Сучасні, етикетні формули звертання у професійному спілкуванні

ПЛАН

 

1. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. УКРАЇНСЬКИЙ МОВЛЕННЄВИЙ ЕТИКЕТ

2. ФОРМУЛИ ЗВЕРТАННЯ

3. ФОРМУЛИ ПРИВІТАННЯ

4. ФОРМУЛИ ПОДЯКИ

5. ФОРМУЛИ ПРОХАННЯ

6. ФОРМУЛИ ЗАПЕРЕЧЕННЯ, ВІДМОВИ

7. ФОРМУЛИ ПРОЩАННЯ

ЛІТЕРАТУРА

 

 

 

 

 

 

 

КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. УКРАЇНСЬКИЙ МОВЛЕННЄВИЙ ЕТИКЕТ

 

Знання національного  мовленнєвого етикету, вміння користуватися ним у комунікативних актах є ознакою як мовної, так і загальної культури.

Вироблені в суспільстві  норми поведінки і форми поводження об'єднуються в цілісну систему, яку називають етикетом. Норми якого є історичними (змінними) категоріями.

Феномен людського спілкування  є явищем складним, синкретичним. У ньому міцно переплетені соціальні, психологічні та мовні чинники.

За умовами і змістом  мовної ситуації розрізняють 15 різновидів мовленнєвого етикету:

1) звертання, привернення  уваги; 

2) вітання; 

3) знайомство;

4) запрошення;

5) прохання, порада, пропозиція;

6) погодження, згода, відмова  у відповідь на прохання і  запрошення;

7) згода і незгода; 

8) вибачення; 

9) скарга;

10) втішання, докір;

11) комплімент;

12) несхвалення, докір; 

13) поздоровлення, побажання;

14) вдячність; 

15) прощання.

Відбір засобів для  кожного різновиду мовного етикету  диктується умовами спілкування, а  також особистими якостями комунікантів.

Етикетні вирази являють собою лексично обмежене коло слів. Це, як правило, мовні кліше, стандарти. Порушення мовного етикету може пояснюватися двома причинами:

1) незнанням або недостатнім знанням етикетних норм;

2) небажанням додержувати їх.

Існує поняття надмірності в мовному етикеті, що полягає в нагромадженні однозначних висловів, в їх надмірному вживанні.

Відбором етикетних  мовних форм на кожному етапі створюється  та чи інша тональність спілкування, тобто така соціальна якість ситуації спілкування, яку можна визначити як ступінь дотримання етичних норм, взаємодії комунікантів, як показник культури, інтелігентності співрозмовників.

У європейському культурному  ареалі виділяють 5 тональностей спілкування:

1 ) висока;

2) нейтральна;

3) звичайна;

4) фамільярна;

5) вульгарна.

Високою тональністю  спілкування характеризується сфера суто формальних суспільних структур (урочисті заходи, дипломатичні прийоми, брифінги тощо).

Нейтральна  тональність функціонує у сфері офіційних установ.

Звичайна тональність характерна для спілкування на побутовому рівні.

Фамільярна  тональність забезпечує спілкування в колі сім'ї, в дружньому товаристві.

Вульгарна тональність спостерігається у соціально неконтрольованих ситуаціях.

Звертання, вітання, вибачення, подяка, прохання, прощання, як функціональні формули категорії ввічливості

Звертання і вітання - це ті елементи мовленнєвого етикету, які передусім, сигналізують про соціальні відношення, що встановлюються в рамках комунікативного акту. Головним чинником який впливає на BHÎiij-. того чи іншого звертання, вітання, є соціальний статус комунікантів, ситуація спілкування. Арсенал звертань в українській мові дещо збіднений. З метою його розширення використовуємо ряд замінників. Уникаючи прямих звертань до незнайомих осіб, вдаємося до таких: Дозвольте звернутися ... ; Вибачте (пробачте), чи можна вас запитати, просити... ; Чи не скажете...

