Фінансова санація

     

4. R-модель

     R = 8,38 k₁ + k₂ + 0,054 k₃ + 0,63 k₄

     k₁=

     k₂ =

     k₃ =

     k₄ =

     k_{1 2008} =

     k_{2 2008} =

     k_{3 2008} =

     k_{4 2008} =

     R ₂₀₀₈ = 8,38 · 0,68 – 0,43 + 0,054 ·4,60 + 0,63 · 0,06 = 5,56

     k_{1 2009} =

     k_{2 2009} =

     k_{3 2009} =

     k_{4 2009} =

     R ₂₀₀₉ = 8,38 · 0,8 – 0,18 + 0,054 ·4,75 + 0,63 · 0,03 = 6,8

     Розрахувавши  показників усіх моделей, можна узагальнити  отримані результати в такій таблиці:

     За  моделлю Альтмана ймовірність банкрутства  у даного підприємства є високою. За моделлю Спрінгейта підприємство є потенційним банкрутом. Показники, розраховані методом Лісу також  свідчать про загрозу виникнення банкрутства на даному підприємстві. 

     Підприємству  необхідно прагнути збільшувати  розміри вхідних грошових потоків  від операційної діяльності через  те, що їх скорочення призводить до зменшення  обсягів діяльності, приросту збитковості, погіршенню показників ліквідності і платоспроможності, до зниження рентабельності капіталу підприємства та збільшенню фінансового циклу.

     Уникнути  дефіциту грошових потоків можна  при умові додаткової емісії акцій, залучення стратегічних інвесторів і поповнення власного капіталу, залучення довгострокових та короткострокових кредитів, продаж зайвих активів.

     Показники, розраховані за моделями Альтмана, Спрінгейта і Лісу, свідчать, що дане підприємство є потенційним банкрутом. 

     3. Бізнес план, щодо  поліпшення роботи  підприємства 

     Основні напрямки поліпшення використання майна підприємства та оптимізації джерел його формування.

     Зростання ефективності використання майна підприємства дозволяє скоротити потребу в  ньому, так як між цими показниками  існує зворотній взаємозв’язок.

     Таким чином, по забезпеченню підвищення ефективності використання майна можна розглядати як заходи по скороченню потреби в позиковому капіталі і підвищенню темпів економічного розвитку підприємства за рахунок більш раціонального використання власних фінансових ресурсів.

     Формування  оптимальної структури джерел фінансування майна підприємства полягає в  тому, що основним джерелом фінансування повинен буьти лише власний капітал  і в деякій мірі довгостроковий позиковий  капітал. Не є оптимальним фінансування майна (необоротних активів) за рахунок короткострокового позикового капіталу.

     Основні напрямки поліпшення використання капіталу підприємства та оптимізації  джерел його формування.

     Одним з основних напрямів поліпшення використання капіталу підприємства є, перш за все, забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахнок внутрішніх джерел: чистого прибутку і амортизаційних відрахувань.

     Збільшення  чистого прибутку можливе за рахунок підвищення еефктивності використання власного капіталу – збільшення оборотності та підвищення рентабельності власного капіталу.

     Збільшення  обсягів фінансування за рахунок  амортизаційних відрахувань можливе  шляхом застосування прискореної амортизації  основних засобів.

     Залучення капіталу за рахунок зовнішніх джерел (випуск акцій для залучення власного капіталу чи випуск облігацій або  залучення довгострокового банківського кредиту) повинен проводитися з  урахуванням вартості залученого капіталу.

     Підприємство повинне відслідковувати середньозважену вартість капталу (середньозавжена вартість капіталу ввизначається як сума добутків капіталу кожного виду на вартість капіатлу цього виду) і не допускати значного його росту. Критерієм є перевищення рентабельності власного капіталу, рентабельності інвестицій над сердньозваженою вартістю капіталу.

     Шляхи поліпшення управління грошовими потоками.

     Оптимізація грошових потоків є процес вибору найкращих форм їх організації на підприємстві з урахуванням умов і особливостей здійснення його господарської діяльності.

     Основними цілями оптимізації є забезпечення:

     - збалансованості обсягів грошових  потоків; 

     - синхронності формування грошових  потоків;

     - росту чистого грошового потоку  підприємства.

     Основу  оптимізації грошових потоків підприємства складає забезпечення збалансованості обсягів позитивного і негативного їх видів.

     Розрізняють оптимізацію грошових потоків підприємства в короткостроковому і довгостроковому  періоді, які досягаються здійсненням  різної системи заходів.

