Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Января 2013 в 22:43, контрольная работа
Ми, Міністри, які відповідають за вищу освіту країн – учасниць Болонського процесу, зустрілися для підведення підсумків п’ятирічних досягнень і визначення завдань і приоритетних напрямків роботи до 2010 року. На цій конференції ми вітаємо нові країни – учасниці Болонського процесу: Вірменію, Азербайджан, Грузію, Молдову та Україну. Ми поділяємо спільні принципи, цілі та зобов’язання Болонського процесу, як це втілено в Болонський декларації та наступних комюніке Конференцій Міністрів у Празі та Берліні.
Бергенське комюніке Міністрів вищої освіти Європи
Берген 19-20 травня 2005 року.
Європейський простір вищої освіти – кінцева мета.
Ми, Міністри, які відповідають за
вищу освіту країн – учасниць Болонського
процесу, зустрілися для підведення
підсумків п’ятирічних
1. Участь партнерів.
Ми наголошуємо на провідній
ролі вищих навчальних закладів, їх
персоналу та студентів як учасників
Болонського процесу. Їх роль у впровадженні
процесу стає все важливішою зараз,
коли здійснюються законодавчі реформи,
і ми заохочуємо їх продовжувати та
нарощувати зусилля з метою створення
ЄПВО. Ми вітаємо добровільні зобов’
Ми вітаємо підтримку
2.Оцінка результатів проведеної роботи.
Ми відзначаємо значний
На конференції в Берліні ми доручили Наглядовій групі підвести проміжні підсумки, звернувши основу увагу на три пріоритетні напрямки – систему ступенів, забезпечення якості освіти та визнання рівнів і періодів навчання. Виходячи з цих підсумків, ми відмічаємо значний поступ у цих трьох пріоритетних галузях. Важливим завданням на майбутнє є забезпечення сталого характеру цього поступу у всіх країнах – учасницях. Водночас заради збільшення ефективності ми визнаємо потребу у співпраці як на рівні закладів, так і на урядовому рівні.
Система освітніх ступенів
Ми із задоволенням відзначаємо широке розповсюдження дворівневої освітньої системи, яка охоплює більше половини студентів у більшості країн. Проте на шляху переходу між цими рівнями все ще залишаються певні перепони. Крім того, існує необхідність більш широкого діалогу між урядами, освітніми закладами та суспільними партнерами для покращення працевлаштування випускників з дипломами бакалавра, включаючи відповідні посади в держструктурах.
Ми приймаємо загальні рамкові принципи кваліфікацій у Європейському просторі вищої освіти, що визначають три цикли (серед них можливість отримання проміжних кваліфікацій відповідно до національних стандартів), загальні показники для кожного циклу базуються на навчальних результатах і компетенціях студентів та кількості кредитів першого та другого циклів. Ми зобов'язуємося розробити національні рамкові принципи кваліфікації (стандарти), що відповідають загальним рамковим принципам Європейського простору вищої освіти, до 2010 року, та розпочати роботу в даному напрямку у 2007 році. Ми просимо Наглядову групу підготувати звіт про впровадження та подальший розвиток загальних рамкових принципів.
Ми підкреслюємо важливість доповнення системи присвоєння кваліфікації у Європейському просторі вищої освіти ширшими можливостями отримання освіти протягом усього життя, що включає як загальну, так і професійну освіту та навчання, як це зараз відбувається в Європейському союзі та у країнах-учасницях. Ми просимо Європейську Комісію проводити консультації з усіма учасниками Болонського процесу по мірі розпитку цієї діяльності.
Забезпечення якості освіти
Майже всі країни створили
належні умови у системі
Ми затверджуємо запропоновані Європейською асоціацією для забезпечення якості вищої освіти (ЕNQА) стандарти та директиви для забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти. Ми зобов'язуємося ознайомити із запропонованою моделлю національні агенції із забезпечення якості освіти для її детального вивчення та врахування загальноприйнятих критеріїв і директив. Ми просимо, щоб особливі умови впровадження були надалі розвинені Європейською асоціацією для забезпечення якості вищої освіти у співробітництві з Європейською асоціацією університетів, Європейською асоціацією вищих навчальних закладів та Національними спілками студентів Європи, які звітуватимуть перед нами через Наглядову групу. Ми підкреслюємо важливість співпраці між агенціями, визнаними на національному рівні, з метою сприяння взаємному визнанню акредитації чи рішень, спрямованих на забезпечення якості освіти.
