Способи визначення дальності стрільби і застосування формули тисячної - реферат українською

1. Способи визначення дальності стрільби і застосування формули тисячної - реферат українською

 

 У стрілецькій практиці для  вимірювання кутів користуються  не градусами, а поділками кутоміра  — тисячними. Тисячною називається  центральний кут, що спирається  на дугу, яка дорівнює 1/6000 довжини кола.

 Якщо коло довільного радіуса  розділити на 6000 рівних частин  і з'єднати радіусами кінці  дуг із центром кола, матимемо 6000 рівних центральних кутів.

 

 Це формули тисячної, де: Д  — дальність до об'єкта, що  розглядається; В — лінійні розміри об'єкта, що розглядається; К — кут, під яким даний об'єкт спостерігається за допомогою приладів (у тисячних).

 У бойовій обстановці завжди  можна визначити дальність до  об'єкта, за яким спостерігають,  і встановити необхідний приціл зброї, що дає змогу точніше уражати ціль противника на полі бою, витрачаючи найменшу кількість боєприпасів. Для цього потрібно встановити кутову величину і знати лінійні розміри об'єкта (цілі). Середня висота людини — 1,7 м, ширина — 0,5 м. Висота танка — 2,7 м, ширина — Зм. Середня ширина бронетранспортера — 2,5 м.

 Кутові величини цілей вимірюються  у тисячних за допомогою польового  бінокля або іншого приладу  за кутомірними шкалами (мал. 99 і 100).

 Величина однієї великої  поділки на шкалі дорівнює 10 тисячним, малої — 5 тисячним. Наприклад: кутова величина танка, за яким спостерігають у бінокль, дорівнює двом великим поділкам шкали бінокля. Встановлюємо відстань до танка — дальність:

3x1000=150м

 

 Кутові величини цілі можна  визначити за допомогою підручних предметів (лінійки, олівця, коробки сірників), а також пальців руки. Для цього треба знати їх значення в тисячних. 1 мм лінійки дорівнює 0—02 (двом тисячним); круглий олівець має діаметр 0— 12; коробка сірників: довжина — 0—90, ширина — 0—60, висота — О—80; пальці руки: великий — 0—40, вказівний — О—ЗО, мізинець — 0—20. Предмет слід тримати на відстані 50 см від ока. Наприклад: на полі бою до вас наближається противник, ширина його фігури перекривається 5 мм лінійки. Визначаємо відстань до нього:

 

 Визначати дальність до цілей можна за допомогою прицільного пристрою автомата. Мушка автомата на певній відстані перекриває певний відрізок; це — криюча величина мушки. Мушка автомата на відстані 100 м перекриває 25 см, на 200 м — 50 см, на 300 м — 75 см і т.д. Використовуючи значення криючої величини мушки, можна визначити відстань до цілей противника, наприклад: мушка автомата в 2 рази більша за ширину фігури людини (0,5 м), отже, мушка перекриває 1 м. Відстань у даному випадку до людини становить 400 м (мал. ).

 

2. Екіпіровка солдата і сержанта

Екіпіровка включає спорядження та інше майно, призначене для військовослужбовців, і поділяється на Зосиму і в озиму частини.

Носима частина екіпіровки, як правило, знаходиться при солдаті і сержанті і включає особисту зброю, боєприпаси, протигаз (респіратор), піхотну лопату, шолом стальний, польове спорядження, флягу з водою, речовий мішок з казаном, ложкою, кухлем, сухим пайком, аптечкою індивідуальною, засобом знезаражування води та предметами особистої гігієни, що в ньому знаходяться. Рішенням командира склад носи мої частини екіпіровки може змінюватися.

Решта майна складає возиму частину екіпіровки, яка перевозиться на бойовій машині піхоти (бронетранспортері, автомобілі), танку і розміщується в місцях, визначених порадниками з експлуатації.

 

3. Загальні обов'язки сержантів і солдат.

У загальновійськовому бою велика роль сержантів та солдатів. Для  досягнення перемоги над ворогом  вони повинні:

- досконало знати та утримувати  в постійній бойовій готовності  свою зброю та бойову техніку, майстерно володіти ними та уміло застосовувати в бою;

- крім того, кожен сержант і  солдат повинен бути готовим  замінити при необхідності товариша, який вибув зі строю, тому  знання суміжної військової спеціальності  є обов’язковим.

