Джерела, склад та структура доходів місцевих бюджетів

Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Февраля 2013 в 21:49, реферат

Краткое описание

З місцевих бюджетів здійснюється фінансування закладів освіти, культури, охорони здоров'я населення, соціального захисту, засобів масової інформації, також фінансуються різноманітні молодіжні програми, видатки по упорядкуванню населених пунктів. Тому створення ефективного механізму формування місцевих бюджетів є однією з актуальних проблем, від вирішення якої залежить стабільність розвитку економіки країни та її регіонів.
Метою даної роботи є вивчення та аналіз джерел, складу та структури доходів місцевих бюджетів, а також виявлення шляхів ефективного їх використання.

Оглавление

Вступ 3
Основні структурні елементи доходів місцевих бюджетів та джерела їх наповнення 4
Структура та динаміка доходів місцевих бюджетів України 7
Зарубіжний досвід формування доходів місцевих бюджетів 11
Висновки 16
Список використаних джерел 17
Додаток 1 19

Скачать в ZIP (67.66 Кб) Сколько стоит заказать работу?
Файлы: 1 файл

Менько 3 модуль МФ.docx

— 72.55 Кб (Скачать)

Закономірним  для всіх розвинутих зарубіжних країн  є поділ місцевих бюджетів на два  самостійні функціональні види місцевих бюджетів – місцеві поточні (адміністративні) бюджети та місцеві бюджети розвитку (інвестиційні бюджети). Кожен з бюджетів має власні доходи. Доходи місцевого поточного бюджету формуються за рахунок місцевих податків і зборів, платежів, загальних субсидій, що надаються державною владою, та інших доходів. Доходи бюджету розвитку формуються за рахунок банківських кредитів, муніципальних (комунальних) позик, інвестиційних субсидій, що надаються державною владою, та інших джерел. Законодавство більшості зарубіжних країн забороняє використання доходів бюджетів розвитку на видатки поточних бюджетів.

У законодавстві  багатьох зарубіжних країн є також  поняття «додатковий бюджет» і «приєднані бюджети». У Франції, наприклад, додатковий бюджет за своєю природою є уточнювальним до основного бюджету. Його прийняття дає можливість не вносити змін до основного бюджету. Додатковий бюджет забезпечує також зв’язок між основними бюджетами попереднього й поточного фінансового років. Він включає в поточному бюджетному році залишки та дефіцити бюджету попереднього фінансового року [8, с. 56-57]. Приєднані бюджети відображають фінансові операції окремих місцевих громадських служб, що мають фінансову самостійність, надають платні послуги, але не користуються правом юридичної особи. Це, наприклад, такі служби, як водопостачання, благоустрій та ін. Складання приєднаного бюджету дозволяє спрямовувати доходи відповідної служби на її фінансування [18].

Проблеми  становлення інституту самостійних  місцевих бюджетів в Україні не можна  розв’язати без використання зарубіжного  досвіду формування власних доходів  місцевих бюджетів, які складають, наприклад, у Швеції та Швейцарії понад 70, в Іспанії – 50, у Норвегії – 56 відсотків доходів бюджетів місцевих урядів [20, с. 93]. Тобто власні доходи є основним джерелом надходжень до бюджетів місцевих урядів унітарних європейських країн – членів Європейського Союзу. У той же час для України характерною є мала частка власних доходів, що є свідченням низького рівня фінансової незалежності органів місцевого самоврядування. Слід також зазначити, що кількість і структура місцевих податків і зборів суттєво різняться за країнами.

Внаслідок багатовікової еволюції на Заході склалася розгалужена система місцевих податків і зборів, характерними особливостями яких є: чисельність (кількість місцевих податків і зборів коливається від одного у Великобританії до 100 у Бельгії); масовість (податки сплачуються всім дорослим населенням); регресивність (у групі країн частка місцевих податків і зборів зменшується відносно сукупного розміру доходів за зростання останніх, в інших же країнах щодо головних податків і зборів застосовується прогресивна шкала оподаткування); застосування права податкової ініціативи (в одних країнах місцеві органи влади наділено правом встановлення ставок податків, запроваджених законами, в інших – місцеві податки і збори встановлюються місцевими органами влади за обмеження їх максимальних ставок центральною владою) [11, c. 46-47].

