Отчет по практике в управлении внешней экономики

Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Сентября 2011 в 23:29, отчет по практике

Краткое описание

Відомо, що Україна виробляла й може виробляти цілий спектр наукоємної, складної машинно-технічної продукції: літаки, автобуси, автомобілі, трактори, комбайни, суда різного призначення, ракетні комплекси, верстати, турбіни, засоби зв' язку, електроніку, радіо- і телеапаратуру тощо. Реально основними експортерами конкурентної на світовому ринку продукції можуть швидко стати підприємства воєнно-промислового комплексу, на яких зосереджені високоякісне обладнання, сучасна технологія, висококваліфіковані фахівці.

Оглавление

ВСТУП

1 Загальна характеристика Управлфння зовнішньоекономічної діяльності та зовнішніх зносин


2 ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ Управлфння зовнішньоекономічної діяльності та зовнішніх зносин



2.1 Показники інвестиційної зовнішньоекономічної діяльності області


2.2 Основні показники зовнішньої торгівлі області


ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Файлы: 1 файл

отч.doc

— 1.01 Мб (Скачать)

     У складі імпорту механічного та електричного обладнання переважали машини та механічні  пристрої спеціального призначення      (19,6 млн.дол.), двигуни турбореактивні та турбогвинтові (16,4 млн.дол.), ізолятори електричні (14,0 млн.дол.), підшипники (13,9 млн.дол.), машини, обладнання для обробки матеріалів шляхом зміни температури              (12,4 млн.дол.), електрична апаратура для комутації або захисту електричних кіл для напруги понад 1000 В (10,3 млн.дол.), обладнання електроосвітлювальне або сигналізаційне (6,8 млн.дол.), машини для збирання та обмолоту с/х культур (6,5 млн.дол.), верстати (6,0 млн.дол.).

     Серед імпорту живих тварин та продуктів  тваринного походження основу склали: риба морожена – 73,0 тис.т (71,5 млн.дол.), філе рибне –  7,2 тис.т (9,2 млн.дол.), м’ясо і субпродукти домашньої птиці – 7,6 тис.т               (7,7 млн.дол.).

     Серед інших товарів виділялися значні закупки частин та пристроїв для  автомобілів – 9,0 тис.т (47,8 млн.дол.), приладів та апаратури для автоматичного регулювання або контролю – 0,1 тис.т (22,2 млн.дол.), олії пальмової – 15,0 тис.т (14,9 млн.дол.), ефірів простих – 10,3 тис.т            (9,0 млн.дол.), медикаментів – 0,2 тис.т (6,8 млн.дол.), фарб та лаків –      0,7 тис.т (6,3 млн.дол.), лікарських засобів – 0,1 тис.т (6,3 млн.дол.), цементів вогнетривких – 3,5 тис.т (6,1 млн.дол.), інших виробів з вогнетривкої кераміки – 2,7 тис.т (5,7 млн.дол.), приладів та апаратури для фізичного або хімічного аналізу – 0,3 тис.т (4,6 млн.дол.).

     З країн СНД ввозились енергетичні  матеріали, нафта та продукти її перегонки (28,2%  обсягу імпорту з цих країн  і 69,9% – загального ввозу до області  цих товарів), нікель і вироби з  нікелю (16,1% і 84,3%), чорні метали (10,3% і 31,2%), механічне обладнання (8,5% і 26,4%), електричне обладнання (6,0% і 33,8%), прилади і апарати (5,1% і 67,4%), інші недорогоцінні метали (3,7% і 71,8%), алюміній і вироби з алюмінію (3,5% і 94,0%), органічні хімічні сполуки (2,5% і 46,9%), мідь і вироби з міді (2,1% і 33,8%).

     З країн Європейського Союзу надходило  механічне обладнання (19,1%  обсягу імпорту з цих країн і 46,2% –  загального ввозу до області цих  товарів), чорні метали (14,6% і 34,4%), електричне обладнання (10,7% і 47,0%), енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки (9,1% і 17,6%), сіль, сірка, штукатурні матеріали, цемент (6,5% і 56,8%), мідь і вироби з міді (5,4% і 66,1%), наземні транспортні засоби (5,5% і 37,9%), інші продукти хімічної промисловості (3,0% і 60,1%), вироби з чорних металів (2,6% і 58,5%), полімерні матеріали, пластмаси (2,3% і 36,9%), риба і ракоподібні (2,0% і 9,5%), фармацевтична продукція (2,0% і 88,8%), прилади і апарати (2,0% і 20,4%).

     За 2010р. до області надійшло давальницької  сировини на              12,0 млн.дол., що склало 0,9% загального обсягу імпорту, експортовано продукції, виготовленої з неї, на 17,0 млн.дол. (0,5%). За 2009р. ці показники склали 8,9 млн.дол. (0,8%) та 14,9 млн.дол. (0,5%) відповідно.

