Виробництво молока в Україні та світі

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.Гетьмана

Факультер економіки АПК

 

Кафедра економіки АПФ

 

 

 

 

 

 

Дослідження на тему:

«Виробництво молока в Україні та світі»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:                                                    

Студентка 4 курсу   

                                                          спец. 6504/1, гр. 3

                                                                                              факультету економіки АПК

Матієнко Вікторія Олексіївна

 

 

 

Київ – 2012

 

 

1. Загальна оцінка стану та тенденцій розвитку молочної галузі в Україні

Сучасна стратегія соціально-економічного розвитку України передбачає нарощування агропромислового потенціалу країни. Молочна галузь, до складу якої входять маслоробна, сироробна, молочноконсервна підгалузі, а також виробництво продукції з незбираного молока, на сучасному етапі є однією із провідних в структурі харчової індустрії України. Молочна продукція є одним із основних продуктів харчування та супутнім компонентом при виробництві різноманітних товарів харчової промисловості, зокрема, кондитерських виробів, соусів, майонезу.  
 Однак за період 1990-2012 рр. діяльність молокопереробних підприємств визначається рядом кризових тенденцій, пов’язаних, насамперед, із наростаючим дефіцитом сировини, зростанням цін на молочну продукцію при одночасному зниженні платоспроможного попиту населення, формуванням несприятливої кон’юнктури світового ринку молокопродуктів.  
Ефективний розвиток молокопереробної галузі безпосередньо залежить від стану молочного скотарства, у якому, на жаль, за останні роки спостерігаються негативні тенденції.  
 За даними Держкомстату України, у 1990 році у господарствах усіх категорій утримувалося 8 млн. 378 тис. корів, в тому числі,  у сільгосппідприємствах було 6 млн. 191 тис. корів (74% від загальної кількості), а в господарствах населення –  лише 2 млн. 187 тис. (26%). Станом на 1 січня 2011 р. у господарствах усіх категорій утримувалося вже тільки 2,7 млн. голів корів, що на 2,2% менше, ніж на 1 січня 2010р. та на 68% менше ніж у 1990 р.. Господарствами населення утримувалось 78,1 % загальної чисельності корів (на рівні показника на початок 2010 р.). У сільськогосподарських підприємствах порівняно з 1 січня 2010 р. відбулося скорочення чисельності великої рогатої худоби на 6,1% (у тому числі корів – на 2,5%). Зниження кількості молочного стада спостерігається як у приватному секторі, так й в сільськогосподарських підприємствах, де нині зосереджено менше чверті корів. Причому в агроформуваннях поголів’я скоротилося майже вдесятеро. Зазначені тенденції є наслідком втрати інтересу до утримання молочних тварин усіма категоріями господарств через щорічне подорожчання кормів, паливо-мастильних матеріалів та електроенергії, недосконалий механізм дотування сільськогосподарських товаровиробників за рахунок повернення ПДВ та недостатню державну підтримку молочного тваринництва. 
 Скорочення поголів’я молочної худоби, незважаючи на зростаючу динаміку показника продуктивності корів, призводить до постійного зменшення обсягів  виробництва молочної сировини усіма категоріями господарств. Так, у 2012 році в Україні вироблено молока в обсязі 46 % від рівня 1990 року. Зменшення обсягів виробництва молока-сировини спричинює посилення конкуренції серед молокопереробних підприємств на ринку молочної сировини та зростання закупівельної ціни молока. Варто зазначити, що обсяги виробництва молока не забезпечують продуктової безпеки країни. 
 Як свідчить світовий досвід, розвиток молочної галузі безпосередньо пов'язаний з виробництвом молока в крупних фермерських господарствах (крупнотоварне виробництво). В Україні на сьогоднішній день спостерігається протилежна ситуація: зростає виробництво молока в дрібних господарствах, приватному секторі та зменшується кількість молока, що вироблено сільськогосподарськими підприємствами. Існуючий перерозподіл виробництва молока між різними категоріями господарств створив передумови до незначного загострення конкуренції між виробниками молока з низьким рівнем інтенсивності. Так, на ринку молочної сировини фактичними монополістами продовж 2000-2012 рр. виступають невеликі господарства та  приватні подвір’я. У 2012 році  частка приватного сектору у загальному обсязі виробництві молока становила 80 % (у 1990 р. – 24,1%,  2000 р. – 70,9%,  2005 р. – 81%, 2009 р. –  80,7%). 
Така тенденція свідчить, перш за все, про кризу в молочному тваринництві та створює проблеми для розвитку молочної галузі, оскільки виникає питання забезпечення переробних підприємств якісною сировинною. Забезпечити необхідну якість виробленого молока сьогодні можуть лише сільськогосподарські підприємства, у яких здійснюється механічне доїння,  очистка та охолодження молока. Селянин не має ні умов, ні можливостей забезпечити необхідний технологічний процес виробництва молока.

