Ринкова рівновага

Зміст

 

Вступ..................... ..................... ..................... ..................... ..................... .........2

1. Сутність попиту і фактори, що його визначають………………..………....3
2. Пропозиція: зміст і фактори, що на неї  впливають..................... ...............9
3. Еластичність попиту і пропозиції………………………............................12
4. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага…………………….....17
5. Висновки…………………………………………….....................................19
6. Література………………..................................……………….....................20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Розуміння механізму  самоорганізації, саморозвитку і саморегулювання  економічної системи ґрунтується  насамперед на розумінні взаємодії  попиту й пропозиції. Саме характер цієї взаємодії визначає цілу низку економічних явищ і процесів як на рівні мікроекономіки, так і на макро- та мегарівнях. Як формуються ціни на товарному та ресурсному ринках? Чому, незважаючи на те, що ціна буханця українського хліба зросла за 90-ті роки у декілька разів, обсяг споживання його в Києві суттєво не змінився? На ці та багато інших запитань ви знайдете відповідь, зрозумівши механізм взаємодії законів попиту і пропозиції.

При наявності  конкуренції на ринку існує велика кількість як покупців, так і продавців, і кожен з них планує свою діяльність незалежно від інших суб'єктів ринку. Коли ж вони зустрічаються для купівлі-продажу, то може виявитися, що багато з них не в стані реалізувати свої бажання. Наприклад, якщо  кількість благ, які споживачі   планують   купити,   перевищує   кількість   благ,   котрі виробники бажають продати за існуючою ціною, то частина покупців змушена буде змінювати свої плани.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Сутність попиту і фактори, що його визначають

Попит - це бажання і здатність  покупців купувати певні обсяги тих чи інших благ за певних цінах. Базою для виникнення попиту є потреби споживачів. Проте для задоволення цих потреб необхідні певні кошти. Тобто попит можна визначити як платоспроможну потребу споживачів у деяких благах. Тому вираз “платоспроможний попит” є суто публіцистичним штампом, а з економічної точки зору даний вираз є тавтологією, оскільки категорія “попит” передбачає наявність платоспроможності. Якщо попит є неплатоспроможним, то це не попит, а всього лише бажання.

Із такого визначення випливає, що попит на той чи інший товар (послугу) залежить від ціни. Покажемо цю залежність за  допомогою табл. 1.

 

Ціна за 1 упаковку, грн	Величина попиту за тиждень, шт.
5	1
4	2
3	4
2	7
1	11

Таблиця 1.

Як бачимо, зменшення  ціни на 1 упаковку морозива зумовлює збільшення попиту на нього (за інших умов). Зобразимо цю залежність графічно (рис. 1).

Рисунок 1

Ні дані таблиці, ні крива індивідуального попиту не дають відповіді на запитання, яка ціна у зазначених варіантах  є ринковою. Вони тільки показують, як змінюватиметься величина попиту, якщо змінюватиметься ціна, а всі інші чинники залишатимуться незмінними. І цифрове, й графічне зображення вказують на обернений зв'язок між величиною попиту на товар і ціною цього товару. Це означає, що збільшення ціни на будь-який товар зумовить зменшення величини попиту на нього, і, навпаки, зменшення ціни сприятиме підвищенню попиту.

Максимальну ринкову  ціну, за якою деякі споживачі ще згідні придбати дане благо, називають  ціною попиту. Певну кількість  блага, відповідну цій ціні називають величиною попиту. Між ринковою ціною блага і тією його величиною, на яку є попит, завжди існує певне співвідношення, і воно є оберненим. Зворотний взаємозв'язок між ціною та величиною попиту (чим більша ціна попиту, тим менша його величина, і навпаки) називають законом попиту.

Закон попиту стверджує, що на будь-якому ринку за інших рівних умов чим нижче ціна товару, тим більшу його кількість покупці хочуть і в змозі придбати.

Дію закону попиту (придбання більшої кількості товару за нижчої ціни) можна пояснити такими причинами:

 

• виходячи із здорового глузду: покупці схильні купувати більше товарів, якщо ціни на них знижуються і навпаки, висока ціна є бар’єром для покупця;
• дією принципу спадної граничної корисності товару: кожна наступна одиниця товару приносить менше задоволення споживачу, тому він купує додаткові одиниці лише за умов зниження ціни на товар;
• дією ефекту доходу і заміщення: ефект доходу проявляється в тому, що за нижчої ціни на товар зростає купівельна спроможність грошового доходу покупця (на ті ж само гроші можна придбати більшу кількість товару), а ефект заміщення призводить до того, що при зниженні ціни на товар він стає відносно дешевшим і його споживання зростає, «заміщуючи» більш дорогі товари.

Розрізняють індивідуальний і ринковий попит.

Індивідуальний  попит — це попит окремого споживача.

Ринковий  попит — це сума індивідуальних попитів, які пред'являються кожним споживачем за різних цін.

Покажемо за допомогою табл. 2 зв'язок між індивідуальним і ринковим попитом.

Таблиця 2

Як видно  з рис. 2, між ринковим попитом  і ціною також існує обернена залежність.

Для побудови графіка  кривої ринкового попиту на основі додавання індивідуальних попитів (рис. 2) обмежимося одним значенням  ціни (морозиво коштує 2 грн).

 

1-й покупець      2-й покупець  3-й покупець

Рис.2 Графік кривої ринкового попиту, побудований на 

основі додавання кривих індивідуального  попиту

Функціональна залежність попиту від ціни виражається 

рівнянням:

QD = f(P),

де QD — величина попиту на товар; Р — ціна товару.

Ціна — найважливіший чинник, що визначає обсяг попиту. Але існують і інші чинники, що впливають на нього. Що ж відбувається з кривою попиту, якщо змінюватимуться нецінові чинники?