        Найкрупнішими постачальниками сировини були Німеччина (35,5%), Російська Федерація (21,0%), Фінляндія (17,4%), готова продукція відправлялась до Російської Федерації (26,1%), Німеччини (25,1%), Нідерландів (14,7%), Ізраїлю (14,1%). В основному, на переробку надходили товари груп “Недорогоцінні метали та вироби з них” та “Текстиль та вироби з текстилю”, назад поверталися товари груп “Текстиль та вироби з текстилю” та “Транспортні засоби”.

        Експортно-імпортні операції з закордонними партнерами здійснювали, в основному, підприємства та організації, які розташовані в м.Запоріжжі. На долю інших міст та районів області припадало 11,6% експорту та 10,3% імпорту товарів.

      За 2010р. експорт послуг дорівнював 175,6 млн.дол., імпорт –     108,2 млн.дол. У порівнянні з 2009р. обсяг наданих  послуг зменшився на 0,4%, отриманих – на 18,2%. Позитивне сальдо склало 67,4 млн.дол. Коефіцієнт покриття імпорту експортом склав 1,62 проти 1,33 за 2009р.

Запорізька область  зайняла по експорту десяте місце, по імпорту – дев’яте (1,5% і 2,0% обсягів  України відповідно).

     Експорт послуг здійснювали 134 підприємства області, імпорт – 81. Зовнішньоторговельні взаємовідносини  підтримувались з партнерами 131 країни світу.

     

Рисунок 2.5 - Географічна структура експорту послуг

 

     Домінуюча частина експорту послуг (47,5%) була надана країнам СНД. На країни Азії припадало 28,2% наданих послуг, Європи – 14,2%. Проти 2009р. обсяги експорту до країн СНД збільшилися на 16,9%, але зменшилися до Азії  та Європи відповідно на 11,8% та на 5,4%.

     Найбільші обсяги були надані партнерам з Російської Федерації (43,8% загального експорту послуг), Об’єднаних Арабських Еміратів (8,2%), Китаю (7,2%), Ірландії (3,2%), Німеччини (2,8%), Індії (2,4%), Сполученого Королівства (2,1%).

        При цьому обсяги експорту збільшилися до Ірландії (в 4,7 раза), Німеччини (в 2,5 раза), В’єтнаму (в 2,3 раза), Російської Федерації (на 31,3%),  Об’єднаних Арабських Еміратів (на 21,8%). Зменшився експорт послуг до Індії (в 2,5 раза), Сполученого Королівства (в 2,5 раза) та Китаю (на 19,0%).

        Країнам Європейського Союзу було надано послуг на суму                  23,8 млн.дол. (13,5% загального обсягу експорту послуг). У порівнянні з 2009р. цей показник зменшився на 3,7%. Найбільші обсяги припадали на Ірландію (23,4%), Німеччину (20,8%), Сполучене Королівство (15,7%), Литву (7,6%), Кіпр (5,5%), Мальту (4,5%), Австрію (3,8%),  Угорщину (3,0%), Болгарію (2,8%), Латвію (2,5%), Словаччину (2,4%), Чеську Республіку (2,1%).

     У загальному обсязі імпорту найбільша частка послуг приходилась на країни Азії – 51,8%. На країни СНД припадало 21,2% отриманих послуг, Європи – 18,2%. У порівнянні з 2009р. обсяги імпорту збільшилися до країн СНД на 22,4%. Зменшення імпорту послуг відбулося до Європи (в 1,9 раза) та Азії (на 11,1%).

     Основними партнерами були: Кіпр (36,6% отриманих  послуг), Російська Федерація (20,4%), Китай (6,9%), Сполучене Королівство (5,2%), Об’єднані Арабські Емірати (5,0%), Чеська Республіка (3,3%),  Панама (3,1%), Алжир (2,0%).

     Збільшився  імпорт послуг з Об’єднаних Арабських  Еміратів (у 11,6 раза), Панами (в 1,7 раза), Китаю (на 38,4%), Російської Федерації (на 26,3%), але зменшився – зі Сполученого Королівства (в 3,1 раза), Чеської Республіки (в 1,5 раза), Кіпру (на 26,9%), Алжиру (на 5,1%).

     

Рисунок 2.6 - Географічна структура імпорту  послуг

 

        Досить значна частка (54,7%, або 59,2 млн.дол.) загального обсягу імпорту послуг була надана підприємствам області партнерами з країн Європейського Союзу. Це в 1,6 раза менше, ніж за 2009р. Найбільші обсяги імпорту послуг здійснювались з Кіпру (67,0%), Сполученого Королівства (9,5%), Чеської Республіки (6,1%), Німеччини (3,4%), Естонії (2,7%), Данії (2,6%), Польщі (2,2%).

        У торгівлі послугами  з країнами СНД склалося позитивне  сальдо       (60,5 млн.дол.), проти 2009р. воно збільшилось на 15,0%.

     Результатом торгівлі з країнами Європи було позитивне сальдо      (5,1 млн.дол.), за 2009р. воно було від’ємне (12,0 млн.дол.).

