Лекции по "Финансовому учету"

Розмір виручки залежить від:

• кількості
• якості
• асортименту продукції.
• реалізації цін і платіжної дисципліни.

На окремі види продукції  держава може встановлювати фіксовані  чи регульовані ціни.

Фіксовані ціни  встановлюються адміністративно (державою) переважно на послуги першої необхідності і на товари, які монопольно виготовляються державою (газ, електроенергія).

Регульовані ціни встановлюють обмеження рівня рентабельності товарів першої необхідності (хлібобулочні вироби до 15%, дитяче харчування).

Вільні ціни - при їх встановленні враховують собівартість продукції і рентабельність. Потім нараховують акцизний збір, якщо це підакцизні товари і нараховується ПДВ.

Виручка від реалізації продукції – це сума коштів, які надійшли на рахунок підприємства за реалізацію продукції. Вона є основним джерелом грошових доходів і фінансових ресурсів підприємства. Виручка від реалізації також є основним джерелом відшкодування коштів на виробництво, реалізацію продукції і утворення доходів підприємства.

 

3.Виручка від  іншої реалізації

 

До  виручки від іншої реалізації відносяться: грошові надходження підприємств, які вони одержують від реалізації підсобних господарств, непотрібної та надлишкової сировини, напівфабрикатів та ін. матеріалів, основних засобів, що вибули з виробництва, нематеріальних активів та ін. майна.

Грошові надходження  від реалізації зайвих та непотрібних  основних засобів і матеріальних запасів визначаються за цінами їх реалізації.

Основні засоби, що були в експлуатації, реалізовуються не нижче від ціни їх балансової вартості за мінусом амортизаційних відрахувань. В кінцевому підсумку такі основні засоби і матеріали реалізовуються за договірними цінами.

 

4.Грошові надходження  від фінансово-інвестиційної діяльності

Пошук фінансових джерел розвитку підприємства у напрямку найефективнішого інвестування фінансових ресурсів, операції з цінними паперами та ін. питаннями  фінансової діяльності мають важливе  значення для фінансової служби підприємства в ринкових умовах.

Підприємства отримують  доходи від таких видів фінансової діяльності:

• придбання акцій, облігацій, ін. цінних паперів та їх реалізація
• цільові грошові вклади
• валютні операції
• пайові внески та часикова участь у діяльності ін. підприємств
• надання позик (вексельні операції, товарні кредити)
• лізингові та орендні операції.

Важливим напрямком  фінансової діяльності в умовах ринкової економіки є раціональне використання фінансових ресурсів, пошук ефективного  інвестування коштів, які даватимуть підприємству додатковиц прибуток.Прибуткове інвестування грошових коштів здійснюється на фінансовому ринку.

Лізинг - форма довгострокової оренди, яка передбачає права користування майном суб’єктам підприємницької діяльності на платній основі і на визначений угодою термін.

Об’єктом лізингу  є матеріальні цінності, які входять  до складу основних засобів.

У лізинговій угоді беруть участь три сторони :

• підприємство постачальник
• лізингова фірма
• арендатор, який отримує нерухоме майно і користується ним протягом визначеного часу.

Є два види лізингу:

• фінансовий – передбачає виплату постачальнику (лізинговій  фірмі) вартості обладнання, яке замовлено арендатором і передачу його в аренду.

При фінансовому лізингу, строк аренди його відповідного строку амортизації. Фінансовий  лізинг має також назву лізингу з повною виплатою або з повною окупністю. Це означає, що лізингодавець протягом чинності договору повертає собі всю вартість майна і отримує прибуток від лізинговоих операцій. Після закінчення строку дії договору, орендатор може викупити об’єкт лізингу за залишковою вартістю або повернути його лізингодавцю, або укласти новий контракт на аренду.

• оперативний лізинг – укладається на час менший за амортизаційний період майна.

Після закінчення договору, об’єкт лізингу повертається лізингодавцю або знову здається в аренду.

Важливим аспектом лізингового  договору є лізингова плата, яка залежить від виду основних засобів, строку лізингу та ін. умов договору. Як правило лізингова плата є фіксованою і вноситься однаковими частинами протягом усього терміну дії договору.

В умовах ринкової екноміки результати фінансово-інвестиційної  діяльності є постійним джерелом грошових доходів і балансового  прибутку підприємства.

 

5.Доходи від  позареалізаційних операцій. Асигнування  із бюджету

У процесі фінансово-господарської  діяльності можуть застосовуватися економічні санкції до підприємства.

• неустойка – визначена законом або договором грошова сума, яку одна сторона повинна сплатити ін. стороні в разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань.

Різновидами неустойки  є :

* пеня

* штраф.

Пеня – встановлений законом або договором штраф за порушення строків виконання зобов’язань, а саме – сплати платежів і внесків. Нарахування на кожний день прострочення платежу або за невиконання ін. зобов’язань і визначаються у відсотках.

Штраф – грошові стягнення, що його накладає суд або адміністративний орган у випадках й межах встановлених законом.

До доходів від позареалізаційних  операцій відносять прибуток минулих  років.

Види асигнування із бюджету:

• дотації – особливий вид асигнування з державних і місцевих бюджетів для збалансування доходів і витрат по окремим видам продукції для ліквідації збитків або стимулювання виробництва вцілому.

Дотації можуть бути у  вигляді списання збитків.

• субсидії – допомога у грошовій формі, що надається державою або місцевим бюджетами, а також спеціальними фондами юридичним і фізичним особам.
• субвенція – вид грошової допомоги місцевим органам влади, яка спрямована на фінансування певного заходу (програм, проектів і т. д.).