Основну роль у країнах з розвиненою ринковою економікою відіграють майнові місцеві  податки на нерухоме майно фізичних і юридичних осіб та на землю. Зокрема  частка податку на майно у структурі  податкових надходжень місцевих бюджетів різна і становить у Великобританії, наприклад, – 99,5%, у Франції та Іспанії – близько 30-40%. 146. Податок на майно у Великобританії забезпечує близько третину надходжень місцевого бюджету. У постсоціалістичних країнах (наприклад, Польщі, Латвії, Румунії) податок на майно складає 10-20 % від загального обсягу податкових надходжень місцевих бюджетів. У містах США податок на майно, який оподатковується за диференційованими ставками, забезпечує 40 % усіх прибутків бюджету [19, с.138-139].

З розвитком  ринкової інфраструктури зросли доходи від підприємницької діяльності та власності у неподаткових надходженнях місцевих бюджетів і у більшості постсоціалістичних країн. Обсяг цього виду неподаткових надходжень становить понад 40% у Польщі, Чехії та Словенії, до 20% – у Болгарії, Словаччині, Угорщині та близько 10% – у Латвії та Румунії [21, с.50]. В Україні – один із найнижчих показників цього джерела неподаткових надходжень серед європейських країн. Дослідження процесу формування місцевих бюджетів у зарубіжних країнах доводить, що місцеві органи в більшості з них, як правило, не володіють достатніми фінансовими ресурсами для організації управління економікою і соціальною сферою на своєму рівні. Це, на думку І. Зайло, обумовлено низкою обставин: високим рівнем концентрації фінансових ресурсів у центральних бюджетах країн, що знижує значення місцевих бюджетів у вирішенні життєво важливих для населення завдань; домінуючою роллю регулюючих доходів у структурі надходжень місцевих бюджетів і низькою часткою закріплених за територіями податкових платежів; тенденцією щодо передачі видаткових повноважень бюджетів з центрального до нижчестоящих рівнів бюджетної системи без належного їх забезпечення дохідними джерелами, що перетворює на дотаційні раніше самодостатні місцеві бюджети [6].

Для підтримки  регіонів з найслабкішою дохідною базою  у міжнародній практиці застосовується, крім запозичень, система трансфертів. Питома вага трансфертів у доходах  місцевих бюджетів більша в унітарних  державах (до 70%), ніж у федеративних, де частка трансфертів у доходах бюджетів коливається в межах 14-29 % [10, с.136]. Розподіл фінансової допомоги характеризується прозорістю і стабільністю механізму вирівнювання. Найбільшого успіху в цьому досягають країни, процедура розрахунку фінансової допомоги в яких залишається незмінною протягом як мінімум трьох – п’яти років, у результаті чого є можливість спрогнозувати доходи майбутніх періодів.

Світовий  досвід, на думку О. Кириленка, ілюструє загальну закономірність, згідно з  якою формування дохідної бази місцевої влади та місцевого самоврядування загалом визначається рівнем децентралізації  влади в країні [11, c. 567]. З посиленням децентралізації зміщуються акценти між податковими надходженнями до місцевих бюджетів і трансфертами з центрального бюджету на користь перших. У більшості країн Європейського Союзу податкові надходження становлять понад третину в сукупних доходах місцевих бюджетів, у п’ятої частини країн – такі надходження формують половину ресурсів місцевих бюджетів. Відповідним чином у структурі централізованих трансферів відбувається зменшення інвестиційної складової, що свідчить про спроможність громад формувати інвестиційний ресурс власними силами в межах наявних податкових надходжень. Слід відзначити, що досить великою популярністю в країнах з розвинутою економікою користується розроблена видатними американськими економістами В. Баумалем, К. Беллом та ін. «теорія соціального федералізму», в центрі уваги якої є такі питання: оптимальна кількість рівнів управління державним сектором і розподіл повноважень між ними, рівень найбільш ефективного фінансування соціальних видатків (муніципальний), ступінь втручання центрального уряду в фінансування видатків місцевих органів влади, в формування місцевих податків.

