Джерела, склад та структура доходів місцевих бюджетів

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ  ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Економічний факультет

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

на тему:

“ Джерела, склад та структура доходів  місцевих бюджетів ”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2012 

Зміст

 

Вступ 3

Основні структурні елементи доходів місцевих бюджетів та джерела їх наповнення 4

Структура та динаміка доходів місцевих бюджетів України 7

Зарубіжний досвід формування доходів місцевих бюджетів 11

Висновки 16

Список використаних джерел 17

Додаток 1 19

 

 

 

Вступ

 

Питання формування доходів місцевих бюджетів і виявлення резервів їх збільшення набувають особливої актуальності в умовах ринкової трансформації  української економіки. Незважаючи на прийняття та введення в дію  Податкового кодексу, система акумулювання надходжень до місцевих бюджетів продовжує  характеризуватися низьким рівнем частки власних доходів. У зв’язку  з цим реальні фінансові можливості місцевих органів влади значно обмежені, що своєю чергою є негативним фактором демократичних перетворень в  Україні. Наразі у розвинутих країнах  світу територіальні громади, спираючись на власні фінанси, є стабілізатором соціально-політичної та фінансово-економічної  ситуації.

Проблеми  формування доходів місцевих бюджетів досліджуються в наукових працях таких вітчизняних науковців, як О.Гончаренко, В.Зайчикова, І.Луніна, К.Павлюк, С.Слухай, О.Тулай та ін. Проблеми становлення і розвитку місцевого оподаткування вивчають С.Герчаківський, В.Іваненко, О.Кириленко, В.Кравченко, В.Піхоцький. Значний внесок у вивчення світового досвіду формування місцевих бюджетів зробили вітчизняні та зарубіжні вчені О.Василик, О.Кириленко, О.Сунцова, І.Луніна, О.Музика-Стефанчук, В.Баумаль, К.Белл, Ю.Туманская та ін.

З місцевих бюджетів здійснюється фінансування закладів освіти, культури, охорони здоров'я  населення, соціального захисту, засобів  масової інформації, також фінансуються різноманітні молодіжні програми, видатки  по упорядкуванню населених пунктів. Тому створення ефективного механізму  формування місцевих бюджетів є однією з актуальних проблем, від вирішення  якої залежить стабільність розвитку економіки країни та її регіонів.

Метою даної  роботи є вивчення та аналіз джерел, складу та структури доходів місцевих бюджетів, а також виявлення шляхів ефективного їх використання.

 

Основні структурні елементи доходів місцевих бюджетів та джерела  їх наповнення

 

Поділ бюджетів усіх рівнів згідно із Бюджетним кодексом України на загальний  та спеціальний фонди зумовлює і відповідний поділ доходів до цих бюджетів. До загального фонду бюджету надходять кошти, які мають загальнодержавний характер і є об’єктом загальнодержавного перерозподілу. У спеціальному фонді зосереджуються доходи державних цільових фондів, а також спеціальні кошти бюджетних організацій, які мають, головним чином, компенсаційний характер і використовуються у спеціальних цілях. Окрім цього, складовою спеціального фонду місцевих бюджетів є бюджети розвитку місцевих бюджетів.

За бюджетною класифікацією  всі доходи місцевих бюджетів поділяються  на:

• Податкові надходження
• Неподаткові надходження
• Доходи від операцій з капіталом
• Державні цільові фонди
• Офіційні трансферти

Бюджетний кодекс України дає іншу класифікацію бюджетних доходів і поділяє їх на чотири розділи : 1) податкові надходження; 2) неподаткові надходження; 3) доходи від операцій з капіталом; 4) трансферти. Виключення державних цільових фондів з переліку доходів бюджетів пов’язано з включенням цих цільових надходжень до спеціального фонду бюджету, а також з позбавленням органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування і бюджетних установ права створювати позабюджетні фонди.

Відповідно до чинного порядку  розрахунку дотацій вирівнювання доходи місцевих бюджетів поділяються на власні та закріплені, їх визначений у Бюджетному кодексі України (Додаток 1).

