Економічна сутність прибутку та його значення у підвищенні ефективності діяльності та конкурентоспроможності підприємства

 

 

 

 

2.3. Аналіз впливу факторів на  величину прибутку.

 

Для визначення основних напрямків пошуку резервів збільшення  прибутку, фактори, що впливають на її отримання (збільшення) , ділять на дві основні групи:

Внутрішні чинники - чинники, які здійснюють вплив на розмір прибутку підприємства через збільшення обсягу випуску і реалізації продукції , поліпшення якості продукції , підвищення відпускних цін і зниження витрат виробництва і реалізації продукції .

Зовнішні фактори - ці чинники не залежать від  діяльності підприємства ,але можуть мати значний вплив на величину прибутку. 
           Внутрішні фактори збільшення прибутку підприємства:

- рівень господарювання;

- компетентність керівництва і менеджерів ;

- конкурентоспроможність продукції ;

- рівень організації виробництва і праці та ін ;

- продуктивність праці;

- стан і ефективність виробничого і фінансового планування .

Внутрішні чинники діляться на :

- виробничі - характеризують наявність і використання засобів і предметів праці , трудових і фінансових ресурсів;

- позавиробничі - пов'язані з постачальницько - збутової і природоохоронної діяльністю , соціальними умовами праці та побуту.

Виробничі фактори поділяються на :

- екстенсивні

- інтенсивні

Екстенсивні фактори впливають на процес отримання прибутку через кількісні зміни : обсягу засобів і предметів праці , фінансових ресурсів, часу роботи обладнання , чисельності персоналу , фонду робочого часу та ін.

Інтенсивні фактори впливають на процес отримання прибутку через "якісні" зміни:

- підвищення продуктивності обладнання і його якості ;

- використання прогресивних видів матеріалів і вдосконалення технології їх обробки;

- прискорення оборотності оборотних коштів;

- підвищення кваліфікації та продуктивності праці персоналу;

- зниження трудомісткості і матеріаломісткості продукції ;

- вдосконалення організації праці і більш ефективне використання фінансових ресурсів та ін.

Зовнішні фактори збільшення прибутку підприємства

- кон'юнктура ринку ;

- рівень цін на споживані матеріально- сировинні і паливно -енергетичні ресурси ;

- норми амортизаційних відрахувань ;

- природні умови;

- державне регулювання цін , тарифів , процентних ставок , податкових ставок і пільг , штрафних санкцій та ін.

Перераховані фактори впливають на прибуток не прямо , а через обсяг реалізованої продукції і собівартість .

При здійсненні виробничо - господарської діяльності підприємства всі ці фактори знаходяться в тісному взаємозв'язку і взаємозалежності. «Пряма » вплив на величину собівартості продукції , а значить , і прибутку , пов'язано з тим , наскільки раціонально і економно витрачаються матеріальні ресурси - адже частка матеріальних витрат у складі собівартості зазвичай коливається від 60 до 90%.

 

 

 

 

Смема 1. Класифікація факторів, що впливають на величину прибутку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4. Оподаткування прибутку.

 

Податок на прибуток є одним з основних податків, що сплачуються підприємствами та іншими суб'єктами ринку. Об'єктом оподаткування згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" є прибуток, що визначається через поняття валових доходів та валових витрат, а не балансовий прибуток.

Валовий дохід підприємства є загальною сумою його доходів від усіх видів діяльності, отриманих чи нарахованих протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Валовий дохід включає:

— загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), а також доходи від продажу цінних паперів на вторинному ринку;

— доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу (оренди);

— доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих підприємству в звітному періоді;

— вартості матеріальних цінностей, переданих підприємству згідно з договорами схову та використаних ним у власному виробничому або господарському обороті;

— суми штрафів, неустойки або пені, одержаних підприємством, тощо.

До скоригованого валового доходу не входять:

— суми акцизного збору, податку на додану вартість, отримані чи нараховані підприємством у складі ціни реалізації продукції;

— суми коштів у частині надмірно сплачених податків, зборів та обов'язкових платежів, що повертаються або мають бути повернені підприємству з відповідних бюджетів;

 — суми коштів або вартість майна, що надходять підприємству у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права;

— суми одержаного емісійного доходу та кошти, отримані від розміщення боргових зобов'язань;

— кошти або майно, які повертаються підприємству — власнику корпоративних прав, але не більше від їх номінальної вартості, та ін.

Валові витрати є сумою будь-яких витрат підприємства у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, які здійснюються як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), що придбаваються або виготовляються підприємством для їх подальшого використання в господарській діяльності.

До складу валових витрат включають:

— суми будь-яких витрат, сплачених або нарахованих підприємством протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва та продажем продукції (з урахуванням обмежень, які наведено нижче);

— суми коштів або вартість майна, добровільно передані до бюджетів різних рівнів та до неприбуткових організацій, але не більш як 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду;

— суми коштів, внесені до страхових резервів у порядку, передбаченому законодавством;

— суми внесених або нарахованих податків, зборів, обов'язкових платежів, що враховуються в складі операційних витрат підприємства;

— суми безнадійної заборгованості, а також суми заборгованостей, щодо яких закінчився строк позовної давності;

— суми витрат, пов'язаних із поліпшенням основних засобів у межах, встановлених законодавством тощо.