        Обсяг послуг, наданих  країнам Азії, був менше обсягу отриманих від них, тому склалося від’ємне сальдо (6,4 млн.дол.). Проти 2009р. воно зменшилось на 5,2%.

     У торгівлі з країнами Європейського  Союзу сальдо, як і за 2009р., було від’ємним (35,4 млн.дол.), відбулося його зменшення  в 1,9 раза.

        Позитивне сальдо в  зовнішній торгівлі послугами склалося з 103 країнами світу, в т.ч. найбільше  – з Російською Федерацією, Об’єднаними Арабськими Еміратами, Ірландією (54,9 млн.дол., 9,1 млн.дол.,                 5,6 млн.дол. відповідно); від’ємне – з 28 країнами, в т.ч. найбільше – з Кіпром, Чеською Республікою, Панамою (38,3 млн.дол., 3,1 млн.дол.,      2,2 млн.дол. відповідно).

     У складі експорту переважали послуги в обробній промисловості (64,3%), в операціях з нерухомістю, здаванням під найм та юридичним особам (19,6%), транспортні (10,4% загального обсягу).

        Проти 2009р. збільшились  обсяги експорту послуг в обробній промисловості (на 9,4%), але зменшились обсяги транспортних  (на 26,0%), в операціях з нерухомістю, здаванням під найм та юридичним особам (на 3,6%).

Рисунок 2.7 - Структура експорту послуг за видами

 

     Країни  Європейського Союзу отримували від підприємств області послуги в обробній промисловості (42,0%), в операціях з нерухомістю, здаванням під найм та юридичним особам (31,7%), транспортні послуги (24,8%).

     Досить  вагомі частки імпорту послуг припадали  на послуги, пов’язані з державним  управлінням (39,9%), з оптовою та роздрібною торгівлею (20,3%), в операціях з нерухомістю, здаванням під найм та юридичним особам (17,6%), транспортні (11,2%).

     У порівнянні з 2009р. було імпортовано  більше послуг, пов’язаних з оптовою  та роздрібною торгівлею (в 2,5 раза), але менше послуг в операціях з нерухомістю, здаванням під найм та юридичним особам (у 1,8 раза), транспортних (на 27,5%), пов’язаних з державним управлінням (на 9,1%).

     З країн СНД, в основному, імпортувались  послуги в операціях з нерухомістю, здаванням під найм та юридичним особам (62,8%), пов’язані з державним управлінням (17,9%), в обробній промисловості (11,9%), транспортні (3,8%).

        Країни Європейського  Союзу надавали підприємствам області  послуги, пов’язані з державним  управлінням (62,3%), транспортні (15,2%), з фінансовою діяльністю (9,3%), з торгівлею (6,0%), в обробній промисловості (3,1%).

     Експортно-імпортні операції послугами з закордонними партнерами здійснювали, головним чином, підприємства та організації, розташовані  в м. Запоріжжі.

     ВИСНОВКИ

 

        За 2010р. пожвавлення  світової економіки обумовило стабільне  становище в зовнішній торгівлі товарами та послугами. У грудні 2010р. зафіксовано найбільший показник  експорту порівняно з 2009р. Зростання  було забезпечено, головним чином, групами товарів, що відносяться до металургійної та хімічної  промисловості. 

     Спостерігалось  збільшення експорту порівняно з  імпортом, але розрив між ними склав  лише 2,0 в.п.

     Як  наслідок, у зовнішній торгівлі товарами та послугами склалось позитивне  сальдо, яке було вище рівня 2009р. на 18,6%.

        Коефіцієнт покриття імпорту експортом товарів та послуг за 2010р. був більший, ніж за 2009р. 

     Найвагоміший  вплив на збільшення експорту мали поставки чорних та кольорових металів, продовольчих товарів, мінеральних  продуктів, продукції хімічної промисловості.

     За 2010р. залишається низькою закупівля  наземних транспортних засобів та їх частин і механічного та електричного обладнання. На збільшення імпорту  порівняно з 2009р. вплинули закупки  продовольчих товарів, мінеральних  продуктів та продукції легкої промисловості.  
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 
 

  1. Закон України  «Про інвестиційну діяльність»
  2. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»
  3. Методичні вказівки з виробничої практики студентів спеціальності 6.050107 “Економіка підприємства” / А.М. Ткаченко, Р.В. Севастьянов – Запоріжжя: ЗДІА, 2009, -  15с.
  4. Фінансова звітість Управління зовнішньоекономічної діяльності та зовнішніх зносин
  1. Планування  діяльності підприємства: Навч. посіб. / За заг. ред. П 95 В. Є. Москалюка. — К.: КНЕУ, 2005. — 384 с.
  1. Савицька Г. В. Аналіз господарської діяльності підприємства: 4-е вид., перероб. и доп. — К:  «Нові знання», 2000. — 688 с.

Информация о работе Отчет по практике в управлении внешней экономики