Наукові відкриття Г.Галілея

    1600 р. за допомогою спеціально  сконструйованого телескопа Г.  Галілей зробив блискучі астрономічні  відкриття : дослідив форму Місяця, відкрив супутники Юпітера, відкрив  фази у Венери і плями на Сонці. На чергу у фізиці та асторономії постало питання насамперед про систему відліку. Стара астрономія знала абсолютний спокій і абсолютний рух. Тіло, яке покоїться відносно Землі - абсолютно покоїться, яке рухається - абсолютно рухається. М.Копернік перший перемістив точку відліку на Сонце і описав астрономічні явища з точки зору сонічного спостерігача. Для фізики крок, зроблений М.Коперніком, мав те фундаментальне значення, що він висунув питання про вплив зміни системи відліку на спосіб пояснення ходу процесів, які вивчаються в цій системі. 

    Г.Галілей  як астроном, оцінивши переваги системи  М.Коперніка, мусив довести впроваджену  систему відліку. Його аргументація на користь системи М.Коперніка  була настільки блискучою, що в науці  виникла домовленість: систему відліку, пов"язану з центром сонячної системи, називати галілеєвою. Г.Галілей встановив факт великої принципової ваги: будь-яка система відліку, що перебуває а рівномірному прямолінійному русі відносно галілеєвої системи, рівноправна з нею стосовно опису механічних процесів.