Наслідки глобалізаційного процесу

- залежність національного  фінансового ринку від глобального  посилює процеси вивезення капіталу, збільшує зовнішній борг і,  внаслідок цього, може призводити  до втрати економічного суверенітету  держави;

- зростання складності  системи глобального фінансового  ринку підвищує загальну нестабільність  цієї системи, а мобільність  фінансового капіталу стає передумовою  фінансових криз, які через взаємозв'язки  національного і глобального  фінансових ринків можуть поширюватися  в Україні.

Якщо ж узагальнити усі існуючі оцінки глобалізації та механізмів досягнення «цілісності світу» слід погодитися з Д. Коеном, який робить висновок, що частина населення земної кулі ототожнює поняття глобалізації з фаталістичним ставленням до змін, які відбуваються нині у світі, решта – закликає до захисту існуючого порядку від подібних тенденцій. Тому варто говорити про феномен глобалістської свідомості як особливу форму світової суспільної свідомості. Стійкі стереотипи, вироблені нею, утворюють так звану глобалістську мітологію [9]. Остання -  це сукупність суперечливих і навіть взаємовиключних стереотипів, породжених як панівними (mainstream), так і різноманітними опозиційними й альтернативними формами свідомості та суспільними рухами, які заявили про себе на початку 90- х років. Згідно з основними постулатами глобалістської мітології, глобалізація – це процес, який: неминучий, фатальний; універсалізує або нівелює всі відмінності – від економічних до культурних; тотожний вестернізації або американізації; односпрямований, тобто безальтернативний; стирає не лише відмінності, але й нерівності та усуває суверенну «територіальну» державу. В опозиційних побудовах усі ці стереотипи мають перевернений вигляд, а тому глобалізація постає тут як процес, не фатальний чи неминучий, а оборотний; як такий, що має альтернативу у вигляді національних і грунтівських ідентичностей, протиставних вестернізації та американізації; поглиблює нерівності і розчленування в сформованому світооблаштуванні, яке трансформується в систему, де панує глобальний корпоративний капіталізм. Наслідком сучасних тенденцій глобалізації може бути настання постглобалізації, або демодернізації, що виявиться у світовій анархії та розпаді цивілізації. У країнах Африки, Азії, пострадянського простору вже сьогодні на обрії замаячів привид псевдоглобалізації. У багатьох цих країнах сформувався псевдоконсенсус з викликами глобалізації як демократичного процесу. Там існують псевдовибори, псевдопарламенти, квазі права і свободи громадян, але вони лише симулюють консенсус із визнаними цінностями Заходу. Насправді у таких державах твориться антиглобалізаційна система – для рівноваги із глобалізаційною. Такі негативні наслідки глобалізації, як уніфікація цивілізації і культури, породили антиглобалістський рух, який, у свою чергу, теж є глобальною тенденцією.

     Створюється замкнене коло, з якого не так просто вийти. З одного боку, високорозвинуті країни можуть існувати тільки за рахунок недорозвинутих. З іншого боку, ми живемо в період, коли закінчуються формальності з дотриманням принципів суверенності держав, справедливості, коли права народів і людей перетворюються у пустий лист паперу. В будь-якому разі, незважаючи на всі спроби захищати глобалізацію, не можна стверджувати, що вона створена для забезпечення реального і рівномірного добробуту серед усіх людей на землі.

       По суті, Україна залишається поміж Европейським Союзом і тим, що залишилося від Росії, та її союзниками. У сенсі технології Україна перебуває поза технологічним процесом як таким. Що для неї залишається? Залишається скидання в Україну екологічно брудних технологій: і отруйних відходів західних виробництв, і занечищених інформаційних продуктів.

