Фінансова, бюджетна і податкова системи Великобританії

Податок на спадщину (inheritance tax) - різновид податку на багатство, яким у кумулятивній сумі оподатковується все майно (власність) небіжчика, залишене на момент смерті з урахуванням вартості дарувань, зроблених в останні сім років життя. Оподаткування дарувань установлене з метою попередити можливе ухилення від податку шляхом розподілу майна між родичами у формі дарунків. При цьому вартість дарувань, одержаних протягом року, не повинна перевищувати £3 тис. Продаж або дарування будь-якої власності (будівель, цінних паперів тощо) розглядаються як активи, передача яких оподатковується податком на реалізований приріст ринкової вартості капіталу. Ставка податку на спадщину становить 40% вартості майна, що перевищує £150 тис.. Податок стягується з суми активів за вирахуванням особистих зобов'язань покійного. 

За  час свого існування  з 1894 року зазнав декількох  змін, у 1986 році отримав  свою сучасну назву. Проте вважають, що британський варіант  оподаткування спадщини не в повній мірі відповідає ознакам класичного податку на спадщину, оскільки останній передбачає оподаткування власності, успадкованої спадкоємцями, а не вартості майна, залишеного померлим. Майно вартістю £ 150 тис. і вище, як правило, за життя відписують за заповітом. Тому зобов'язання сплатити податок лежить на дарувальнику. Опоненти такої форми оподаткування вважають, що оскільки успадкована власність змінює на краще матеріальний стан спадкоємців, то більш соціально справедливим є оподаткування спадщини й дарувань за принципом податку на вступ у права (accessions tax), тобто покладати податкові зобов'язання на одержувачів. 

Податок на спадщину - один зі складних і дорогих  в адмініструванні  податків, оскільки його стягнення передбачає масу нюансів юридичного характеру. У цьому зв'язку в 1964 році з метою перешкодити дарувальнику поширювати свою волю на надто віддалене майбутнє й тим самим створювати невизначеність щодо остаточної власності на майно був прийнятий закон про так званий безстроковий період і грошові накопичення. 

Внески  на соціальне страхування, маючи характер соціальних цільових податків, витрачаються на виплату пенсій і соціальної допомоги. У Великій Британії суб'єкти даної форми оподаткування діляться на 4 класи:

1. наймані працівники та роботодавці;
2. особи, які не перебувають у відношеннях найму (самозайняті: фермери, професійні спортсмени, митці тощо);
3. непрацюючі або ті, хто не відноситься до перших двох класів;
4. особи другого класу з підвищеними доходами.

Величина  соціальних виплат залежить від приналежності до певного класу (див. Табл. 4.3). 

Найбільш  численна й соціально  диференційована  категорія належить до першого класу. Ті з них, хто заробляє менше £54 на тиждень  повністю звільнені  від сплати соціальних внесків. Якщо заробітна  плата перевищує  дану суму, внески становлять 2% від перших £54 плюс 9% із решти доходу, але не вище £405 на тиждень. 

Другий  клас сплачує соціальні  внески за твердою  ставкою £5,35 на тиждень. 

Третій  клас - за твердою  ставкою - £5,25. 

Четвертий клас сплачує внески за ставкою 6,3% від заробітку. 

Крім  державної пенсії, яка нараховується  по вищезазначеним нормам внесків, кожен має  право прийняти участь у альтернативних приватних або  комбінованих приватно-державних  системах пенсійного забезпечення (державна пенсійна програма в  залежності від доходів; пенсійна програма по місцю роботи; особиста пенсійна програма; пенсійний фонд для менеджерів). 

Податок на додану вартість (value added tax, VAT) був запроваджений у 1973 році як фіскальна умова членства Великобританії в ЄС. Ставки податку складають 0%, 8% та 17,5%. 

Звільнені від ПДВ: земля, поштові, страхові та фінансові  послуги, освіта й  охорона здоров'я, гральний бізнес і  лотереї, професійні спілки (тред-юніони), спортивні змагання, твори мистецтва, ритуальні послуги. 

Оподаткування за ставкою 0%:

1. продукти харчування;
2. ліки;
3. книги й журнали;
4. вугілля;
5. газ та електрична енергія;
6. житлове будівництво;
7. дитячий одяг і взуття;
8. золото;
9. цінні папери;
10. транспортні послуги.

Різниця між  звільненням від ПДВ і оподаткуванням за нульовою ставкою, зазвичай, полягає в тому, що звільнені товари й послуги не включаються в систему ПДВ, а тому не дають права на компенсацію податку, сплаченого на попередніх стадіях, а нульова ставка дає таке право. 

Ставка 8% поширюється на послуги по постачанню палива й електроенергії підприємствам і організаціям некомерційного характеру. 

Перевірки платників  ПДВ здійснюються з інтервалом 1 - 9 років, великих підприємств - щомісяця. Порушення в залежності від обставин караються 30% або трикратним штрафним відшкодуванням податку, за карний злочин передбачено ув'язнення на строк від шести місяців до семи років. 

Акцизи (excise duties) оподатковують алкогольні напої, нафтопродукти, тютюнові вироби, транспортні засоби. Акциз на спиртні напої та пальне стягується у твердих сумах на одиницю проданого товару, акциз на тютюнові вироби встановлено у формі процентної надбавки (10 - 30%) до ціни товару. 

Мито (customs duties), відповідно до режиму митного роззброєння в межах ЄС, не поширюється на імпорт із країн-партнерів по ЄС. Але по відношенню до країн, які не входять до ЄС, діє спільний зовнішній митний тариф, що захищає внутрішній ринок ЄС. Суми, зібрані через спільний тариф, минаючи державний бюджет Великої Британії, перераховуються в бюджет ЄС. Країнам Африки, Карибського моря та Тихоокеанського басейну, асоційованим з ЄС Ломейською конвенцією, дозволено безмитне ввезення на митну територію ЄС усіх промислових товарів і більшості сільськогосподарської продукції. 

До непрямих податків відносяться також податки на гральний бізнес, кінні верхогони, собачі перегони. 

Гербові збори (stamp duties) стягуються у твердих сумах або за адвалерним принципом при оформленні документів на цивільно-правові угоди. Необхідним реквізитом юридичних і комерційних документів є марка або штамп про сплату гербового збору, що тим самим засвідчує законність трансакції. Ця стародавня форма оподаткування існує з 1694 року. Ставка гербового збору на право передачі власності вартістю понад £60 тис. (менші суми звільнені від гербових зборів) становить 1% від вартості, зазначеної в угоді. При трансферті акцій стягується 0,5% їх ціни, а при конверсії британських акцій в американські депозитарні розписки - 1,5%. 

Муніципальний податок (council tax), основа місцевих бюджетів Великобританії, - податок на майно, що замінив собою в 1993 році непопулярний громадський збір подушного типу (community charge). Стягується з власників і орендарів нерухомого майна, вартість якого оцінюється один раз у 10 років, та в залежності від кількості членів родини, що проживають за одною адресою. У кожному з регіонів країни установлені свої норми оподаткування, тому ставки податку значно диференційовані. 

Муніципалітети  мають право встановлювати  інші місцеві податки  та збори, для яких немає єдиного  переліку. 

1Офіційний сайт  ЦРУ // https://www.cia.gov. 

2Pre-Budget Report and Comprehensive Spending Review // www.hm-treasury.gov.uk 

3HM Treasury, 2007-2008 projections // www.hm-treasury.gov.uk 

4HM Treasury, 2007-2008 projections // www.hm-treasu

ry.gov.uk