Контрольна робота «Оптова торгівля»

Для того щоб об'єктом  купівлі - продажу стала робоча сила, слід подолати прикріплення людини до житла, місцевості, надати їй можливості вільного переїзду в межах країни і поза нею. Досягти цього можна за умов створення ринку житла, вільного придбання будинку, квартири або оренди їх на певний час. Формування ринку праці призведе не лише до існування умов для вільного вибору професії або виду діяльності, а й до вільного вибору між зайнятістю і незайнятістю в суспільному виробництві. Інакше кажучи, не лише людина, яка здатна до праці, може це робити чи не робити, але й той, хто наймає робочу силу, також має право на вибір. А це означає, що невіддільним атрибутом ринку праці є безробіття, надзвичайно важлива економічна і соціальна проблема будь-якої країни.

Фактично в усіх країнах  існує система компенсації втрат  доходів у зв'язку з безробіттям. Як правило, допомога надається з спеціальних страхових фондів у розмірі 50-75 відсотків середнього заробітку за останній час протягом встановленого періоду.

Система працевлаштування і  перекваліфікації здійснюється за допомогою  бірж праці. Витрати на перекваліфікацію компенсуються з державного бюджету.

     Тіньовий ринок. Ринок, який заборонений законом, називають тіньовим. Він є продовженням тіньової економіки, що являє собою несанкціоновану господарську діяльність. Така економіка існує у всіх країнах незалежно від соціально - економічного устрою.

Нелегальний ринок має  таку саму структуру, що й легальний(законний), тобто його елементами є і предмети споживання, і засоби виробництва, і  кредит, і робоча сила.

Міжнародна практика до тіньової економіки відносить два компоненти: заниження або приховування від обліку доходів від реалізованої у країні діяльності; доходи від незаконної в країні діяльності.

Перший компонент пов'язаний з легальними видами діяльності, доходи від якої приховуються з різних причин;це, зокрема, приховування від податкових органів нерегулярних заробітків та доходів.

Другий компонент називають  нелегальною, підпільною або чорною економікою:наркобізнес, проституція, рекет та інші види злочинної діяльності. Ця діяльність переважно не створює повної продукції, лише перерозподіляє уже створені доходи.

Чорний ринок виникає  внаслідок нездорових потреб окремих  людей і намагання інших нажитися на цьому.

Несанкціонована діяльність сприяє розвитку шахрайства, крадіжкам, зловживанням чиновників владних структур і виникнення мафії.

Боротьба з тіньовою економікою може бути успішною лише при подоланні  товарного дефіциту, монопольних  явищ у процесі виробництва, обміну, розподілу і споживання перелічені ринки, зберігаючи загальні риси, відрізняються об'єктом купівлі - продажу, специфікою ціноутворення, формування попиту та пропозиції, способом споживання і відтворення. Кожний ринок має своє місце реалізації (товарна, фондова, валютна біржа, біржа праці). Однак при цьому всі вони є елементами єдиного цілого, що й утворює інститут ринку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Компанія  “ESU“. Основні види діяльності: розширення й модернізація мережі мобільних операторів, технічна підтримка, обслуговування обладнання, логістичні послуги, консалтинг. Одним з напрямків діяльності є технічна підтримка компанії Київстар. Планово-профілактичне технічне обслуговування, аварійно-відновлювальні роботи на базових станціях мережі.

З апаратно-програмних засобів  використовується «1С-Підприємство», «Primavera»  фірми  ПМСОФТ, «TTWOS».

 

        Опис постановки задачі «Нормативна величина товарного запасу в днях»

1. Характеристика задачі

Назва задачі – «Величина  товарного запасу в днях». Задача розв’язується на Менеджера з  логістики.

Задача призначена для  автоматизованого отримання результатних даних по товарним запасам на складі.

Основна мета розв’язання  задачі – вдосконалення інформації по товарному запасу на основі автоматизації  функції, які виконує логіст. Оперативне формування в базі даних підприємства інформації про залишок товарного  запасу на складі. Цю інформацію використовують відділ технічного забезпечення та відділ логістики.

Необхідність автоматизованого розв’язання задачі визначається зменшенням трудових затрат на обробку  інформації,оперативним  отриманням результатної інформації, збільшенням її достовірності й  точності.

Задача розв’язується  за методом прямих розрахунків. Величину товарного запасу у днях реалізації розраховують таким чином: обсяг фактичного товарного запасу на початок періоду ділять на одноденний товарообіг. Одноденний товарообіг розраховують діленням загального товарообігу за аналізований період на кількість днів в аналізованому періоді.

Об’єкти, для управління якими розв’язується задача: відділ технічного забезпечення, відділ логістики.

Призначення  і використання вихідної результативної  інформації.

• «Реєстр  надходження товарів за день» призначений для опису всіх операцій з надходження товарів на склад за день;
• «Реєстр  видачі товарів за день» призначений  для опису всіх операцій з видачі товарів зі складу за день.
• «Звіт  залишку товару на складі»  призначений для контролю за наявністю товару на складі. Використовується  спеціалістами з відділу логістики та технічного  забезпечення.

Умови за яких припиняється розв’язання задачі: відсутність  інформації необхідної  для розв’язання,вихід  з ладу апаратно-програмних засобів.

