Сутність та основні фактори розвитку міжнародної інвестиційної діяльності

1. Сутність  та основні фактори розвитку міжнародної  інвестиційної діяльності.

Міжнародна інвестиційна діяльність - це сукупність практичних дій суб'єктів із вкладання інвестицій за кордон та іноземних інвестицій. Вона перерозподіляє у просторі та часі ресурси між окремими суб'єктами й об'єктами різних країн. Головним суб'єктом інвестиційної діяльності, який приймає рішення про вкладання  коштів, - є інвестор. Його іноземна діяльність зумовлена розвитком  господарських зв'язків між країнами світу, і залежить як від об'єктивних економічних законів, так і від  політико-економічної мети діяльності національних держав у світовому  політичному та господарському просторі.

На стан міжнародної інвестиційної  діяльності виливають як глобально-економічні фактори (стан розвитку світової економіки; міжнародних ринків, насамперед, фінансового; стабільність світової валютної системи; рівень транснаціоналізації та регіональної інтеграції; розвиток міжнародної інвестиційної інфраструктури), так і інші фактори, що знаходяться у площині країн, звідки направляються та куди залучаються інвестиції, у тому числі:

→ політико-економічні - політична  стабільність, міра втручання уряду  в економіку, ставлення до зарубіжних та іноземних інвестицій, дотримання дво- і багатосторонніх угод та ін.;

→ ресурсно-економічні - наявність  природних ресурсів, демографічна ситуація, географічне розташування;

→ загальноекономічні - темпи  економічного зростання, співвідношення споживання та заощаджень, ставка відсотку за кредитами, норма прибутку, рівень і динаміка інфляції, конвертованість  валюти, стан платіжного балансу тощо.

Здійснюється міжнародна інвестиційна діяльність у двох напрямах: вивезення капіталу та залучення  іноземних інвестицій.

Вивезення капіталу зумовлюється такими чинниками, як: надлишок капіталів  у країні (низькі норми прибутку чи брак відповідної економічної  структури для застосування капіталів); потреба у нових ринках збуту, сировини; формування певного рівня  конкурентоспроможної економіки; міжнародний  поділ праці, пошук стабільних умов застосування капіталів.

Необхідність залучення  іноземних інвестицій виникає за: обмеженості внутрішніх інвестиційних  ресурсів; низької інвестиційної  активності власних інвесторів; необхідності забезпечення разом з інвестиціями нової техніки та технології; бажання  створити конкурентноспроможну економіку та освоїти світові ринки: потреби в модернізації соціальної інфраструктури суспільства.

Головною метою приватних іноземних інвестицій є експорт інвестиційного капіталу за кордон у грошовій або товарній формі з метою отримання прибутку чи розширення економічного впливу.

Мстою державних іноземних інвестицій є створення правових, економічних та організаційних умов для сталого розвитку економіки країни, куди вкладаються інвестиції.

Найпоширенішим напрямом міжнародної інвестиційної діяльності с прямі інвестиції або вкладання у зарубіжні підприємства, що забезпечують контроль інвестора або його участь в управлінні підприємством. Прямими інвестиціями є як первинні вкладення, так і реінвестиції, крім того, до них належать всі внутрішньо корпоративні перекази капіталу у формі кредитів і позичок між прямим інвестором і філіями, дочірніми та асоційованими компаніями.