Визнання ступенів та строків навчання
Ми відзначаємо, що 36 із 45 країн-учасниць вже ратифікували Лісабонську конвенцію з визнання. Ми закликаємо тих, хто ще не зробив цього, невідкладно ратифікувати цю Конвенцію. Ми зобов'язуємося забезпечити повне впровадження її принципів та при нагоді включити їх до національної о законодавства. Ми закликаємо всі країни-учасниці взятися до вирішення проблем з визнання ступенів та періодів навчання, визначеними мережею ЕNIС/NАRІС. Ми розробимо національні плани дій для вдосконалення процесу, пов'язаного з визнанням іноземних кваліфікацій. Ці плани складатимуть частину національного звіту кожної країни на наступній Конференції Міністрів. Ми висловлюємо свою підтримку доповненням до Лісабонської конвенції з визнання та закликаємо керівництво країн й інших учасників процесу визнати спільні ступені, присуджені у двох чи більше країнах Європейського простору вищої освіти.
Ми розглядаємо розвиток національних та європейських рамкових принципів кваліфікації (стандарт) як можливість для подальшого впровадження навчання протягом усього життя у систему вищої освіти. Ми будемо працювати з вищими навчальними закладами та іншими установами, щоб вдосконалити процедуру визнання попередніх навчальних здобутків, включаючи, за можливістю, неформальні та неофіційні форми навчання, для доступу до програм вищої освіти або як їх структурні елементи.
3. Наступні завдання і пріоритети
Вища освіта та наука
Ми підкреслюємо значення вищої освіти у подальшому розвитку науки та важливість науки у підтримці вищої освіти для економічного і культурного розвитку наших спільнот та суспільної єдності. Ми зауважуємо, що зусилля, спрямовані на впровадження структурних змін та покращення якості викладання, не повинні послаблювати увагу до розвитку наукового пошуку та інновацій. Водночас ми наголошуємо на важливості наукового та педагогічного пошуку, спрямованого на підтримку та покращення якості й посилення конкурентоспроможності та привабливості Європейського простору вищої освіти. Для отримання кращих результатів ми визнаємо за необхідне розширити співпрацю між галуззю вищої освіти та іншими науковими галузями у наших країнах, а також між Європейським простором вищої освіти та Європейським науковим простором.
Для досягнення цієї мети потрібно узгодити кваліфікаційний рівень доктора з загальними рамковими принципами кваліфікації Європейського простору вищої освіти, застосовуючи ефективні підходи. Основним компонентом навчання докторанта є набуття знань шляхом оригінальних наукових досліджень. Зважаючи на потребу у структурованих програмах докторату та прозорому контролі й оцінюванні, ми зауважуємо, що нормальний обсяг навчання третього циклу у більшості країн становитиме 3-4 роки з повним робочим днем. Ми закликаємо університети забезпечити в рамках програми докторату міждисциплінарне навчання, що сприятиме розвитку та передачі вмінь та забезпечить ширші можливості працевлаштування. Нам необхідно суттєво підвищити кількість кандидатів у докторантуру які, проводять свою наукову діяльність у Європейському просторі вищої освіти. Ми вважаємо учасниками програм третього циклу водночас і студентів, і дослідників-початківців. Ми доручаємо Болонській Наглядовій групі спільно з Європейською асоціацією університетів та іншими зацікавленими партнерами підготувати звіт, відповідальною за який є Робоча група, про подальшу розробку базисних принципів програм докторату, який буде представлений Міністрам вищої освіти в 2007 році. Необхідно уникати надмірної зарегульованості програм докторату.
Соціальний вимір
Соціальний вимір Болонського процесу є складовою частиною Європейського простору вищої освіти та необхідною умовою його привабливості та конкурентоспроможності. Виходячи з цього, ми підтверджуємо наше зобов'язання зробити якісну вищу освіту однаково доступною для всіх і наголошуємо на необхідності забезпечити студентам належні умови для того, щоб вони могли завершити своє навчання без перешкод, пов'язаних з їх соціальним походженням чи економічним становищем. Соціальний вимір включає заходи з боку урядів на підтримку студентів, передусім вихідців із соціально незахищених груп, у фінансовому та економічному аспектах та забезпечуючи їх консультативними та педагогічними послугами з метою розширення доступу до освіти.
