Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Апреля 2012 в 12:21, контрольная работа
Словниковий склад мови, особливо мови багатофункціональної, яка обслуговує науку, літературу, мистецтво, виробництво, є мовою преси, радіо, телебачення, надзвичайно багатий і різноманітний - він налічує сотні тисяч слів. СУМ - найпоширеніше на сьогодні зібрання лексичних скарбів нашого народу - фіксує їх близько 135 тисяч. Та навіть у такому океані слів мовці порівняно легко й швидко знаходять саме ті, що потрібні їм у даний момент. Поясненням цього можуть бути системні зв’язки лексики, які значно полегшують пошук, бо доводиться відшукати слово не у всьому словниковому складі, а в рамках невеликої його частини - синонімічного ряду чи лексично-семантичної групи, на яку орієнтується ситуація, логічна зв’язність та асоціативність мислення.
Вступ
1. Явище паронімії
2. Як правильно?
3. Пароніми в діловому мовленні
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
14. Пам'ятка і
пам'ятник.
Пам'ятник у сучасній українській літературній
мові має тільки одне значення - скульптурна
споруда на пам'ять або на честь когось
чи чогось. Скажімо, пам 'ятник князеві
Володимиру, проект пам'ятника Михайлові
Гру-шевському, встановлення пам'ятника
Лесі Українці тощо. Слово пам'ятка має
кілька значень: річ або об'єкт, що нагадує
про когось, про щось («Добру пам'ятку по
собі лишив»); предмет матеріальної або
духовної культури минулого: історична
пам'ятка, літературна пам'ятка, пам'ятка
музичної культури, пам'ятка природи і
т. ін.; поминальна книжечка; те саме, що
й інструкція (пам'ятка водієві, пам'ятка
туристові).
15. Поверховий i
поверхневий.
Слово поверховий у сучасній українській
мові є прикметником від іменника поверх
(використовується в таких утвореннях:
п'ятиповерховий, двадцятиповерховий
та ін.); крім того, воно означає «неглибокий,
який не стосується суті справи»: поверхова
рецензія, поверхове враження, поверховий
критик тощо. Напр.: «Потрібно використовувати
підземні джерела, де води вищої якості-порівняно
з поверхневими» (жури.)Але дивно читати
такий газетний текст: «Життя не стоїть
на місці. Нині воно поставило нове завдання
- поверховий обробіток ґрунту». Тут ідеться
про обробіток ґрунту, який здійснюють
на невеликій глибині від поверхні землі,
тобто про обробіток поверхневий.
16. Попит і
пропонування (а не пропозиція).
Російське слово предложсние українською
мовою слід перекладати речення (граматичний
і логічний термін), пропозиція (те, що
виноситься на обговорення; порада, вказівка)
і пропонування (економічний термін, уживаний
у сполученні зі словом попит). Напр.: «За
будовою й типами синтаксичних зв'язків
речення поділяються на прості і складні»
(підр.); «Одним із важливих економічних
законів є закон попиту і пропонування»
(журнал). Уживання в останньому значенні
слова пропозиція зумовлене негативним
упливом російської мови і не відповідає
українським лексичним нормам.
17. Постачальник,
а не поставщик.
В українській мові є слово постачати
зі значенням «давати кому щось, забезпечувати
кого чимсь» та похідні від нього постачання,
постачальний, постачальник, постачальниця,
постачальницький тощо. Напр.: «Солод на
той час працював у відділі постачання»
(М. Руденко). Уживане часом у засобах масової
інформації слово поставщик є непотрібним
запозиченням з російської мови.
18. Причинний
і причиновий.
Причинний слід уживати лише в значенні
«несповна розуму», як, скажімо, в Т. Шевченка:
«Не русалонька блукає: То дівчина ходить,
Й сама не зна (бо причинна), Що такеє робить».
Але причиновий зв'язок, причиновий сполучник,
причинове речення.
19. Свідоцтво
і свідчення.
Звукова близькість цих слів призводить
до того, що їх помилково зживають одне
замість одного. «Дільничному інспекторові
не пощастило знайти переконливих свідоцтв
про високу культуру батьків підлітка»,
- читаємо в одній із газет. Тут доречне
слово свідчення, бо йдеться про факт,
річ, обставину, які підтверджують щось.
А свідоцтво, тобто офіційний документ,
треба вживати в такому контексті: «Одержавши
свідоцтво про закінчення школи, вона
серйозно задумалась над тим, як їй бути
далі» (Ю.Збанацький).
