Розрахунково-графічна робота з дисципліни «Політична економія»

 

Міністерство  освіти та науки, молоді та спорту України

Одеський національний політехнічний  університет

Інститут бізнесу, економіки  та інформаційний технологій

Кафедра Економічних систем та маркетингу

 

 

 

Розрахунково-графічна робота

з дисципліни «Політична економія»

Варіант № 1

 

 

 

 

                                                                             Виконавець:

                                                                             Толстова Світлана Андріївні

                                                                             Група:

      ОП-121

                                                                             Керівник:

                                                                             доцент кафедри Економічних

                                                                             систем та маркетингу

                                                                             Бутук О.І.

 

 

Одеса 2012 р.

Задача №1

 

За даними таблиці  визначить коефіцієнт еластичності попиту на хліб залежно від зміни доходу сім’ї. Як знайдений коефіцієнт характеризує попит?

Період	Місячні сімейні  купівлі, булок	Місячний дохід  сім’ї, грн.
Базовий	60	10000
Звітний	66	12000

 

Розв’язання.

Розрахуємо  коефіцієнт еластичності попиту на хліб залежно від доходу за формулою:

КЕП= ,

де  КЕП –  коефіцієнт еластичності попиту по доходу,

∆К – зміна  купівлі булок(попит на хліб),

∆Д – зміна  доходу.

∆К= = =0,1 .

∆Д= = =0,2.

КЕП= =0,5.

Відповідь: коефіцієнт еластичності попиту дорівнює 0,5, попит нееластичний.

 

 

 

 

Задача №2

 

За даними таблиці  побудуйте криву пропозиції товару Х (масштаб довільний). Що ця крива показує та який закон ілюструє?

Варіанти	Ціна за штуку	Пропозиція
1-й	500 грн.	100000 штук
2-й	600 грн.	120000 штук
3-й	700 грн .	140000 штук
4-й	800 грн.	160000 штук
5-й	900 грн .	170000 штук

 

Розв’язання.

Побудуємо криву  пропозиції. На горизонтальній вісі відмітимо пропозицію, а на вертикальній – ціну за штуку.

 

Відповідь: Дана крива ілюструє закон пропозиції та показує залежність між ціною та планами постачання, ця залежність прямо пропорційна.

 

 

 

 

Задача №3

 

Розрахуйте, як змінилося абсолютне значення рівноважного попиту та рівноважної пропозиції за даними таблиці, а також темп їхнього зросту та темп їхнього приросту у відсотках.

Рівняння	Базовий період	Звітний період
Рівноважного  попиту	Qd=40p-200	Qd=50p-3000
Рівноважної пропозиції	Qs=30p+300	Qs=25p+4500

 

Розв’язання.

При рівно важності попиту та пропозиції Qd=Qs. Тому для знаходження  рівноважного попиту та пропозиції необхідно  прирівняти праві частини рівнянь.

Розрахуємо  рівноважний попит та пропозицію базового періоду:

40р-200=30р+300,

10р=500,

р=50,

Qd=Qs=40*50-200=1800 од.

Розрахуємо  рівноважний попит та пропозицію звітного періоду:

50р-3000=25р+4500

25р=7500,

р=300,

Qd=Qs=50*300-3000=12000 од.

Знайдемо темп росту рівноважного попиту та пропозиції:

=667%.

Знайдемо темп приросту рівноважного попиту та пропозиції:

Тпр=Тр-100%

Тпр = 667%-10%0=567%.

Відповідь: рівноважний попит та пропозиція зросли з 1800 од. до 12000 од.; темп росту склав 667%, темп приросту 567%.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача №4

 

За даними таблиці  підрахуйте суспільно необхідні  витрати праці щодо випуску одиниці  однакової продукції. Яка група  її виробників має дохід вище за середній?

Групи виробників	Кількість виробів	Індивідуальні трудовитрати
Перша група	2000 штук	10000 людино-годин на одиницю
Друга група	3000 штук	9000 людино-годин на одиницю
Третя група	5000 штук	7000 людино-годин на одиницю

 

Розв’язання.

Знайдемо валові індивідуальні  витрати по кожній групі виробників за формулою:

ВІВ= ІТВ* випуск продукції, де ІТВ- індивідуальні трудовитрати.

ВІВ₁=2000*10000=20000000,

ВИЗ₂=3000*9000=27000000,

ВИЗ₃=5000*7000=35000000.

Суспільно необхідні  витрати праці(СНВП) розраховуються методом складання ВІВ і поділу цієї суми на загальну кількість виробів: СНВП= =8200 од.

Відповідь: суспільно  необхідні витрати праці складають 89200 од. Дохід вище середнього має третя група виробників, тому що їх індивідуальні трудовитрати менше, ніж суспільно необхідні витрати праці.

 

 

 

 

Задача №5

 

Знайдіть за даними таблиці, як змінилися витрати на зарплату. Якою при цьому буде модифікація вартісної будови капіталу?

Показники, тис. од.	Періоди
	Базовий	Поточний
Основний капітал	100000	200000
Постійний капітал	300000	400000
Оборотний капітал	350000	500000

 

Розв’язання.

Знайдемо витрати на зарплату з формул:

Оборотний капітал = предмети праці + зарплата,

Зарплата = оборотний  капітал - предмети праці,

Постійний капітал = засоби праці + предмети праці.

Основний капітал = засоби праці.