     Оптимізація грошових потоків підприємства в короткостроковому періоді може бути досягнута шляхом використання системи "прискорення-уповільнення" платіжного обороту. Прискорення надходження грошових коштів у короткостроковому періоді може бути досягнуто за допомогою таких заходів:

     - збільшення розміру цінових скидок  покупцям при готівкових розрахунках;

     - забезпечення часткової або повної  передоплати за продукцію, що  користується високим попитом;

     - скорочення строків надання товарного  (комерційного) кредиту покупцям;

     - прискорення інкасації простроченої  дебіторської заборгованості;

     - використання сучасних форм рефінансування  дебіторської заборгованості - векселів, факторингу, форфейтинга.

     Уповільнення  виплат грошових коштів у короткостроковому  періоді може бути досягнуто за допомогою таких заходів:

     - збільшення за згодою постачальників  строків надання підприємству  товарних кредитів;

     - заміни придбання довгострокових  активів на їх оренду;

     - реструктуризація отриманих фінансових  кредитів шляхом переводу короткострокових кредитів у довгострокові.

     Оптимізація руху грошових коштів у короткостроковому  періоді за допомогою системи "прискорення-уповільнення" платіжного обороту може створити певні  проблеми у довгостроковому періоді. Для вирішення цієї проблеми необхідно  розробити заходи щодо збалансованості грошового потоку у довгостроковому періоді.

     Зростання обсягу позитивного грошового потоку у довгостроковому періоді може бути досягнуто за рахунок таких  заходів:

     - залучення стратегічних інвесторів  з метою збільшення обсягу власного капіталу;

     - додаткової емісії акцій;

     - продажу частини фінансових інструментів  інвестування;

     - продажу (або здачі в оренду) основних засобів, що не використовуються.

     Зниження  обсягу негативного грошового потоку у довгостроковому періоді може бути досягнуто за рахунок таких заходів:

     - Скорочення обсягу і складу  реальних інвестиційних програм;

     - Відмови від фінансового інвестування;

     - Зниження суми постійних витрат  підприємства.

     Методи  оптимізації надлишкового грошового потоку

     Методи  оптимізації надлишкового грошового потоку підприємства пов'язані з забезпечення росту його інвестиційної активності. Для цього можуть бути використані такі заходи:

     - збільшення розширеного відтворення  операційних необоротних активів;

     - прискорення періоду розробки  реальних інвестиційних проектів і початку їх реалізації;

     - здійснення регіональної диверсифікації  операційної діяльності підприємства;

     - активне формування портфелю  фінансових інвестицій;

     - дострокове погашення довгострокових  фінансових кредитів.

     Використання  результатів аналізу для підвищення ефективності діяльності підприємства.

     Підвищення  ефективності діяльності підприємства здійснюється за рахунок прискорення  обертання ресурсів і скорочення періоду їх обороту.

     Збільшення  числа обертів можливе шляхом скорочення періоду виробництва або скорочення періоду обігу.

     Скорочення  періоду виробництва потребує вдосконалення  технології, модернізації і автоматизації  виробництва.

     Скорочення  періоду обігу потребує більш  еефктивного і раціонального  використання ресурсів, прискорення документооброту і розрахунків.

     Чим швидше обертаються ресурси підприємства, тим менший обсяг їх потрвібен  для здійснення операційної діяльності і тим еефктивніше діяльність підприємства. 

 

      Висновок

     Фінансовий  стан – найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства. Він відображає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює в якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів за фінансовими та іншими відносинами.

     Без аналізу фінансового стану сьогодні стає неможливим функціонування будь-якого  суб'єкта економічної діяльності, включаючи  й тих, що з певних причин не переслідують мету максимізації прибутків. Якщо ефективність господарювання є добровільною справою  агента економічної діяльності,  то фінансова звітність – обов'язковою: навіть дрібні приватні підприємства зобов'язані аналізувати свою фінансову діяльність, на основі якої вони будують звітність перед органами Державної податкової адміністрації.

     Стійке  фінансове становище формується в процесі всієї виробничо-господарської або комерційної діяльності підприємства. Однак партнерів та акціонерів підприємства цікавить не процес, а результат, тобто саме показники фінансового стану за звітний період, які можна визначити на основі офіційної фінансової звітності.

     Стійка  діяльність підприємства залежить як від обгрунтованості стратегії  розвитку, маркетингової політики, від ефективного використання всіх існуючих в його розпорядженні ресурсів, так і від зовнішніх умов, до числа яких відносять податкову, кредитну, цінову політики держави та ринкову кон'юнктуру. Через це в якості інформаційної бази аналізу фінансового стану повинні виступати звітні дані підприємства, деякі задані економічні параметри і варіанти, при яких змінюються зовнішні умови його діяльності, котрі потрібно враховувати при аналітичних оцінках та прийнятті управлінських рішень.