передбаченому законодавством України. З моменту утворення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами Товариства.

Грошові кошти, що залишаються в Товаристві, виручка від продажу його майна при ліквідації включно, після розрахунків з оплати праці працівників Товариства та виконання зобов'язань перед бюджетом, банком, власниками облігацій, випущених Товариством та іншими кредиторами, розподіляються ліквідаційною комісією між учасниками Товариства пропорційно частці кожного в статутному (складеному) капіталі Товариства.

Ліквідація товариства провадиться призначеною ним ліквідаційною комісією, а у випадках  банкрутства  та  припинення діяльності товариства за рішенням суду або арбітражного суду - ліквідаційною комісією, що призначається цими органами.

З дня  призначення  ліквідаційної  комісії  до неї переходять повноваження по  управлінню  справами  товариства.  

Ліквідаційна комісія у триденний строк з моменту її призначення публікує інформацію товариства в одному з офіційних (республіканському і  місцевому)  органів преси із зазначенням строку подачі заяв кредиторами своїх претензій,  оцінює наявне  майно  товариства,  виявляє  його дебіторів і кредиторів та розраховується з ними, вживає заходів до оплати боргів товариства третім особам,  а також  його  учасникам, складає ліквідаційний баланс та подає його вищому органу товариства або органу, що призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинна бути підтверджена аудитором (аудиторською фірмою),  за винятком товариств з річним господарським оборотом менш як двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів.

Грошові кошти, що належать товариству, включаючи виручку  від розпродажу його майна при ліквідації, після розрахунків по  оплаті праці осіб, які працюють на умовах найму, та виконання зобов'язань перед  бюджетом, банками, власниками облігацій, випущених товариством та іншими кредиторами, розподіляються  між  учасниками товариства у порядку і на умовах, передбачених Законом та установчими документами, у шестимісячний строк після опублікування інформації про його ліквідацію.

Майно, передане товариству  учасниками у користування, повертається у натуральній формі без винагороди.

У разі  виникнення  спорів  щодо виплати  заборгованості товариства його грошові кошти не підлягають розподілу між учасниками до вирішення цього спору або до  одержання  кредиторами відповідних гарантій.

Претензії кредиторів до ліквідовуваного підприємства задовольняються з майна цього підприємства. При цьому в першочерговому порядку задовольняються  борги  перед  бюджетами  і компенсуються  витрати на відновлення природного середовища, якому завдало шкоди ліквідоване підприємство.

Претензії,  виявлені  і заявлені після закінчення строку, встановленого для їх заяви, задовольняються з майна  підприємства, що залишилось після задоволення першочергових претензій, виявлених претензій, а також претензій, заявлених у встановлений строк.

Претензії,  не  задоволені  за  браком  майна, вважаються погашеними. Погашеними вважаються також претензії, які не  визнані ліквідаційною комісією (органом, що проводить ліквідацію), а також за  умови,  якщо  кредитори протягом  місячного  строку  від  дня одержання повідомлення про повне або часткове невизнання претензії не подадуть позови до суду або арбітражного суду  про  задоволення їх вимог.

У разі ліквідації підприємства здійснюється капіталізація почасових платежів, належних з цього підприємства  у  зв'язку  із заподіянням  каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я або із смертю громадянина.