Організація виробництва продукції на підприємстві

      Підвищення  ефективності діяльності підприємства ґрунтується на досягненнях науки  і техніки, передового, вітчизняного і зарубіжного досвіду. Наскільки  цілеспрямованіше та ефективніше використовуються новітні досягнення науки і техніки, які є першоджерелами розвитку продуктивних сил, настільки успішнішо вирішуються пріоритетні (щодо виробничих) соціальні завдання життєдіяльності суспільства.

      Планування  організаційно-технічного розвитку повинне  базуватись на наступних принципах:

• цілеспрямованість;
• високий науковий рівень;
• комплексність;
• безперервність.

      Перший  принцип означає, що план підприємства повинний бути направлений на досягнення високих кінцевих результатів, тобто  на максимізацію прибутку в довгостроковій перспективі. Він зобов’язує концентрувати прибуток ресурсів на найважливіших інноваційних проектах.

      Принцип високого наукового рівня вимагає  включати в план ті заходи, що відповідають сучасному рівню розвитку науки  і техніки перевищують його, забезпечують різке підвищення ефективності виробництва.

      Принцип комплексності означає охоплення  всіх підрозділів підприємства та всіх направлень розвитку науки і техніки, впровадження нових і підвищення якості випускаючих видів продукції, комплексної механізації та автоматизації  виробництва, удосконалення організації виробництва, праці і управління та ін. Він передбачає узгодженість в часі та просторі всіх стадій процесу: науки-виробництва-збуту.

      Принцип безперервності обумовлює обов’язкове  забезпечення стратегічних та поточних планів, їх взаємозв’язок.

      Від якості і повноти плану організаційно-технічних  заходів залежить працездатність всієї  системи підготовки виробництва. Плани  організаційно-технічних заходів  розробляють за трьома видами:

1. Тривалі, перспективні плани, які направлені на удосконалення виробництва.
2. Поточні.
3. Щорічні.

      Плани організаційно-технічних заходів  включають до себе наступні групи  заходів:

• технічні;
• організаційні;
• економічні;
• психофізіологічні;
• соціологічні.

      При складанні плану організаційно-технічних  заходів необхідно враховувати:

• забезпечення чіткої сукупності організаційно-технічних заходів;
• здійснення заходів з найменшими капітальними витратами;
• встановлення чіткого взаємного зв’язку заходів;
• забезпечення заданих термінів окремих заходів.

      Встановити  повну номенклатуру заходів, обов’язкову для всіх підприємств, неможливо. Найменування заходів та їх сутність визначаються конкретними умовами даного виробництва.

      Технічні  заходи: заміна застарілого обладнання; модернізація існуючого обладнання; організація додаткових робочих постів і потокових ліній; механізація допоміжних процесів; автоматизація технологічних і допоміжних процесів.

      Організаційні заходи: реорганізація структури цеху, ділянок і окремих служб; перегляд службових функцій, прав і обов’язків окремих робітників для поліпшення функціонування окремих систем виробництва.

      Економічні  заходи: установлення нових і коректування діючих економічних нормативів; визначення обсягів фінансування заходів; перегляд економічних показників по ділянках і цехах.

      Психофізіологічні заходи: виявлення ділянок, які визивають професіональні захворювання робітників, і прийняття заходів по їх ліквідуванні; аналіз робочих місць для усунення нераціональних рухів робітників, негативного впливу освітлювання, шуму; аналіз найбільш раціонального чергування режимів праці на окремих ділянках цеху. [6]

      Розробка  плану організаційно-технічних заходів  на підприємстві являється однією з  умов успішного досягнення всіх запланованих техніко-економічних показників ПБП. Виконання наміченого комплексу  предбачає вирішення завдань, які заключаються в забезпеченні отримання запланоаного прибутку, обсягу випуску і реалізацію продукції, створення необхідних передумов для вчасного, рівномірного і якісного виконання замовлень при найбільш ефективному використанні наявних ресурсів.

      В умовах ринкової економіки різко  зростає значення плану технічного розвитку і вдосконаленння організації  виробництва (на малих і середніх підприємствах план організаційно-технічних  заходів).

      Розробку  даного розділу виробничого бізнес-плану рекомендують здійснювати, виходячи із стратегії розвитку підприємства (фірми).

      Виробничі і функціональні підрозділи підприємства висувають пропозиції по покращенню техніки і технології підприємства, удосконаленню організації виробнцтва, праці і управління.

      Конкретний  зміст цих пропозицій на кожному  підприємстві визначається його специфікою, величиною і джерелами виявлених  резервів.