Кожен сержант і солдат зобов’язаний:

- знати бойове завдання взводу, свого відділення (танка) та своє  завдання;

- знати організацію, озброєння,  техніку та тактику підрозділів  противника, особливо бойові можливості  його танків, інших броньованих  машин та протитанкових засобів, їх найбільш уразливі місця;

- знати озброєння і техніку  свого підрозділу;

- знати розміри, обсяг, послідовність  та терміни обладнання фортифікаційних  споруджень; уміти швидко обладнувати  окопи та укриття, в тому  числі із застосуванням вибухових речовин, здійснювати маскування;

- у бою постійно вести спостереження,  своєчасно виявляти противника  і негайно доповідати про нього  командиру;

 стійко і завзято діяти  в обороні, сміливо і рішуче  — в наступі, знищувати противника, особливо його танки та  інші броньовані машини, усіма способами і засобами, уміло пересуватися на полі бою, вибирати вогневі позиції (місця для стрільби);

- виявляти хоробрість, ініціативу  та спритність в бою, подавати  допомогу товаришу;

- бути фізично міцним та витривалим, володіти прийомами рукопашного бою;

- уміти розпізнавати повітряного  противника і вести вогонь  по його низько літаючих літаках,  вертольотах та інших повітряних  цілях із стрілецької зброї;

- захищати командира в бою,  у випадку його поранення або  загибелі сміливо брати на себе командування підрозділом;

- знати способи захисту від  зброї масового ураження та. високоточної  зброї противника;

- уміло використовувати місцевість, засоби індивідуального захисту  та захисні властивості машин;

- долати загородження, перешкоди та зони зараження, встановлювати та знешкоджувати протитанкові та протипіхотні міни, проводити спеціальну обробку;

- без дозволу командира не  залишати своє місце в бою;

- при пораненні або ураженні  радіоактивними, отруйними речовинами, біологічними засобами, а також запалювальною зброєю вживати необхідних заходів само- і взаємодопомоги та продовжувати виконання завдання;

- якщо буде наказано відправитися  на медичний пункт, взяти з  собою особисту зброю; при неможливості  йти на медичний пункт відповзти  зі зброєю в укриття та чекати санітарів;

- уміти готувати озброєння та  боєприпаси до бойового застосування, швидко споряджати патронами  обойми, магазини, стрічки; слідкувати  за витрачанням боєприпасів та  заправленням бойової машини  піхоти (бронетранспортера), танка пальним, своєчасно доповідати своєму командиру про використання 0,5 і 0,75 носимого (возимого) запасу боєприпасів та заправлення пальним; при пошкодженні бойової машини піхоти (бронетранспортера), танка швидко вживати заходів щодо їх відновлення.

 

4. Обов'язки навідника-оператора БМП.

Навідни́к-опера́тор  —  посадова особа в відділеннях  механізованих, мотострілецьких, мотопіхотних, піхотних, повітряно-десантних, аеромобільних, розвідувальних та інших родах військ та служб підрозділах, яка призначена для вогневої підтримки особового складу з комплексу озброєння бойової машини піхоти, бойової машини десанту або бронетранспортеру.

Військове звання в Збройних Силах України — старший солдат.

Навідник-оператор бойової машини піхоти (БМП) зобов'язаний:

- знати озброєння бойової машини піхоти (БМП) та прилади прицілювання та спостереження, постійно утримувати їх у бойовій готовності;

- знати правила пуску протитанкових керованих ракет, стрільби із гармати і спареного з нею кулемета (користування комплексом керованого озброєння) та вміти вести влучний вогонь;

- знищувати виявлені цілі за командою командира відділення або самостійно;

- під час дій відділення в пішому порядку безперервно підтримувати його вогнем зброї бойової машини піхоти (БМП);

- систематично перевіряти стан озброєння, прицільних приладів, механізмів заряджання та наведення, проводити їх технічне обслуговування, негайно усувати виявлені несправності та доповідати про це командиру відділення;

- уміти оглядати, підготовляти та укладати боєприпаси;

- уміти працювати на радіостанції та переговорному пристрої;

- уміти вивести бойову машину піхоти (БМП) з-під вогню противника в найближче укриття, допомагати механіку-водію в проведенні технічного обслуговування та ремонту;

- знати обов'язки командира відділення і при необхідності замінювати його.

