Умовивід як форма мислення

  Умовивід як форма  мислення 
 
Умовивід – це найбільш складна форма мислення. Вона встановлює нові зв’язки між предметами і явищами на основі вже відомих. 
Теорія умовиводів є найбільш ретельно розробленою частиною формальної логіки, яка є уподобанням численних видатних

 
Умовивід – цілісне розумове утворення і має структуру: 
- посилка (засновок) – судження, яке віддзеркалює вже відомі зв’язки 
- заключення (висновок)– судження, яке віддзеркалює нові зв’язки 
 
Заключення буде істинним за наявності двох необхідних умов: 
1. Якщо посилки істинні за змістом. 
2. Якщо умовивід вірний за своєю будовою. 
 
Наприклад: 
Засновок 1 - Всі митці тонко відчувають природу 
Засновок 2 – Левітан – митець 
Заключення – Левітан тонко відчував природу 
 
У цьому умовиводі обидві посилки істинні, і тому він побудований вірно і є цілком істинним. Це випливає з наступної схеми: 
А – Левітан 
В – митці 
С – ті, хто тонко відчувають природу 
 
Навпаки, висновок може бути хибним, якщо: 
1. Хоча б одна з посилок хибна; 
2. Побудова умовиводу є хибною. 
Наприклад: 
Посилка – Всі свідки правдиві 
Посилка – Захаров – свідок 
Висновок – Захаров – правдивий 
 
У цьому умовиводі одна з засновків-посилок (перша) є хибною. Висновок, відповідно, істинним не буде. 
 
Стосовно того, наскільки важливою є вірна побудова умовиводу, свідчить відомий в логіці жартівливий приклад, коли з двох істинних посилок висновок отримується безглуздий. 
Наприклад: 
Посилка – Всі птахи носять пір’я 
Посилка – Дикуни іноді теж його носять 
Висновок – Іноді дикуни є птахами 
С – ті, що носять пір’я 
В – птахи 
А - дикуни 
 
Подібно до того, що не можна займатися побудовою будинку без добротного матеріалу, неможливо побудувати вірний умовивід без вірних суджень-засновків, які побудовані за правильною схемою.