Фінанси акціонерних товариств

-  відповідність фінансових  дій економічному стану  та  матеріальним можливостям підприємства;

-  визначення загроз  з боку конкурентів, вибір напрямів  фінансових дій та маневрування  для досягнення вирішальної переваги  над конкурентами.

У процесі розробки фінансової стратегії також особлива увага  приділяється повноті виявлення  грошових доходів, мобілізації внутрішніх ресурсів, формуванню та розподілу  прибутку, визначенню оптимальної потреби  в оборотних коштах, раціональному  використанню залучених коштів та капіталу підприємства .

Таким чином, проведення аналізу  фінансового становища акціонерних  підприємств передбачає вибір оптимальних  форм фінансування, структури фондів, капіталу та резервів підприємства та напрямів їх використання з метою  забезпечення високої прибутковості, балансування в часі надходжень і  витрат платіжних засобів; підтримання  належної ліквідності та своєчасності розрахунків.

Можна назвати шість основних прийомів аналізу:

- горизонтальний (часовий)  аналіз – порівняння кожної  позиції звітності з попереднім  періодом;

- вертикальний (структурний)  аналіз – визначення структури  фінансових показників з оцінкою  впливу різних факторів на  кінцевий результат; 

- трендовий аналіз –  порівняння кожної позиції звітності  з рядом попередніх періодів  та визначення тренду, тобто основної  тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів (за допомогою тренду здійснюється екстраполяція найважливіших фінансових показників на перспективний період, тобто перспективний прогнозний аналіз фінансового стану);

- аналіз відносних показників (коефіцієнтів) – розрахунок відношень  між окремими позиціями звіту  або позиціями різних форм  звітності, визначення взаємозв’язків  показників;

- порівняльний аналіз  – внутрішньогосподарський аналіз  зведених показників звітності  за окремими показниками самого  акціонерного товариства та його дочірніх підприємств (філій), а  також міжгосподарський аналіз показників даної фірми порівняно з показниками конкурентів або із середньогалузевими та середніми показниками;

- факторний аналіз –  визначення впливу окремих факторів  на результативний показник детермінованих  або стохастичних прийомів дослідження  .

Перевагою фінансових коефіцієнтів є простота розрахунків. Суть такого напряму полягає, по-перше, у розрахунку відповідного показника і, по-друге, у порівнянні цього показника  з конкретною базою:

- загальноприйнятими стандартними  параметрами; 

- середньогалузевими показниками;

- аналогічними показниками  попередніх років (періодів);

- показниками підприємств-конкурентів; 

- іншими показниками фірми, яка аналізується.

Для фінансового менеджера  фінансові коефіцієнти мають  особливе значення, оскільки вони є  основою для оцінки його діяльності зовнішніми користувачами звітності, найчастіше акціонерами й кредиторами. Тому, приймаючи яке-небудь рішення, фінансовий менеджер повинен оцінити  вплив цього рішення на найбільш важливі фінансові коефіцієнти.

Однак слід враховувати, що аналіз фінансової звітності не дозволяє робити категоричні висновки, він  тільки орієнтує користувача інформації на оцінку фінансового стану підприємства й визначення  його вузьких місць. Цей аналіз здійснюється аналітиками  підприємства і ґрунтується на широкій  інформаційній базі, включаючи й  оперативні дані.

Таким чином, у ході аналізу  фінансового стану акціонерного товариства можуть використовуватися  найрізноманітніші прийоми, методи та моделі аналізу, їхня кількість та широта застосування залежать від конкретних цілей аналізу та визначаються його завданнями в кожному конкретному  випадку.