20. Якович, Яківна,
а не Яковлевич, Яковлівна.
Від імені Яків словники полають дві різні
форми по батькові: Якович, Яковлевич і
Яківна, Яковлівна, Яковлевич і Яковлівна
є застарілими, тому в сучасній мові їх
треба уникати, бо і в усному, ї в офіційно-діловому
нормативному українському мовленні тепер
уживані тільки Якович і Яківна. Мабуть,
при перевиданні словників їх варто залишити
як єдино можливі.
Пароніми в діловому мовленні
Використання найчастіше вживаних у діловому стилі паронімів прослідкуємо на прикладі автобіографії, оскільки це дуже поширений документ, який доводилося або доведеться писати кожній людині. Автобіографія /від грецького autos - життя, grapho - пишу/ - документ, у якому особа в хронологічній послідовності описує своє життя від моменту народження до часу складання документа.
Автобіографія
Я,
Дмитренко Василь
Миколайович, народився 29
квітня 1976 року у
місті Донецьку.
З 1983 по 1991 рік навчався
у Донецькій середній
школі №58.
У 1991 році вступив до
Донецького професійно-технічного
училища №67. У 1994 році
закінчив училище за
спеціальністю «Слюсар-програміст».
У 1994 році вступив до
Донецького державного
університету. Зараз
студент 3 курсу економічного
факультету ДонДУ.
Неодружений.
Батько, Дмитренко Микола
Степанович, 1947 року
народження, водій АТП 32921.
Мати, Дмитренко Людмила
Василівна, 1950 року народження,
економіст планового
відділу Донецького
науково-дослідного
інституту штучного
інтелекту.
Разом з батьками мешкаю
за адресою: м. Донецьк - 9,
Партизанський проспект,
б. 44, кв. 42.
/дата/
/підпис/
При складанні автобіографії та інших документів, потрібно звернути увагу на такі особливості функціонування паронімів у діловому мовленні:
Адреса - адрес
Адреса: Місце мешкання людини чи місце
знаходження установи: на мою адресу, помилитися
адресою.
Адрес: Письмове, переважно ювілейне вітання
особи, установи: вітальний адрес, адрес
з нагоди шістдесятиріччя.
Будинок - будівля
Будинок: 1. Споруда, призначена під житло:
знайшов будинок, де він живе. 2. Науковий,
культурно-освітній, побутовий, торговельний
та інший заклад. Вживається із словами
відпочинку, творчості, iнвалідів, архітектора,
преси тощо.
Будівля: Архітектурна споруда/кам'яна,
дерев'яна/; зрідка вживається в переносному
значенні.
Дослід - досвід
Дослід: Відтворення якогось явища або
спостереження за новим явищем у певних
умовах з метою вивчення; експеримент:
важливий науковий дослід, проводити досліди.
Досвід: Сукупність практично засвоєних
знань, навичок, які здобувають у житті
й практичній діяльності: досвід керівництва
масами, нагромаджений досвід.
Економічний - економний
Економічний: Який стосується певної професії,
пов'язаний з нею; який об'єднує людей однієї
або близьких професій: професійна підготовленість,
професійна лексика.
Професіональний: Який стосується професіоналів,
не любителів; кваліфікований: професіональний
боксер, професіональний театр.
Професійний - професіональний
Професійний: 1. Який стосується сукупності
суспільно-виробничих відносин, господарського
життя тощо: економічна криза, економічний
журнал. 2. Вигідний у господарському відношенні:
економічна технологія, економічне устаткування.
Економний: Який ощадливо витрачає щось,
сприяє економік економне витрачання
коштів, бути економним.
Висновок
Вважаючи на інформацію, яка викладена в рефераті, необхідно усвідомити, що явище паронімії вимагає точного знання значень і адекватного вживання слів. Незначна відмінність між двома словами приводить до помилок, зокрема до неправильної заміни одного слова іншим. Отже, при використанні паронімів слід звертатися до відповідних тлумачних словників з метою уточнення значення, правопису і вимови потрібного слова.
Уміння розрізняти патронімічні слова і правильно вживати їх у мовленні - неодмінний складник культури мови.
Список використаної літератури
1. Культура української
мови: Довідник / За ред. В.М. Русанівського.
– К.: Либідь, 1990. -304 с.
2. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української
мови. – К.: Либідь, 1992. – 248с.
3. Літературознавчий словник-довідник
/ Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. - К.: ВЦ
«Академія», 1997. – 752с.
Информация о работе Вживання паронімів у діловому українському мовленні