Лекции по "Финансовому учету"

В сучасних ринкових умовах підприємство розробляє власні плани з метою  досягнення високої ефективності господарювання. Саме через таке фінансове планування звертається значна увага на раціональне і ефективне використання виробничих потужностей підприємства, раціональне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів підприємства.

Фінансове планування орієнтується на реальне одержання власних і  залучених джерел і визначення напрямів їх цільового використання у плановому році. Для цього у процесі планування передбачається канали надходження грошових коштів, придбання основних і оборотних коштів, а також найму виробничого каналу.

Фінансове планування проводиться  за такими принципами організації:

• порівняння фінансових витрат з доходністю і термінами їх окупності;
• досягнення максимально можливого рівня рентабельності і норми прибутку;
• збалансування ризиків, для чого витрати з високою фінансовою віддачею необхідно поєднувати з інвестуванням коштів у витрати менш рентабельні, але більш надійні;
• фінансування довгострокових витрат найбільш економними методами;
• методи залучення довгострокових фінансових ресурсів, напрямки інвестування коштів необхідно ув’язати з платоспроможністю і ліквідністю, щоб не допустити банкрутства підприємства.

Фінансове планування –це процес визначення детального обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямках їх перетворення у продуктивний капітал підприємства на плановий період.

Мета фінансового планування – це забезпечення виробничого процесу необхідними джерелами фінансування. Фінансове планування заключається в складанні фінансових планів.

 

 

 

Основними завданнями фінансового  планування є:

• забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;
• визначення обсягів грошових засобів, що підприємство може мати в своєму розпорядженні, а також визначення джерел їх надходження;
• встановлення раціональних фінансових відносин з суб’єктами господарювання, державними централізованими фондами, банками, страховими компаніями та іншими кредиторами;
• визначення шляхів ефективного вкладання капіталу, оцінка раціональності його використання;
• виявлення та мобілізація резервів, підвищення прибутку підприємства за рахунок раціонального використання матеріальних, земельних, трудових та грошових ресурсів;
• обґрунтування раціональних пропорцій розподілу прибутку підприємства;
• обґрунтування та забезпечення реальної збалансованості планових витрат і доходів підприємства на принципі самофінансування і самоокупності.

 

2. Методи фінансового планування

 

У вітчизняній економіці найбільш поширеним методом є балансовий метод. Його зміст полягає у тому, що окрім балансування підсумкових  показників доходів і витрат зазначаються конкретні джерела покриття для кожної статті

витрат , при цьому використовуються різні методи:

• Нормативний метод полягає в тому, що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба господарюючого суб’єкта у фінансових ресурсах та визначення джерел цих ресурсів.  Нормативами є:
• ставки податків;
• ставки тарифів, зборів, внесків;
• норми амортизаційних відрахувань;
• норми оборотних коштів.
• Розрахунково-аналітичний метод полягає в тому, що планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться за базу та індексів їх змін в плановому періоді.
• Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів планових розрахунків для того, щоб обрати найоптимальніші. Критеріями у цьому випадку можуть бути:
• максимум прибутку на вкладений капітал;
• максимум збереження фінансових ресурсів;
• мінімум поточних витрат;
• мінімальні вкладення капіталу при максимально ефективному результаті і т.д.
• Економіко-математичне моделювання. Цей метод дає можливість кількісно виразити взаємозв’язок між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають.

Економіко-математична модель –  це точний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірність зміни даного економічного явища і здійснюються за допомогою математичних прийомів (рівняння, таблиці, графіки).

 

 

3. Зміст фінансового плану і порядок його складання

 

Фінансовий план –це найважливіший елемент бізнес-плану , який складається для обґрунтування конкретних інвестиційних проектів, а також для управління

поточною і стратегічною діяльністю підприємства.

Фінансовий  план складається з таких розділів:

• прогноз обсягів реалізації;
• баланс грошових надходжень та витрат;
• складається таблиця доходів та витрат;
• прогнозований баланс активів та пасивів підприємства;
• розрахунок точки беззбитковості.

 Складання фінансового плану  як правило відбувається у  три етапи:

1. Аналіз очікуваного виконання фінансового плану поточного року.
2. Розгляд та вивчення виробничих показників, укладених договорів, кон’єктури товарного ринку на підставі яких розраховуються планові фінансові показники.
3. Розробка проекту поточного фінансового плану.

Фінансовий план складається на рік з розбивкою по кварталах, тому баланс доходів і витрат відображає кінцеві результати планових розрахунків, зміст фінансових процесів, характеризує майбутні надходження фінансових ресурсів і напрями їх використання.

У процесі фінансового планування здійснюється конкретна ув’язка  кожного виду витрат та відрахувань  з джерелом фінансування.

 

4. Зміст і значення оперативного фінансового плану

 

Баланс надходження коштів складається у вигляді таблиці.