Нецінові чинники  попиту:

• кількість покупців (збільшення кількості покупців підвищує ринковий попит і навпаки);
• доходи споживачів (пряма залежність між доходами і попитом);
• очікування споживачів (очікування зростання цін у майбутньому збільшує поточний попит і навпаки);
• ціни на супутні товари. Якщо зростає ціна на товар-субститут (взаємозамінний товар), то попит на нього знижується, а на його замінник — підвищується. Наприклад, подорожчання олії зумовлює скорочення попиту на неї і зростання попиту на маргарин. Якщо зростає ціна на товар-комплемент (доповнюючий), то зменшується попит і на цей товар, і на доповнюючий. Наприклад, зростання ціни на бензин змушує власника автомобіля менше користуватися ним, а відтак зменшується попит як на бензин, так і на мастила, гальмівну рідину тощо;
• місткість ринку. Чим розвиненіший ринок, тим більше він спонукає економічних суб'єктів до пошуку нових джерел доходу задля збільшення свого платоспроможного попиту;
• кліматичні умови (у курортній зоні пізньої весни, влітку та ранньої осені зростає попит на купальні костюми, екскурсійні послуги тощо).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Пропозиція: зміст і фактори, що на неї впливають

Пропозиція — це обсяг товарів та послуг, який виробники хочуть і можуть поставити на ринок за різною ціною за певний проміжок часу.

Тобто, це обсяг товарів (послуг), який продавці хочуть і можуть продати за існуючою ринковою ціною. Пропозиція, як і попит, залежить від ринкової ціни. Вона змінюється прямо-пропорційно до ціни: чим нижча ринкова ціна певного товару, тим менша кількість його пропонується, і навпаки. Таку залежність називають законом пропозиції. Отже, за незмінності всіх інших чинників, підвищення рівня ринкових цін дає можливість збільшити обсяг пропозиції певного товару чи послуги. Цю залежність демонструє крива пропозиції ВС (рис. 1).

Рис.1. Крива пропозиції товару

Із визначення випливає прямий зв'язок між ціною  і пропозицією товару. Зобразимо  його кривою пропозиції, яка позначається англійською літерою S. Для цього  на осі абсцис відкладемо обсяг пропозиції (Qs), а на осі ординат — ціну (Р). У таблиці ця залежність матиме такий вигляд (табл. 1).

Ціна за 1 упаковку, грн	Пропозиція  протягом тижня, шт.
5	1100
4	700
3	400
2	200
1	100

                       Таблиця 1. Пропозиція морозива індивідуальним виробником (дані довільні)

Ринкова пропозиція визначається як загальна сума індивідуальних пропозицій, а крива ринкової пропозиції складається із сукупності індивідуальних обсягів товарів, запропонованих усіма виробниками цього 

товару за певною ціною.

Крива ринкової пропозиції будується аналогічно ринковій

кривій попиту (рис. 2).

Рис.2. Графік кривої ринкової пропозиції

Як бачимо, крива  ринкової пропозиції SS дорівнює сумі кривих індивідуальних пропозицій . Рух будь-якої точки по кривій пропозиції S (рис. 2) відображає зміну обсягу пропозиції залежно від ціни. Так, рух по кривій від точки А до точки В показує зменшення обсягу 

пропозиції морозива з 1100 до 700 од., зумовлене зниженням ціни за 1 шт. з 5 до 4 грн. Зміни у самій пропозиції зміщують криву S праворуч або ліворуч. Це зумовлюється не зміною ціни, а неціновими чинниками (криві та на рис. 2). Зміщення кривої SS до означає збільшення пропозиції морозива, а зміщення кривої SS до — скорочення його пропозиції.

Розглянемо фактори, що зумовлюють зсув кривої SS.

Нецінові фактори  впливу на пропозицію:

Технологічний прогрес. Застосування нових технологій, наприклад, у виробництві морозива дає змогу скоротити період визрівання продукту, продовжити термін зберігання ним корисних властивостей, зменшити собівартість одиниці продукції. Це сприяє розширенню пропозиції морозива на ринку, відтак крива SS зсувається праворуч.

Зміна цін на ресурси. Зростання цін на ресурси (за інших незмінних умов) призводить до збільшення витрат виробництва, зростання собівартості продукції, що змушує підприємця скорочувати пропозицію свого товару. Тому крива пропозиції зсувається ліворуч.

Зміна цін на споріднені товари. Якщо, наприклад, ціна на маргарин зростає, а на морозиво залишається незмінною, то підприємець, що виробляє морозиво, шукатиме альтернативний спосіб застосування своїх ресурсів і, вірогідно, спрямує їх на виробництво маргарину, зменшивши тим самим виробництво морозива. При цьому крива SS зміститься ліворуч.

Зміни у бюджетно-податковій політиці. У випадку зростання ставки оподаткування крива SS (за інших однакових умов) зміститься ліворуч. Якщо ж зростатимуть трансферти бізнесу, крива SS зміститься праворуч.

Очікування підприємців. Оптимістичні очікування підприємців сприятимуть зсуву кривої SS праворуч, а песимістичні зумовлять її зміщення ліворуч.

На зсув кривої SS можуть впливати і зміни моди, і релігійні традиції (у піст, наприклад, зменшується споживання м'яса та м'ясних продуктів) тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Еластичність попиту і пропозиції

Здатність однієї економічної змінної реагувати  на зміни, що відбулися в іншій  економічній змінній, називають еластичністю.

Коефіцієнт еластичності (Е) — міра реагування однієї змінної на зміни іншої, виражена як відношення процентних змін. Іншими словами, коефіцієнт еластичності — це відношення відсоткової зміни однієї величини до відсоткової зміни іншої.

Розрізняють еластичність попиту за ціною, доходом і перехресну еластичність.