Закріплені доходи - це ті, що повністю або частково зараховуються у певні види бюджетів безстроково або на довгостроковій основі і для їх включення не потрібне рішення відповідних органів влади. Згідно ст. 143 Конституції України обласні та районні ради затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, тобто вони не мають власних доходів.

Закріплені доходи місцевих бюджетів складають основу для визначення податкової спроможності території, їх обсяги впливають на обсяги бюджетних  трансфертів, які надаються державним  бюджетом місцевим бюджетам. За своєю  сутністю це загальнодержавні податки, збори або доходи, які традиційно формують дохідну частину місцевих бюджетів [7, с.81].

Надходження власних доходів  не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів місцевим бюджетам, що сприяє безпосередній зацікавленості органів місцевого самоврядування у нарощуванні дохідної бази. За економічною природою власні доходи місцевих бюджетів - це доходи, які формуються внаслідок дій і рішень, прийнятих місцевими органами самоврядування.

Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних джерел та закріплених  податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Окремо виділяють доходи необхідні для виконання власних  повноважень та необхідні для  делегованих повноважень.

Власні й закріплені доходи у більшості випадків виявляються  недостатніми для фінансування витрат органів місцевого самоврядування і тому для збалансування місцевих бюджетів використовуються офіційні трансферти.

Власні і закріплені доходи у більшості випадків виявляються  недостатніми для фінансування витрат органів місцевого самоврядування і тому для збалансування місцевих бюджетів використовуються офіційні трансферти. Крім того, трансферти надаються відповідно до передачі чи делегування функцій  органів державної виконавчої влади  місцевому самоврядуванню, яке згідно з вимогами законодавства має  супроводжуватися передачею необхідних фінансових ресурсів. Метою надання  трансфертів місцевим бюджетам з  державного бюджету України є  також фінансове вирівнювання.

Згідно з Бюджетним  кодексом України застосовуються такі види міжбюджетних трансфертів: дотації  вирівнювання, субвенції, кошти, що надаються  до державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів, інші дотації.

У разі виникнення тимчасового  касового розриву під час виконання  загального фонду місцевих бюджетів виконавчі органи місцевого самоврядування за рішенням відповідної ради можуть отримувати короткострокові позички  у фінансово-кредитних установ  терміном до 3 місяців, в межах поточного  бюджетного періоду.

 

Структура та динаміка доходів  місцевих бюджетів України

 

Протягом 2006-2011 років спостерігається загальна тенденція до зниження темпів зростання  доходів місцевих бюджетів. Найнижчого свого значення даний показник набуває  у 2009 році в порівнянні з 2008, що більшою мірою зумовлено наслідками світової фінансової кризи, збільшенням податкового навантаження на платників податків, та відповідного зменшення платоспроможності населення.

 

Рис. 2.1. Динаміка темпів зростання  доходів місцевих бюджетів у 2006-2011 роках

Джерело: складено автором на основі даних: [14]

Річний  план доходів місцевих бюджетів у 2011 році було перевиконано на 1,2 %. За 2011 рік  дохідна частина місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) становила 86,5 млрд. грн., що на 7,3 % більше показника попереднього року. На відміну від 2010 року, 2011 року відбулося певне зростання обсягів надходжень (майже на 8,9 %).

Одним із основних чинників таких змін було збільшення обсягів неподаткових надходжень. У цілому за 2011 рік до місцевих бюджетів надійшло понад 1,4 млрд. грн. таких надходжень, що більше на 13,7 % порівняно з аналогічним показником 2010 року.

Рис.2.1 Динаміка структури надходжень до місцевих бюджетів у 2006-2011 роках

Джерело: складено автором на основі даних: [14]

У загальній  структурі доходів місцевих бюджетів податкові надходження складають  найбільшу питому вагу і складають 96,5 % (49,7 млрд. грн.) загального фонду місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів).