До надходжень включають:

 

• виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) від основної діяльності;
• виручка від реалізації основних фондів, нематеріальних активів;
• штрафи, пені та інші надходження від економічних санкцій;
• надходження від реалізації цінних паперів і валюти;
• дивіденди, проценти, прибутки від цінних паперів та депозитів;
• погашення простроченої дебіторської  заборгованості;
• кредити отримані;
• аванси від покупців і замовників;
• надходження оренди та лізінгової плати;
• безповоротна фінансова допомога;
• цільові надходження;
• кошти, що надходять для формування статутного фонду;
• інші надходження;
• всього надходжень

 

До видатків включають:

• негайні потреби;
• заробітну плату і нарахування процентів по заробітній платі в бюджет;
• платежі до бюджету;
• внески до фондів;
• оплата за товарно-матеріальні цінності;
• погашення кредиторської заборгованості;
• погашення термінових позичок банку;
• погашення прострочених позичок банку;
• авансовані платежі;
• платежі на векселі одержувачів;
• орендна плата;
• виплата дивідендів;
• інші видатки;
• всього видатків.

Платіжний календар відображає весь грошовий оборот підприємства. У ньому фіксується всі види грошових надходжень та платежів, не залежно від напрямків їх утворення і виникнення. Він дає можливість фінансовим службам забезпечити оперативне фінансування, виконання розрахункових та платіжних зобов’язань і дає можливість фіксувати платоспроможність і ліквідність підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Питання до іспиту з дисципліни «Фінанси підприємств»:

 

1. Фінанси підприємств та сфери фінансових відносин.
2. Функції фінансів.
3. Фінансові ресурси підприємства.
4. Фінансовий механізм.
5. Фінансова робота та фінансовий контроль.
6. Сутність грошових розрахунків підприємств.
7. Безготівкові і готівкові розрахунки.
8. Проведення касових операцій.
9. Види банківських рахунків і порядок їх відкриття.
10. Принципи організації безготівкових розрахунків.
11. Розрахунок платіжними дорученнями.
12. Розрахунок платіжними вимогами-дорученнями.
13. Розрахунок чеками.
14. Вексельна форма розрахунку.
15. Розрахунок акредитивами.
16. Склад і характеристика грошових надходжень підприємства.
17. Виручка від реалізації продукції, робіт та послуг.
18. Виручка від іншої реалізації.
19. Грошові надходження від фінансово-інвестиційної діяльності.
20. Доходи від позареалізаційних операцій. Асигнування із бюджету.
21. Розподіл виручки від реалізації продукції, робіт та послуг.
22. Сутність прибутку.
23. Види прибутку та методи їх формування.
24. Сутність і методи обчислення рентабельності та норми прибутку.
25. Розподіл і використання прибутку.
26. Сутність і основи організації оборотних коштів;
27. Визначення потреби в оборотних коштах та сутність їх нормування;
28. Джерела формування оборотних коштів;
29. Визначення наявності ефективності оборотних коштів
30. Сутність основних засобів та їх відтворення.
31. Знос і амортизація основних фондів.
32. Методи нарахування амортизації.
33. Показники стану та ефективності використання основних засобів.
34. Сутність і склад капітальних вкладень.
35. Джерела фінансування капітальних вкладень.
36. Необхідність та функції кредиту
37. Принципи кредитування
38. Основні види кредиту
39. Об’єкти короткострокового кредитування. Планування кредиту
40. Кредитний договір
41. Видача та погашення кредиту
42. Зміст і завдання фінансового планування.
43. Методи фінансового планування.
44. Зміст фінансового плану і порядок його складання.
45. Зміст і значення оперативного фінансового плану.
46. Фінансовий стан підприємств та методи його оцінки.
47. Інформаційне забезпечення фінансового стану підприємства.
48. Показники оцінки фінансового стану підприємств.
49. Комплексна оцінка фінансового стану підприємств.
50. Оподаткування прибутку підприємств.
51. Плата за землю.
52. Фіксований сільськогосподарський податок.
53. Податок з власників транспортних засобів.
54. Податок на нерухоме майно.
55. Податок на додану вартість та його вплив на діяльність підприємств.
56. Сплата акцизного збору.
57. Мито та особливості його сплати.
58. Платежі (збори) підприємств на загальнообов’язкове державне пенсійне і соціальне страхування.
59. Місцеві податки і збори.
60. Оподаткування суб’єктів малого підприємництва.
61. Фінансова санація підприємства, її економічний зміст та порядок проведення.
62. Планування та фінансування санації підприємства.
63. Економіко-правові аспекти санації та банкрутства підприємства.
64. Державна фінансова підтримка санації підприємства.
65. Фінансова криза на підприємстві: симптоми та фактори, що її спричиняють.