Формуючи  дохідну базу місцевих бюджетів, на етапі нестабільності та незначущості власних доходних джерел не слід обмежувати роль державних дотацій та субвенцій, оскільки лише таким чином держава може впливати на розвиток місцевого самоврядування. При цьому слід значно розширити доступ органів місцевого самоврядування до внутрішнього ринку позичкового капіталу.

 

Висновки

 

Доходи  місцевих бюджетів складають основу фінансової бази органів місцевого  самоврядування, тобто є підґрунтям їхньої фінансової незалежності. У  зв’язку з цим на сучасному  етапі розвитку нашої держави  особливого значення набувають проблеми зміцнення дохідної бази місцевих бюджетів, вдосконалення реформування місцевого  оподаткування, проведення ефективного  фінансового вирівнювання.

Проаналізувавши статистичні дані, можна сказати, що систему формування доходів місцевих бюджетів в Україні на даному етапі характеризує низький рівень фіскальної спроможності місцевих податків і зборів; низький рівень їх питомої ваги у валовому внутрішньому продукті й у загальному обсязі доходів місцевих бюджетів; низький рівень податкових надходжень, пов’язаних із політикою органів місцевого самоврядування (плата за надання певних послуг органами місцевого самоврядування) тощо.

Для врахування зарубіжного досвіду формування доходів місцевих бюджетів слід звернути особливу увагу на досвід Франції, оскільки наші адміністративні системи схожі, а грошова і податкова системи  будувалися за зразком цієї країни. Цікавим для більш глибокого  аналізу є також досвід таких  унітарних країн, як Польща і Литва, трансформація моделі управління регіонами  в яких позитивно зарекомендувала  себе, зокрема у сфері наповнення місцевих бюджетів. Аспекти, які потребують подальшого вивчення, – це роль державних дотацій і субвенцій, податку на власність та інших місцевих податків на формування достатньої дохідної бази місцевого самоврядування, пошук альтернативних джерел поповнення місцевих бюджетів.

 

 

Список використаних джерел

 