 

 

Найефективніші виробники молока в Україні

Рейтинг складено за показником середньорічного надою на 1 фуражну корову у 2011 р.

Інформацію надано господарствами

 

Починаючи із серпня 2012, обсяги виробництва сировинного молока демонструють низхідну динаміку. Такі тенденції спостерігаються щороку та пояснюються сезонністю виробництва.  Тож, з огляду на скорочення обсягів пропозиції сировинного молока, переробники підвищують закупівельні ціни на нього.

Загалом, за 9 місяців поточного року на переробні підприємства надійшло майже 3,7 млн.т сирого молока, що на 2,5% більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Таке зростання відбулось за рахунок збільшення обсягів надходження сировини від с.-г. підприємств (1,8 млн. т у порівнянні із 1,5 млн. т). Щодо приватного сектора, то тут через низьку закупівельну ціну на молоко відбулось скорочення обсягів надходження молока на переробку (1,6 млн. т в поточному році проти 1,7 млн. т. минулого року).

Якщо подивитись на динаміку цін на сировинне молоко, то помітно, що у жовтні поточного року вони нижчі, ніж у той самий період 2010 та 2011 років (графіки 1 та 2).

Такий низький рівень цін зумовлений наступними факторами:

- збільшення обсягів виробництва та надходження молока на переробку;

- збільшення обсягів імпорту;

- скорочення експорту.

 

 

Додатковим фактором (окрім сезонного), що плине на  зростання закупівельних цін є суттєве зростання цін на молочну продукцію на світових та європейських ринках.

Це в свою чергу покращить конкурентоспроможність української продукції на зовнішніх ринках та обмежить притік імпортної продукції.

 

 

2. Аналіз світових тенденцій розвитку молочної галузі.

 

До країн-лідерів  з виробництва сирого коров’ячого молока відносять США (87,5 млн.т або 14,6%), Індія (50,3 млн.т або 8,4%) та Китай (36,0 млн.т або 6,0%). Країни-учасники Європейського Союзу виробляють 147,3 млн.т або 24,6% світового обсягу молока, серед яких лідирує Німеччина та Франція з обсягами у 29,6 та 23,3 млн.т відповідно (табл.2).

 

 

 

Чисельність молочних корів за останні двадцять років зросла на 18,5 %, за останні п’ять  років – на 9,2%, і становить 264,5 млн. гол. Суттєве збільшення корів спостерігається в Індії, частка яких складає 16,4% (проти США у 3,4%), а саме у 1,43 рази порівняно з 1990 роком та 1,2 рази з 2005 роком.

При цьому  у Європі спостерігається суттєве  зменшення чисельності 

тварин у майже 2 рази за 20 років  і на 8% за остання п’ять років, до рівня 39,6

млн.гол.

При збільшенні обсягів світового виробництва коров’ячого молока за два десятиліття на 25%, збільшенні поголів’я тварин на 18,5%, продуктивність корів покращується на 5,6% до рівня у 22,7 ц на одну голову.

Так, в країнах  Європи темп збільшення становить 1,56; Європейського 

Союзу та США – 1,42; Індії – 1,58. За п’ять років максимальне покращення

продуктивності продемонструвала Білорусь та Україна. Збільшення становить 31 та 15% відповідно. Але порівнюючи України з країнами-сусідами, які функціонують у відносно однаковому зовнішньому середовищі, вихід молока на одну корову становить лише 40,1 ц проти майже 62 ц країн Європейського союзу, 48,4 ц Польщі та 45,7 ц Білорусі, або лише 76,5% європейського рівня.

Виробництво молока у світі становить близько 630 мільйонів тонн у рік, з яких біля 85 відсотків припадає на коров’яче молоко. Найбільшими виробниками молока є США, Китай, ЄС та Росія. Найбільшим ринком молочних продуктів є Європейська спілка.