6.Розподіл  виручки від реалізації продукції, робіт та послуг

Реалізація прдукції і надходження виручки є завершальною стадією кругообігу коштів підприємства, яка має велике значення для нормальної діяльності.

За рахунок грошових надходжень від реалізації прдукції:

• сплачуються податки, збори та ін. обов’язкові платежі до бюджету ( ПДВ, акцизний збір, ввізне мито, податки і збори, які включаються в собівартість продукції: відрахування на будівництво,  ремонт і утримання автомобільних доріг, відрахування в державний інноваційний фонд.).
• відшкодовується вартість спожитих в процесі виробництва засобів виробництва:

* відшкодовується вартість  матеріальних витрат, що безпосередньо  пов’язані виробництвом продукції  і обумовлені технологією та  організацією виробництва.

* платежі на обов’язкове  страхування майна

* витрати на виплату відсотків  за фінансовими кредитами одержаними  для планування власних коштів, а також придбання виробничих  фондів і нематеріальних активів

* формується валовий доход підприємства  Його можна одержати, якщо із  реалізованої продукції відняти податкрві платежі та вартість спожитих засобів із валового доходу:

- виплачується основна і додаткова заробітна плата постійним, тимчасовим і сезонним працівникам підприємства

- перераховуються відрахування на державне соціальне страхування і пенсіцне забезпечення, до державного фонду сприяння зайнятості населення

- інші витрати (допомога по непрацездатності внаслідок виробничих травм за рішенням суду, виплати працівникам звільненим у зв’язку з реорганізацією або скороченням штатів підприємства.

Таким чином, виручка від реалізації робіт, продукції та послуг є одним із важливих джерел фінансових ресурсів підприємства. Виручка створює економічні умови для нового виробничого циклу. Розмір і строки надходження виручки прямо впливають на фінансове положення і платоспроможність підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 7: Організація БАНКІВСЬКОГО кредитування ПІДПРИЄМСТВ

1. Необхідність та функції кредиту
2. Принципи кредитування
3. Основні види кредиту
4. Об’єкти короткострокового кредитування. Планування кредиту
5. Кредитний договір
6. Видача та погашення кредиту

 

1. Необхідність  та функції кредиту

Кредит-це позика у грошовій або натуральній формі, яка надається  на умовах повернення і сплатою відсотків  за користування однією фізичною чи юридичною  особою іншим.

Об’єктивна необхідність кредиту в умовах ринкової економіки зумовлюється закономірністю кругообігу основного та оборотного капіталу у процесі розширеного відтворення.

Сутність кредиту проявляється через його функції :

1. Перерозподіл грошових коштів з метою найбільш ефективного їх використання
2. Заміщення наявних грошей в платіжному обороті
3. Здійснення контролю за цільовим використанням коштів

2.Принципи кредитування

Кредитування здійснюється на основі таких принципів :

1. Принцип строковості, це означає, що позика має бути повернена позичальнику, кредитору у попередньо встановлені строки
2. Принцип цільового призначення – вкладання позикових коштів у конкретно-господарський процес
3. Принцип забезпеченості – має мету захисту інтересів банку і недопущення збитків при неповерненні боргу  внаслідок неплатоспроможності позичальника
4. Принцип платності – кредит надається за плату(під процент)

 

 

3.Основні види  кредиту

 

Банківський кредит – це грошова позика, що надається банками та іншими кредитними установами, функціонуючим підприємствам і підприємцям. За призначенням і характером використання банківських кредитів виділяють:

• Позики торгово-промисловим підприємствам
• Позики під нерухомість
• Сільськогосподарські позики
• Кредит під цінні папери
• Кредит під вексельні зобов’язання
• Міжбанківський кредит
• Позики органів влади

Комерційний кредит – це кредит, який надається споживачу, постачальникам продукції у вигляді товарів або грошей. При наданні товарів, кредит оформлюється векселем як заставне боргове зобов’язання покупця. В ньому вказується сума позичених коштів і плата за кредит. Строки платежу і інші умови узгоджені сторонами.

Податковий  кредит – це кредит, що надається фінансовим органами на основі кредитної угоди укладеної підприємством з податковою адміністрацією для сплати податків на прибуток.

Споживчий кредит – це кредит, що надається населенню у вигляді відстрочення платежу за товари довгострокового користування.

Державний кредит – це сукупність кредитних відносин між позичальником в особі держави та підприємцями і населенням як його кредиторами. Основними формами державного кредиту э державні ощадні сертифікати, казначейські зобов’язання, облігації, займи та грошово-речові лотереї. Через ці форми держава мобілізує грошові кошти юридичних і фізичних осіб на умовах повернення і платності і використовує їх на покриття державних витрат.

 Основна маса кредитів  надається під забезпечення, що  є одним із основних принципів  кредитування.

Форми забезпечення зобов’язань  по кредиту можуть бути:

1. Заставка майна позичальникам.
2. Гарантія або поручительство.
3. Переуступка на користь банку контрактів, вимог і рахунка позичальника третій особі.
4. Договір страхування за непогашення заборгованості по позиці.
5. Шляхові і товарні документи, цінні папери та інші грошові вимоги позичальника до третьої особи

Кредити бувають трьох видів:

1. Короткострокові (надаються до одного року).
2. Середньострокові (надаються від одного до трьох років).
3. Довгострокові (надаються більш трьох років).