              1. Конституція України, Закон вiд 28.06.1996 № 254к/96-ВР / [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua
              2. Бюджетний кодекс України від 01.10.2011 / [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua
              3. Податковий кодекс України від 07.02.2011 – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 424с.
              4. Про бюджетну класифікацію: наказ Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11/ [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.minfin.gov.ua
              5. Василик О. Д. Теорія фінансів: Підручник для студ. екон. спец. вищ. закладів освіти / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – 4-те вид.,доп. – К. : НІОС, 2003. – 411с.
              6. Зайло І. І. Використання зарубіжного досвіду для вдосконалення функціонування системи місцевих бюджетів в Україні / Зайло І. І. : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.libfor.com/index.php? newsid=280.
              7. Кириленко О.П. Місцеві фінанси: Підручник / За ред. О. П. Кириленко. — К.: М65 Знання, 2006. — 677 с.
              8. Макогон В. Д. Формування доходів місцевих бюджетів у зарубіжних країнах / В. Д. Макогон //Наукові праці НДФІ. – 2008. - № 1 (42). – С. 56-57.
              9. Малярчук А. Зарубіжний досвід формування місцевих бюджетів / А. Малярчук // Вісник ТАНГ. –2005. – № 1. – С. 23-27.
              10. Місцеві фінанси / [О.Й. Вівчар, О.Я.Порубко, О.Б. Курило, Т.О.Смірнова]. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2007. – 132 с.
              11. Музика-Стефанчук О. А. Декілька нарисів про місцеві бюджети в зарубіжних країнах /О. А. Музика-Стефанчук // Науковий вісник Академії муніципального управління : [збірникнаукових праць]. Серія «Право». – 2010. – №1 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua /portal/Soc_Gum/Nvamu_pr/2010_1/12.pdf.
              12. Опарін В. М. Фінанси (Загальна теорія) : навч. посібник. /В. М. Опарін. – 2-ге вид., доп.і перероб. – К.: КНЕУ, 2004. – 240 с.
              13. Офіційний сайт державної казначейської служби України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://treasury.gov.ua
              14. Офіційний сайт інституту бюджету та соціально-економічних досліджень / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ibser.org.ua
              15. Офіційний сайт Міністерства фінансів України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua
              16. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України: Навч. посіб. / За ред. Ю.В. Пасічника— К.: Знання-Прес, 2006. — 607 с.
              17. Сунцова О. О. Місцеві фінанси : [навч. посіб.]. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 488 с.
              18. Сунцова О.О. Зарубіжний досвід формування доходів місцевих бюджетів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lawyer.org.ua/?w=r&j=20&d=454.
              19. Тулай О. І. Зарубіжний досвід функціонування місцевих бюджетів та можливість його імплементації у вітчизняну практику / Тулай О. І. : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/knp/121/ knp121_93-97.pdf.
              20. Туманская Ю. В. Анализ зарубежной практики формирования доходов местных бюджетов / Ю. В. Туманская // Дайджест-финансы. – 2004. – №3. – С.48-51.
              21. Чабан Я. І. Світовий досвід фінансування соціально-економічного розвитку області за рахунок податкових надходжень / Чабан Я. І. // Науковий вісник НЛТУ України : [зб. наук. праць]. – 2008.– № 18.10. – С. 135-141.
              22. Чала Н.Д., Лазоренко Л. В. Бюджетна система: навч. посіб. / За ред. Н.Д. Чалої — К.: Знання, 2010. — 223 с.

 

 

Додаток 1

Розподіл  доходів місцевих бюджетів на власні та закріплені

ЗАКРІПЛЕНІ ДОХОДИ

Доходи, що закріплюються  за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів

1) податок на доходи  фізичних осіб у частині, визначеній  статтею 65 цього БК;

2) 50 відсотків збору за  спеціальне використання лісових  ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок  головного користування, що зараховується  до міських бюджетів міст Києва  та Севастополя;

3) 50 відсотків збору за  спеціальне використання води (крім  збору за спеціальне використання  води водних об’єктів місцевого  значення), що зараховується до  міських бюджетів міст Києва  та Севастополя користувачами  води за місцем її забору;

4) 50 відсотків плати за  користування надрами для видобування  корисних копалин загальнодержавного  значення (крім плати за користування  надрами в межах континентального  шельфу і виключної (морської) економічної зони), що зараховується  до міських бюджетів 

міст Києва та Севастополя;

5) плата за використання  інших природних ресурсів, що  зараховується до міських бюджетів  міст Києва та Севастополя; 

6) плата за ліцензії  на певні види господарської  діяльності та сертифікати, що  видаються виконавчими органами  відповідних місцевих рад; 

7) плата за ліцензії  та сертифікати, що зараховується  до міських бюджетів міст Києва  та Севастополя ліцензіатами, які  здійснюють діяльність на території  міст Києва та Севастополя; 

8) плата за ліцензії  на виробництво спирту етилового,  коньячного і плодового, спирту  етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого  плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних  напоїв та тютюнових виробів,  що зараховується до міських  бюджетів міст Києва та Севастополя  ліцензіатами, які здійснюють діяльність  на території міст Києва та  Севастополя; 

9) плата за ліцензії  на право експорту, імпорту та  оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним та плодовим, спиртом  етиловим ректифікованим виноградним,  спиртом етиловим ректифікованим  плодовим, спиртом-сирцем виноградним,  спиртом-сирцем плодовим, що зараховується  до міських бюджетів міст Києва  та Севастополя ліцензіатами, які  здійснюють діяльність на території  міст Києва та Севастополя; 

