Аналіз та планування основних фондів підприємства (на прикладі АТ „Українські тканини”)

      В основі прогресивного методу лежить постійне зростання щорічного   середнього рівня амортизації, обчислювальної стосовно   первісної вартості основних фондів. При використанні прогресивного - регресивного методу в перші два роки освоєння нової техніки практикується низька норма амортизації, але потім вона швидко зростає і в наступні роки здійснюється по регресивній шкалі.

Методика  розрахунку окремих  видів амортизації:

1. Метод прискореного зменшення залишкової вартості

Амортизаційні відрахування = 2* Норма амортизації * (Первинна вартість – Накопичена амортизація)

2. Метод зменшення залишкової вартості

Амортизаційні відрахування = Норма амортизації * (Первинна вартість * Накопичена амортизація)

3. Метод кумулятивний

Амортизаційні відрахування = (Первинна вартість –  Ліквідаційна вартість) * Кумулятивний коефіцієнт

4. Виробничий метод

Амортизаційні відрахування = (Первинна вартість –  Ліквідаційна вартість) * Виробнича  ставка амортизації 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      2.5 Аналіз основних  фондів

      Одержання прибутку сьогодні - це результат правильних рішень про пропорції вкладення  капіталу в основні і поточні (оборотні) засобу, прийнятих ще до початку  операційної діяльності підприємства. Тому ефективне керування основним капіталом припускає ясне уявлення про специфіку їхнього функціонування і відтворення.

      При оцінці ефективності вкладень  в  основні засоби, аналізу їх експлуатації і відтворення необхідно виходити з наступних принципових положень:

• функціональна корисність основних засобів зберігається протягом  ряду років, тому витрати по їхньому придбанню й експлуатації розподілені в часі;
• момент фізичної заміни (відновлення)основних засобів не збігається з моментом їхнього вартісного заміщення, у результаті чого можуть виникнути втрати і збитки, що занижують фінансові результати діяльності підприємства;
• ефективність використання основних засобів оцінюється по-різному в залежності від їхнього виду, приналежності, характеру участі у виробничому процесі, а також призначення.

      Оскільки  основні засоби обслуговують не тільки виробничу сферу діяльності підприємства, але і соціально-побутову, ефективність їхнього використання визначається не тільки економічними, але і соціальними, екологічними й другими факторами.

      Основні засоби і довгострокові інвестиції в основні засоби роблять багатоплановий і різнобічний вплив на фінансові  результати діяльності підприємства.

      Фінансові показники використання основних засобів  можуть бути об'єднані у слідуючи групи: 

1. Показники обсягу, структури і динаміки основних засобів.

2. Показники  відтворення й обертає мості  основних засобів.

3. Показники  ефективності використання основних  засобів.

4.Показники  ефективності витрат на утримання  й експлуатацію основних засобів.

5. Показники  ефективності інвестицій в основні засоби.

      Системообразуючим принципом формування фінансових показників використання основних засобів є  конкретні потреби керування  і зміст прийнятих управлінських  рішень.

      Повнота і вірогідність розрахунку й аналізу  показників використання основних засобів залежить від ступеня досконалості бухгалтерського обліку, налагодженості систем реєстрації операцій з об’єктами основних засобів, повноти заповнення облікових документів, точності віднесення об'єктів до облікових класифікаційних груп, вірності інвентаризаційних описів, глибини розробки і ведення регістрів аналітичного обліку.

      Як  джерела інформації для аналізу  основних засобів використовуються рахунки "Основні засоби", "Знос основних засобів”, "Капітальні інвестиції", та ін., дані аналітичного обліку по відповідним рахунках, по видах і окремих об'єктах основних засобів (відомості і картки аналітичного обліку), форма N 1, форма N 2, річної і квартальної бухгалтерської звітності підприємства, паспорт будівництва.

      Необхідно відзначити, що можливості аналізу  ефективності функціонування основних засобів на підприємствах обмежені низьким рівнем організації оперативно-технічного обліку часу роботи і простоїв устаткування, їх продуктивності і ступеня завантаження.

      На  підприємствах найчастіше не проводиться  порівняльний аналіз даних по аналогічних  об'єктах основних засобів інших  підприємств і господарських  одиниць. Практично відсутній аналітичний  облік фінансових результатів по операціях з об'єктами основних засобів. Аналітичний облік основних засобів на підприємствах обмежений поділом об'єктів на класифікаційні групи, а усередині груп - по інвентарних об'єктах і місцях знаходження (експлуатації) об'єктів та відповідальних за їхнє збереження.

      Аналітичний облік капітального будівництва  об'єктів і потужностей обмежений  інформацією паспорта будівництва, що до того ж у більшості випадків за повною формою не заповнюється.

      Перераховані  особливості інформаційного забезпечення стримують можливості використання повноцінного факторного моделювання й аналізу основних засобів для цілей оперативного керівництва. 

Аналіз  структури і динаміки основних фондів

      У ході цього аналізу необхідно  оцінити розміри, динаміку і структури  вкладень капіталу

підприємства  в основні засоби, виявити головні  функціональні особливості виробничої

діяльності (бізнесу) аналізованого господарюючого суб'єкта.

      З цією метою виробляється зіставлення  даних на початок і кінець звітного періоду по

всіх  елементах основних засобів.

      Оцінка  змін розраховується по первинній вартості основних засобів.

У табл.2.1 (див. Додатки) наведено приклад горизонтального  аналізу показників руху основних засобів.

