Ступінь доктора філософії
присуджується Національним агентством
по оцінці й акредитації після
навчання на трирічній програмі
для одержання ступеня доктора
філософії в університеті чи
в інституті. Ступінь доктора
філософії присвоюється студенту
тільки тому випадку, якщо він
успішно здав всі іспити, заплановані
навчальною програмою, і захистив
дисертацію відповідно до умов
Закону про наукові ступені
і звання. Болгарська академія
наук і ВНЗ при згоді Верховного
комітету з питань видачі свідоцтв
можуть присвоювати звання почесного
доктора іноземним громадянам
з вищою освітою, які мають
заслуги в області розвитку
науки і сприяють культурним
зв'язкам між країнами й інститутами.
Третій та четвертий
рівні вищої освіти передбачають
навчання для одержання ступеня
магістра і наукового ступеня
доктора філософії. Відповідно
до Акту про вищу освіту
існує два шляхи одержання
ступеня магістра, який необхідно
вибрати на перехідному періоді
від 1 на 2 рівень вищої освіти,
таким чином, є можливість одержати
два дипломи одночасно. Перший
шлях - п'ятилітнє безупинне навчання
по магістерській програмі, підсумком
якого є написання магістерської
дисертації. Другий – перехід
від одного рівня до наступного,
де одержання ступеня бакалавра
– необхідна умова; програма
розрахована на 1рік. По закінченні
також необхідно захистити магістерську
дисертацію. В даний час студентам
п'ятилітні програми навчання
не пропонуються, але вони мають
можливість при наявності ступеня
бакалавра написати і захистити
дисертацію або здати державний
підсумковий дипломний іспит.
Ці дві програми пропонуються
тільки університетами або спеціалізованими
інститутами вищої освіти, які відповідно
до Акту про вищу освіту пропонують поглиблене
навчання на ступінь бакалавра чи рівень,
що прирівнюється до кваліфікації бакалавра.
Чотирирічна програма
навчання передбачає поглиблене
вивчення визначеної наукової
сфери для одержання ступеня
бакалавра.
2. ТИПИ НАВЧАЛЬНИХ
ЗАКЛАДІВ
Мережа вищих шкіл
у Болгарії включає університети,
спеціалізовані вищі школи і
коледжі. Вони пропонують освітні
програми різних типів і для
одержання різних ступенів і
дають можливість одержати вищу
освіту різними шляхами.
Університети пропонують
освітні програми для одержання
освітніх і професійних ступенів:
"бакалавр", "магістр" і
"доктор" (ІSGED'98 рівні5A,6). Згідно статті
17 Акту про вищу освіту університети дають
можливість вивчати різні предмети як
мінімум по трьох областях знань (гуманітарні,
природничі, суспільні ат технічні науки),
у них зосереджено 70% кваліфікованих лекторів,
що працюють за контрактом першого сектора,
і є матеріальна база, що забезпечує можливість
практичного навчання студентів і аспірантів.
Університети також здійснюють широку
наукову і дослідницьку діяльність, спрямовану
на розвиток знань в основних областях
науки і культури, на збереження триманих
знань для того, щоб передати їх наступним
поколінням, поширення знань через організацію
збір і видання публікацій.
Спеціалізовані вищі школи
передбачають вивчення, насамперед, однієї
основної сфери знань, що відбито
в назві закладів. Навчальні програми
цих шкіл відповідають освітнім і професійним
вимогам для наукового ступеня "бакалавра".
На початку 90-х більшість
спеціалізованих вищих шкіл, маючи
міцну матеріальну і наукову
бази і розвиваючись на рівні
з університетами, почали проводити
навчання для одержання всіх
наукових ступенів, одержавши автономію
і волю у виборі засобів
і методів навчання. Таким чином,
більшість спеціалізованих вищих
шкіл стали активно співробітничати
з подібними закладами у середині
відомих європейських і міжнародних
університетів, зробили зміст
своїх навчальних програм інтернаціональним,
підсилили процес наукової і
дослідницької діяльності. Це привело
до того, що багато вищих шкіл
були перетворені в університети,
з вузько профільних професійних,
що мають місцеві і національні
економічні інтереси, одиниць вони
перетворилися в широкопрофільні
інститути, з характерною для
університетів структурою.
У Законі про вищу
освіту, стаття 17, параграф 3 сказано,
що назву "університет" може
одержати спеціалізована вища
школа, за умови, що вона
працює по програмах навчання
для одержання ступеня магістра
і доктора і відповідає вимогам
закону, що стосуються кількості
персоналу і його кваліфікації,
матеріальної бази й умов наукової
праці, практичної частини навчання
студентів. Вони повинні підтримувати
міжнародні контакти і забезпечувати
студентам, лекторам і дослідникам
міжнародну мобільність.
Коледжі в Болгарії
передбачають професійну підготовку
й одержання кваліфікації після
закінчення середнього закладу
у визначеній професійній сфері,
у такий спосіб дозволяючи
випускникам вільно вийти на
ринок праці.