10) плата за ліцензії  на право експорту, імпорту алкогольних  напоїв та тютюнових виробів,  що зараховується до міських  бюджетів міст Києва та Севастополя  ліцензіатами, які здійснюють діяльність  на території міст Києва та  Севастополя; 

11) плата за державну  реєстрацію (крім реєстраційного  збору за проведення державної  реєстрації юридичних осіб та  фізичних осіб - підприємців), що  зараховується до міських бюджетів  міст Києва та Севастополя; 

12) реєстраційний збір  за проведення державної реєстрації  юридичних осіб та фізичних  осіб - підприємців, що справляється  виконавчими органами відповідних  місцевих рад; 

13) плата за ліцензії  на право оптової торгівлі  алкогольними напоями та тютюновими  виробами, що зараховується до  міських бюджетів міст Києва  та Севастополя ліцензіатами, які  здійснюють діяльність на території  міст Києва та Севастополя; 

14) плата за ліцензії  на право роздрібної торгівлі  алкогольними напоями та тютюновими  виробами, що зараховується до  міських бюджетів міст Києва  та Севастополя ліцензіатами, які  здійснюють діяльність на території  міст Києва та Севастополя; 

15) державне мито в  частині, що належить відповідним  бюджетам.

2. Податок на доходи  фізичних осіб, який сплачується  (перераховується):

 податковим агентом  - юридичною особою (її філією, відділенням,  іншим відокремленим підрозділом)  чи представництвом нерезидента  - юридичної особи, зараховується  до відповідного місцевого бюджету  за їх місцезнаходженням (розташуванням)  в обсягах податку, нарахованого  на доходи, що виплачуються фізичній  особі; 

 податковим агентом  - фізичною особою, зараховується  до відповідного місцевого бюджету  за місцем реєстрації такої  фізичної особи у податкових  органах; 

 фізичною особою, яка отримує  доходи від особи, яка не  є податковим агентом, зараховується  до відповідного місцевого бюджету  за податковою адресою такої  фізичної особи. 

Нормативи відрахувань податку на доходи фізичних осіб до бюджетів місцевого самоврядування

1.До доходів бюджету  міста Києва зараховується 50 відсотків  податку на доходи фізичних  осіб, що сплачується (перераховується)  згідно з Податковим кодексом  України на території міста Києва. До доходів бюджету міста Севастополя зараховується 100 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на території міста Севастополя.

2. До доходів бюджетів  міст республіканського Автономної  Республіки Крим та обласного  значення зараховується 75 відсотків  податку на доходи фізичних  осіб, що сплачується (перераховується)  згідно з Податковим кодексом  України на території цих міст.

3. До доходів бюджетів  сіл, їх об’єднань, селищ, міст районного значення зараховується 25 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території.

Доходи  бюджету Автономної Республіки Крим, обласних та районних бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів

1) 25 відсотків податку  на доходи фізичних осіб, що  сплачується (перераховується) згідно  з Податковим кодексом України  на відповідній території;

2) 50 відсотків збору за  спеціальне використання лісових  ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок  головного користування;

3) 50 відсотків збору за  спеціальне використання води (крім  збору за спеціальне використання  води водних об’єктів місцевого  значення), що зараховується до  бюджету Автономної Республіки  Крим та обласних бюджетів  користувачами води за місцем  її забору;

4) 50 відсотків плати за  користування надрами для видобування  корисних копалин загальнодержавного  значення (крім плати за 

користування надрами  в межах континентального шельфу і виключної (морської) економічної  зони);

5) плата за використання  інших природних ресурсів;

6) акцизний податок з  вироблених в Україні підакцизних  товарів (продукції) (крім акцизного  податку, що зараховується до  спеціального фонду державного  бюджету згідно із законом  про Державний бюджет України), що сплачується платниками, які  зареєстровані в Автономній Республіці Крим, - до доходів бюджету Автономної Республіки Крим;

