Контрольная работа по "Финансам"

 Пропозиція доларів  США означає кількість доларів,  яка пропонується окремими особами  та фінансовими інституціями  зі США та інших країн, які володіють доларами і бажають купити не поіменовані у доларах товари або активи. Постачальники обмінюють долари на британські фунти та інші валюти на валютному ринку. Якщо зростає валютний курс (тобто долари поцінувалися щодо фунта), кількість запропонованих доларів США зростає. Це відбувається тому, що за вищих валютних курсів запропоновані долари на валютному ринку матимуть вищу ціну, виражену в інших валютах.

 У довгостроковому  періоді рівноважний валютний курс збалансовує попит і пропозицію кількості доларів. Зміни у довгостроковому значенні валютного курсу зумовлені реакцією торговців на валютному ринку на зміни головних економічних показників.

Оскільки головними суб'єктами валютного ринку виступають світові транснаціональні банки, то валютні курси формуються, як правило, у процесі здійснення міжбанківських операцій. На валютний курс впливають також чинники: темпи зростання ВВП; продуктивність праці; діяльність фірм, організацій, фізичних осіб, які зайняті в різних зовнішньоекономічних сферах; діяльність комерційних банків, які здійснюють валютне забезпечення зовнішніх зв'язків; діяльність Національного банку та казначейства; стан платіжного балансу країни; рівень відсоткових ставок; динаміка цін на національному ринку та інфляційні очікування; економічна і політична стабільність; валютні інтервенції.

Збільшення валового внутрішнього продукту країни у довгостроковому  періоді, або економічне зростання, є наслідком збільшення обсягів  і підвищення ефективності праці та капіталу. В сучасних умовах ВВП розвинутих країн зростає, як правило, повільніше, ніж доход країн, що розвиваються, або тривалий час не збільшується. Але їхні валюти залишаються стабільними.

Причини такого явища − у майже дзеркальній симетрії демографічної ситуації та ефективності виробництва у цих країнах. В розвинутих країнах з відносно дорогою та стабільною валютою ефективність виробництва висока й постійно зростає. Чисельність населення збільшується повільно або навіть скорочується. Реальний доход на душу населення зростає. У більшості країн з хиткою, слабою валютою найчастіше все навпаки. Тому реальний доход на душу населення в них зростає повільніше або навіть знижується. Тож, принаймні в довгостроковому періоді, валютний курс визначається швидше динамікою відносних показників ефективності національного виробництва і реального доходу на душу населення, а не валового реального доходу.

У довгостроковому періоді  виявляється вартісна основа валютного  курсу як купівельна спроможність валют, що виражає середні національні  рівні цін на товари, послуги, інвестиції. Таким чином, в основі базового курсу двох валют лежать пропорції обміну: зіставлення цін стандартного споживчого кошика.          На попит та пропозицію валюти, тобто на динаміку її курсу, впливають довгострокові тенденції, які визначають стан тієї чи іншої національної грошової одиниці у валютній ієрархії. Серед цих чинників можна назвати такі:

1. Зростання національного  доходу. Цей чинник зумовлює підвищений попит на іноземні товари, водночас товарний імпорт може збільшувати відплив іноземної валюти.

2. Темпи інфляції. Співвідношення валют за їх купівельною спроможністю (паритет купівельної спроможності) є своєрідною віссю валютного курсу, тому на валютний курс впливають темпи інфляції. Чим вищі темпи- інфляції в країні, тим нижчий курс її валюти, якщо не протидіють інші фактори. Таку тенденцію звичайно можна простежити в середньо- та довгостроковому плані. Вирівнювання валютного курсу, приведення його у відповідність з паритетом купівельної спроможності відбуваються в середньому протягом двох років.

3. Стан платіжного балансу.  Активний платіжний баланс сприяє  підвищенню курсу національної валюти, бо при цьому збільшується попит на неї з боку зовнішніх боржників. Пасивний платіжний баланс породжує тенденцію до зниження курсу національної валюти, тому що боржники продають її на іноземну валюту для погашення своїх зовнішніх зобов'язань. У сучасних умовах зріс вплив міжнародного руху капіталів на платіжний баланс і відповідно на валютний курс, оскільки конкурентом валютного ринку є ринок цінних паперів − акцій, облігацій, векселів, короткострокових депозитів.