Мобільність
Ми визнаємо, що мобільність студентів та викладацького складу у всіх країнах-учасницях залишаються однією з ключових цілей Болонського процесу. Усвідомлюючи необхідність подолати багато перешкод на цьому шляху, ми знову підтверджуємо своє зобов'язання сприяти залученню грантів і позик та спільним діям з метою зробити мобільність в рамках Європейського простору вищої освіти реальністю. Ми докладемо ще більше зусиль, щоб подолати перешкоди на шляху мобільності шляхом спрощення отримання віз та дозволу на працевлаштування, а також заохочення до участі у програмах мобільності. Ми закликаємо заклади освіти і студентів широко використовувати можливості програм мобільності, виступаючи за повне визнання періодів навчання за кордоном в рамках таких програм.
Привабливість ЄПВО та співпраця з іншими регіонами світу
Європейський простір вищої освіти має бути відкритим і привабливим для інших регіонів світу. Наш внесок у забезпечення освітою кожного громадянина базуватиметься на принципі безперервного розвитку та у відповідності до запровадженої міжнародної роботи з розробки напрямків якісного забезпечення прирівнюваної вищої освіти. Ми наголошуємо, що в міжнародній співпраці в галузі освіти повинні превалювати академічні цінності.
Ми розглядаємо Європейський простір вищої освіти як партнера в системі вищої освіти в інших регіонах світу, який заохочує збалансований обмін студентів і персоналу та співпрацю між вищими навчальними закладами. Ми підкреслюємо важливість взаєморозуміння та взаємоповагу культур. Ми очікуємо на позитивне сприйняття Болонського процесу на інших континентах шляхом поширення нашого досвіду здійснених реформ для сусідських регіонів. Ми наголошуємо на потребі діалогу за результатами, що становлять взаємний інтерес. Ми бачимо потребу визначити партнерські регіони і поглибити обмін думками та досвідом з такими регіонами. Ми звертаємося до Наглядової групи з проханням розробити та узгодити стратегію зовнішнього співробітництва.
4. Розгляд заходів на 2007 рік
Ми доручаємо Наглядовій групі продовжувати і аналізувати результати процесу та своєчасно надати звіт наступній Конференції Міністрів. Ми очікуємо, що аналіз результатів базуватиметься на відповідній методології та продовжуватиметься у галузі системи ступенів, забезпечення якості освіти ті визнання ступенів (звань) і строків навчання та до 2007 року ми суттєво вирішимо питання імплементації цих трьох проміжних пріоритетів.
Зокрема, ми очікуємо прогрес у:
Ми також доручаємо Наглядовій групі представити порівняльні дані щодо мобільності персоналу і студентів, так само як щодо соціального і економічного стану студентів у країнах-учасницях як основу подальших заходів та своєчасного звіту на наступній Конференції Міністрів. Розробка подальших заходів мас врахувати соціальний вимір, як це зазначено вище.
5. Підготовка до 2010 року
Відштовхуючись від досягнень Болонського процесу на даний момент, ми бажаємо створити Європейський простір вищої освіти, що базується на якості та прозорості. Ми повинні зберегти наш багатий спадок та культурне розмаїття, розбудовуючи суспільство знань. Ми підтримуємо принцип громадської відповідальності за вищу освіту в контексті сучасного складного суспільства. Вища освіта знаходиться на перехресті науки, освіти та новаторства, тому вона є також ключем до європейської конкурентоспроможності. У зв'язку з тим, що ми завершимо роботу до 2010 року, ми зобов'язані забезпечити, щоб вищі навчальні заклади мали необхідну автономію для реалізації прийнятих реформ, і ми визнаємо потребу закладів у належному фінансуванні.
Європейський простір вищої освіти побудовано на трьох циклах, кожен з яких має на меті підготовку студента до ринку праці, до майбутньої конкурентоспроможності та до активної громадянської позиції. Загальна система кваліфікацій, узгоджені євростандарти, рекомендації з контролю якості освіти та визнання ступенів і строків навчання є також ключовими характеристиками структури Європейського простору вищої освіти.
Ми рекомендуємо включити до створеної в Берліні наглядової структури нових консультативних членів: Панєвропейську структуру міжнародної освіти (ЄІ), Європейську асоціацію для забезпечення якості вищої освіти (ЕNQА) і Союз промислових і роботодавчих конфедерацій Європи (UNIСЕ) у якості нових консультативних членів Робочої групи.
Информация о работе Бергенське комюніке Міністрів вищої освіти Європи Берген 19-20 травня 2005 року