       Україна до певної міри перетворюється в біологічний ресурс (і йдеться не лише про таку банальну річ, як експорт жінок, а й про викачування фізичної робочої сили і мізків на захід). Деякі країни, так само відставши від загального технологічного поступу, все ж примудрилися зробити крок і вирвалися з цього кола, розірвавшись, фактично, на дві частини. Прикладом може служити Індія, яка, з одного боку, стала другим в світі експортером інформаційного продукту, а з іншого – залишила на рівні злиднів і родового укладу мільйони своїх мешканців. Частина Індії живе в силіконовій долині у Каліфорнії, а інша – невідомо де в джунглях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

В ході дослідження було з’ясовано, що сьогодні в світі та в Україні зокрема, стрімко розвиваються процеси світової економічної глобалізації та інтеграції. Для цих процесів є характерним вільна торгівля, вільний  рух капіталу, зниження податків на прибуток підприємств, простота переміщення  галузей промисловості між різними  державами на користь зменшення  витрат на працю і природні ресурси  та інше.  Глобалізаційні процеси мають свої позитивні та негативні наслідки, які віддзеркалюються по різному на країнах світу в залежності від стану їх економічного розвитку. Тому необхідним є створення стратегій розвитку національних економік, що відповідали б умовам глобалізації.

Негативні процеси глобалізації нищать національну ідентичність у національній державі, її внутрішню мораль. Зазначені тенденції описуються за допомогою трьох можливих сценаріїв. Перший сценарій припускає перенесення контролю з рівня національної держави на рівень міжнародних організацій і союзів. Вважається, однак, що цей сценарій малоймовірний, бо для дієздатності міжнародних і транснаціональних організацій потрібен консенсус їх національних представників. Через конфлікт інтересів більшість далекосяжних планів грузне у мінімальних поступках або в збережені статус-кво. Другий сценарій полягає в тому, що підрив державної монополії на насильство підвищує небезпека війни – війни не стільки між національними державами, скільки усередині національних держав. Насильство може виявитись у формі не «цивілізованих» світових воєн, а «варварських» громадянських. Останні десятиліття багаті такими прикладами, навіть у «цивілізованій» Європі. Інша лінія потенційних конфліктів – це, звичайно ж, нові зовнішні кордони регіональних просторів. Саме тут виникає потенціал торговельних війн між економічними блоками. Прикладом цього є економіко- політичне протистояння між США і Японією, інший приклад – наміри ЄС створити митниці проти неекологічної дешевої продукції, що надходить із країн, які розвиваються. Безумовно, існування ЄС – це також виклик США. Ці регіони мають різну економічну структуру і їхні інтереси різняться (економічний простір ЕС, на відміну від економічного простору США, сильно залежить від експорту), що може призвести до політики протекціонізму з боку США і торгової війни. Третій сценарій змальовує можливість повстання третього світу проти індустріальних країн, що стало темою науково- фантастичного фільму «Великий похід». Цей фільм починається з епізодів міграції з Африки у південну Європу через голод і безробіття, а закінчується сценами погромів мігрантів європейськими збройними силами з метою захисту кордонів і добробуту від приїжджих. Варіацією на цю тему стала висловлена гантінгтоном гіпотеза про «зіткнення культур» («clash of civilisations») [10].

Я вважаю, що в глобалізації переважають негативні наслідки, тому потрібно більше уваги приділяти  глобалізаційним процесам, щоб оперативно відреагувати на негативні тенденції розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел.

1. Гвоздецький І. Феномен «нової економіки» у контексті економічного зростання // http://www.library.tane.edu.ua;
2. “Первая глобальная революция” - первый доклад (отчет) Римского клуба А. Кинг та Б. Шнайдер// http://esco-ecosys.narod.ru
3. Є. Бистрицький. Велика криза та її наслідки. Круглий стіл часопису «Філософська думка» // Філософська думка. — 2009. — №2. — С.14-20.
4. Молодіжний портал //http://www.djerelo.com/
5. «Метафизика глобализации. От утопии к антиутопии»

Вера Самохвалова// http://www.perspektivy.info/

6. «Заблуждения глобализма» Ульрих Бек// http://www.perspektivy.info/
7. Руденко М., “Глобалізація і Україна”, газета Зеркало тижня / гроші № 26 (401) 13 — 19 липня 2002 р.
8. Гвоздецький І. Феномен «нової економіки» у контексті економічного зростання // http://www.library.tane.edu.ua;
9. В.Клочко. Глобалізація та її вплив на країни з перехідною економікою// Економіка України, 2001. - №10, с. 51-58.
10. С. Хантинґ-тон «Зіткнення цивілізацій» журнал "Foreign Affairs // http://www.foreignaffairs.com/