Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Февраля 2012 в 20:55, контрольная работа
У короткостроковому періоді кількість деяких виробничих факторів залишається незмінним, кількість інших змінюється. Відповідно і витрати в цьому періоді підрозділяються на постійні і перемінні.
У короткостроковому періоді реалістичною гіпотезою є припущення про сталість, незмінність певних факторів виробництва. У довгостроковому періоді є змога змінювати увесь спектр факторів виробництва.
Вступ
Постійні та змінні витрати у короткостроковому періоді
Висновок
Літеротура
План
Вступ
Постійні та змінні витрати у короткостроковому періоді
Висновок
Літеротура
Вступ
Мікроекономіка — це розділ економічної теорії, який вивчає діяльність окремих економічних суб'єктів. Ними можуть бути окремі споживачі, робітники, вкладники капіталу, фірми тощо. З одного боку, вона пояснює, як і чому приймають рішення окремі господарюючі суб'єкти, а з іншого — вивчає взаємодію суб'єктів у процесі утворення більших структур — галузевих ринків.
Постійні та Змінні витрати у короткостроковому періоді
У короткостроковому
періоді кількість деяких виробничих
факторів залишається незмінним, кількість
інших змінюється. Відповідно і витрати
в цьому періоді
Постійні витрати TFC - це такі витрати, величина яких не змінюється в залежності від зміни обсягу виробництва. Наявність таких витрат порозумівається самим існуванням деяких виробничих факторів, тому вони мають місце навіть тоді, коли фірма нічого не робить. На графіку постійні витрати зображуються горизонтальною лінією, розташованої паралельно осі абсцис (мал. 1). До постійних витрат відносять витрати на оплату праці управлінського персоналу, рентні платежі, страхові внески, відрахування на амортизацію будинків і устаткування.
Перемінні витрати TVC - це витрати, величина яких змінюється в залежності від зміни обсягу виробництва. До них відносять витрати на оплату праці, придбання сировини, палива, допоміжних матеріалів, оплата транспортних послуг, що відповідають соціальні відрахування і т.п. З мал. 1 видно, що перемінні витрати збільшуються в міру росту випуску продукції. Однак тут просліджується одна закономірність: спочатку ріст перемінних витрат у розрахунку на одиницю приросту продукції йде уповільненими темпами ( до четвертої одиниці продукції за графіком мал. 1), потім вони ростуть усі зростаючими темпами. Тут починає позначатися закон убутної віддачі.
Сума постійних і перемінних витрат при кожнім даному обсязі виробництва утворить загальні витрати TC. З графіка видно, що для одержання кривої загальних витрат суму постійних витрат TFC необхідно додати до суми перемінних витрат TVC (мал. 1).
Для підприємця становить інтерес не тільки загальна сума витрат вироблених їм чи товарів послуг, але і середні витрати, тобто витрати фірми на одиницю виробленої продукції. При визначенні чи прибутковості збитковості виробництва середні витрати порівнюються з ціною.
Середні витрати підрозділяються на середні постійні, середні перемінні і середні загальні.
Табл. 1. Динаміка витрат фірми в короткостроковому періоді
Кількість зробленої продукції Q |
Витрати | ||||||
TFC |
TVC |
TC |
AFC |
AV |
ATC |
MC | |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
0 |
10 |
-- |
10 |
-- |
-- |
-- |
-- |
1 |
10 |
9 |
19 |
10.00 |
9.00 |
19.00 |
9 |
2 |
10 |
17 |
27 |
5.00 |
8.5 |
13.50 |
8 |
3 |
10 |
24 |
34 |
3.33 |
8.00 |
11.33 |
7 |
4 |
10 |
30 |
40 |
2.50 |
7.50 |
10.00 |
6 |
5 |
10 |
37 |
47 |
2.00 |
7.40 |
9.40 |
7 |
6 |
10 |
45 |
55 |
1.67 |
7.5 |
9.17 |
8 |
7 |
10 |
54 |
64 |
1.43 |
7.71 |
9.14 |
9 |
8 |
10 |
65 |
75 |
1.25 |
8.12 |
9.37 |
11 |
9 |
10 |
78 |
88 |
1.11 |
8.67 |
9.78 |
13 |
10 |
10 |
93 |
103 |
1.00 |
9.3 |
10.30 |
15 |
Рис. 1. Постійні, перемінні і загальні витрати
Рис. 2. Криві середніх витрат фірми в короткостроковому періоді
Середні постійні витрати AFC - розраховуються шляхом розподілу загальних постійних витрат на кількість зробленої продукції, тобто AFC = TFC/Q. Тому що величина постійних витрат не залежить від обсягу виробництва, то конфігурація кривої AFC має плавний спадний характер і свідчить про те, що з ростом обсягу виробництва сума постійних витрат приходиться на все зростаюче кількість одиниць виробленої продукції.
