Реструктуризація підприємства як засіб підвищення його ринкової вартості

Розглядають три види реорганізації :

1) спрямовану на укрупнення підприємства (злиття, приєднання, поглинання);

2) спрямовану на подрібнення підприємства (поділ, виділення);

3) без змін розмірів підприємства (перетворення).

Перед проведенням санаційної реорганізації слід поглиблено проаналізувати фінансово-господарський стан підприємства, яке перебуває у кризі. На основі результатів аналізу робиться висновок про санаційну спроможність підприємства. Якщо прийнято рішення про його реорганізацію, потрібно розробити план реорганізаційних заходів, який має містити:

а) економічне обґрунтування необхідності проведення реструктуризації;

б) пропозиції щодо форм та методів реорганізації;

в) витрати на здійснення реструктуризації та джерела їх фінансування;

г) конкретні заходи, спрямовані на реалізацію плану;

д) оцінювання ефективності проекту реструктуризації.

     До основних форм реорганізації, результатом яких є укрупнення підприємств, належить злиття кількох підприємств в одне, приєднання одного або кількох підприємств до одного, а також їх взаємне поглинання.

     Із санаційною метою зазначені форми реорганізації нерідко застосовують, коли підприємство-боржник не в змозі розрахуватися зі своїми боргами і змушене шукати санатора, який погасив би або перейняв на себе заборгованість. Санатор переймає на себе, як правило, не лише зобов'язання зі сплати заборгованості, а й контроль над боржником, який втрачає свій юридичний статус у результаті приєднання, поглинання чи злиття із санатором.

     Основні мотиви, які можуть спонукати санатора до реорганізації поглинанням, приєднанням чи злиттям з підприємством, що перебуває у фінансовій кризі:

1. Ефект синергізму. Синергізм — це умова, за якої загальний результат є більшим від суми часток. Коли йдеться про реорганізацію, спрямовану на використання ефекту синергізму, вартість підприємства в її результаті перевищує сумарну вартість окремих підприємств до реорганізації. Ефект синергізму виникає завдяки дії таких чинників:

     а) економія на витратах, яка виявляється зі зростанням масштабів виробництва;

     б) економія фінансових ресурсів;

     в) збільшення влади на ринку.

2. Прагнення заволодіти ліцензіями, патентами, ноу-хау, які є в розпорядженні підприємства, що перебуває в кризі.

3. Отримання надійного постачальника факторів виробництва .

4. Податкові переваги. Прибуткова фірма може придбати компанію, яка має від'ємний об'єкт оподаткування та отримати економію на податкових платежах.

5. Придбання активів за ціною, нижчою за вартість їх заміщення, передача технологічних і управлінських знань та навичок тощо.

6. Диверсифікація активів та діяльності з метою зменшення ризиків.

7. Попередження захоплення компанії великими корпоративними «хижаками» та збереження контролю над підприємством.

     Розрізняють горизонтальне злиття (приєднання, поглинання) та вертикальне.

     Горизонтальне злиття (Horizontal confluence) — це об'єднання двох фірм, які виробляють однаковий тип товару чи надають однакові послуги.

    Вертикальне злиття (Vertical confluence) — це злиття одного підприємства з його постачальником сировини чи споживачем продукції.

     Злиття кількох підприємств в одне. Така форма санаційної реорганізації, як злиття, означає об'єднання підприємства (або кількох підприємств), яке перебуває у фінансовій кризі, з іншим, фінансове стійким підприємством (кількома підприємствами). У разі злиття підприємств усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до новоствореного підприємства. Бухгалтерські баланси підприємств консолідуються. Під час такої реорганізації активи і пасиви підприємств, що реорганізуються, у повному обсязі передаються підприємству-правонаступнику; підприємства, які злилися, припиняють господарську діяльність і втрачають свій юридичний статус.

     Лише за наявності в засновницьких документах нової зареєстрованої особи положень про правонаступництво уможливлюється оперативне зняття підприємств-попередників з обліку контролюючих органів та вилучення з державного реєстру.

     Основним документом, який визначає права та обов'язки сторін у процесі реорганізації, має забезпечувати оперативне її здійснення, а також безперебійну роботу відповідних підприємств, є угода про умови проведення реорганізації.

     Реорганізація приєднанням. Приєднання (Joining) — це спосіб корпоративної реструктуризації, який передбачає приєднання всіх прав та обов'язків однієї або кількох юридичних осіб — право-попередників до іншої юридичної особи — правонаступника. В результаті такої реструктуризації підприємства, що приєднуються , вилучаються з державного реєстру та втрачають свій юридичний статус.

     Реорганізація приєднанням має певні особливості, зумовлені тим, що в результаті приєднання нова юридична особа не створюється, а лише вносяться зміни до засновницьких документів правонаступника. Ці зміни можуть бути пов'язані зі збільшенням статутного фонду підприємства, до якого здійснюється приєднання, зміною складу його засновників чи організаційно-правової форми.

     Принципова різниця між злиттям та приєднанням полягає в тому, що в першому випадку всі майнові права та обов'язки кількох юридичних осіб концентруються на балансі підприємства, яке створюється, а в другому — на балансі підприємства, що вже функціонує на момент прийняття рішення про приєднання.

