Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Марта 2012 в 19:51, реферат
Свобода — здатність людини чинити відповідно до своїх бажань, інтересів і цілей на основі знання об'єктивної дійсності. Свобода — в найзагальнішому значенні, наявність можливості вибору, варіантів витоку подій. Відсутність вибору, варіантів розходження події рівносильна відсутністю свободи, неволі, рабству. Свобода є одним з проявів випадковості керованої свободою волі (навмисність волі, усвідомлена свобода) або стохастичним законом (непередбачуваність витоку події, неусвідомлена свобода). В цьому значенні, поняття «свобода» протилежно поняттю «необхідність».
1. Вступ
2. Проблеми свободи
3. Проблеми обмеження права на свободу вираження поглядів
4. Проблема людини і її свободи у філософії екзистенціалізми
5. Висновок
6. Список використаної літератури
А.Камю (1913-1960)— яскравий публіцист і письменник, що відводив етичним проблемам центральне місце у своїй творчості. Згідно Камю, досвід людського існування, що завершується смертю, приводить мислячу особистість до відкриття "абсурду" свого існування (кінцева правда). Однак ця істина повинна будити в душі мужнє достоїнство і прагнення продовжувати жити усупереч всесвітньому "хаосові". Необхідність і постулати моральності улаштовуються в концепції боргу, заснованого на заповідях християнського милосердя.
Висновки
1. Кожна людина і людство в цілому прагне долучитися до Буття, що має абсолютні виміри й постає для них як опора й гарантія безсмертного життя. Все це знайшло відображення в основних історичних формах світогляду: міфології, релігії, філософії.
2. У філософії проблема буття постає як онтологічна (метафізична), розв’язання якої залежить од методологічної настанови: визнавати основним первнем буття матеріальне чи духовне.
3. Онтологія (метафізика) розглядає буття не лише як таке, що має структуру, впорядкованість, спричинені внутрішніми чинниками, а й з погляду його смислу і мети, які завжди перебувають за межами наявного сутнього.
4. Сенс буття (світу) нерозривно пов’язаний із пошуком сенсу життя людини і людства.
5. Людина як істота, що знає про свою скінченність, смертність, “виносить” себе в історію, й там прагне знайти сенс свого життя. Людина – єдина “історична” істота.
6. Сенс історії для людини полягає в тому, щоб досягти свободи через свою причетність до всього людства, до надбань його культури і завдяки цьому (або всупереч) досягти єднання з універсально-космічним буттям.
7. “Екологічна мудрість полягає не в тому, щоб жити у відповідності з природою; вона полягає в тому, щоб дати людям можливість прийти до згоди про те, як жити у відповідності з природою” (К.Вілбер)
Список використаної літератури:
www.daviscountydaycare.com
www.uk.wikipedia.org
www.alive-inter.net
www.uastudent.com
«Хрестоматия по философии». Ростов-на-Дону, 1997 р.
«Творчество и свобода». Камю А. 1990 р.
1