Не входять до складу валових витрат витрати:

— на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності;

— сплату податку на прибуток, податку на нерухомість, а також інших податків, встановлених законодавством; сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів, робіт чи послуг, придбаних підприємством;

— сплату штрафів, неустойки або пені;

— виплату дивідендів.

Не підлягають віднесенню до валових витрат також:

— суми збитків, понесених у зв'язку з продажем товарів або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним із підприємством особам;

— витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та ін.

Крім витрат, які завжди відносять до складу валових, розрізняють також витрати подвійного призначення, які можуть бути включені або не включені до складу валових витрат підприємства. Так, до валових витрат включають:

— витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності (на винахідництво й раціоналізацію, дослідно-експериментальні, конструкторські роботи, виготовлення моделей і зразків, придбання нематеріальних активів тощо);

— витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності, а також на проведення аудиту згідно з чинним законодавством;

— витрати, пов'язані з професійною підготовкою працівників підприємства;

— витрати на гарантійний ремонт, обслуговування або гарантійні заміни товарів, проданих підприємством, але не більш як 10 % від сукупної вартості товарів, що були продані та по яких не закінчився строк гарантійного обслуговування;

— витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів щодо продукції, яка реалізується підприємством;

— витрати на організацію прийомів" презентацій і свят, придбання й розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів із рекламними цілями, але не більш як 2 % від оподаткованого прибутку підприємства за попередній звітний період;

—витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення, витрати зі зберігання, переробки, захоронення або ліквідації відходів від виробничої діяльності, очищення стічних вод тощо;

— витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, крім витрат на придбання торгових патентів;

— витрати на відрядження працівників підприємства у межах фактичних документально оформлених витрат;

—процентні виплати за борговими зобов'язаннями, що пов'язані з господарською діяльністю підприємства та ін.

При реалізації підприємством основних засобів та нематеріальних активів сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю відповідних об'єктів включається до валових доходів підприємства, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу — до валових витрат.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається через зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат підприємства та суму амортизаційних відрахувань.

Прибуток оподатковується за ставкою 25 % до об'єкта оподаткування і сплачується до бюджету щоквартально не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом. Протягом звітного кварталу підприємства сплачують до бюджету за перший і другий місяці кварталу авансові внески податку на прибуток. Надміру внесені до бюджету суми податку, зараховуються підприємству в рахунок наступних платежів або повертаються протягом визначеного періоду часу.

 

Схема 1.Визначення обꞌєкта оподаткування (оподаткованого прибутку).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. ПОШУК РЕЗЕРВІВ  ПІДBИЩЕННЯ ПРИБУТКУ ВІД ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

3.1. Збільшення виручки від реалізації  продукції.

        Виручка від реалізації продукції - це сума грошей, що надійшла на рахунок підприємства, чи в касу за реалізовану продукцію (виконані роботи, надані послуги).

Таблиця 1.Фактори, що впливають на розмір виручки від реалізації продукції

Фактори впливу на виручку
у сфері виробництва		у сфері обігу			не залежать від діяльності
- обсяг виробни- цтва; - кількість про- дукції; - асортимент про- дукції; - ритмічність ви- пуску; - інші		- ритмічність від- вантаження; - своєчасне оформ- лення транспорт- них і розрахунко- вих документів; - строки докумен- тообігу; - форми розрахун- ків; - рівень цін			- порушення  строків догово- рів постачаль- никам ТМЦ; - недоліки в робо- ті транспорту; - несвоєчасна  оплата продукції покупцями

Розмір виручки від реалізації продукції  залежить від:

1) кількості, асортименту та якості продукції, що підлягає реалізації;

2) рівня реалізаційних    цін   і    розрахункової дисципліни. 
         Обсяг (кількість) реалізованої продукції прямо впливає на величину виручки, а сама кількість реалізованої продукції залежить від обсягу товарної продукції і зміни величини перехідних залишків реалізованої продукції на початок і кінець року. Асортимент реалізованої продукції справляє двоякий вплив на величину виручки. Зростання в загальному обсязі реалізованої продукції питомої ваги асортименту з більш високою ціною збільшує величину виручки, і навпаки. Прямий вплив на розмір виручки справляє й рівень відпускних цін. У свою чергу, на рівень цін впливають якість і споживчі властивості, строки реалізації продукції, попит і пропонування на ринку. Від величини виручки залежить не тільки внутрішньовиробниче відшкодування витрат і формування прибутку, а й своєчасність і повнота податкових платежів, погашення банківських кредитів, які впливають на рівень виплачених відсотків, що в кінцевому підсумку позначається на фінансовому результаті діяльності підприємства.