Коледжі пропонують
трирічні програми навчання, по
закінченні навчання на яких
випускники одержують кваліфікацію
фахівця у визначеній професійній
сфері (ІSCED'97, рівень5B).
У період переходу
країни на рівень ринкової
економіки зародився приватний
сектор, що стало причиною реструктуризації
системи вищих шкіл у Болгарії.
До 1989р. у систему вищих шкіл
входило 3 університети, 35 спеціалізованих
вищих шкіл (включаючи 8 військових)
і 46 коледжів. З 1990 року почався
бурхливий процес перетворення
спеціалізованих вищих шкіл в
університети і приєднання незалежних
коледжів до університетів і
спеціалізованих вищих шкіл. Цьому
процесу сприяли два явища:
створення системи нормативних
актів, що дала можливість узаконити
подібні зміни в системі вищих
шкіл через Міністерську раду,
не звертаючись до Парламенту,
поява підвищеного інтересу лекторів
коледжів до одержання більш
широких можливостей для подальшого
розвитку закладів як спеціалізованих
школі й університетів.
В даний часу в
систему входять 51 суспільна вища
школа, з них 42 університети
і спеціалізовані вищі школи,
41 коледж у середині системи
вищих шкіл і 9 незалежних коледжів.
3. УМОВИ ВСТУПУ
ДО ВНЗ БОЛГАРІЇ
На національному й
інституційному рівнях правила допуску
до навчання у ВНЗ Болгарії регулюються
наступними нормативними документами:
1. На національному рівні
– Актом про вищу освіту
і Державними вимогами для
допуску студентів до навчання.
2. На інституційному рівні
– Правилами допуску студентів
ВНЗ.
У державних вимогах
визначена кількість студентів,
що можуть бути зараховані
на різні курси навчання, форми
навчання, категорії кандидатів (стать:
чоловіча і жіноча), а також
кількість і форма вступних
іспитів. Вони публікуються в
Державному бюлетені після схвалення
Радою міністрів.
ВНЗ несуть відповідальність
за процедуру проведення вступних
іспитів і оголошення її правил,
оформлення заяв і умови прийому,
визначення точної дати вступних
іспитів, критерії оцінювання
і процедуру прийому, а також
за документи й умови реєстрації
зарахованих студентів. Ці вимоги
публікуються щороку в журналах
ВНЗ.
Сертифікат про закінчену
середню освіту необхідний для
тих, хто поступає в університети,
тому що результати, зафіксовані
в сертифікаті, враховуються при
виставленні оцінки за вступний
іспит, але цього недосить для
зарахування. Ті, хто поступає
на курс навчання для одержання
ступеня доктора філософії, повинні
пред'явити сертифікат, що підтверджує
ступінь бакалавра чи магістра
у відповідній області вивчення.
За подачу заяви
необхідно заплатити визначену
суму, розмір якої щорічно визначається
постановою Ради міністрів. Інваліди,
інваліди війни, сироти, вихованці
дитячих будинків, що належать
системі Міністерства освіти, звільняються
від цього внеску, за умови,
що вони нададуть відповідний
документ.
Зарахування аспірантів,
які поступають на курс навчання
для одержання ступеня доктора
філософії здійснюється на основі
результатів вступних іспитів.
Зміст вступних іспитів вибирається
на основ і змісту програм
навчання для різних предметів,
що вивчаються у вищих школах. Знання,
що перевіряються, по предметах повинні
відповідати програмі та навчальним планам
вищих шкіл поточного року. Кожен кандидат
повинен здавати один чи кілька іспитів,
у залежності від його/її вибору і вимог
обраного ним факультету. Кількість і
форма іспитів залежать від конкретного
факультету. У більшості випадків набір
з 2 чи 3 іспитів дає можливість кандидату
боротися за місце в курсі вивчення двох
чи більше областей знань. Наприклад, здавши
екзамени з літератури Болгарії й історії
Болгарії можна поступати майже на усі
факультети, пов'язані з гуманітарними
чи суспільними науками. Але в кожного
ВНЗ свої вимоги і зміст іспитів. Тому
що ВНЗ дуже рідко зараховують результати
іспитів, зданих в іншому ВНЗ, кандидатам
доводиться здавати по три-чотири екзамени
з історії і літератури Болгарії в різних
ВНЗ. Іспити проводяться анонімно. Результати
оцінюються по 6-бальній шкалі, і вони дійсні
тільки протягом року після здачі.
Параметри, що враховуються
при виставленні оцінки за
вступний іспит, варіюються в
залежності від ВНЗ і заносяться
в журнал ВНЗ до проведення
іспитів. Загальна оцінка за
вступні іспити звичайно складає
суму оцінок усіх вступних
іспитів, середній бал підсумкових
оцінок зі старшої школи і
випускних іспитів, а також
середній бал по предметах,
які кандидат вибрав як вступні
іспити.
Прийом на різні
спеціальності виробляється відповідно
до правил ВНЗ.
Прийом також може
проводитися без вступних іспитів.
