Теорії вартості товару

Теорії вартості товару 

Однією з основних категорій  ринкового господарства є товар. Товар — це будь-який об'єкт, призначений  не для власного споживання, а для  продажу. Форму товару можуть приймати будь-які об'єкти. Але більшість  товарів — це продукти праці. Тому багатьма економістами товар визначається як продукт праці, виготовлений для  обміну на ринку.

Згідно з трудовою теорією  вартості в товарі виділяють дві  властивості: споживну вартість і мінову вартість.

Споживна вартість — це здатність товару задовольняти якусь  потребу людини, бути корисним. Мінова вартість — це специфічна властивість, характерна тільки для товарної форми  продукту. Вона полягає в здатності  товару в певних пропорціях обмінюватися на інший товар. Кожен товар може обмінюватись на безліч інших у певних кількісних пропорціях. Кількісні пропорції, на основі яких товари обмінюються, свідчать про те, що в них е щось спільне, на основі чого вони прирівнюються  й обмінюються. Спільним для обмінюваних  товарів є вартість. Вартість —  це втілена в товарі абстрактна суспільна  праця. Мінова вартість є формою вираження  вартості товару, яку саму по собі без  порівнювання з іншими товарами виявити  не можна. Вартість товару проявляється тільки в обміні. 
В економічній літературі нема єдиного тлумачення вартості товару. Існують різні теорії вартості, серед яких найбільш поширеними є теорії трудової вартості, граничної корисності, попиту і пропозиції, витрат виробництва, чинників виробництва, інформативна та ін. 

Трудова́ тео́рія ва́ртості 

За цим підходом, кожен товар обмінюється на інший  відповідно до кількості суспільної праці, затраченої на його виробництво.

Основи вчення трудової теорії вартості заклали англійські економісти Вільям Петті, Адам Сміт, Давид  Рікардо. Але найбільш повно її розробив Карл Маркс. Розкриваючи еволюцію форми  вартості, він довів, що форма вартості, хоча вона реально й існує, безпосередньо  не сприймається, а виявляється лише у мінових відносинах. Товар набуває  форми вартості лише при зіставленні  з іншими товарами.

Її прихильники  стверджували, що вартість — це суспільна властивість речі. Визначити її безпосередньо в товарі за допомогою певних фізичних чи хімічних досліджень неможливо. Вона виявляється лише у відносинах між товаровиробниками. Основою трудової теорії вартості є визнання праці джерелом багатства, а економічний світ є величезною майстернею, де розгортається суперництво між різними видами праці задля створення суспільного багатства. Найважливішу роль у зростанні продуктивності праці та національного багатства відіграє розподіл праці, завдяки якому вдосконалюються навички кожного працівника, забезпечується економія часу за переходу від однієї операції до іншої, відбувається полегшення і скорочення процесу виробництва. Вартість, за А. Смітом, визначається затраченою працею не однієї конкретної людини, а середньою, необхідною для певного рівня розвитку продуктивних сил, працею, а створюється продуктивною працею. Розподіл праці — головна передумова підвищення її продуктивності. Вартість товару утворює не лише праця, затрачена безпосередньо на його виробництво, а й праця уречевлена. Уречевлена праця — суспільно необхідна (абстрактна) праця, втілена в життєвих благах, у товарі.

Значний внесок у  розробку трудової теорії вартості зробив К. Маркс, розробивши положення про  двоїстий характер праці, втіленої в  товарі. Ще до нього економісти дійшли висновку, що товар має дві властивості: вартість і споживчу вартість, але  вони не розуміли, що ця двоєдина властивість  зумовлена двоїстим характером праці. Опоненти К. Маркса і сьогодні вважають це твердження абстрагованим, відірваним від практики.

Принципово нові підходи до визначення та аналізу  вартості почали формуватися у 70-ті роки XIX ст. Якщо трудова теорія вартості та теорія витрат виробництва давали відповідь на питання — що є основою формування вартості в процесі виробництва, то представники нового напряму відповідали на питання — що є основою попиту на товар, як формується попит, від чого залежать поведінка, вибір покупців. Ці проблеми стали центральними в їхніх дослідженнях і започаткували розробку теорії граничної корисності, яка стала вихідним пунктом маржиналізму, тобто теорії граничних величин.

Ця теорія має  найбільше прихильників серед представників  вітчизняної і російської економічної науки.