Особливо продуктивною є морфема добр — у формулах вітань, які використовуються часто замість формул-звертань, компенсуючи бідний набір останніх: Доброго ранку; Добрий день; Добрий вечір.

У відповідь на привітання існують формули: Доброго здоров'я!; Доброго ранку!; Добрий день!; Добрий вечір!

З-поміж названих формул-вітань лише формула Добрий день може вживатися у трьох тональностях - високій, нейтральній і фамільярній, в останніх двох - і Добридень. Інші формули-вітання: Доброго ранку, Добривечір і подібні в офіційних сферах не використовуються.

Форми звертань Здрастуй, Здрастуйте сприймаємо як непоширені, стилістично марковані.

 

ФОРМУЛИ ЗВЕРТАННЯ

Висока тональність	Нейтральна  тональність	Фамільярна  тональність
Дорогі друзі	Громадянине	Люди добрі
Дорогий друже	Громадянко	Товариство
Пані і панове	Громадяни	Дядю (Тьотю)
Пане генерале	Добродію	Юначе (Молодче)
Вельмишановний	Добродійко (Панно)	Діти
Високоповажний	Товариші	Хлопці і  дівчата
Високо достойний	Товаришу капітан	Господарю (Господине)
Ваша величність (до монархів)	Шановна громадо
Ваша високість (до князів з царського дому)	Діти
Ваша світлість (до князів з різного родоводу)	Хлопці і  дівчата
Вельможний (до представників аристократії)

 

 

ФОРМУЛИ ПРИВІТАННЯ

Висока тональність		Нейтральна  тональність	Фамільярна тональність
Добрий день	Доброго ранку		Доброго ранку
Дозвольте Вас привітати ...	Добрий день		Добрий день
Від імені ...	Добрий вечір		День добрий
Дозвольте привітати ...			Доброго дня
			Добридень Добрий вечір  Вечір добрий Доброго вечора Добривечір Привіт  Салют Вітаннячко  Моє Вам шануваннячко Шануваннячко

 

При підтриманні контакту в комунікативному акті часто вживаються етикетні формули вибачення, подяки, прохання.

ФОРМУЛИ ВИБАЧЕННЯ

Висока тональність	Нейтральна  тональність	Фамільярна  тональність
Прошу вибачити (вибачення) за ...	Вибачте	Вибачте мені
	Пробачте	Пробачте мені
	Даруйте	Даруйте
	Перепрошую	Перепрошую
	Прошу вибачити	Вибачай
		Винен
		Більше не буду

ФОРМУЛИ ПОДЯКИ

Висока тональність	Нейтральна тональність	Фамільярна  тональність
Висловлюю вдячність	Спасибі // Дякую	Спасибі // Дякую
Дозвольте висловити  вдячність	Щиро вдячний	Щиро вдячний // Щиро дякую // Дякую щиро
Ми дуже вдячні	Дуже вдячний	Вік не забуду
Складаю подяку	Велика подяка	Велике спасибі
Глибоко вдячний	Щира вдячність	Красно дякую // Гарно дякую // Вельми дякую
Вельми вдячний	Вдячний (-а)

 

 

ФОРМУЛИ ПРОХАННЯ

Висока тональність	Нейтральна  тональність	Фамільярна  тональність
Прошу (Просимо)	Будь ласка	Будь ласка
Дозвольте	Будьте ласкаві	Будьте ласкава
Будьте ласкаві	Будьте такі ласкаві	Прошу уклінно
Будь ласка	Можна Вас просити	Дуже прошу // Якщо твоя ласка // Благаю!
	Якщо Вам не важко	Не відмов (-те) Молю!