7) плата за ліцензії  на певні види господарської  діяльності та сертифікати, що  видаються Радою міністрів Автономної  Республіки Крим та обласними  державними адміністраціями; 

8) плата за ліцензії  та сертифікати, що зараховується  до бюджету Автономної Республіки  Крим та обласних бюджетів  ліцензіатами за місцем здійснення  діяльності;

9) плата за ліцензії  на виробництво спирту етилового,  коньячного і плодового, спирту  етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого  плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних  напоїв та тютюнових виробів,  що зараховується до бюджету  Автономної Республіки Крим та  обласних бюджетів ліцензіатами  за місцем здійснення діяльності;

10) плата за ліцензії  на право експорту, імпорту та  оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним та плодовим, спиртом  етиловим 

ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, що зараховується до бюджету  Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів ліцензіатами за місцем здійснення діяльності;

11) плата за ліцензії  на право експорту, імпорту алкогольних  напоїв та тютюнових виробів,  що зараховується до бюджету  Автономної Республіки Крим та  обласних бюджетів ліцензіатами  за місцем здійснення діяльності;

12) плата за державну  реєстрацію (крім реєстраційного  збору за проведення державної  реєстрації юридичних осіб та  фізичних осіб - підприємців);

13) плата за ліцензії  на право оптової торгівлі  алкогольними напоями та тютюновими  виробами, що зараховується до  бюджету Автономної Республіки  Крим та обласних бюджетів  ліцензіатами за місцем здійснення  діяльності;

14) плата за ліцензії  на право роздрібної торгівлі  алкогольними напоями та тютюновими  виробами, що зараховується до  бюджету Автономної Республіки  Крим та обласних бюджетів  ліцензіатами за місцем здійснення  діяльності;

15) плата за надані  в оренду ставки, що знаходяться  в басейнах річок загальнодержавного  значення.

Доходи  районних бюджетів, що враховуються при  визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів

1) 50 відсотків податку  на доходи фізичних осіб, що  сплачується (перераховується) згідно  з Податковим кодексом України  на території сіл, їх об’єднань,  селищ, міст районного значення;

2) плата за ліцензії  на певні види господарської  діяльності та сертифікати, що  видаються районними державними  адміністраціями; 

3) реєстраційний збір  за проведення державної реєстрації  юридичних осіб та фізичних  осіб - підприємців, що справляється  відповідними районними державними  адміністраціями.

ВЛАСНІ ДОХОДИ

Доходи  місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів

Доходи  загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів

 Місцеві податки і збори:

  1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
  2. Збір за місця для паркування транспортних засобів;

Податок, що стягується з юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, їх відокремлених підрозділів, які отримують в установленому порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:

а) торговельна діяльність у пунктах  продажу товарів;

б) діяльність з надання платних  побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;

г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

3) Туристичний збір;

1) фіксований податок,  що зараховується до місцевих  бюджетів у порядку, визначеному  статтями 65 і 66 для податку на  доходи фізичних осіб;

2) податок на прибуток  підприємств та фінансових установ  комунальної власності.

3) плата за користування  надрами для видобування корисних  копалин місцевого значення; плата  за користування надрами в  цілях, 

не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; збір за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого  значення; збір за спеціальне використання лісових ресурсів (крім збору за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного  користування).