Цей варіант можливий у тому
випадку, коли кандидат є випускником
коледжу і його приймають у
ВУЗ тільки ґрунтуючись на
середньому балі, отриманому в
коледжі. Це типово для тих
випадків, коли випускний сертифікат
видається коледжем, що підпорядковується
тому ж ВНЗ, у який поступає
кандидат, і коли профіль коледжу
відповідає профілю обраного
кандидатом факультету.
Переможці національних
і міжнародних олімпіад можуть
бути зараховані на деякі програми
навчання для одержання ступеня
бакалавра без іспитів, але
вони не входять у загальне
число конкурсних місць. Таке
можливо тільки в рік проведення
олімпіад і коли предмет, по
якому проводилася олімпіада,
і предмет, по якому здається
вступний іспит, збігаються. Кандидати,
що попадають під цю категорію,
повинні надати документ, виданий
Міністерством освіти, що підтверджує
предмет, по якому проводилася
олімпіада, і отриманий на ній
результат.
Існує дві форми
прийому іноземних студентів
у ВНЗ Болгарії, які залежать
від статусу іноземних кандидатів.
Іноземні громадяни можуть поступати
у ВНЗ на тих же умовах, що
і громадяни Болгарії, якщо вони:
1) постійні жителі Болгарії;
2) постійні жителі закордонної
держави, але мають болгарські
корені;
3) мають статус біженців.
Вони здають випускні
іспити і зараховуються відповідно
до державної квоти на поточний
рік. У цьому випадку зараховані
іноземні громадяни платять визначену
суму на користь болгарських
громадян у розмірі 30% від загальної
вартості навчання, що залежить
від обраної сфери вивчення.
Іноземні громадяни
інших категорій, не згаданих
вище, зараховуються у ВНЗ за
умови, що вони будуть оплачувати
свою освіту в розмірі 100%. Зарахування
можливе після заповнення заяви,
форма якої вивішена на сайтах
усіх ВНЗ країни.
Кандидати вільні у
виборі ВНЗ, за винятком тих
випадків, коли фах вимагає від
кандидатів наявності визначених
фізичних чи психологічних даних.
Прийом студентів і
аспірантів здійснюється через
здачу іспиту і при дотриманні
державних вимог і вимог ВНЗ,
якщо вони не суперечать державним.
Поступки при доборі кандидатів
робляться наступним категоріям
громадян: кандидати, що мають
однакові оцінки, інваліди 1 і 2 групи,
військові-інваліди, сироти, багатодітні
матері, що мають 3 і більше
дітей, близнюки, один і з яких
був прийнятий у цей самий
ВНЗ.
4. НАЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ
ВНЗ
У розділі 5 Акту
про вищу освіту описана система
проведення освітнього процесу.
Освітній процес у ВНЗ Болгарії
здійснюється відповідно до документації
окремо для кожного предмета,
куди входить кваліфікаційна
характеристика ступенів, навчальний
план, програма навчання по даному
предмету і річний розклад
навчальних занять.
Навчання у ВНЗ поділяється
на вивчення предметів обов'язкових,
обов'язкових на вибір і факультативних.
Студенти мають право вибирати
предмети відповідно до плану
даного ВНЗ.
Інститути вищого освіти
мають визначений ступінь академічної
свободи й автономії, у результаті
чого вони самі визначають
природу і структуру освітніх
програм і курсів навчання. Національне
агентство по оцінці й акредитації
схвалює, оцінює і дає рекомендації
до навчальних програм і планів
ВНЗ. В даний час намітилася
тенденція розширення викладання
мов, особливо європейських. У
навчальних програмах деяких
спеціальностей, особливо філологічних,
іноземна мова використовується
як мова викладання деяких
предметів. На багатьох спеціальностях
іноземна мова вивчається як
обов'язкова; відкривається багато
спеціальностей з мовним профілем.
Нові зміни до Акту
про вищу освіту 2004 року внесли
зміни в систему принципів
і схем здачі заліків і навчання
в цілому
5. ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ
СТУДЕНТІВ
Згідно статті 44 Закону
про вищу освіту вищі школи
самі вибирають схему проведення
іспитів. У навчальній програмі
і навчальному плані зазначені
форми перевірки й оцінки знань
і навичок студентів. Основною
формою оцінки у вищій школі
є письмовий іспит, хоча школа
сама може застосовувати інші
форми оцінки досягнень студентів,
наприклад, допуск до
іспиту тільки при наявності
визначеного бала, отриманого на семінарах
і поточних заняттях, виконаних проектів,
практичних завдань, і т. д.
Знання студентів оцінюються
по шести бальній шкалі: відмінно
(6), дуже добре (5), добре (4), задовільно
(3), незадовільно (2). Іспит вважається
успішно зданим, якщо за нього
отримана оцінка не менше 3.
Наявна система оцінки знань
студентів не дозволяє об'єктивно
порівняти знання й уміння
студентів однієї спеціальності,
але різних вищих навчальних
закладів. Прийняті до Закону
про вищу освіту зміни стали
причиною створення постанови,
згідно якої ВНЗ повинні створити
систему оцінки не тільки аудиторної,
але і позааудиторної роботи
студентів.