 

Рис.2.1 Динаміка структури податкових надходжень до місцевих бюджетів у 2006-2011 роках

Джерело: складено автором на основі даних: [14]

Податкові надходження у грудні 2011 року характеризувались  зменшенням на 0,5 % щодо відповідних  даних 2010 року. Це пов’язано, перш за все, зі скороченням на 31,1 % надходжень єдиного  податку. Такі зміни відбулися через  введення в дію змін до Податкового  кодексу, якими запроваджено нові правила  справляння цього податку. Зокрема, змінено терміни сплати (що й стало  основним чинником зменшення у грудні) та запроваджено нові ставки оподаткування. Вже у січні 2012 року можна прогнозувати певне зростання надходжень від  цього джерела, хоча остаточні результати цих нововведень можна буде побачити у травні, коли настане граничний  термін сплати єдиного податку за І квартал року для усіх категорій  платників.

Найбільшим  джерелом надходжень місцевих бюджетів залишається податок з доходів  фізичних осіб. У 2011 році його надходження  склали 54,1 млрд. грн., що на 5,9 % більше порівняно  з попереднім роком.

За підсумками 2011 року також відбулося збільшення на 32,1 % надходжень від зборів за спеціальне використання природних ресурсів. У  структурі цих зборів, як і в  попередні роки, спостерігається  зростання надходжень від плати за землю (на12,2 % порівняно 2010 роком). Варто також відмітити значне зростання надходжень від справляння зборів за спеціальне використання води та плати за користування надрами (відповідно у 48,6 та  8,1 рази),  що пов’язано з розширенням кількості платників та підвищенням ставок оподаткування відповідно до Податкового кодексу України.

Обсяг неподаткових надходжень загального фонду місцевих бюджетів склав майже 1,8 млрд. грн., що на 25,7 % більше, ніж відповідний показник 2010 року. Зазначимо, що одним із чинників зростання неподаткових надходжень та змін у їх структурі стало внесення змін щодо зарахування плати за ліцензії, які видаються місцевими органами влади, до неподаткових надходжень у частині «Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності».

Найбільшими за обсягами статтями неподаткових надходжень до загального фонду місцевих бюджетів є:

• Плата за ліцензії (635,4 млн. грн);
• Плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого державного майна (535,5 млн. грн.);
• ^{Державне мито (214,2 млн. грн.).}

 

Рис.2.1 Динаміка структури неподаткових надходжень до місцевих бюджетів у 2006-2011 роках

Джерело: складено автором на основі даних: [14]

До місцевих бюджетів у 2011 році надійшло 41,5 млрд. грн. доходів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів («перший кошик») та обсяг доходів, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів («другий кошик»), склав 10,0 млрд. грн..

Тенденції показників доходів місцевих бюджетів свідчать про зменшення приросту темпів їх зростання, що є наслідком  складного становища економіки  України в цілому.

 

 

 

 

 

 

Зарубіжний досвід формування доходів місцевих бюджетів

 

У федеративних країнах, які характеризуються наявністю  додаткової (субцентральної) ланки в бюджетній системі (бюджетів членів федерації), розподіл функцій між ланками бюджетної системи виражений сильніше, ніж в унітарних державах. Бюджети членів федерації несуть більше відповідальності за фінансування соціально-економічного розвитку регіонів країни (суб’єктів федерації). Принципи розподілу функцій між ланками бюджетної системи унітарних держав можуть досить суттєво відрізнятися. Так, наприклад, у Великобританії, Швеції, Нідерландах, Норвегії, Португалії, Люксембурзі більша частина соціально-економічних послуг населенню надається на місцевому рівні і фінансується з місцевих бюджетів. В Італії розподіл функцій між ланками бюджетної системи практично відсутній, і численні соціально-економічні послуги фінансуються з усіх рівнів бюджетної системи.

Види  місцевих бюджетів у федеративних країнах визначаються на основі федерального законодавства та законодавства окремих суб’єктів федерації. В унітарних державах їх система встановлюється на основі єдиного загальнодержавного законодавства. [9, с.25-26]. У зарубіжних країнах кожен бюджет самостійний і відокремлений від інших, бюджети адміністративних одиниць нижчого рівня зарубіжних країн не включаються до бюджетів адміністративних одиниць вищого рівня.