      Як  видно з табл. 2.1, на аналізованому  підприємстві забезпеченість основними засобами в звітному періоді зросла. Істотною причиною змін є переоцінка основних засобів.

      У динаміці змін позитивною тенденцією є випереджальний ріст виробничих фондів

у порівнянні з невиробничими.

      Ще  більш змістовної є інформація, отримана в результаті проведення вертикального аналізу руху основних засобів (див. табл. 2.2).

      "Вертикальний  аналіз" означає розрахунок і  оцінку структури і структурних  змін у складі основних засобів.

      Як  випливає з табл. 2.2, частка виробничих фондів за звітний період зросла на

26%, у  тому числі машин і устаткування  на 17,1%.

      Активна частина основних засобів досить висока і складає більш 80%, і темпи  її росту вище темпів росту пасивної частини і випереджають темпи  загального росту вартості основних засобів. Усе це свідчить про правильну економічну політику, що проводиться на підприємстві для підвищення ефективності виробництва і використання основних засобів.

      З очевидного балансу виробничих фондів можна вивести взаємозалежний набір  показників для обліку, аналізу й  оцінки процесу відновлення виробничих фондів (ВВФ): 

      Fвп к.р. = Fвп п.р. + Fвп нов. + Fвп. виб. 

де Fвп к.р - виробничі фонди на кінець року;

Fвп.п.р  - виробничі фонди на початок  року;

Fвп.нов. - виробничі фонди, введені в  звітному періоді (році);

Fвп.выб. - виробничі фонди, що вибули в звітному періоді (року). 

      Показники, що розраховуються на основі наведеної  рівності: 

1) індекс росту основних  виробничих фондів:

K 1 = Fвп.к.р. / Fвп.п.р.

К1 = 114852 / 8739 =  13,14

Призначення даного показника очевидно; 

2) коефіцієнт відновлення основних виробничих фондів: 

К2 = Fвп.нов. / Fоп.к.р.

К2 = 107310 / 114852 =  0,93

      Однак цей показник варто було б скоріше  назвати коефіцієнтом новизни основних виробничих фондів, тому що він характеризує частку нових основних засобів у складі усіх фондів на кінець року. 

      Для характеристики відновлення основних фондів вірніше обчислювати відношення: 

К3 = Fвп.нов / Fвп.виб.

К3 = 107310 / 526 = 204 

3) коефіцієнт інтенсивності  оновлення основних  виробничих фондів:

К4 = Fвп.виб. / Fвп.нов

К4 = 526 / 107310 = 0,005

      Це  важливий показник для характеристики темпів технічного прогресу. Відомо, що темпи введення основних фондів і  виробничих потужностей набагато вище темпів їхнього вибуття. Це веде до "старіння" застосовуваної техніки, до збільшення термінів експлуатації машин і устаткування за економічно доцільні межі; 
 
 
 

4) коефіцієнт масштабності  оновлення основних  виробничих фондів:

K5 = Fвп.нов. / Fоп.н.р.

К5 = 107310 / 8274 = 12,97

      Показник  характеризує частку нових фондів стосовно   початкового рівня. Можлива деталізація аналізу по формах відновлення (технічне переозброєння, реконструкція, розширення і т.п.): 

Аналіз  фондовіддачі основних засобів

      Кінцева ефективність використання основних фондів характеризується показниками фондовіддачі, фондоємкости, рентабельності, відносної економії фондів, підвищення обсягу продукції, підвищення продуктивності праці працюючих, зниження собівартості продукції і

витрат  на відтворення основних фондів, підвищення термінів служби засобів праці й  ін.

      На  промислових підприємствах фондовіддача визначається по обсягу випуску продукції  на 1грн. середньорічної вартості основних фондів.

      Фондовіддача - узагальнюючий показник використання виробничих основних фондів. На величину і динаміку фондовіддачі впливають багато факторів, що залежать і не залежні від підприємства. Разом з тим резерви підвищення фондовіддачі, кращого використання техніки є на кожному підприємстві, ділянці, робітничому місці. Інтенсивний шлях ведення господарства припускає систематичний ріст фондовіддачі за рахунок росту продуктивності машин, механізмів і устаткування, скорочення їхніх простоїв, оптимального завантаження техніки, технічного удосконалення виробничих основних фондів. Для виявлення не використовуваних резервів важливо знати основні напрямки факторного аналізу фондовіддачі, що випливають з розходжень у підходах до моделювання даного показника. 

Найбільш  простою є двуфакторна модель аналізу:  

      f = N / Fоп. = Fвп.а / Fвп. *  N / Fвп.а  

де f - фондовіддача;

Fвп.а - активна частина основних фондів;

N - обсяг продукції, прийнятий для обчислення фондовіддачі. 

      При аналізі фондовіддачі застосування даної моделі дозволяє відповісти на запитання, як зміни в структурі  основних фондів, тобто в співвідношенні активної і пасивний їхніх частин, вплинули на зміну фондовіддачі.

      При розрахунку загального показника фондовіддачі у вартості основних фондів враховуються власні й орендовані фонди. Не враховуються фонди, що знаходяться на консервації  і резервні, а також здані в  оренду іншим підприємствам.

      Використання  основних фондів визнається ефективним, якщо відносний приріст фізичного  обсягу   продукції чи прибутку перевищує  відносний приріст  вартості основних фондів за аналізований період.