Приблизно водночас з теорією трудової вартості виникла  теорія витрат виробництва і теорія чинників виробництва.

Теорія витрат виробництва

Вагомий внесок у  теорію витрат виробництва зробили  Фредерік Бастіа (1801—1850, Франція), Джеймс Мілль (1773—1836, Англія), Джон Мак-Куллох (1789—1864, Англія), які намагалися синтезувати різні точки зору на цю проблему. Розглядаючи витрати виробництва як основу мінової вартості й цін, вони дійшли висновку, що нова вартість створюється не лише живою, а й уречевленою працею. Цінність блага залежить від кількості праці, необхідної для його виробництва, але на неї також можуть впливати інші чинники. Дж. Мілль ілюструє це так званим «парадоксом старого вина»: витрати на виробництво молодого і старого вина однакові, а ціни суттєво відрізняються. Звідси висновок — визначаючи цінності, необхідно враховувати не лише трудові витрати.

Теорія чинників виробництва

Теорія трьох чинників виробництва трактує формування вартості в процесі виробництва як додавання витрат його трьох основних чинників: праці, капіталу (засобів виробництва) і землі. При цьому земля вважалася головним природним чинником. Ця теорія була викладена в працях французьких економістів XIX ст. Жан-Батіста Сея і Фредеріка Бастіа. Вони стверджували, що у виробництві взаємодіють і доповнюють один одного підприємці, землевласники та робітники. Учасники виробничого процесу не суперечать, а навпаки, доповнюють один одного Всі вони беруть рівноправну участь у створенні вартості. Кожний з цих факторів «створює» відповідну частину вартості: праця — заробітну плату, капітал — відсоток, а земля — ренту.

Чинники виробництва, за цією теорією, беруть рівну участь у процесі утворення вартості, а доходи від їхнього використання у вигляді заробітної плати, відсотка і земельної ренти являють  собою ціну чинників виробництва. Одержання  доходів від продуктивності чинників означає, що такі доходи, як відсоток і  рента, утворені засобами виробництва  і землею, привласнюються їхніми власниками. Це стало підставою для звинувачення цієї теорії в захисті капіталізму.

 

 

Теорія трьох  чинників виробництва передувала багатьом школам і течіям в економічній теорії вона стала попередницею теорії граничної корисності, яка і сьогодні широко пропагується.

Теорія граничної  корисності

Вона виникла  в останній третині XIX ст. її основоположниками  є такі відомі австрійські вчені-теоретики, як К. Менгер, Ф. Візер, Е. Бен-Баверк (Австрія), а також У. Джованс, А. Маршалл (Англія), Л. Вальрас (Швейцарія), В. Парето (Італія) та ін.

Прихильники теорії граничної корисності стверджують, що зведення вартості до витрат праці  або чинників виробництва є неприйнятним, тому що не дає змоги врахувати  корисність товару. Вони вважають, що вартість - це суб'єктивна оцінка товару, яка  визначається його граничною найменшою  корисністю для покупця. Ступінь  цієї корисності ніби залежить від  кількості товарів: чим більше товарів, тим їхня корисність менша, і, навпаки, чим їх менше, тим більша їхня корисність для споживача (покупця) і більша вартість. Автори цієї теорії вважали  корисність безпосереднім єдиним вартісноутворювальним чинником.

За всієї однобічності теорії граничної корисності у трактуванні  утворення вартості вона відіграла  свою роль у розвитку економічної  науки щодо розкриття закономірностей  прояву корисності і формування ринкового  попиту. Крім того, впровадження авторами цих теорій граничних величин  дало змогу використати їх для  аналізу динаміки і оптимізації  економічних процесів ринкової форми  господарювання, для математичного  моделювання при прийнятті конкретних економічних рішень, пов'язаних з  альтернативним вибором між можливими  варіантами.

Бем-Баверк ілюстрував дію цієї теорії на прикладі поселення, хатинка якого самітньо стоїть у первісному лісі. Він припускає, що у поселенні є п’ять мішків зерна: 1-й мішок необхідний для того, щоб не померти з голоду, 2-й — для покращання харчування, 3-й — для відгодівлі домашньої птиці, 4-й — для виготовлення горілки і, нарешті, 5-й мішок використовується як корм для папуг, приручених заради забави.