 

5. Обов'язки кулеметника бронетранспортера.

Виконання кожним військовослужбовцем  своїх обов’язків є запорукою успішного виконання бойових завдань як в наступі, так і в обороні.

Успішне виконання бойового завдання відділенням досягається тільки за умови умілого і чіткого  виконання особовим складом відділення загалом і кожним солдатом зокрема обов’язків, визначених Бойовим статутом.

Кулеметник бронетранспортера  зобов’язаний:

- знати кулемет, утримувати його  у справному стані і вміти  вести влучний вогонь;

- за командою або самостійно  знищувати виявлені цілі;

- під час дій відділення в  пішому порядку підтримувати його вогнем з бронетранспортера;

- уміти працювати на радіостанції  та переговорному пристрої;

- уміти вивести бронетранспортер  із-під вогню противника у найближче  укриття.

 

6. Обов'язки гранатометника, кулеметника, старшого стрільця (стрільця).

Виконання кожним військовослужбовцем  своїх обов’язків є запорукою  успішного виконання бойових  завдань як в наступі, так і  в обороні.

Успішне виконання бойового завдання відділенням досягається тільки за умови умілого і чіткого  виконання особовим складом відділення загалом і кожним солдатом зокрема обов’язків, визначених Бойовим статутом.

Гранатометник, навідник кулемета (кулеметник) і старший  стрілець (стрілець), зобов’язані:

- знати свою зброю, утримувати  її у справному стані і уміти  вести з неї влучний вогонь, спостерігати за результатами вогню та вміло коректувати його;

- безперервно спостерігати за  полем бою і доповідати командиру  відділення про виявлені цілі, за командою командира або  самостійно знищувати їх вогнем; спостерігати за сусідами і  підтримувати їх вогнем;

- вміти користуватися приладами  та механізмами, розташованими  в десантному відділенні бойової  машини піхоти (бронетранспортера);

- допомагати навіднику-оператору  в підготовці та укладанні  боєприпасів і технічному обслуговуванні  озброєння, а механіку-водію (водію) — в проведенні технічного обслуговування і ремонту бойової машини піхоти (бронетранспортера);

- при змушеному відриві від свого відділення негайно приєднатися до найближчого відділення і вести бій у його складі.

 

7. Обов'язки механіка-водія БМП (водія бронетранспортера).

Виконання кожним військовослужбовцем  своїх обов’язків є запорукою  успішного виконання бойових  завдань як в наступі, так і  в обороні.

Успішне виконання бойового завдання відділенням досягається тільки за умови умілого і чіткого виконання особовим складом відділення загалом і кожним солдатом зокрема обов’язків, визначених Бойовим статутом.

Механік-водій бойової  машини піхоти (водій бронетранспортера, автомобіля), танка зобов’язаний:

- знати будову, технічні можливості, правила експлуатації та обслуговування бойової машини піхоти (бронетранспортера, автомобіля), танка, утримувати машину в постійній готовності до дій; уміло водити її в будь-яку пору року та час доби;

- витримувати встановлену дистанцію  і швидкість руху, місце в похідному і бойовому порядках взводу; вміти готувати машину до подолання водних перешкод, переправ, інших складних ділянок місцевості та впевнено їх долати;

- знати і дотримуватись норми завантаження бойової машини піхоти (бронетранспортера, автомобіля), танка, правила посадки і перевезення людей; уміти готувати до буксирування і буксирувати озброєння і техніку;

- знати місцезнаходження або  напрямок дій свого підрозділу  та шляхи руху до нього; безвідлучно  знаходитися при машині в указаному  місці або пункті;

- знати точно і виконувати  команди, сигнали регулювання  і управління;

- уміти користуватися схемою  маршруту і орієнтуватися на  місцевості, вибирати укрите місце,  проводити улаштування окопу,  маскувати його і машину;

- знати сорти, норми витрачання пального та мастильних матеріалів, не допускати їхнього перевитрачання; своєчасно доповідати командиру про витрачання 0,5 і 0,75 заправлення;

- володіти особистою зброєю, застосовувати  її для самозахисту, при необхідності  — для захисту боєздатної машини і ні за яких умов не допускати її захоплення противником;