     Поглинання. Ця форма реорганізації полягає в придбанні корпоративних прав фінансово-неспроможного підприємства підприємством-санатором. Реорганізацію поглинанням слід відрізняти від продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу, що розглядається як один із методів санації підприємства в процесі провадження справи про банкрутство. В останньому разі йдеться про викуп майна підприємства, а в разі поглинання — про придбання корпоративних прав. Поглинуте підприємство може або зберегти свій статус юридичної особи і стати дочірнім підприємством санатора, або бути приєднаним до підприємства-санатора і стати його структурним підрозділом, втративши при цьому юридичний статус. Майнові права та зобов'язання боржника переходять до правонаступника.

ВИСНОВКИ

В умовах ринкової економіки підприємства не тільки здійснюють виробничий процес, що спрямований на створення нової вартості, але й самі представляють певну вартість і є об'єктами купівлі-продажу, що обумовлює необхідність визначення ринкової вартості підприємства і підвищення цієї вартості за допомогою проведення реструктуризації. При цьому, збільшення вартості бізнесу – один з найважливіших критеріїв сучасного ефективного управління.

Досвід розвинених країн показує, що стратегічна реструктуризація бізнесу – ефективний спосіб збільшення його вартості.

Саме тому українські підприємства особливу увагу приділяють питанням реструктуризації, причому не оперативній, а стратегічній, яка спрямована на підвищення інвестиційної привабливості бізнесу і зростання його вартості.

В умовах постійних змін зовнішнього і внутрішнього середовища реструктуризація набуває характеру об'єктивного, цілеспрямованого безперервного процесу перетворень системи функціонування підприємства.

У даний час в управлінні українськими підприємствами здійснюється перехід на концепцію вартісного мислення (VBM - value based management), що вимагає вимірювання і моніторингу величини ринкової вартості підприємств.

На відміну від інших показників діяльності підприємства вартість не буває короткостроковою, вона інтегрує в собі показники, що відображають внутрішнє становище підприємства і його місце в середовищі.

При оцінці підприємства з метою управління його вартістю необхідно виявити ключові моменти реалізації проекту реструктуризації (своєрідні точки біфуркації в розвитку підприємства) для розрахунку величини вартості підприємства в ці моменти і, таким чином, визначення періодичності і кількості здійснюваних оцінок, для чого недостатньо застосування одного методу дисконтування грошових потоків.

В рамках концепції вартісного мислення проводиться побудова системи оцінки результатів діяльності на основі вартості і знаходження важелів управління - функцій і інструментів вартості.

Впровадження на підприємстві концепції вартісного мислення, на нашу думку, передбачає виявлення чинників вартості, на які може бути зроблений вплив, і по відношенню до змін яких чутливість вартості підприємства максимальна.

Як відомо, в рамках основних моделей прибуткового підходу на вартість підприємства впливають наступні чинники:

·           величина грошових потоків;

·           ризики і альтернативна вартість капіталу;

·           прогнозований темп зростання бізнесу (зростання грошових потоків) в післяпрогнозному періоді;

·           розмір інвестованого в підприємство капіталу.

Для визначення ступеня чутливості пропонуємо використовувати коефіцієнт чутливості вартості об'єкту оцінки до зміни чинника вартості (коефіцієнт еластичності) розрахований за допомогою наступної формули:

Kfi = ( dP / dfi ) / ( P / fi ),                                 (1)

де       Kfi – коефіцієнт чутливості вартості об'єкту до зміни i-го чинника вартості; dP – величина зміни вартості об'єкту; dfi – величина зміни i-го чинника вартості; P – поточна вартість об'єкту; fi – поточне значення i-го чинника вартості.

Оскільки ключові чинники вартості схильні до змін, вони повинні переглядатися відповідно до умов діяльності підприємства, що змінюються.

Вивчення основних чинників, що впливають на величину вартості підприємства, дозволить визначити можливі заходи дії на ключові чинники вартості з метою підвищення інвестиційної привабливості підприємства, а саме:

·           оптимізацію грошових потоків

·           збільшення виручки від реалізації продукції

·           зниження собівартості продукції

·           зміна заборгованості підприємства

·           збільшення інвестицій в основні засоби

·           зниження вартості залучення капіталу

·           формування передумов стійкого темпу зростання підприємства в післяпрогнозному періоді.

Таким чином, з метою оцінки бізнесу для цілей управління його вартістю при проведенні змін структурного характеру, доцільно використовувати показник ринкової вартості. Це забезпечує більш комплексний підхід і повніше бачення ситуації менеджерами підприємства та ухвалення обґрунтованих  управлінських рішень.

ЛІТЕРАТУРА

1. http://www.studyport.net/free/restrukturizaciya-pidpriyemstv-u-sistemi-antikrizovogo-finansovogo-upravlinnya.html#more-2657

2. http://ua-referat.com/

3. http://posibnyky.vntu.edu.ua/ekonomika/174.htm

4. http://coolreferat.com/

21