Предмети праці = постійний капітал – основний капітал.

Зарплата = оборотний  капітал – постійний капітал + основний капітал.

Знайдемо витрати  на зарплату в базовому періоді:

Зарплата = 350000-300000+100000=150000 тис. од.

Знайдемо витрати  на зарплату в поточному періоді:

Зарплата = 500000-400000+200000=300000 тис. од.

Знайдемо вартісну будову за формулою:

Вб=

де П – постійний капітал,

З – змінний  капітал у вигляді зарплати.

Знайдемо вартісну будову в базовому періоді:

Вб= =2:1.

Знайдемо вартісну будову в поточному періоді:

Вб= =2:1.

Відповідь: витрати  на зарплату в поточному періоді  в порівнянні з базовим зросли з 150000 тис.од. до 200000 тис.од.; вартісна будова капіталу не змінилась і склала 2:1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача №6

 

Розрахуйте  розмір необхідного продукту та фонду  споживання, якщо відомо: кінцевий продукт  становить 3000 млрд. од., амортизація – 1500 млрд., додатковий продукт – 500 млрд., а валовий фонд накопичення – 1800 млрд. Визначить, який відсоток у національному доході становили необхідний продукт та фонд споживання.

Розв’язання.

Знайдемо необхідний продукт(v) з формули:

КП=а+v+m,

де КП – кінцевий продукт,

v – необхідний  продукт,

m – додатковий продукт,

а – амортизація.

v =3000-1500-500=1000 млрд. од.

Знайдемо фонд споживання(ФС) з ряду формул:

ВФН=ЧФН+а,

НД=ФС+ЧФН=ФС+ВФН-а,

НД=КП-а,

ФС=КП-ВФН=3000-1800=1200 млрд. од.

Знайдемо національний доход:

НД=3000-1500=1500 млрд. од.

Знайдемо відсоток необхідного продукту в національному доході:

(1000/1500)*100%=66,7%.

Знайдемо долю фонду споживання в національному доході:

(1200/1500)*100%=80%.

Відповідь: необхідний продукт складає 1000 млрд. од., фонд споживання 1200 млрд. од.; відсоток необхідного продукту в національному доході 66,7%; відсоток фонду споживання в національному доході 80%.

Задача №7

 

Визначить розмір фонду відшкодування в обох підрозділах  суспільного виробництва разом [I(c)+II(c)] в умовах простого відтворення, якщо відомо: у першому підрозділі постійний  капітал [I(c)] складає 5000 млрд. од., змінний капітал [I(v)] -  1500 млрд., а додаткова вартість [I(m)] – 1000 млрд. Підрахуйте, яким є відсоток тієї частини національного доходу, що створюється в першому підрозділі, відносно вартості засобів виробництва.

 

Розв’язання.

Знайдемо розмір фонду відшкодування в обох підрозділах з умови простого відтворення:

I(c+ v+ m) = I(c)+II(c)

I(c)+II(c)=5000+1500+1000=7500 млрд. од.

Національний  доход першого підрозділу:

НД= I(v+ m)=1500+1000=2500 млрд. од.

Вартість засобів  виробництва першого підрозділу – це постійний капітал першого підрозділу.

Знайдемо відсоток тієї частини національного доходу, що створюється в першому підрозділі, відносно вартості засобів виробництва:

(2500/5000)*100%=50%.

Відповідь: фонд відшкодування в обох підрозділах  складає 7500 млрд. од.; відсоток національного доходу відносно вартості засобів виробництва складає 50%.

 

 

 

 

 

Задача №8

 

Визначить ВВП  в основних цінах, якщо відомо: його розмір у ринкових цінах становив 9000 млрд. од., непрямі податки – 2000 млрд., а субсидії на продукти – 90 млрд. Знайдіть відсоток податків на продукти у ВВП в ринкових цінах.

 

Розв’язання.

Знайдемо ВВП  в основних цінах за формулою:

ВВП в ринкових цінах =ВВП в основних цінах –  чисті непрямі податки,

Чисті непрямі  податки = непрямі податки – субсидії на продукти,

ВВП в основних цінах = ВВП в ринкових цінах + непрямі податки – субсидії на продукти = 9000+2000-90=10910 млрд. од.

Відсоток податків на продукти (непрямі податки) у ВВП в ринкових цінах:

(2000/9000)*100%=22%.

Відповідь: ВВП  у основних цінах дорівнює 10910 млрд. од., відсоток податків на продукти у ВВП в ринкових цінах складає 22%.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача №9

 

Підрахуйте  розмір валового прибутку, якщо відомо: ВВП становить 6800 млрд. од., чисті непрямі податки – 300 млрд., чисті податки на виробництво та імпорт – 400 млрд., зарплата – 4000 млрд., валові змішані доходи – 450 млрд., соціальні відрахування – 1050 млрд.

 

Розв’язання.

Знайдемо валовий  прибуток з формули ВВП за розподільним методом розрахунку:

ВВП = зарплата + соціальні відрахування + чисті податки на виробництво та імпорт + чисті непрямі податки + валовий прибуток + валові змішані доходи.

Валовий прибуток = ВВП – зарплата – соціальні  відрахування – чисті податки  на виробництво та імпорт – чисті  непрямі податки – валові змішані  доходи.

Валовий прибуток = 6800-4000-1050-400-300-450=600 млрд. од.

Відповідь: валовий  прибуток складає 600 млрд. од.