4) плата за землю, що  зараховується до бюджетів місцевого  самоврядування;

7) місцеві податки і  збори (крім єдиного податку), що зараховуються до бюджетів  місцевого самоврядування, включаючи  податок на нерухоме майно,  відмінне від земельної ділянки,  та збір за провадження деяких  видів підприємницької діяльності (крім збору в частині провадження  торговельної діяльності нафтопродуктами,  скрапленим та стиснутим газом  на стаціонарних, малогабаритних  і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах);

8) фіксований сільськогосподарський  податок у частині, що зараховується  до бюджетів місцевого самоврядування;

9) частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств  та їх об’єднань, що вилучається  до бюджету, у порядку, визначеному  Верховною Радою Автономної Республіки  Крим, відповідними місцевими радами;

10) плата за розміщення  тимчасово вільних коштів місцевих  бюджетів (крім коштів, отриманих  вищими та професійно-технічними  навчальними закладами від розміщення  на депозитах тимчасово вільних  бюджетних коштів, отриманих за  надання платних послуг,

якщо таким закладам законом  надано відповідне право);

11) штрафні санкції за  порушення законодавства про  патентування;

12) адміністративні штрафи, що накладаються місцевими органами  виконавчої влади та виконавчими  органами місцевих рад або  утвореними ними в установленому  порядку адміністративними комісіями; 

13) штрафні санкції внаслідок  невиконання укладених розпорядником  бюджетних коштів договорів з  суб’єктами господарювання на  придбання товарів, робіт і  послуг за рахунок коштів місцевих  бюджетів;

14) надходження від орендної  плати за користування майновим  комплексом та іншим майном, що  перебуває в комунальній власності; 

15) плата за надані  в оренду водні об’єкти місцевого  значення;

16) концесійні платежі  щодо об’єктів комунальної власності  (крім платежів, визначених пунктом  5 частини другої цієї статті);

17) кошти, отримані від  надання учасниками процедури  закупівель забезпечення їх пропозиції  конкурсних торгів, які не підлягають  поверненню цим учасникам, у  випадках, передбачених Законом  України “Про здійснення державних  закупівель”, в частині здійснення  закупівель за рахунок коштів  місцевих бюджетів;

18) кошти, отримані від  учасника - переможця процедури закупівлі  під час укладання договору  про закупівлю як забезпечення  виконання цього договору, які  не підлягають поверненню учаснику-переможцю,  в частині здійснення закупівель  за рахунок коштів місцевих  бюджетів;

19) 80 відсотків коштів, отриманих  підприємствами, установами та організаціями,  що утримуються за рахунок  місцевих бюджетів, за здані у  вигляді брухту і відходів  золото, платину, метали платинової  групи, дорогоцінне каміння, і  50 відсотків коштів, отриманих цими  підприємствами, установами та організаціями  за здане у вигляді брухту  і відходів срібло;

20) кошти від реалізації  безхазяйного майна (у тому  числі такого, від якого відмовився  власник або отримувач), знахідок, спадкового майна (у разі відсутності  спадкоємців за заповітом і  за законом, усунення їх від  права на спадкування, неприйняття  ними спадщини, а також відмови  від її прийняття), майна, одержаного  територіальною громадою в порядку  спадкування чи дарування, а  також валютних цінностей і  грошових коштів, власники яких  невідомі;

21) інші доходи загального  фонду місцевих бюджетів, що визначаються  законом про Державний бюджет  України.

Доходи  спеціального фонду місцевих бюджетів

1) надходження бюджету  розвитку місцевих бюджетів 

( 2) єдиний податок, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;

3) дивіденди (дохід), нараховані  на акції (частки, паї) господарських  товариств, у статутних капіталах  яких є майно Автономної Республіки  Крим, комунальна власність; 

4) плата за надання  місцевих гарантій;

5) кошти від відчуження  майна, що належить Автономній  Республіці Крим, та майна, що  перебуває в комунальній власності, 

кошти від продажу земельних  ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них;

6) 90 відсотків коштів  від продажу земельних ділянок  несільськогосподарського призначення  або прав на них, що перебувають  у державній власності до розмежування  земель державної і комунальної  власності (крім земельних ділянок  несільськогосподарського призначення,  що перебувають у державній  власності, на яких розташовані  об’єкти, що підлягають приватизації), при цьому від продажу земельних  ділянок, які знаходяться на  території Автономної Республіки  Крим:

35 відсотків - до бюджету  Автономної Республіки Крим, 55 відсотків  - до сільських, селищних, міських  бюджетів Автономної Республіки  Крим;

