Культура стыда и вины

Порівняльно-історичні дослідження показують, що різні засоби соціального контролю не стільки змінюють один одного, скільки співіснують, диференціюючись за сферами свого впливу. На думку С.Томкінса, сором і провина – це одна емоція, що по-різному представлена у свідомості. “Сором, – пише Томкінс, – приходить до нас як внутрішня мука, як хвороба душі. Байдуже, чи були причиною приниження і сорому чиїсь образливі насмішки, чи людина сама себе висміяла. В обох випадках вона відчуває себе ніби оголеною, відкинутою, такою, що втратила гідність”. Він описує сором як емоцію найвищої рефлексії, коли стирається межа між суб’єктом та об’єктом сорому і людина занурюється в болісне самоусвідомлення й саморозуміння.

Вступ
• Характеристика культури сорому
• Сором як страх осуду.
• Поняття та характеристика культури провини
• Сором і провина: навіщо вони нам і чи є між ними різниця?
• Приклади історичних спільнот, що представляють культуру провини і сорому.
Висновки
Список використаної літератури