 Зв'язок даної задачі  з іншими. (рис.1)

 

 

 

                                                                                                                                

 

 

       

   

 

Рис.1 Інформаційна модель розв’язання  задачі з товарного запасу на складі.

 

Розподіл дій між персоналом і технічними засобами. Функціями  менеджера з логістики є управління логістикою(складання прогнозів і планів, розраховує витрати на логістику,організовує роботу складу), управляє товарно-матеріальними цінностями і закупівлею, координує договори з постачальниками, управляє запасами й організовує складську діяльність, складає звіти, ведеть базу даних(додавання, вилучення, коригування записів).

Функції технічних засобів: ведення бази даних в прикладній програмі,обробка даних, друк вихідної інформації(виведення й друк звітів,накладних), виведення повідомлень про помилки  на екран дисплею.

                                                                                                                    Таблиця 1

2. Вихідна інформація.

Вихідний документ	Іденти-фікатор	Форма подання і вимоги до неї	Періодичність видання	Термін видання, допустимий час	Користувач інформації
Реєстр надходження товарів  за день	VID1	Документ	Кожного дня	Кінець робочого дня	Менеджер з логістики
Реєстр видачі товарів  за день	VID2	Документ	Кожного дня	Кінець робочого дня	Менеджер з логістики
Звіт залишку товару на складі	ZAL	Файл	Кожного дня	Кінець робочого дня	Менеджер з логістики,адміністратор.керівник

      

 

Таблиця 2

  Перелік та опис структурних одиниць інформації вихідних повідомлень.

Структурна одиниця	Ідентифікатор	Вимоги до точності обчислення
Надходження товару на склад  за день.(кількість)	VID1	1.0
Надходження товару на склад  за день(вартість)	VID1	0.01
Видача товару зі складу за день(кількість)	VID2	1.0
Видача товару зі складу за день(вартість)	VID2	0.01

 

 

 

                                 Таблиця 3

3. Вхідна інформація.

Вхідне повідомлення	Ідентифікатор	Фірма подання	Термін і частота надходження
Накладна на здавання товарів  на склад.	DOK1	Документ	У міру надходження товару на склад.
Товарно-транспортна накладна	DOK2	Документ	У міру видачі товару на склад.
Довідник товарів	DOVT	Файл	При формуванні та ведені бази даних
Довідник структурних  підрозділів	DOVST	Файл	При формуванні та ведені бази даних
Залишок товарного запасу на складі за день	ZAL	Файл	При розв`язуванні задач  на наступний день.

    

       Таблиця 4

Перелік та опис структурних  одиниць інформації вхідних повідомлень.

Структурна одиниця	Необхідна точнічть	Джерело інформації	Ідентифікатор джерела інформації
Дата		Накладна на здачу товарів  на склад, товарно-транспортна накладна	DOK1 DOK2
Склад		Накладна на здачу товарів  на склад, товарно-транспортна накладна	DOK1 DOK2
Товар(код,назва)		Накладна на здачу товарів  на склад, товарно-транспортна накладна	DOK1 DOK2 DOVT
Залишок товарного запасу на склад(кількість)	1,0	Файл ZAL	ZAL
Залишок товарного запасу на складі(вартість)	0,01	Файл ZAL	ZAL
Надходження товару на склад(кількість)	1,0	Накладна	DOK1
Видача товару зі складу	1,0	Товарно-транспортна накладна	DOK2

 

 

 

 

Опис алгоритму розв’язання задачі.

1.Призначення та характеристики.

Алгоритм призначено для  автоматизованого розв’язування задачі з величини товарного запасу в днях. Розроблено згідно з документом «Опис постановки задачі»

2.Використана інформація  перелік файлів, що сформовано  з вихідних повідомлень.

           Таблиця 5

Файл	Ідентифікатор	Максим. число записів
Надходження товарів на склад	NAD	600
Видача товарів зі складу	VIDP	900
Довідник товарів	DOVT	300
Довідник структурних  підрозділів	DOVST	20
Залишок товару на складі	ZAL	200

Кількість записів у файлах встановлюється виходячи з наступних  вимог: номенклатура товарів не більше 200 найменувань; найменування структурних  підрозділів не більше 20.

 

                                             3. Результати розв’язання задачі.

При розв’язанні задачі формується файл товарів на кінець робочого дня, що використовується, як дані про залишки товарного запасу.

               Файл інформації, що сформовані  при розв’язанні задачі.

Таблиця 6

Назва файлу	Ідентифікатор	Максимальне число записів
Залишок товарного запасу на складі на кінець робочого дня	ZAL	200

 

 

 

 

 

 

 

4. Математичний опис

N_tdgn – вартість  t-го товару, що надійшла на склад d-го числа за g-им документом від n-го постачальника.

        N_tdgn=N^к_tdgn ∙Ц_t                                                (1)

де N^k_tdgn – кількість t-го товару, що надійшла на склад d-го числа за g-им документом від n-го постачальника; Ц_t-ціна t-го товару.

V ^v_tdgn – вартість t-го товару, що відпущена зі складу за d-го числа за g-им документом  n-му покупцеві:

 

V ^v_tdgn= V ^к_tdgn∙Ц

де: V ^к_tdgn – кількість t-го товару, що відпущена зі складу за d-го числа за g-им документом  n-му покупцеві, Ц – ціна.