Рис. 3. Взаємозв'язок між продуктивністю і витратами
Середні перемінні витрати AVC - розраховуються шляхом розподілу сумарних перемінних витрат на відповідне кількість зробленої продукції, тобто AVC = TVC/Q. З табл. 1 і мал. 2 видно, що середні перемінні витрати спочатку знижуються, а потім ростуть. Тут також позначається чинність закону убутної віддачі.
Середні загальні витрати ATC - розраховуються по формулі ATC = TC/Q. На мал. 2 крива середніх загальних витрат отримана шляхом додавання по вертикалі величин середніх постійних AFC і середніх перемінних витрат AVC. Криві ATC і AVC мають U-образну конфігурацію. Обидві криві в силу закону убутної віддачі загинаються нагору при досить високих обсягах виробництва. При збільшенні числа зайнятих працівників, коли постійні фактори незмінні, продуктивність праці починає падати, викликаючи відповідно ріст середніх витрат.
Рис. 4. Взаємозв'язок загальних, середніх і граничних витрат виробництва
Для розуміння поводження фірми дуже важлива категорія перемінних витрат. Граничні витрати MC - це додаткові витрати, зв'язані з виробництвом кожної наступної одиниці продукції. Тому MC можна знайти шляхом вирахування двох поруч коштують величин валових витрат. Їх також можна розрахувати по формулі MC = DTC/DQ, де DQ = 1. Якщо постійні витрати не міняються, то граничні - це завжди граничні перемінні витрати. Значить їх можна розрахувати також шляхом вирахування двох поруч коштують величин сумарних перемінних витрат (гр. 3 табл. 1).
Граничні витрати показують зміни у витратах, зв'язані з чи зменшенням збільшенням обсягу виробництва Q. Тому порівняння MC із граничним виторгом (виторгом від реалізації додатково зробленої одиниці продукції) має дуже важливе значення для визначення поводження фірми в ринкових умовах.
З мал. 3 видно, що між динамікою зміни граничного продукту (граничної продуктивності) і граничних витрат (так само як і середньому продукті і середніх перемінних витратах) існує зворотний зв'язок. Доти поки граничний (середній) продукт буде рости, граничні (середні перемінні) витрати будуть знижуватися і навпаки. У крапках максимального значення граничного і середнього продуктів величина граничних MC і середніх перемінних AVC витрат буде мінімальною.
Розглянемо взаємозв'язок загальних TC, середніх AVC і граничних MC витрат. Для цього доповнимо мал. 2 кривої граничних витрат і сполучимо його з мал. 1 в одній площині (мал. 4). Аналіз конфігурації кривих дозволяє зробити наступні висновки про те, що:
1) у крапці а, де крива граничних витрат досягає свого мінімуму, крива загальних витрат TC зі стану опуклості переходить у стан увігнутості. Це означає, що після крапки а при тих самих збільшеннях загального продукту величина змін загальних витрат буде зростати;
2) крива
граничних витрат перетинає
3) спочатку
граничні витрати нижче як
середніх загальних, так і
Зміна цін на ресурси і виробничі технології приводить до зсуву кривих витрат. Так, ріст постійних витрат приведе до зсуву кривої FC нагору, а тому що постійні витрати AFC є складовою частиною загальних, те і крива останніх також зміститься нагору. Що ж стосується кривих перемінних і граничних витрат, то на них ріст постійних витрат ніяк не відіб'ється. Зростання перемінних витрат (наприклад, подорожчання праці) викликає зсув нагору кривих середніх перемінних, загальних і граничних витрат, але ніяк не відіб'ється на положенні кривої постійних витрат.
Аналогічним образом можна міркувати і про наслідки технологічних змін. Якщо такі викликають здешевлення виробничих чи факторів підвищення їхньої продуктивності, то відповідно криві витрат змістяться вниз.
Висновок
Економічні витрати підсумовують альтернативні витрати усіх факторів виробництва у грошовій формі. Проте залучення факторів виробництва вимагає не лише витрат, а й часу. Якщо сировину, матеріали та робочу силу можна залучати до виробництва досить швидко, то виробничі споруди, устаткування, та інші капітальні блага вимагають певного часу для їх створення. Вимагають також витрат часу інвестиції у людський капітал: для підвищення кваліфікації працівників, створення нових технологій тощо. Тому витрати на різні фактори виробництва по-різному впливатимуть на обсяг виробництва залежно від проміжку часу, який аналізується .
У короткостроковому періоді реалістичною гіпотезою є припущення про сталість, незмінність певних факторів виробництва. У довгостроковому періоді є змога змінювати увесь спектр факторів виробництва.
Література
3. Економічна теорія. Під. Ред. Базилева Н.И., Гурко С.П.
4. Хел Р. Веріан, Мікроекономіка 1997р.
5. С. Ф.
Кропивний “Економіка
Информация о работе Постійні та змінні витрати у короткостроковому періоді