Найбільш слабким  місцем теорії граничної корисності була неможливість хоча б у якомусь  наближенні виміряти корисність і однозначно її оцінити для різних людей. Коли економічна думка зробила наступний  крокі довела, що немає необхідності її вимірювати (в теоріїспоживчого вибору), теорія граничної корисностіотримала широке визнання, а ідея граничних ефектівстала використовуватися в інших розділах економічної науки.

 
Близькою до теорії граничної корисності є теорія попиту і пропозиції.

Теорія попиту і пропозиції

 Представники цього  напряму в політичній економії  вважають, що вартість (цінність) товару  визначається не витратами праці  на його виробництво, а лише  попитом і пропозицією. Прихильниками  теорії попиту і пропозиції  були французький економіст першої  половини XIX ст. Ж.-Б. Сей, англійський  економіст Г.-Д. Маклеод. Цю теорію розділяли представники австрійської школи - К. Менгер, Ф. Візер, Е. Бем-Баверк. Вони стверджували, що реальна цінність товару дорівнює фактичній ціні, яка встановлюється на ринку відповідно до попиту і пропозиції товарів (послуг).

Попит і пропозиція є реальним відображенням стану ринкової економіки, де протистоять інтереси господарюючих  суб'єктів — покупців і продавців. Способом розв'язання цієї суперечності є формування ринкових цін, що призводить до встановлення рівноваги між попитом і пропозицією, а, отже, ідо відтворення стимулів економічних суб'єктів виробляти і купувати товари. Ця ситуація можлива і досягається при таких цінах і обсягах товарів, коли кількість тих, хто хоче купити, відповідає кількості тих, хто продає товари. Саме за таких умов утворюється ціна рівноваги. Вона являє собою ціну такого рівня, при якому пропозиція відповідає попиту.

Крім викладених вище теорій, які пропонують певні моделі визначення цінності товару, є й інші. До них  належать теорія факторів виробництва  та інформативна теорія вартості. Остання  набуває все більшого значення в  епоху переходу до постіндустріального  суспільства, коли посилюється перехід  від матеріально-речових елементів  виробництва до ідеально-духовних, від колишньої до живої, інтелектуальної  праці, яка стає домінуючою.

Розглянуті теорії не слід протиставляти, адже кожна з них  відбиває різні сторони економічного життя, і всі вони справляють вплив  на цінність товару. Більше того, життя  довело, що цінність товару інтегрує в  собі різноманітні фактори, в тому числі  витрати живої й уречевленої  праці, ступінь корисного ефекту, попит і пропозицію тощо.

Саме тому англійський економіст кінця XIX - початку XX ст. А. Маршалл поєднав теорію попиту і пропозиції з теоріями витрат виробництва і граничної корисності. Він брав за основу те, що формування ринкових цін на товари та послуги відбувається в результаті взаємодії попиту і пропозиції. А. Маршалл доводив, що зміна попиту пов'язана з категорією граничної корисності, а пропозиції-з вирішальним впливом витрат виробництва. Він вважав, що вартість товару однаково визначається і граничною корисністю, і витратами виробництва.

В сучасних умовах набуває  все більшого значення принципово нова теорія вартості - інформативна теорія вартості, згідно з якою домінуючим типом у структурі витрат суспільної праці є переважно інтелектуальна, озброєна науковими знаннями жива праця, і саме вона виступає джерелом вартості.

Зауважимо, що розглянуті теорії вартості не слід протиставляти, адже кожна з них відображає різні  сторони економічного розвитку, і  всі вони справляють вплив на цінність товару, що інтегрує в собі різноманітні чинники.

 

 

 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література 
Башнянин Г. /., Лазур П. Ю., Медведев В. С. Політична економія. - К.: Ніка-Центр: Ельга, 2000. 
Беляев О. О., БебелоА. С. Політична економія: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. Білорус О. Г.  
Довбенко М. В. Сучасна економічна теорія (Економічна нобелеологія): Навч. посібник. - К.: Видавничий центр "Академія*', 2005. Доповіді з окремих питань соціального та економічного становища України. - К.: 
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96

http://books.br.com.ua/14453

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                               МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана»

 

Кафедра політичної економії

 

Реферат

Тема : «Теорії вартості товару»

 

 

Виконала: Олефіренко Анна

студентка 4-ї  групи І-го курсу

спеціальності 6509

Перевірила: доцент, кандидат економічних наук Кулага Ірина Володимирівна

 

 

 

Київ  - 2012