      Всі отримані пропозиції, виходячи із конкретного  їх змісту, необхідно об'єднати по групах, а саме:

      - удосконалення нормативної бази;

      - підвищення якості, надійності і  довговічності продукції;

      - впровадження прогресивної техніки  і технології, механізації і автоматизації  процесів, зниження трудоємності  виробів;

      - покращення використання виробничих  потужностей;

      - наукова організація праці, виробництва й управління;

      - покращення використання обротних  засобів, ліквідація зайвих товарно-матеріальних  цінностей;

      - удосконалення використання основних  фондів, ліківдація залишків обладнання;

      - підвищення ефективності інвестицій  і програми розвитку підприємства.

      Для забезпечення органічного зв'язку між  планом технічного розвитку і удосконалення  організації виробництва (оргтехпланом) і іншими розділами виробничого  бізнес-плану необхідний розрахунок ряду показників, які харктеризують  ефективність включених в нього заходів. Такими показниками можуть бути:

      - ріст продуктивності праці з  врахуванням кількості звільнених  працівників;

      - ріст обсягу випуску і реалізації продукції;

      - зниження собівартості продукції;

      - строк окупності капітальних  інвестицій.

      Включаючи, що в умовах ринкової економіки ці показники часто різнонаправлені, можна орієнтуватись на цільову  функцію: збільшення суми прибутку як результат зростання обсягу реалізації продукції, зниження її собівартості і  підвищення якості продукції (в випадку встановлення надбавки до ціни).

      Крім  визначення основних техніко-економічних  показників ефективність заходів оргтехплану  може бути підтверджена й іншими: покращення умов праці, а саме:

      Виявляти  якість використовуваних нормативів і  технічно обгрунтованих норм потрібно за даними статистичного обліку виконання норм на досліджуваних операціях, хронометражних спостереженнях, за раціональністю фактичниих прийомів виконання робіт, кваліфікації робочих, за рівнем екстенсивного і інтенсивного завантаження обладнання.

      Потрібно  також вивчити якість дослідно-статистичних норм, відповідність їх фактичним  затратам праці на виробництво продукції. Дослідити можливості їх покращення і заміни техніко обгрнутованими нормами.

      Корисно провести аналіз динаміки виконання техніко-обгрунтованих і дослідно-статистичних норм, середнього відсотка перевиконання норм в цілому по підприємству і по виробничих підрозділах; чисельності робітників, які не виконують норм виробітку із аналізом причин невиконання. Потрібно проаналізувати діючі системи оплати праці і положення про преміювання, ефективність їх здійснення з точки зору стимулювання підвищення виробітку, розробити пропозицію по їх удосконаленню в умовах ринкових відносин.

      План  оргтехзасобів підприємства повинен містити завдання по зниженню норм витрат матеріальних ресурсів; трудоємності виготовлення продукції; по підвищенню якісних показників виготовленої продукції, виконуваних робіт; наданих послуг; зниженню строків введення в дію основних фондів; строків досягнення проектної потужності, введених в дію виробничих об'єктів і т. ін.

      Зниженням травматизму; числа професійних  захворювань; підвищенням культури виробництва; прискоренням документообігу і т. ін.

      Здійснені розрахунки і дані впровадження являються основою для визначення впливу плану виробництва на місячні, квартальні, річні результати роботи дільниці, цеху, підпрємства в цілому.

      Техніко-економічні норми і нормативи тісно пов'язані  з планом технічного розвитку і вдосконаленням організації виробництва і містять дані про норми витрат матеріальних ресурсів; про нормативи і норми трудових витрат (живої праці); про нормативи якості і надійності продукції.

      Нерідко на підприємстві ототожнюють поняття  «норма» і «норматив». Норматив харктеризує сукупність використання засобів праці і предметів праці, затрат живої раці.

      Норма - це максимально-допустима абсолютна  величина витрат сировини, матеріалів, а також живої праці (трудоємність) на виготовелння одиниці продукції, робіт, послуг.

      Необхідно ретельно вивчати постанову нормування праці і якості використовуваних норм і нормативів. З цією метою треба дослідити: ступінь охоплення робітників технічним нормуванням; кількістю діючих і питому вагу технічно обгрунтованих норм і темпи заміни застарілих і занижених норм виробітку новими, які відповідають досягнутому рівню оснащення виробництва і застосуванню технології, якість норм, різницю в їх напруженості, встановленої на основі даних про виконання норм виробітку по професіях і розрядах робітників. [5] 
 

 

       Розділ ІІ. Використання виробничої потужності підприємства та організація  додаткового виробництва  продукції

      Вихідні дані