 У країнах, що розвиваються, ринок цінних паперів може  гальмувати зростання курсу іноземної  валюти, відволікаючи вільну грошову готівку від обміну на ВКВ.

4. Різниця процентних ставок у різних країнах. Вплив цього фактора на валютний курс зумовлюється двома основними обставинами. По-перше, зміна процентних ставок у країні впливає за інших рівних умов на міжнародний рух капіталів, насамперед короткострокових. Підвищення процентної ставки стимулює приплив іноземних капіталів, а її зниження заохочує відплив капіталів, у тому числі і національних, за кордон. По-друге, процентні ставки впливають на операції валютних ринків та ринків позичкових капіталів.

5. Діяльність валютних  ринків та спекулятивні валютні  операції. Якщо курс якої-небудь валюти має тенденції до зниження, то фірми та банки завчасно продають її на більш стійкі валюти, що погіршує позиції ослабленої валюти. Валютні ринки швидко реагують на зміни в економіці та політиці, на коливання курсових співвідношень. Тим самим вони розширюють можливості валютної спекуляції та стихійного руху "гарячих" грошей.

6. Ступінь використання  певної валюти на євроринку  і в міжнародних розрахунках. Наприклад, той факт, що 60-70% операцій євробанків виконується в доларах, визначає масштаби попиту на цю валюту та її пропозицію. На курс валюти впливає і ступінь її використання в міжнародних розрахунках.

7. Ступінь довіри до  валюти на національному та  світовому ринках. Вона визначається станом економіки та політичною обстановкою в країні, а також розглянутими вище чинниками^ які впливають на валютний курс, причому дилери враховують не лише темпи економічного зростання, інфляції, рівень купівельної спроможності валюти, співвідношення попиту та пропозиції валюти, а й перспективи їх динаміки.

8. Валютна політика. Співвідношення ринкового та державного регулювання валютного курсу впливає на його динаміку. Формування валютного курсу на валютних ринках через механізм попиту та пропозиції валюти, як правило, супроводжується різкими коливаннями курсових співвідношень. На ринку складається реальний валютний курс - показник стану економіки, грошового обігу, фінансів, кредиту та ступеня довіри до певної валюти. Державне регулювання валютного курсу спрямоване на його підвищення або зниження виходячи з завдань валютно-економічної політики.

9. Ступінь розвитку фондового ринку, який є конкурентом валютному ринку. Фондовий ринок може залучати іноземну валюту безпосередньо, а також "відтягувати" кошти в національній валюті, які могли б бути використані на валютному ринку для купівлі іноземної валюти.

 

3. Задача

Кредит 80 тис г.о. надали 21.03 під 19% точних річних. Термін погашення  – 14.02 наступного року. Визначити річну  ставку відсотків, яка враховує щорічний темп інфляції 14%, та суму, яку слід погасити.

 

Розв’язання:

Для знаходження суми, яку  слід погасити використовуємо формулу:

 

де  – початкова сума боргу;

     – ставка брутто;

    – кількість днів користування грошима;

     – кількість днів у році.

При точних річних відсотках  рахуємо точну кількість днів користування грошима, але перший і  останній дні вважаємо одним днем.

 

Ставку брутто знаходимо  за формулою:

 

де  – ставка відсотків;

     – темп інфляції.

 

 

Список використаних джерел

 

1. Габбард, Р. Глен. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. − К.: КНЕУ, 2004. — 889 с.
2. Гроші та кредит: Підручник. /М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2002. – 598с.
3. Опарін В. М.Фінанси (Загальна теорія): Навч. посібник. − 2-ге вид., доп. і перероб. − К.: КНЕУ, 2002. − 240 с
4. Еш С. М.Фінансовий ринок: Навч. посіб. − К.: Центр учбової літератури, Е 96   2009. − 528 с