 

 

Споживання молока у світі зростає швидше, аніж продуктів харчування загалом — це зумовлено ростом споживання молокопродуктів. Харчова промисловість переробляє молоко у різноманітні продукти харчування, починаючи від сирів, випічки, морозива та закінчуючи використанням у м’ясних продуктах

У серпні поточного року закупівельні ціни на молоко у Східній Європі демонстрували різноспрямований рух (рис. 1). Ціни на російське молоко продовжили знижуватись. У порівнянні з липнем, ціна на російське молоко у серпні знизилась ще на 3,3% (0,9 €/100 кг) до 31 €/100 кг. Ціна на чеське молоко залишилась такою ж як і в липні — 24,3 €/100 кг. Незначне зростання ціни на молоко відмічено в Словаччині. Тут воно подорожчало на 1,1% (0,3 €/100 кг) до 22,7 €/100 кг. Найбільше, серед наведених країн Східної Європи подорожчало польське молоко (+10% або 2,2 €/100 кг) — до 23,6 €/100 кг.

 

 

Майже в усіх країнах Західної Європи у серпні спостерігалось зростання закупівельних цін на молоко. Виняток становила лише Бельгія, в якій молоко подешевшало на 3,1% (0,8 €/100 кг) та коштувало 23,7 €/100 кг.

Найбільшого зростання зазнали ціни на молоко в Німеччині та Голландії. За серпень даний продукт в цих країнах подорожчав на 5% (1,3 €/100 кг) та 4,6% (1,2 €/100 кг) до 26,6 €/100 кг та 27,3 €/100 кг відповідно.

Дещо меншого зростання зазнали ціни на молоко в Великобританії (2,9%), Австрії (1,5%), Франції (0,4%) та Данії (0,2%). В цих країнах молоко коштувало 21,2 €/100 кг, 24,1 €/100 кг, 25,7 €/100 кг та 25,1 €/100 кг відповідно. Італійське молоко не змінилось у ціні — 28,7 €/100 кг.

 

Зростання закупівельних цін на молоко в США, що триває вже кілька місяців поспіль, продовжилось і у серпні. Так, за останній місяць літа цей товар подорожчав ще на 13,5% (3,3 €/100 кг) до 27,4 €/100 кг (рис.3).

На відміну від США, в Бразилії та Новій Зеландії молоко подешевшало на 1,9% та 1,4% до 27,1 €/100 кг та 22,4 €/100 кг відповідно.

 

 

Висновок

 

По-перше, країна, яка не здійснює заходи правового,економічного, соціального, екологічного та організаційного характеру в сфері формування продовольчої безпеки, яка є складовою національної безпеки держави та локомотивом економічного розвитку, – не має майбутнього.

Тому, державна політика має бути спрямована на розвиток сільського

господарства, особливо тваринництва, в тому числі ефективного виробництва  молока, як цінного, незамінного, соціально  важливого продукту.

По-друге, виробництво  молока в Світі за останні 5 років  збільшилось на 11,2%, в тому числі  молока коров’ячого на 10,2%, до рівня 721 млн.т та 600 млн.т. відповідно. Також збільшується поголів’я корів до 264,5 млн.гол або на 9% та продуктивність тварин до рівня у 2266 кг на корову.

По-третє, динаміка змін обсягів та поголів’я корів в Україні є негативною, оскільки тільки за 5 років зменшилось на 18% виробництво молока та на 29% поголів’я. Головною зміною є втрата України 11-ть позицій у ТОР-20 країн-лідерів з виробництва сирого коров’ячого молока, тому  лише 17-тє місце за результатами 2010 року. Крім того, питома вага виробленого молока України в Світі зменшилась з 5,1 до 1,8.

По-четверте, у світі відбувається чітко виражений  процес інтенсифікації виробництва, основним показником якого є перевищення  темпів збільшення кількості одержаної  продукції над темпами зростання  поголів’я.  В Україні спостерігається  чітке зменшення виробництва  продукції з одночасним зменшенням чисельності корів. Радує одне –  темпи зменшення виробництва  є повільніші, тому вихід молока на одну корову за останні 20 років зріс на 40%, за 5 років – на 15% і становить 40,1 ц/гол., але лише 76% європейського  рівня.

Останнє, і  головне, для досягнення рівня продовольчої незалежності

вітчизняного виробництва молока в наукових дослідженнях та державних 

програмах значне місце повинна  зайняти робота з покращення генетичного 

потенціалу тварин, удосконалення  кормової бази та технології виробництва 

продукції, оновлення кадрів. 

 

 

Список використаної літератури:

1. http://www.milkua.info/uk/
2. http://www.propozitsiya.com/
3. http://faostat.fao.org/
4. http://www.ipdo.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=259&Itemid=0&lang=uk