7) субвенції з інших  бюджетів на виконання інвестиційних  програм (проектів);

8) кошти від повернення  кредитів, які надавалися з відповідного  бюджету до набрання чинності  цим Кодексом, та відсотки, сплачені  за користування ними;

9) місцеві запозичення,  здійснені у порядку, визначеному  цим Кодексом та іншими законами  України; 

10) кошти, які передаються  з іншої частини місцевого  бюджету за рішенням Верховної  Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради.);

2) збір за першу реєстрацію  транспортного засобу, що зараховується  у розмірі: 30 відсотків - до бюджету  Автономної Республіки Крим і  обласних бюджетів та 70 відсотків  - до бюджету міста Сімферополя  і бюджетів міст - обласних центрів  у разі реєстрації транспортних  засобів на території цих міст; 50 відсотків - до бюджету Автономної  Республіки Крим і обласних  бюджетів та 50 відсотків - до міських,  селищних і сільських бюджетів у разі реєстрації транспортних засобів на відповідній території; 60 відсотків - до бюджету міста Києва і 40 відсотків - до обласного бюджету Київської області у разі реєстрації транспортних засобів у місті Києві; 100 відсотків - до бюджету міста Севастополя у разі реєстрації транспортних засобів у місті Севастополі;

3) збір за провадження  деяких видів підприємницької  діяльності в частині провадження  торговельної діяльності нафтопродуктами,  скрапленим та стиснутим газом  на стаціонарних, малогабаритних  і пересувних автозаправних станціях, заправних 

пунктах;

4) кошти від відшкодування  втрат сільськогосподарського і  лісогосподарського виробництва,  що зараховуються у розмірі: 

100 відсотків - до бюджетів  міст Києва та Севастополя, 25 відсотків  - до бюджету Автономної Республіки  Крим та обласних бюджетів, 75 відсотків  - до бюджетів міст республіканського  Автономної Республіки Крим та  обласного значення, 15 відсотків  - до районних бюджетів, 60 відсотків  - до бюджетів міст районного  значення, селищ і сіл; 

5) концесійні платежі  щодо об’єктів комунальної власності  (які мають цільове спрямування  згідно із законом);

7) 70 відсотків грошових  стягнень за шкоду, заподіяну  порушенням законодавства про  охорону навколишнього природного  середовища внаслідок господарської  та іншої діяльності, в тому  числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних  бюджетів та бюджету Автономної  Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів  міст Києва та Севастополя  - 70 відсотків; 

8) відрахування 10 відсотків  вартості питної води суб’єктами  підприємницької діяльності, які  здійснюють реалізацію питної  води через системи централізованого  водопостачання з відхиленням  від відповідних стандартів, що  зараховуються до бюджетів міст, селищ та сіл; 

9) власні надходження  бюджетних установ, що утримуються  за рахунок відповідного місцевого  бюджету; 

10) 70 відсотків збору за  забруднення навколишнього природного  середовища (крім збору, що справляється  за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та  тимчасове зберігання радіоактивних  відходів їх виробниками), в тому  числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних  бюджетів та бюджету Автономної  Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів  міст Києва та Севастополя  - 70 відсотків; 

11) цільові та добровільні  внески підприємств, установ,  організацій та громадян до  республіканського Автономної Республіки  Крим та місцевих фондів охорони  навколишнього природного середовища;

12) надходження до цільових  фондів, утворених Верховною Радою  Автономної Республіки Крим та  місцевими радами;

13) повернення кредитів, наданих з місцевих бюджетів  індивідуальним сільським забудовникам;

14) повернення кредитів, наданих з місцевих бюджетів  молодим сім’ям та одиноким  молодим громадянам на будівництво  (реконструкцію) та придбання  житла, а також пеня і відсотки  за користування ними;

15) інші надходження, визначені  законом про Державний бюджет  України.

Информация о работе Джерела, склад та структура доходів місцевих бюджетів