 

 

ФОРМУЛИ ЗГОДИ, ПІДТВЕРДЖЕННЯ

Висока тональність	Нейтральна  тональність	Фамільярна  тональність
Так, саме так	Згоден	Згоден //Я  не перечу
Обов'язково	Я не заперечую	Авжеж // Можна // Чудово
Безперечно	Домовилися	Напевно // Безсумнівно // Певна річ // Звичайно // Будь ласка // Прошу
3 приємністю	Ви маєте  рацію	3 приємністю // Із задоволенням
	Обов'язково // Безперечно // Безсумнівно // Ми в цьому впевнені // Будь ласка //Прошу	Ще б пак

 

ФОРМУЛИ ЗАПЕРЕЧЕННЯ, ВІДМОВИ 

Висока тональність	Нейтральна  тональність	Фамільярна  тональність
Нас це не влаштовує	Ні, ні, це не так	Ні, не так  це
Шкодуємо, але  ми мусимо (повинні) відмовитися	Я не згодний	Я не згодний // Це неточно
	Не можна // Не можемо	Ні, не бажаю // Ні в якому разі //Це виключено
	Цього бути на може	Я заперечую  це
	Це неможливо	На жаль, не зможу
	Ви не маєте  рації	Нізащо
	Ви помиляєтеся	Нічого подібного
	Не треба	Не треба
	Це даремна  трата часу	Про це не може бути й мови
		Не варто про це нагадувати
		Дякую, не можу
		Не гай даремно  часу

 

 

ФОРМУЛИ ПРОЩАННЯ

Висока тональність	Нейтральна  тональність	Фамільярна  тональність
До побачення	До побачення	До побачення // бувайте здорові
Прощайте	На все добре	До зустрічі
	До нових  зустрічей	До завтра Щасливо //Будь //Бувай // Ходи здоровий Дозвольте відкланятися // Кланяюсь Лишайтесь здорові  Прощай //Па

 

Висока і нейтральна тональність є відкритими для  варіантності, вони лімітуються високою  нейтральністю.

В основі спілкування  українців лежать такі загальнолюдські морально-етичні цінності як доброзичливість, любов; лагідність, привітність, ґречність.

Ось декілька міркувань  чужомовних людей про мову і культуру українського народу:

Датський посол Юлій Юст ( 1709-1712 pp.) відзначав: "... населення Козацької України відзначається великою ввічливістю, і охайністю, вдягаються чисто і чисто утримують свої доми".

Джозеф Маршаль, англієць, що був в Україні в 1769-1770 роках, писав: "Сучасне українське покоління - це моральний і добре вихований нарід".

Жан Бенуа Шерер, французький аташе у Петербурзі у 1788 р. писав: "Українці - це рослі, сильні люди, привітні і гостинні".

"Вельми інтелігентними" назвав наших предків географ-датчанин Мальт Брюн.

Німецький поет Ф.Боденштендт, який довгий час у минулому столітті проживав у Москві й подорожував по Україні, переклав чимало українських пісень на німецьку мову. У праці "Поетична Україна" він писав: "Українська мова наймелодійніша й найголосніша поміж усіма слов'янськими мовами, з великими музичними можливостями. Ніде древо народної поезії не дало стільки смачних плодів, ніде дух народної поезії не відбився стільки виразно й сонячно, як він відбився на піснях українських".

Російський учений І.Срезневський так висловився про українську мову: "Сила людей переконана, що ця мова є одна з найбагатших мов слов'янських, що вона навряд чи уважить богемській щодо рясности слів та виразів, польській щодо барвистості, сербській щодо приємності, що це мова, яка навіть і в вигляді необробленому може стати нарівні з мовами обробленими гнучкістю п багатством синтаксичним, мова поетична, музична, мальовнича".

 

Література

 

1. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990. – 232с.
2. Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения. – М., 1987 – 315с.
3. Губенко Л.Г., Нємцов В.Д. Культура ділового спілкування. Навч. посібник. – К.: „Екс Об”, 2000. – 200с.
4. Етика ділового спілкування: Курс лекцій / Т.К. Чмут, Г.Л. Чайка, - К.: МАУП, 1999. – 208с.
5. Лунева О.В., Хорошилова Е.А. Психология делового общения. – М., 1980. – 267с.
6. Одарченко П. Про культуру Української мови. Збірник статтей. – К., 1997. – 319с.